«Пізнай самого себе і ти пізнаєш світ»
Сковорода Григорій Савич
(1722-1794)
просвітитель-гуманіст,
філософ, поет, перекладач
Народився 3 грудня 1722р. у селі Чорнухи на Полтавщині. Навчався у дяка-скрипаля на привілейованому становищі, співав у церкві. Вищу освіту отримав у Києво-Могилянській академії.
У 20 років поїхав до Петербургу, де прославився музично. Повернувшись їде у 3-річну подорож по світу.
Працював у Переяславському колегіумі, потім – домашнім вчителем. Працював професором у Переяславі, в Харкові, приватно перекладав Плутарха, писав свої твори.
З 1769р. став мандрівним педагогом-просвітником. Останні десятиріччя – це роки його слави.
У філософських діалогах і трактатах біблейська проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму.
Зміст людського існування — подвиг самопізнання.
Передбачив свою смерть: «Він пішов у свою кімнатку, перемінив білизну, помолився Богу і, підложивши під голову свої писані праці і сіру свитку, ліг, зложивши навхрест руки. Довго чекали на нього з вечерею. Сковорода не з’явився. Другого дня вранці до чаю теж, до обіду так само. Це здивувало господаря. Він насмілився увійти до Сковороди, щоб розбудити його; одначе Сковорода лежав уже холодний закостенілий.»
Це сталося 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівка
(зараз Сковородинівка) Золочевського району Харківської області.
Пам'ятник Григорію Сковороді
в Києві розташований на Контрактовій площі в сквері навпроти будівлі Києво-Могилянської академії, в якій мандрівний філософ і поет Григорій Сковорода провів як студент багато років
![]() |
Наш першорозум. Григорій Сковорода на портреті і в житті : фотокнига / авт. і упоряд. В. Стадниченко, М. Шудря. - К. : Спалах, 2004. - 176 с. Фотокнига "Наш перворозум"- продовження низки видань, що їх започаткувало видавництво "Спалах" про славетних діячів історії та культури України. Загадкова постать великого українського філософа Григорія Савича Сковороди приваблювала багатьох дослідників. Проте автори цієї книги- відомі жірналісти знайшли самобутню художню форму, де у витонченій ліричній манері і водночас глибинно відтворено добу, на тлі якої розгорталися події із життя Г. С. Сковороди, означені скупими документальними свідченнями, багатющим ілюстративним матеріалом стосовно його сучасників, місць, де народився й перебував він- від Слобожанщини й до Угорщини, Чехії. |
![]() |
Сковорода Григорій: ідейна спадщина і сучасність / відп. ред. : І. П. Стогній ; упоряд. : С. Л. Йосипенко, Я. М. Стратій ; Ін-т філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди. - К. : [б. и.], 2003. - 715 Пропонована книга є збіркою науково-теоретичних праць, що продовжує розпочатий в попередніх збірках "Сковорода Григорій. Дослідження. Розвідки. Матеріали" (К., 1992) та "Сковорода Григорій: образ мислителя"(1997) аналіз творчості Григорія Сковороди в контексті української та світової культури. |
![]() |
Глива, Є. Онтологічний образ людини в творчості Григорія Сковороди : монографія / Є. Глива. - К. : КММ, 2006. - 253 с. - Бібліогр.: с. 238-245. Психологічний аналіз творчої спадщини Сковороди - Сковорода в контексті світової психології - філософія людини. |
![]() |
Григорій Сковорода - джерело духовної величі і сучасність / Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди, Центр Сковородизнавства ун-ту, Нац. асоц. українознавців, Всеукраїнське т-во "Просвіта" ім. Т. Шевченка ; голов. ред. : В. П. Коцур ; відп. ред. : М. П. Корпанюк ; упоряд. : С. М. Рик, Л. М. Козубенко ; рец. : Л. Я. Ткаченко, Л. П. Кожуховська. - Т. : Астон, 2007. - 447 с. Пропонована книжка є збіркою науково-теоретичних праць, розвідок, в якій продовжується розпочатий у попередніх збірках "Сковорода Григорій. Дослідження. Розвідки. Матеріали" (К., 1992), "Сковорода Григорій: образ мислителя" (К., 1997), "Сковорода Григорій: ідейна спадщина і сучасність" (К., 2003) аналіз творчого доробку нашого любомудра в контексті національної та світової культури. Подані статті, розвідки науковців відтворюють розмаїття поглядів до філософської, педагогічної та літературної спадщини Г. Сковороди. |
