Очільник краєзнавчого руху Черкащини став лауреатом журналістської премії

     Званням лауреата найпрестижнішої журналістської премії Шевченкового краю його поціновано за справді унікальну книгу «Історія преси Черкащини» (Черкаси : Вертикаль, 2020. – 240 с.).

    Рекомендуючи це оригінальне видання широкому читацькому загалу, голова НСЖУ, заслужений журналіст України С. А. Томіленко у своєму передньому слові зазначив, що вихід у світ книги став «помітною подією у громадському і культурному житті України, адже всебічне вивчення історії регіональної та місцевої преси до цього часу залишалося поза увагою дослідників», а відтепер ця прогалина значною мірою заповнена.     Поява цього історико-медійного видання – то результат кількарічної праці невтомного відкривача незнанних чи призабутих сторінок історії рідного краю, а саме таким і є краєзнавчий лідер Черкащини Василь Мельниченко. Ним візуально опрацьовано майже пів тисячі газетних джерел, що дало змогу створити достатньо вичерпну версію газетної минувшини та її сьогодення, відстежити формування жанрово-тематичної та змістової палітри часописів, що виходили на Черкащині.

  Залучений фактичний матеріал його автор цілком вмотивовано розташував у суворій хронологічній послідовності: від виходу першої друкованої газети на початку минулого століття й до наших днів. Композиційно видання репрезентовано 8 розділами, й услід за узагальнюючим сюжетом «Преса – частина історії нашого краю» вони подані в часових відтинках, що корелюються із науково обґрунтованою періодизацією нашої вітчизняної історії (дорадянський період, доба Української революції 1917–1921-х рр., партійно-радянська преса 1917 – початку 1940-х рр., часи нацистської окупації, повоєнні роки, становлення новоутвореної Черкаської області, формування інформаційно-газетного простору, трансформація й демократизація медійних видань в незалежній Україні. При цьому текстуальному аналізу піддано не лише обласні газети, а й районні, міськрайонні та навіть багатотиражні видання. Не оминув автор своєю увагою й такий цікавий масив газетної спадщини, як позацензурні видання («самвидав»).

    Звертає на себе фаховість, всеохопність і глибина аналізу медійних матеріалів, що засвідчує як чималий дослідницький досвід автора, так і його надзвичайну ретельність та відповідальність у реалізації наукових проєктів. Кожний розділ завершується ґрунтовними висновками – своєрідною квінтесенцією авторського аналізу й узагальнень. Обрано цілком адекватний жанру видання стиль викладу матеріалу, який характеризується науковістю й водночас доступністю. Ілюстративний ряд, цілком логічно представлений подачею логотипів газет нашого краю різних історичних періодів, є чудовим доповненням поданої в книзі інформації.
Видання супроводжує добротний науково-довідковий апарат, репрезентований предметним, іменним та географічним покажчиками. Доречним видається і вміщення розлогої анотації англійською мовою, що забезпечує вихід цього видання й на міжнародний рівень.
    Як випливає зі змісту та вміщеної на титулі присвяти, книга В. М. Мельниченка – то чудова данина пам’яті журналістам різних поколінь (на жаль, здебільшого – уже як реквієм). Насамкінець додамо, що сам автор є багаторічним членом Національної спілки журналістів України й сином знаного на Черкащині маститого газетаря, орденоносця Миколи Пилиповича Мельниченка (світла йому пам'ять!), який упродовж понад 20 років очолював редакцію Катеринопільської райони «Авангард».

Григорій Голиш, директор НБ ім. М. Максимовича, 
секретар первинної організації НСЖУ ЧНУ ім. Б. Хмельницького