У Києві відкрили віртуальний музей Івана Франка

У Києві презентували віртуальний музей, який містить 3D-тури залами квартири-музею родини Івана Франка та аудіогіди різними мовами. Проєкт реалізований Міжнародним фондом Івана Франка за підтримки Українського культурного фонду.

Музей складається з п’яти залів:

• зала № 1 «Іван Франко у Києві»: про перебування письменника у столиці у 1885, 1886 та 1909 роках;
• зала № 2 «Нащадки Франка»: про дітей та онуків Франка;
• зала № 3 «Тарас Франко»: про другого сина Івана Франка, який з 1950 по 1971 рік жив у цій квартирі і працював у Києві;
• зала № 4 «Іван Франко у малярських практиках сина»: про невідому широкому загалу колекцію малярських практик Тараса Франка;
• зала № 5 «Проєкти Міжнародного фонду Івана Франка»: про діяльність Фонду, реалізовані проєкти та ініціативи.

Віднині віртуальну 3D-мандрівку родинним помешканням Франків можна здійснити на спеціальному сайті Франкоvі у супроводі аудіогідів українською, англійською, німецькою та російською мовами. Завдяки зручній навігації і 360° панорамам віртуальні туристи можуть ознайомитися та оглянути експозицію: архівні документи, машинописи, приватні речі, світлини із сімейного архіву, листи, родинні меблі та колекцію картин.

Ресурс підтримує технологію VR, яка дозволяє погуляти залами музею та продивитися експозицію навіть з дому. Таку технологію використовують музеї США, Нідерландів, Польщі, Індії та Єгипту.

На онлайнплатформі також створений розділ «Архів», де виставлені цифрові копії архівних документів, фотографій та листів, а також розміщений картографічний ресурс «Іван Франко на мапі Європи», де відзначені меморіальні місця перебування Івана Франка за життя.

Проєкт віртуального музею переміг у програмі УКФ «Створюємо інноваційний культурний продукт» і мав на меті в інтерактивній формі, з використанням технологій віртуальної та доповненої реальності, популяризувати постать Івана Франка та його родини як в Україні, так і за кордоном.

Під час реалізації проєкту також було проведено 10 вуличних перформансів історичними місцями, якими гуляв Іван Франко під час своїх приїздів до Києва у 1885, 1886 та 1909 роках.

Інструкція з використання електронних ресурсів книгозбірні

Наукова бібліотека ім. М. Максимовича ЧНУ ім. Б. Хмельницького представляє Вашій увазі відеоінструкцію з використання електронних ресурcів книгозбірні. Пропонуємо до перегляду відеоматеріали, які стануть Вам у пригоді і дозволять покрокове використання інформаційних електронних ресурсів віддаленого доступу та опрацювання локального продукту у комфортних спеціалізованих читальних залах наукової бібліотеки.

У вільний доступ виклали оцифровану літературно-мистецьку періодику

У межах проєкту «Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття», який Читомо реалізовує за підтримки Українського культурного фонду, було оцифровано і викладено у вільний доступ 8 літературно-мистецьких журналів. Оцифровані примірники розміщені у форматі pdf на сайті Бібліотеки українського мистецтва.

Літературно-мистецькі журнали, які тепер доступні онлайн:

• Образотворче мистецтво: 53 числа
• Авангард: 4 числа
• Арка: 9 чисел та Бібліографічний покажчик змісту
• Художники України: 28 чисел
• Кіно: Систематичний покажчик змісту журналу
• Світло й тінь: 8 номерів
• Терем: 10 номерів
• Світо-вид: 17 номерів

«Навіщо сьогодні, коли ми задихаємося від контенту на будь-який смак, оцифровувати старі журнали? Хіба не простіше викинути їх на смітник? Ні. Як і будь-яка річ, журнали несуть на собі відбиток часу. І формою, і змістом – максимально повно – вони вміщують інформацію про минуле, про атмосферу, в якій зростали наші мами, бабусі, прадідусі. Тож букіністичні та антикварні видання допомагають зрозуміти нас самих. Будь-хто, в залежності від обставин, може відчути необхідність зазирнути у старий журнал. Дослідник, який шукає щось конкретне, або просто хтось захоче приготувати страву за давнім рецептом.

Переглядаючи старі видання, можна відслідковувати сам ритм часу. Сучасність, з її швидкістю, потребує, щоб це можна було зробити онлайн. Тому й необхідно сканувати журнали та оприлюднювати їх в інтернеті», – коментує координаторка проєкту з оцифрування і засновниця Бібліотеки українського мистецтва Катерина Лебедєва.

У межах проєкту «Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття», який Читомо реалізовує за підтримки Українського культурного фонду, було оцифровано і викладено у вільний доступ 8 літературно-мистецьких журналів. Оцифровані примірники розміщені у форматі pdf на сайті Бібліотеки українського мистецтва.

Сайт бібліотеки українського мистецтва: huartlib.org

Великий Державотворець – Пили́п О́рлик

До 348-ї річниці від дня народження Пилипа Орлика (1672-1742), видатного українського державного, військового і політичного діяча, гетьмана України, співавтора Угод та Конституційних прав і вольностей Війська Запорозького.

Детальніше: Великий Державотворець – Пили́п О́рлик