![]() |
Ушкалов, Л. В. Григорій Сковорода / Л. В. Ушкалов. - Х: Фоліо, 2013. - 125 с. Григорій Сковорода (1722 - 1794) - один з найбільших і найзагадковіших християнських філософів світу, чиї твори й зараз привертають увагу читачів, що намагаються наблизитися до глибинних витоків "мандрівного філософа" й осягнути всю незбагненну мудрість його містики. |
![]() |
Сковорода, Г. Твори : у 2 т. / Г. Сковорода; редкол. : М. Жулинський (голова), пер. із староукр. і прим. М. Кашуби, В. Шевчука, відп. ред. Сулима М. - 2-ге вид., випр. - К. : Обереги, 2005. Т. 1 : Поезії. Байки. Трактати. Діалоги / передм. О. Мишанича. - 2005. - 528 с. До двотомника творів Григорія Сковороди (1722-1794) увійшли поезії, байки, притчі, філософські трактати й діалоги, переклади й листи видатного українського письменника-гуманіста, філософа і мислителя, просвітителя і педагога, предтечі нового українського письменства. Написані книжною староукраїнською мовою і вперше повністю перекладені на сучасну українську літературну мову, вони відкривають читачеві дивосвіт думок і образів великого народного любомудра. |
![]() |
Шевчук, В. О. Пізнаний і непізнаний Сфінкс: Григорій Сковорода сучасними очима : розмисли / В. О. Шевчук. - К. : Пульсари, 2008. - 528 с. Книга розмислів про Г. Сковороду сучасного Українського літературознавця, історика та письменника Валерія Шевчука є новим словом у сковородознавстві - читач знайде тут невідомий фактаж про життя і творчість філософа і зможе реально пізнати його моральне вчення про людину та світ. |
![]() |
Чижевський, Д. Філософія Г. С. Сковороди : науково- популярна література / Д. Чижевський; підготов. тексту й переднє сл. Л. Ушкалова. - Х. : Прапор, 2004. - 272 с. "Філософія Г.С. Сковороди" є однією з найвідоміших праць видатного українського вченого Дмитра Чижевського(1894-1977). Уперше вона побачила світ йще 1934 року. Чижевський схильний розглядати філософію Сковороди як справжню серцевину нашої інтелектуальної традиції. "Сковорода,-писав він, -є останній представник українського духовного барока, з другого боку, він-український "передромантик": але бароко та романтика-саме ті періоди духової історії, що наклали на український дух найсильніший відбиток. Отже, Сковорода стоїть у центрі української духової історії..." У своїй книзі Чижевський на багатому джерельному матеріалі досліджує засади сковородинської метафізики, антропології, гносеології, етики. Універсалії та образи українського філософа яскраво увиразнені на тлі античного платонізму й неоплатонізму, патристики, середньовічної та новочасної (передовсім німецької) містики. Деякі тези, що їх уперше висунув і обгрунтував Чижевський, як-от думка про те, що творчість Скороди є "коментарем" до Святого Письма, що вона посутньо пов'язана з містичною традицією, а найвиразнішими прикметами сковородинського "барокового стилю" є антитетичність і символізм, з часом перетворилися на усталені сюжети академічної сковородіани. |
![]() |
Сковорода Григорій: образ мислителя / Ін-т філософії НАН України, Переяслав-Хмельницький держ. пед. ін-т ім. Г. Сковороди ; відп. ред. : В. І. Шинкарук, І. П. Стогній ; упоряд. : В. М. Нічик, В. Є. Бишовець, Я. М. Стратій. - К. : [б. и.], 1997. - 452 с. Пропонована збірка продовжує започаткований книгою "Сковорода Григорій. Дослідження. Розвідки. Матеріали" філософсько-світоглядний аналіз творчості Г. Сковороди в контексті розвитку Української і світової культури. Подані статті й уривки з праць учених України, української діаспори та західних науковців відтворюють розмаїття концепцій і часом дискусійних інтерпретацій мислителя. |
![]() |
Ніженець, А. На зламі двох світів : розвідка про Г.С. Сковороду і Харківський колегіум / А. Ніженець. - Х. : Прапор, 1970. - 208 с. Розвідка, присячена видатному мислителю- гуманісту, письменнику- демократу 18 сторіччя Григорію Савовичу Сковороді, включає два розділи- " У пошуках істини" та Г.С. Сковорода і Харківський колегіум". У розділах йдеться про розвиток світогляду українського філософа, про харківський період його, про характер впливу його ідей на розвиток громадської думки на Україні. |
