Історія нашої бібліотеки

0
0
0
s2sdefault

З історії наукової бібліотеки ЧНУ ім. Б. Хмельницького:

     Хоча достовірні документальні та наративні свідчення про найраніший період історії бібліотеки й відсутні, логічно припустити, що формування її фондів розпочалося ще в 1921 р. і було викликане необхідністю науково- методичного забезпечення функціонування Вищих педагогічних курсів.


     Як засвідчує вивчення раритетних видань нашої бібліотеки, основою бібліотечних фондів 1920–х рр. стала видана протягом XVIII – ХІХ ст. література з історії, педагогіки, природничих та філологічних наук. Ці книги були видані не лише російською мовою, але й французькою, німецькою, латиною і, що особливо цікаво, частина з них потрапили до фондів з приватної колекції графів Бобринських – відомих у краї просвітників і меценатів.

     У 1930-х рр. формування бібліотечного фонду відбувалося централізовано через Народний комісаріат освіти УСРР. Про це свідчить збережений у архіві бібліотеки документ „Списки одержуваної літератури та учбових програм для студентів-заочників” (1933–1934 рр.). Загальний бібліотечний фонд інституту на 1934 р. становив 30 тис. примірників, а на початку 1940–х рр. – вже понад 150 тис. Якісний склад фонду відповідав профілю навчального закладу і забезпечував підготовку фахівців з фізико–математичного, історико–філологічного та природознавчого напрямів. Зокрема, у книжковому фонді нараховувалося 70 тис. примірників з природознавства та математики й понад 20 тис. – з гуманітарних дисциплін. Загальна кількість користувачів становила понад 330 осіб.

     Події Великої Вітчизняної війни та період окупації мали для бібліотеки досить тяжкі наслідки. За час окупації бібліотечні фонди зазнали грабунку; в результаті пошкодження службові приміщення були залиті водою. Лише дякуючи самовідданій роботі бібліотекарів було врятовано цінну літературу, яка стала основою для самостійної підготовки студентів перших повоєнних років. Так, у звіті за 1945/46 рр. зазначається, що загальні втрати книжкового фонду сягнули 30 тис. примірників, а на 1 січня 1945 р. у фондах бібліотеки нараховувалося трохи більше 50 тис. томів. Швидше за все, статистичні дані щодо фондів бібліотеки у післявоєнний період є неповними, оскільки їх ґрунтовна перевірка, інвентаризація та каталогізація була розпочата лише у липні 1953 р. Відповідальне ставлення бібліотекарів до своїх обов’язків, сприяло швидкому завершенню роботи з переінвентаризації фондів. Важливою подією у житті бібліотеки стало введення в дію 1 вересня 1954 р. новостворених алфавітного і систематичного каталогів, а також картотеки журнальних статей.

      Постійно вдосконалювалася структура бібліотеки. Від самого початку її роботи функціонували: відділ обслуговування – абонемент, читальний зал, сектор міжбібліотечного абонементу, сектор по роботі зі студентами заочної форми навчання; з 1951 р. – відділ комплектування і обробки фондів, з 1963 р. – довідково–бібліографічний відділ.

     У передвоєнні та післявоєнні роки посаду завідувача бібліотеки суміщав з викладацькою роботою на кафедрі марксизму–ленінізму Наум Мойсейович Білостоцький (1934–1940; 1946–1948 рр.) У 1948–1985 рр. директором бібліотеки був Євген Олексійович Романов, який за понад 30 років своєї діяльності зробив вагомий внесок в організацію бібліотечної справи та механізації бібліотечних процесів. З 1985 р. бібліотеку очолила висококваліфікований спеціаліст бібліотечної справи Наталія Юхимівна Силка. Саме за її керівництва бібліотека, незважаючи на складності об’єктивного і суб’єктивного характеру, прибрала статус наукової і опинилася з багатьох показників на лідируючих позиціях серед бібліотечних установ ВНЗ України. Заступником директора з наукової роботи  багато років працювала Валентина Григорівна Тур.

     Перші відомості щодо штатів бібліотеки відносяться до 1940-х рр. Тогочасний штатний розпис передбачав 6 осіб: завідувач бібліотекою, бібліограф, 2 працівники абонементу, 2 – читального залу. Зокрема, тоді окрім Білостоцького працювали І.Г. Гайдаєнко, М.Г. Скоркіна, О.О. Кудрявська, З.Г. Пивоварова, Н.Д. Касярум. Варто наголосити, що ці працівники, 4 з яких не мали бібліотечної освіти, душею і серцем вболівали за налагодження роботи бібліотеки. Надзвичайно актуальним було питання збільшення кількісного складу бібліотекарів співвідносно з чисельністю користувачів та книжкового фонду, тому неодноразово директор Є. Романов наполягав на збільшенні кількості працівників до 14 осіб. Однак через брак коштів це питання вирішувалося лише частково.

     Протягом 60 – 80 років тривало формування книжкового фонду та організація довідкового апарату бібліотеки. Її фонди щороку поповнювалися на 20 – 25 тис. примірників різних видань, які формувалися відповідно до профілю інституту. Були широко представлені суспільні науки, мовознавство, літературознавство, математика, фізика, хімія, біологія, педагогіка, психологія, іноземні мови та літератури.

     На жаль, успішна робота бібліотеки призупинилася у квітні 1990 р., коли сталася пожежа у навчальному корпусі № 2 по вулиці О. Дашкевича, 24. Двадцять дев’ять бібліотечних працівників на чолі з директором Н. Ю. Силкою за літній період 1990 р. перевезли книжкові фонди центрального абонементу, періодичні видання та документи довідково–бібліографічного відділу до корпусу №3. Для якнайшвидшого налагодження ефективної роботи бібліотеки у цих по суті екстремальних умовах усі її працівники, а також студенти–волонтери доклали великих зусиль.

     Із середини 1990–х років з реорганізацією інституту в класичний університет, відкриттям нових факультетів та спеціальностей, у бібліотеці основна увага надавалася створенню фондів навчальної, методичної та наукової літератури, які мали забезпечити виконання освітньо–кваліфікаційних програм та планів дослідницької роботи.

     Після введення в експлуатацію нового навчального корпусу № 1, для фондів читального залу філологічних наук та довідково–бібліографічного відділу було виділено окремі приміщення. На історичному факультеті з’явився читальний зал фахової літератури, якому в 2000 р. було присвоєно ім’я відомого українського історика І. О. Гуржія.

     З 2002 р. був започаткований процес введення ретрофондів, згодом – ретроконверсії карткових каталогів. У серпні 2002 р. було придбано бібліотечну програму «ІРБІС–32» та розпочато створення електронного каталогу. Доступ до ЕК здійснювався через локальну мережу в межах навчальних корпусів ЧНУ, що дозволило здійснювати електронний пошук необхідної літератури не лише в основних приміщеннях бібліотеки, але й у навчальних комп’ютерних класах факультетів. Одночасно бібліотека була підключена до всесвітньої мережі Інтернет.

     Важливою подією в житті університету стало набуття бібліотекою в 2003 р. статусу наукової. У тому ж році відбулося відкриття окремого бібліотечного корпусу, освяченого патріархом УПЦ–КП Філаретом. Тут розташувалися дирекція, комплекс зручних для роботи читальних залів та відділи бібліотеки.

Директор наукової бібліотеки ЧНУ, доцент

Г.М. Голиш

канд. іст. наук О.З. Медалієва