Вийшла нова книга від Ліни Костенко – «Скіфська Одіссея»

Відомий миколаївський художник, винахідник геліографіті (просторового малювання вогнем зниклих об’єктів архітектури) Володимир Бахтов став автором ілюстрацій нової книги Ліни Костенко "Скіфська Одіссея", яка щойно вийшла у видавництві "Либідь".

Видавництво "Либідь" випустило в світ книгу "Скіфська Одіссея" Ліни Костенко з ілюстраціями Володимира Бахтова. Це фантастична поема - балада про античні часи нашого греко-скіфського минулого і сучасні українські відчуття часу», - зазначив Бахтов, який є автором ідеї художньої реконструкції подій античної доби та дослідником археологічних ландшафтів давньогрецького міста Ольвії.

Геліографіті полягає у фотофіксації просторового малювання вогнем зниклих об’єктів архітектури.

Майстер за допомогою палаючого смолоскипа відтворює контури стародавніх будівель. Завдяки установці на камері тривалої витримки, отримує фото, де шлях джерела вогню перетворюється на лінії, які відповідають силуетам давніх архітектурних споруд.

У ЧНУ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ВІДКРИЛИ НОВИЙ КОРПУС

Освітянське сьогодення Шевченкового краю днями ознаменувалося справді знаковою подією: у провідному виші Черкащини – Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького – відкрито новий навчальний корпус. Як і все справжнє, новобудова народжувалася в муках й має свою драматичну історію…

У далекому-близькому 1990-му жителів Черкащини вразила шокуюча звістка: в результаті короткого замикання електромережі майже дотла згорів один із навчальних корпусів тоді ще педагогічного інституту (попередник ЧНУ). Відтак, виш втратив свій історичний корпус (архітектурну пам’ятку місцевого значення), котрий вірою й правдою служив студентам і їхнім викладачам ще від 1930 р. Настали довгі роки небуття будівлі, яка лякала перехожих пустими зіницями віконних прорізів.

Крига почала скресати в 2007 р., коли за рішенням тодішнього голови обласної адміністрації Олександра Черевка вдалося відбудувати ліве, менш постраждале від пожежі, крило згорілого приміщення (необхідні кошти було виділено з обласного та міського бюджетів). У ньому розташувалися навчальні аудиторії та лабораторії навчально-наукового інституту педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва, а також психологічного факультету. Праве ж крило так і залишилося стояти пусткою, створюючи ще й небезпечні ризики.

З приходом до ректорського керма Олександра Черевка відразу ж було визначено головним пріоритетом завершення робіт з реконструкції згорілого корпусу. Та зрештою керівництво університету поставило амбітну мету: повністю демонтувати залишки правого крила й збудувати нове сучасне приміщення. Для цього у липні 2018 р. ректором разом з тодішнім головою ОДА Олегом Ткаченком було подано на розгляд депутатської міжвідомчої комісії інвестиційний проєкт реконструкції, який за вагомої підтримки народного депутата Сергія Рудика було прийнято. З держбюджету мала бути виділена досить кругленька сума в кількадесять мільйонів.

Та стало вже звичним явищем, коли від проєкту до його (в кращому випадку) реалізації пролягає неабиякий часовий відтинок і наш випадок не став винятком. Уже наступного року у зв’язку з новими будівельними стандартами до проєкту довелося вносити суттєві зміни й перезатверджувати його. На цьому етапі роботи велику методичну допомогу ректорат отримав від заступника міністра освіти і науки України Світлани Даниленко та очільниці департаменту мінекономіки Оксани Гришкевич.

Архітектурно-будівельний проєкт нової споруди з максимальним збереженням її автентичного вигляду було підготовлено архітектором – приватним підприємцем Валерієм Музикою. Утім ще й на кінець грудня 2019-го кошти залишалися заблокованими, а реалізація проєкту – проблематичною (хоча будівництво вже було в розпалі). Зрештою на завершальному етапі цієї «битви» за кошти до неї долучився ще один народний депутат – Олександр Скічко. Спільними зусиллями ректорату та парламентарів відповідну статтю бюджету було розблоковано й будівництво увійшло в ще активнішу фазу, як зараз модно говорити – в «турборежим». Будівельні роботи здійснювала приватна компанія «Надія» на чолі з її директором, досвідченим менеджером-будівельником Андраніком Саркісяном. Чимала частка робіт з остаточної підготовки приміщення та розташування й наладки відповідного обладнання здійснювалася господарськими службами університету.