![]() |
Григорій Сковорода. Інтерпретації: Культурологія. Філософія. Педагогіка. Літературознавство : зб. наук. праць / Черкаський держ. ун-т ім. Б. Хмельницького ; відп. ред. В. Т. Поліщук, Ю. В. Тимошенко. - Черкаси : Видавництво ЧДУ ім. Б. Хмельницького : БРАМА : Вовчок О. Ю., 2003. - 194 с. В основу видання лягли тексти доповідей і повідомлень, виголошених на секціях філософії, педагогіки та літературознавства міжвузівської ноуково-практичної конференції "Григорій Сковорода-мислитель, письменник, педагог" (Черкаси, 3-4 грудня 2002 року). |
![]() |
Поліщук, Ф. М. Григорій Сковорода : життя і творчість / Ф. М. Поліщук. - К. : Дніпро, 1978. - 270 с. У книжці досліджуються життя і творчість, соціально-політичні, філософсько-естетичні та етичні погляди відомого українського філософа- просвітителя, письменника, педагога і громадського діяча Григорія Савовича Сковороди (1722-1794). Окремі розділи праці присвячені аналізу поетичних творів та байок письменника. Автор сумлінно зібрав і систематизував усе, досі написане про Сковороду, подав чимало оригінальних спостережень над його творчістю. |
![]() |
Попов, П. М. Григорій Сковорода : літ. портрет / П. М. Попов. - 2-ге вид. випр. - К. : Дніпро, 1969. - 173 с. Життя і творчість Г.С. Сковороди-народного філософа, глибокого мислителя, оригінального поета-ввійшли безсмертною сторінкою в історію культури українського народу. В нарисі змальовано життя Сковороди, визначається його світогляд, аналізуються його твори-філософські і літературні, їх історико-літературне значення. |
![]() |
Поліщук, Ф. М. Григорій Сковорода : семінарій / Ф. М. Поліщук. - К. : Вища школа, 1972. Семінарій висвітлює історію вивчення життя і творчості видатного українського письменника і філософа Г.С. Сковороди, містить висловлювання прогресивних діячів культури про нього і його творчість. У книзі подано теми семінарських доповідей та критичну літературу до них, а також бібліографію творів письмениика й найважливіших досліджень про нього. |
![]() |
Сковорода, Г. Вибрані твори / Г. Сковорода ; упоряд., та передм. : Л. Ушкалова, авт. прим. й комент. : Л. Ушкалов, С. Вакуленко. - Х. : Прапор, 2007. - 382 с. До книги великого поета й філософа Григорія Сковороди (1722-1794) ввійшли цикли "Сад бежественних пісень", "Харківські байки", діалоги "Нарцис", "Розмова про стародавній світ", "Розмова п'яти подорожніх про справжнє щастя в житті", "Алфавіт миру", "Боротьба архистратига Михайла із Сатаною", "Суперечка біса з Варсавою", притчі "Вдячний Єродій", "Убогий Жайворонок". Їх подано за автографами, найкращими списками й першодруками, а також уперше в історії видань творів Сковороди оснащено належними науковим апаратом. |
![]() |
Григорій Сковорода: матеріали про відзначення 250-річчя з дня народження / ред. кол.: В. І. Шинкарук, І. П. Головаха . - К. : Наукова думка, 1975. - 255 с. Філософська і літературна спадщина Григорія Сковороди- це яскрава сторінка в історії прогресивної науки і культури 18 ст. Його сподвижницьке життя й діяльність є прикладом палкої любові до своєї Батьківщини, до трудового народу, є повчальним уроком боротьби за розвиток науки, освіти і щастя людей. Свідченням любові й глибокої поваги народів нашої країни, всього прогресивного людства до видатного мислителя були ювілейні торжества і пов'язані з ними заходи. У цій книзі публікуються найголовніші матеріали та дослідження про відзначення вітчизняного мислителя. |
![]() |
