У Черкаському національному вшанували людину-академію

0
0
0
s2sdefault

Споминайте мене хоч мислями,

Споминайте мене хоч устами…

                                                                                                                                                   М. Максимович

 

Михайло Олександрович Максимович… Одна із найяскравіших постатей української інтелектуальної історії. Він справедливо титулований людиною-академією, бо й насправді важко віднайти ту науково-творчу галузь, в якій великий українець не залишив би свого рельєфного сліду. Ботанік і археолог, історик і лінгвіст, етнограф і літературознавець, філософ і педагог, письменник і публіцист, краєзнавець і фольклорист… А ще перший ректор університету святого Володимира (нині Київський національний університет ім. Т. Шевченка), духовний побратим нашого національного пророка. Варто наголосити, що подарувала Україні й світу Михайла Максимовича щедра на геніїв Черкащина: на Лівобережжі цього краю він народився й тут же душа його спочила.

Свято бережуть пам’ять про вченого-енциклопедиста його краяни.На малій Батьківщині – с. Богуславець, що на Золотоніщині, взяв прописку шкільний літературний музей М. Максимовича, з’явився пам’ятний знак на місці садиби Тимківських (мати вченого – з цього роду), а понад 300-річній липі, що розкинула свої могутні віти неподалік родинного гнізда вченого, було надано статус пам’ятки природи («Липа Максимовича»). Зрештою, в 1998 р. місцева школа отримала ім’я свого легендарного земляка. Було впорядковано й могилу великого достойника на Михайловій горі (с. Прохорівка Канівського району).

До святої справи вшанування пам’яті вченого-поліглота долучилися й науковці та студенти Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького. На базі цього вишу було започатковано проведення всеукраїнських максимовичівських читань (на загал відбулося вже 5 таких наукових форумів, їх організатором був завідувач кафедри української літератури та компаративістики професор Володимир Трохимович Поліщук), а студенти-історики провели археологічні розкопки на місці садиби вченого. Дослідницькі студії щонайменше 30 викладачів та випускників ЧНУ в різні роки були відзначені обласною краєзнавчою премією ім. М. Максимовича (ця відзнака заснована в 1994 р.). А до 210-ої річниці від дня народження М. Максимовича рішенням Вченої ради університету його ім’я було присвоєно університетській книгозбірні.

Високошляхетна справа збереження пам’яті про цю видатну особистість і сьогодні залишається в епіцентрі уваги провідного ВНЗ Шевченкового краю. Переконливим свідченням цього є відкриття під завісу поточного навчального року меморіальної стели М. О. Максимовича на фасаді наукової бібліотеки Черкаського національного. До цієї справді непересічної події духовного сьогодення краю пройдено воістину тернистий шлях. Загальновідомо, що реалізація меморіальних проектів – то досить затратна справа і в умовах фінансового дефіциту начебто й не може претендувати на пріоритетність. Все ж з огляду на суспільно-виховну значимість вказаної справи вона дістала схвалення в університетського керівництва й відтак розпочався пошук механізмів її втілення в життя. Зрештою, було вирішено розглядати створення меморіальної стели як дипломний проект по кафедрі образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва нашого університету. За виконання цього непростого творчого завдання взявся талановитий студент-заочник Єгор Терехов. Науково-творче керівництво здійснював відомий в Україні майстер різця, заслужений художник, доцент вказаної кафедри Іван Васильович Фізер.

Непомітно сплинуло кілька місяців, зітканих із пошуків спонсорських коштів та ненастанної праці творців меморіального проекту. Нарешті звершилося: 15 червня меморіальна стела поповнила скарбницю монументальної Пам’яті великого українця. Цей пам’ятний знак виготовлений на базі сучасних технологій з граніту й композитного матеріалу і містить горельєфне зображення нашого знаного краянина та напис літерами в позолоті: «Максимович Михайло Олександрович (1804 – 1873 рр.) – український вчений-енциклопедист».

Стелу урочисто відкрили ректор університету, професор Олександр Володимирович Черевко та начальник управління містобудування та архітектури Черкаської обласної державної адміністрації Василь Іванович Дмитренко. Окрім господаря дійства з вітальним словом до присутніх звернулася заступник начальника обласного управління освіти та науки Валентина Іванівна Ткаченко, Іван Васильович Фізер та автор цього матеріалу. Прозвучало привітання й земляків великого вченого: його емоційно озвучила заслужена вчителька України, заступник директора Богуславецького навчально-виховного комплексу ім. М. Максимовича Тетяна Миколаївна Москаленко. А семикласниця цієї школи Аліна Карвацька майстерно продекламувала вірш про свого іменитого односельчанина.

Як і належиться, відбулася й церемонія освячення меморіальної стели, його провела група священників Української православної церкви Київського патріархату на чолі з настоятелем університетської церкви св. Кирила і Мефодія о. Володимир (Штокало). До підніжжя пам’ятного знака лягли живі квіти від ректорату, студентської ради та гостей дійства.

В Україні не так уже й багато пам’ятних об’єктів, що вшановують цього вченого з європейським ім’ям. Відкрита в Черкаському національному меморіальна стела М. Максимовича є гідним поповненням закарбованої в камені пам’яті про великого достойника і вона буде слугувати вихованню в нині сущих високих якостей патріота та громадянина.

Григорій Голиш,

директор наукової бібліотеки ім. М. Максимовича

Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, доцент, лауреат премії ім. М. Максимовича