Отож, будівельники за підтримки господарів успішно впоралися з доволі масштабним завданням і своєчасно, на початок нового навчального року здали об’єкт для його експлуатації. А 10 вересневого, золотаво-сонячного дня відбулися урочистості з приводу відкриття новозбудованого корпусу. Гостями свята стали поважні гості: щойнопризначений голова Черкаської ОДА Сергій Сергєєв, народні депутати Сергій Рудик, Олександр Скічко, Любов Шпак, голова Федерації профспілок Черкащини Петро Шевченко та очільниця обласної освітянської профспілки Ольга Жалдак, начальниця управління освіти і науки ОДА Ольга Чепка, керівники будівельної компанії «Надія», власник компанії «Укравіт Агро» Віталій Ільченко, екс-губернатор Юрій Ткаченко, які привітали університетську родину з вагомим прирощенням аудиторного фонду.

А ректор університету, професор Олександр Черевко нагадав про непрості перипетії реалізації будівельного проєкту й висловив щиросердну вдячність усім причетним до цієї шляхетної справи. «У рік, що передує сторіччю університету, ми відкрили навчальний корпус №4, який на 30 років випав з університетського життя… Кажуть: напиши на піску те, що зробив, і закарбуй на камені те, що отримав. Дуже хочеться, щоб усі пораділи цій події. Сьогодні містяни отримали гарне приміщення в центрі Черкас, університет – новий сучасний корпус, студенти – кращі умови навчання і можливості для свого розвитку».

А потім – традиційне перерізання стрічки та огляд гостями й усіма присутніми приміщень відбудованого корпусу. Відповідні пояснення давали «іменинники» дійства: професор Тимофій Десятов і доцентка Лариса Туз, адже саме очолювані ними підрозділи – ННІ педагогічної освіти, соціальльної роботи і мистецтва та психологічний факультет і отримали у своє користування цей щедрий дар. А це – надзвичайно затишні й зручні аудиторії, кожна з яких обладнана смартдошками, комп’ютерами, проекторами, комфортними меблями. Гордістю університету віднині стають розташовані в новому корпусі лінгафонний кабінет і кабінет-лабораторія НУШ, логопедичний зал і стрім-лабораторія, виставковий зал для мистецьких робіт і зони вільного навчання… Не забули й про тих, хто зі зброєю в руках захищав від російської агресії східні рубежі України: для цих воїнів у новому приміщенні відкрито реабілітаційний центр.

Григорій Голиш, директор наукової бібліотеки

ім. М. Максимовича Черкаського національного

університету ім. Б. Хмельницького, доцент

Відеоспогад про відкриття відновленого навчального корпусу № 4

Продовжуємо ділитися спогадами з урочистого відкриття реконструйованого після пожежі 1990 року навчального корпусу № 4 Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Мрія студентів та викладачів багатьох поколінь нарешті здійснилася! Щасливі усмішки здобувачів освіти у відео про подію якнайкраще демонструють, заради кого реконструювався корпус. Відтепер сотні студентів отримали зручні спеціалізовані аудиторії з сучасним обладнанням, які дарують мотивацію працювати. Майбутнім педагогам та психологам більше не потрібно їздити Черкасами, відвідуючи то один, то інший корпус ЧНУ. Усі пари — в одному місці, освіта — не тільки якісна, а й «комфортна». Щиро раді за кожного студента, який навчатиметься у модерному корпусі!

Приємного перегляду:

Переможець краєзнавчої премії 2020 р. ім. Михайла Федоровича Пономаренка – Григорій Михайлович Голиш

Серпневими днями 2020 року дипломом за перемогу у районній краєзнавчій премії імені Михайла Федоровича Пономаренка було нагороджено директора наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, члена Національної спілки журналістів та краєзнавців України, кандидата історичних наук, доцента Григорія Михайловича Голиша.

Ця почесна премія імені відомого українського краєзнавця, педагога і громадського діяча М. Ф. Пономаренка – автора численних розвідок з історії Золотоноші і Золотоніщини, першого лауреата обласної краєзнавчої премії імені Михайла Максимовича, засновника і незмінного керівника упродовж 18-ти років Золотоніського краєзнавчого музею, що носить його ім'я, визнана відомими краєзнавцями Черкащини і поза її межами.

Колектив наукової бібліотеки ім. М. Максимовича від щирого серця вітає переможця з високою нагородою бажає міцного здоров’я, мирного неба, невичерпної творчої наснаги та нових краєзнавчих звершень.