Барабаш, Ю. Я. Вибрані студії. Сковорода. Гоголь. Шевченко [Текст] / Ю. Я. Барабаш ; вид. рада П. А. Загребельний (голова вид. ради) та ін. ; авт. передм. В. Панченко. - К. : Києво-Могилянська академія, 2007. - 744 с. Книга Юрія Барабаша складається з двох частин - монографії "Дух животворить..." і відзначеного Національною премією ім. Тараса Шевченка дослідження "Коли забуду тебе, Єрусалиме...", котрі різняться за багатьма параметрами: ХVІІІ - ХІХ століття, Григорій Сковорода - та Микола Гоголь і Тарас Шевченко... Широке історично-культурне тло, подробиці біографії та довкілля, "повільне вчитування" в сковородинівські тексти - і вибіркова зосередженість, з порівняльно-типологічним поглядом, на вузлових моментах спадщини Гоголя і Шевченка. Авторовий задум полягає в тому, щоб через розгляд постатей і творчого спадку "Великої трійці" українського духу, спираючись на компаративістську методологію і крос-культурний аналіз, оприявнити внутрішню сув`язь і глибинну триєдність цих митців, вияскравити, бодай частково, сутнісні риси процесу тяглості в становленні й розвої національної літератури за майже столітній відтінок часу. |
![]() |
Драч, І. Ф. Григорій Сковорода : біографічна повість / І. Ф. Драч, С. Б. Кримський, М. С. Попович ; за заг. ред. д-ра філософських наук В. М. Нічик. - К. : Молодь, 1984. - 215 с. У книзі розповідається про життя і діяльність Григорія Сковороди- гуманіста, поета, філософа і просвітителя другої половини XVIII століття.
|
![]() |
Барабаш, Ю. Я. "Знаю человека...": Григорий Сковорода. Поэзия. Философия. Жизнь / Ю. Я. Барабаш. - М. : Художественная литература, 1989. - 333, [2] с. |
![]() |
Григорій Сковорода - духовний орієнтир для сучасності: наук. матеріали XIII Сковородинівських читань, м. Переяслав-Хмельницький : у 2 кн., Кн. 1 / М-во освіти і науки України, Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди ; голов. ред. В. П. Коцур ; уклад. :О. П. Кравченко, О. М. Свириденко ; авт. передм. М. Корпанюк. - К. : Міленіум, 2007. - 323 с. Пропонована книжка є збіркою науково-теоретичних праць, в якій продовжується розпочатий в попередніх збірках аналіз творчого доробку нашого любомудра в контексті національної та світової культури. Подані статті, розвідки науковців відтворюють розмаїття поглядів і підходів до філософської, педагогічної та літературної спадщини Г. Сковороди. |
![]() |
Українські письменники : біографії : огляди творчості : літературні напрямки і течії : літературознавчий словник : [довідник] / відп. за вип. та худож. ред. М. І. Преварська. - К. : Велес, 2013. - 368 с. Довідник подає біографічні дані, огляди творчості, перелік основних творів та додаткову літературу про українських письменників, які стали класиками, а також про сучасних українських письменників. Для полегшення орієнтації у літературних процесах та творчості окремих письменників і поетів у довіднику вміщено додаток "Літературні напрями і течії". |
![]() |
Білоус, Г. Провидці правди і свободи : вірші, поеми та дослідження життя і творчості Г. Сковороди, Т. Шевченка, В. Стуса / Г. Білоус. - Черкаси : Чабаненко Ю. А., 2004. - 191 с. Григорій Білоус - письменник широкого творчого діапазону. Його вірші, поеми й дослідження, присвячені правдоборцям ХVІІІ, ХІХ і ХХ століть, утверджують спадковість духовного потенціалу цих провидців. Автор ставить їх у безперервний ряд послідовних будителів народного духу, висвітлює незаперечний вплив на формування національної свідомості та активної громадянської позиції, що надзвичайно важливо для нинішньої української молоді. Авторський коментар до поем про Григорія Сковороду, Тараса Шевченка та літературознавче дослідження життя й творчості Василя Стуса дають багатющий образний й аналітичний матеріал учителям, студентам, школярам при вивченні духовної спадщини цих провідників нації. |
![]() |
Гузар, І. Вибрані праці про Г. Сковороду (1722-1794), Т.Г. Шевченка (1814-1861) і І. Канта (1724-1804) з нагоди пам'ятних дат / І. Гузар ; Всеукраїнське т-во "Просвіта". - Донецьк : [б. и.], 2004. - 298 с. |
![]() |
