НА ЗОЛОТОНІЩИНІ ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ДЕРЖАВОТВОРЦЯ СЕРГІЯ ШЕЛУХІНА

У славній когорті державотворців доби Української революції 1917 – 1921 рр. чільне місце належить Сергію Павловичу Шелухіну. Його земний шлях розпочався в с. Деньги (Золотоніщина) 6 жовтня 1864 р., а душа спочила в чеській столиці Прага 25 травня 1938 р. Козацький нащадок, наш земляк увібрав з молоком матері безмежну любов до Вітчизни, від юних літ став на тернистий шлях боротьби з самодержавством й усе своє свідоме життя поклав на вівтар української ідеї. Відомий вчений-правник відомий як близький соратник творців незалежної держави М. Грушевського, В. Винниченка й С. Петлюри, обіймав посади генерального судді, міністра юстиції, генерального прокурора урядів Української Народної республіки й Гетьманату, вів багатогранну дипломатичну роботу. Опинившись у еміграції, він продовжував утверджувати українство засобами друкованого слова й просвітництва, увійшов у духовну історію України як талановитий письменник, публіцист, історик.

Зі зрозумілих причин за радянської доби ім’я «буржуазного націоналіста» й «петлюрівця» Сергія Шелухіна було стерто зі скрижалів історії. Повернення із мороку забуття цієї непересічної постаті відбулося вже в роки української незалежності, коли було опубліковано перші матеріали про його жертовну життєдіяльність задля утвердження українства. Проте й досі, вже на 33-му році української незалежності ще немає підстав стверджувати, що вже віддано належне його громадянському й духовному подвигу, а пазли пам’яті зайняли потрібні місця.

Утім, крига таки скресає, й це переконливо засвідчила подія прикінцевого дня серпня, котрій судилося зайняти помітне місце в новітній історії Шевченкового краю. В рідних пенатах Сергія Шелухіна – селі Деньги відкрито пам’ятний знак відомому Українцю. З об’єктивних причин шлях до реалізації цього проєкту шани й пам’яті (його ідея та концепція належить авторові цього допису) проліг через довгі шість років публіцистичних обґрунтувань, долання усіляких бюрократичних бар’єрів, пошуку джерел фінансування тощо. Автором цього об’єкта меморіальної пам’яті став відомий у Черкасах скульптор Єгор Тєрєхов, а профінансовано його з депутатського фонду Золотоніської міської ради. Принагідно підкреслимо, що кошти було віднайдено ще до початку повномасштабної війни з рашистами й вони покрили лише вартість матеріалів, а творчу роботу скульптор виконав практично на волонтерських засадах.

Пам’ятник виконано з добротного сірого граніту й він символізує крок до української державності за часів Української революції. На його фасаді в позолоті виконано зображення тризуба й напис «Шелухін Сергій Павлович». На звороті меморіального знака під портретом державотворця читаємо: «Український учений, юрист, історик, дипломат, громадсько-політичний діяч».

У церемонії відкриття взяли участь і виступили з промовами начальник управління освіти і науки Черкаської ОВА Валерій Данилевський, голова Золотоніської РВА Ірина Тернова, секретар Золотоніської міської ради Наталія Сьомак та ін. Щиросердно подякувала усім причетним до творення пам’ятного знака староста Деньгів і Хвильово-Сорочиного Наталія Сергієнко. Усі виступаючі висловили впевненість у тому, що цей меморіал буде слугувати патріотичному вихованню нині сущих і є гідною відповіддю московітам із їхніми маячними ідеями знищення України.

Також у ході цих заходів присутні із зацікавленням оглянули фотовиставку, присвячену С. Шелухіну. Вона складалася із майже 80 світлин та копій документів, які вміщено в ошатні рамки. Цей безцінний матеріал (80% оприлюднено вперше) віднайдено як у центральних архівах (історичному, вищих органів влади й управління, Київ), так і Одеському обласному та Інституті рукопису Національної бібліотеки ім. В. Вернадського. Всю пошукову й організаційну роботу з облаштування цієї надзвичайно інформативної виставки взяв на себе місцевий краєзнавець, інженер за освітою Анатолій Воропай. А фінансово сприяв цьому краєзнавчому проєкту директор деньгівського СТОВ «Гранекс-Черкаси» Том Ван Гоі.

Відкриття меморіального знака та фотовиставка було проведено в рамках підготовки до 160-річного ювілею державотворця, який буде відзначатися у жовтні наступного року.

Григорій Голиш, директор наукової бібліотеки
імені Михайла Максимовича