Шаповал, Ю. Г. Національна журналістика : наук. праці, Т. 2 / Ю. Г. Шаповал. - Л. : [б. и.], 2006. - 484 с. У книзі системно розглядаються головні сфери журналістики - пресова, фото- теле-, радіо- в їх взаємозв'язках і відмінностях, у контексті єдності функцій і методів, специфіки змісту та форми твору, моделювання підходів до відображення дійсності, використання виражальних засобів, здатних акумулювати багатогранність публіцистичної теми. У статтях й есе документальним матеріалом оригінальних наукових розслідів заповнені невідомі сторінки з життя та творчості яскравих особистостей - Г. Сковороди, М. Гоголя, М. Костомарова, І. Франка, В. Барвінського, В. Липинського, І. Бочковського, М. Грушевського, У. Самчука, В. Вернадського, В. Сухомлинського, В. Симоненка. |
Афоризми Григорія Сковороди
Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним
Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух
Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю
Григорій Сковорода на поштових марках, банкнотах, монетах
Поштова марка СРСР,
присвячена Г. С. Сковороді, 1972 рік
присвячена Г. С. Сковороді, 1997 рік
500 гривень Національного банку України
зразка 2006 року (лицьовий бік)
Фон центральної частини банкноти утворює
зображення фонтану з написом «Не равное
мъ равенство» — авторського малюнку
Григорія Сковороди до твору «Ознаки
деяких спорідненостей» з Діалогу «Розмова,
названа Алфавіт, або Буквар миру»
Срібна пам'ятна монета НБУ
1 мільйон карбованців, 1996 року
Всеукраїнські Сковородинські навчання
Сковородинська освітня конференція
16 листопада 2017 р. в Києві відбулась Міжнародна науково-практична конференція «Морально-світоглядне природовідповідне й культуровідповідне вчення Г. С. Сковороди в сьогоденні», в роботі якої взяли участь науковці, педагоги, митці, музейні працівники, журналісти, представники громадських організацій.
Конференцію проведено згідно з Програмою Всеукраїнських Сковородинських навчань «Пізнай себе» і приурочено до 295-ліття від народження (3 грудня) й 223 роковин пам’яті (9 листопада) Григорія Савовича Сковороди (1722–1794) – великого українського мислителя-мудреця, педагога, філософа, поета, композитора, музиканта, співака, духовного практика, культурно-освітнього подвижника.
Співорганізатори Конференції: Громадський організаційний комітет з підготовки й проведення Всеукраїнських Сковородинських навчань «Пізнай себе», Інститут генези життя та Всесвіту, Духовно-просвітницький центр м. Києва. За сприяння Міністерства освіти і науки України у роботі Конференції взяли участь учителі української мови й літератури майже з усіх областей України.
Мета конференції – представити досягнення в галузі сковородинознавства та сприяти впровадженню морально-світоглядних педагогічних принципів Г. С. Сковороди в систему української освіти.
Провів Конференцію її ініціатор і автор концепції Сковородинських навчань культурософ Олександер Шокало.
З вітальними промовами до учасників Конференції звернулися: співголова Громадського організаційного комітету з підготовки й проведення Всеукраїнських Сковородинських навчань «Пізнай себе» академік НАН України Ярослав Яцків, президент Української астрономічної асоціації, голова Українського міжнародного комітету з питань науки і культури при НАН України та член Оргкомітету Сковородинських навчань Валерій Решетинський, директор Інституту генези життя та Всесвіту, керівник Духовно-просвітницького центру м. Києва.
Від Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України доповідав заступник директора з наукової та видавничої діяльності Сергій Гальченко з темою «Рукописна спадщина Г. С. Сковороди».
Від Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України та Національного університету «Києво-Могилянська академія» виступив завідувач відділу історії філософії України, професор Сергій Йосипенко з темою «Григорій Сковорода й українська традиція».
Від Національної академії педагогічних наук Українивиступив професор, академік Георгій Філіпчук з темою «Григорій Сковорода: творення Людини», наголосивши на першочергових завданнях нинішньої освіти.
Музично-духовну спадщину Г. Сковороди висвітлювали кандидати мистецтвознавства Ігор Тилик та Лариса Горенко.
Культурософ Олександер Шокало обґрунтував основу й перспективу морально-світоглядного руху Сковородинства.
Від Інституту модернізації змісту освіти як головної установи в проведенні Сковородинських навчань виступив завідувач сектору національно-патріотичного виховання Іван Волик з темою«Всеукраїнські Сковородинські навчання «Пізнай себе» в системі освіти України».
Директор Центру Сковородинознавства Переяслав-Хмельницького педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, академік АН Вищої освіти України Микола Корпанюк розповів про традиційні Сковородинські читання.
Директор Коврайського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа I–III ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г. С. Сковороди Золотоніської районної ради Черкаської області Людмила Різник розповіла про роботу свого дослідно-експериментального закладу над темою «Школа цінностей та філософського сприйняття світу».
А вчитель української мови й літератури Першої міської гімназії м. Черкас Любов Гафінова поділилася досвідом освоєння філософськоїй поетичної спадщини Г. Сковороди в шкільній практиці.
Керівник клубу «Дорогами до прекрасного» Національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Людмила Рінгіс зробила презентацію своїх знахідок з увічнення українського просвітителя й поета засобами скульптури.
Кінодраматург Віра Мельник Григорій розповіла про маловідомі факти з життя Г. Сковорода, які побутують у легендах.
Старший науковий співробітник науково-дослідного відділу «Меморіальний музей Г. С. Сковороди» НІЕЗ «Переяслав» Інна Більченко звернулась до теми діяльності меморіальних музеїв Г. Сковороди в системі соціальних комунікацій.
Ґрунтовні напрацювання українських і зарубіжних сковородинознавців уміщено в збірнику матеріалів конференції.
Музично-вокальну програму «Сад божественних пісень» Григорія Сковороди» й театралізоване дійство представили: Дитячий хор «Либідь» (художній керівник і дириґент Лариса Чинчева); заслужений артист України, лауреат всеукраїнських і міжнародних конкурсів кобзар Тарас Силенко; лауреати всеукраїнських і міжнародних конкурсів Галина й Людмила Турчак та композитор, академік НАН України Володимир Широков; співробітники Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».
Яскравим образотворчим ключем до глибинного світу Григорія Сковороди стала виставка картин художника Генрі Ягодкіна «Григорій Сковорода в портретах».
Завдяки технічному забезпеченню Духовно-просвітницького центру м. Києва велась відеотрансляція роботи Конференції в Інтернеті, що значно розширило її аудиторію.
Оргкомітет Сковородинських навчань
ЗВЕРНЕННЯ
Учасників Міжнародної науково-практичної конференції
«Морально-світоглядне природовідповідне й культуровідповідне
вчення Г. С. Сковороди в сьогоденні»
до державних органів України та української громадськості
16 листопада 2017 р. в Києві відбулась Міжнародна науково-практична конференція «Морально-світоглядне природовідповідне й культуровідповідне вчення Г. С. Сковороди в сьогоденні», в роботі якої взяли участь науковці, педагоги, митці, журналісти, представники громадських організацій.
Конференцію проведено згідно з Програмою Всеукраїнських Сковородинських навчань «Пізнай себе» і приурочено до 295-ліття від народження (3 грудня) й 223 роковин пам’яті (9 листопада) Григорія Савовича Сковороди (1722–1794) – великого українського мислителя-мудреця, педагога, філософа, поета, композитора, музиканта, співака, духовного практика, культурно-освітнього подвижника.
Підтримуючи ініціативи конференції, присвяченої 290-літтю Г. С. Сковороди, на якій схвалено Великий проект «Григорій Сковорода–300», вважаємо першочерговим здійснення таких важливих підготовчих заходівдо 300-літнього ювілею українського генія:
1. З метою урочистого відзначення на державному рівні 300-ліття Г. С. Сковороди необхідно прийняти відповідну Постанову Верховної Ради України із внесенням Сковородинського ювілейного року до Календаря пам’ятних дат та ініціювати перед ЮНЕСКО про відзначення цієї пам’ятної дати на світовому рівні.
2. Спільними зусиллями МЗС України та українських закордонних громад установити пам’ятні знаки в країнах перебування Г. С. Сковороди: Словаччина, Чехія, Угорщина, Австрія, Північна Італія, Німеччина, Польща.
3. Створити на базі Малої Академії наук України Науково-освітній веб-портал «Григорій Сковорода» з метою висвітлення всієї бази знань про феномен Г. С. Сковороди: педагогічної, філософської, поетичної, композиторської, музично-співочої спадщини енциклопедиста та здобутків українського й зарубіжного сковородинознавства; ознайомлення української та світової спільноти з усіма аспектами подвижницького життя й культурно-просвітницької діяльності мудреця; популяризація природовідповідного й культуровідповідного морально-світоглядного руху Сковородинства.
4. Підготувати й видати повне академічне зібрання творів Г. С. Сковороди з паралельними текстами – мовою оригіналу та в перекладі на сучасну українську мову.
5. Підготувати й видати фундаментальну «Сковородинську енциклопедію», де має бути підсумовано понад двохсотрічний досвід вивчення всіх аспектів Сковородіани в українському й зарубіжному сковородинознавстві та визначено належне місце Г. С. Сковороди в національній і світовій культурах.
6. Створити ґрунтовний навчально-методичний посібник з вивчення творчості й життєвого шляху Г. С. Сковороди для загальноосвітніх закладів.
7. Інтегрувати вивчення філософської й літературної спадщини Г. С. Сковороди на засадах його філософсько-освітньої системи в уроки мови, літератури, історії, природознавства тощо.
8. Увести в навчальні програми музичних закладів України вивчення композиторської, музичної й співацької спадщини Григорія Сковороди.
9. Запровадити музичні програми (концерти хорового, сольного співу та інструментального виконавства) зтворів Г. С. Сковороди та творів інших композиторів на Сковородину поезію в Національній філармонії України та інших концертних залах України.
11. Запровадити Всеукраїнський фестиваль дитячого музичного мистецтва «Грицева сопілка».
12. Систематизувати всю наявну фільмографію про Г. С. Сковороду та зняти нові художні й документальні фільми про феномен мудреця для регулярного широкого показу по телебаченню і в кінотеатрах.
13. Систематизувати всю наявну образотворчу Сковородіану (живопис, графіка, скульптура), проводити художні виставкитавидавати мистецькі альбоми.
14. Регулярно проводити науково-практичні конференції з метою поглибленого вивчення творчої спадщини Г. С. Сковороди та представлення суспільству досягнень у галузі сковородинознавства.
15. Оформити «Класи-світлиці Григорія Сковороди» в середніх школах, середніх спеціальних та вищих навчальних закладах з відповідним поліграфічним та Інтернет ресурсом для унаочнення вивчення педагогічної, філософської, поетичної, музично-співочої спадщини, подвижницького життя й культурно-просвітницької діяльності Г. С. Сковороди. Класи-світлиці сприятимуть синтезуванню й освоєнню багатого розмаїття енциклопедичної спадщини Г. С. Сковороди.
17. Щоосені, до дня пам’яті Г. С. Сковороди – 9 листопада, провадити висадку дерев під символічною назвою «Гаї Григорія Сковороди». На основі цієї громадської ініціативи затвердити державну екологічну програму відродження природно-культурного середовища в Україні.
18. Запровадити туристичний просвітницький шлях «Кільце Сковороди» за маршрутом: Київ–Чорнухи–Лохвиця–Лубни–Полтава–Харків–Великий Бурлук–Бабаї–Валки–Сковородинівка–Коврай–Переяслав–Київ.
16 листопада 2017 р. м. Київ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
ПРОГРАМА
відкриття
Всеукраїнських Сковородинських навчань
«Пізнай себе»
5 жовтня 2017
Пізнай самого себе і ти пізнаєш світ
Григорій Сковорода
м. Черкаси
(конференц-зал, навчальний корпус №1)
11-20 – 11-40 | ВІДКРИТТЯ СКОВОРОДИНСЬКИХ НАВЧАНЬ |
Вступне слово першого проректора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, професора Василя Миколайовича Мойсієнка |
|
Вітальне слово начальника Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації Валерія Вікторовича Данилевського |
|
Привітальне слово директора Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради Ігоря Володимировича Волошина |
|
11-40 – 12-40 |
ВИСТУПИ ТА ДОПОВІДІ |
Сонет Миколи Негоди «Сковорода» Студентка ІІІ курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій Катерина Жукова |
|
Сучасна рецепція постаті та корпусу текстів Г. С. Сковороди Доцент кафедри філософії Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, кандидат філософських наук Павло Васильович Кретов |
|
Про літературну спадщину ГригоріяСковороди (в Ковраї) Завідувач кафедри української літератури та компаративістики Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, доктор філологічних наук, професор Володимир Трохимович Поліщук |
|
Коврайський період у житті Григорія Сковороди Завідувач відділу історії краю XIV – поч. XX ст. Черкаського обласного музею Сергій Григорович Ганницький |
|
Ідея «сродної праці» Г. С. Сковороди в контексті соціальної теорії відчуження Завідувач кафедри початкової освіти Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, доктор педагогічних наук, професор Валентина Павлівна Шпак |
|
Григорій Сковорода – «чоловік Божий, із людської ласки годований» Ректор комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради», кандидат педагогічних наук, доцент Наталія Миколаївна Чепурна |
|
Синкретичний підхід щодо проведення в загальноосвітніх навчальних закладах міста Черкаси Всеукраїнських Сковородинських навчань «Пізнай себе» Заступник завідуючої Черкаським міським методичним кабінетом установ освіти Тамара Василівна Хижняк |
|
Актуальність вивчення творчості Григорія Сковороди в школі Учитель української мови і літератури спеціалізованої школи №17 Галина Миколаївна Шепіль |
|
Вірш Олексія Софієнка «Сотвори себе» Студентка ІІІ курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій Віроніка Скрипай |
|
12-40 | Закриття навчань |
Коврайські тіні Григорія Сковороди
Каменя на камені не лишилося в селі Коврай на Золотоніщині від розкішних будівель одного з наймогутніших поміщиків Лівобережжя XVIII століття Степана Томари. Та все ж, українська історія зберегла пам’ять про нього – завдяки Григорію Сковороді, котрий учив його сина і до котрого сам Томара ставився зі зверхністю...
Сковорода дожив до наших часів у переказах коврайців
Коврайська середня школа, що стоїть на місці, де була основна резиденція Томар, готується відзначити важливу подію. До 290-ої річниці від дня народження Григорія Сковороди заклад прийме всеукраїнську наукову конференцію. З цієї нагоди з бюджету виділили гроші, і колишній маєток Томар приводять до ладу: відтворили альтанку, яку поміщик спорудив колись для занять свого сина з Григорієм Сковородою, планують почистити річку Кавраєць, де купалася панська родина та їх гості. Саму школу теж відремонтували. Ще раніше, до 250-річного ювілею філософа, посадили парк на Кравцевій горі. Саме на цій горі, кажуть дослідники життя і творчості Григорія Савича, він почав писати свій "Сад божественних пісень".
Інформаційний лист МОН про проведення Всеукраїнських Сковородинських навчань «Пізнай себе»
Завантажити програму Всеукраїнських Сковородинських навчань «Пізнай себе».
Всеукраїнські Сковородинські навчання «Пізнай себе»
Морально-світоглядна освітня система Григорія Сковороди
інформація взяла з сайту http://slovoprosvity.org/2017/08/15/vseukrajinski-skovorodynski-navchannya-piznaj-sebe/
«Срібна пора». Авторська передача Любові Голоти
Тема: «Сковородинівські навчання: до 300-річчя від дня народження українського філософа в 2022 році». Гість – Олександер Шокало, письменник
інформація взята з сайту http://schedule.nrcu.gov.ua/grid/channel/period/item-listen-popup.html?periodItemID=1737767
Пізнавши себе, збережемо в собі Людину
інформація взята з сайту http://grinchenko-inform.kubg.edu.ua/piznavshy-sebe-zberezhemo-v-sobi-lyudynu/
В Інтернеті - в Ґуґлі набрати Канал "Культура" і Діалог.
Україну об’єднає Сковорода
Постать видатного українського філософа Григорія Сковороди відома сучасному поколінню українців хіба що з вузької шкільної програми, яка для більшості молодих людей є нецікавою, а відтак не вартою уваги.
А скільки ще таких постатей української літератури та історії залишаються до кінця невивченими, незрозумілими і частково, а то й зовсім забутими?
Мабуть, саме усвідомлення такого стану речей спонукало одного з чи не найбільш зацікавленого у пропагуванні української культури політика Миколу Томенка розпочати нову просвітницьку акцію «Україні потрібні герої», метою якої є популяризація історичних подій та імен, які можуть стати тією справжньою основою для об´єднання країни.
Одним з таких імен, яке позитивно сприймається і в Західній, і в Східній Україні, є Григорій Сковорода – мандрівний філософ і поет, який народився на Полтавщині, а помер на Харківщині.