Науково-практична конференція «Т.Г.Шевченко у творчості К.Г. Паустовського»

Учасники конференції були ознайомлені з виставкою творів видатного письменника.

16 листопада робота була продовжена в с. Ризине Звенигородського району. Прикметною рисою цього зібрання, а точніше сказати, мало чи не всіх форумів паустовськознавців, став вражаючий віковий і соціальний розмай його учасників, адже серед них були поважні науковці й учителі, а ще представники владних структур, музейники, студенти, учні. Для прикладу, у конференції взяли участь професори Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького  Л. І. Прокопенко і Л. І. Ромащенко, директор навчально-наукового інституту іноземних мов цього ВНЗ  Л. В. Швидка і доцент І. З. Тарасинська, директор Геронимівської загальноосвітньої школи О. І. Буркацька і директор Ризинської школи О. В. Федорчук, заступник директора обласного краєзнавчого музею В. І. Нестеренко і бібліограф наукової бібліотеки ЧНУ В. Л. Штангеєва, черкаська вчителька А. О. Ляшенко і методист Звенигородського райвідділу освіти Н. В. Коваль, учень Геронимівської  ЗОШ  І. Стрига і смілянська школярка Я. Бардиш… Загалом було заслухано понад 30 доповідей, присвячених творчості великого письменника. Родзинкою цього пам’ятного заходу стала участь у ньому делегації з міста – «перлини біля моря» – Одеси у складі директора меморіального музею К. Паустовського В. І. Глушакова, заслуженої художниці С. Г. Крижевської, лауреата премії  ім. І. Рядченка  С. П. Лукіної  та наукового співробітника Одеського літературного музею В. О. Колісник. Учасники конференції побували на змістовних екскурсіях «Стежина Паустовського в Черкасах», в обласному краєзнавчому та художньому музеях, а також відвідали Державний історико-культурний заповідник «Батьківщина Т. Г. Шевченка».

Підсумовуючи роботу наукового форуму, доктор філології, професор кафедри української літератури та компаративістики ЧНУ Л. І. Ромащенко відзначила: «Певна, що ця конференція вплете ще одну барвисту квітку у вінок пам’яті письменника, чия життєва стежина так тісно пов’язана з Шевченковим краєм. Залишається лишень висловити сподівання, що в нашому обласному центрі, вулиці якого пам’ятають Паустовського і його родину, з’явиться, нарешті, відповідний пам’ятний знак».

Засідання Президії правління Національної спілки краєзнавців України за участю голів регіональних організацій НСКУ

   30 вересня в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбулося засідання Президії правління Національної спілки краєзнавців України за участю голів регіональних організацій НСКУ. Черкащина обрана місцем проведення засідання Президії як область, де напрацьовано значний досвід в організації краєзнавчої роботи.

Детальніше:Засідання Президії правління Національної спілки краєзнавців України за участю голів регіональних...

Служба електронної доставки документів

     Шановні користувачі!

    Запрошуємо Вас скористатися послугою служби електронної доставки документів для бібліотек – абонентів МБА та окремих користувачів.

Детальніше:Служба електронної доставки документів

Конференция в Москве

        Международная конференция «Литературное наследие К. Г. Паустовского и мировая культура» прошла в Москве с 29 по 31мая. Организовали её ИМЛИ им. Горького и Московский литературный Музей-центр Г.К. Паустовского.

          На мероприятие приехали делегаты из самых разных уголков России и представители Зарубежья.

В Казахстане, где Паустовский жил в эвакуации, сняли о нем документальный фильм. Из Чехии на конференцию приехала преподаватель Университета им. Масарика Ева Маленова. Выступали специалисты из университетов Магдебурга (Германия), Саппоро (Япония), из Молдовы, но самая представительная делегация была, конечно, из Украины, из  города Черкассы, где к Паустовскому относятся как к родному, ведь на Черкащине прошло несколько лет его детства.

          При Черкасском национальном университете имени Б. Хмельницкого больше 20 лет работает "Клуб Паустовского", именно его участники представляли Украину на конференции.

          С докладами на конференции выступили:

     Людмила Ивановна Ромащенко, профессор кафедры украинской илолологии ЧНУ им. Б. Хмельницкого

Инна Зиновьевна Тарасинская, руководитель "Клуба Паустовского"

Леонтьевна  Штангеева, библиограф Научной библиотеки ЧНУ, представила библиографический указатель "Паустовський і Україна"

Черкаський національний університет

ім. Б. Хмельницького

Наукова бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ

Доля, зв'язана з Україною

(Бібліографічний покажчик до 120-річчя від дня народження К. Г. Паустовського)

Черкаси, 2012

     В рамках конференции черкасская делегация участвовала в открытии Дома-музея Паустовского в Тарусе. 

В этой беседке писателем написаны многие страницы последних книг

Кабинет писателя

До 140 річчя з дня народження Богдана Сильвесторовича Лепкого

140 років з дня народження Богдана Сильвесторовича Лепкого - українського поета, прозаїка, літературознавця, критика, перекладача, публіциста, громадсько-культурного діяча, художника.

	Ткачук М. П. Модерністський дискурс лірики та новел Богдана Лепкого / М. Ткачук; Тернопільський нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. - Тернопіль: ТНПУ, 2005. - 127 с. В цій книжці розглядається поезія Богдана Лепкого крізь призму міфопоетики в контексті модерністського міфомислення кінця ХIХ– початку ХХ століття, акцентується на символістській природі поетичного моделювання світу й людини.
	Високе небо Богдана Лепкого: спроба антології у публіцистиці, поезії, пісні / ред.- упоряд. Н. Дирда. - Т.: Бережани: Джура, 2001. - 204 с. В цій книжці розглядаєтьсят творчість видатного українського письменника Богдана Лепкого – неосяжна, як саме небо, тому так і називається своєрідна антологія лепківського слова, віддзеркалена у публіцистиці, поезії, пісні.
	Литвиненко Т. М. Історіософська концепція пенталогії Б. Лепкого "Мазепа" та її художня реалізація: монографія / Т. М. Литвиненко. - Суми: Слобожанщина, 2001. - 164 с. У виданні розглядається історіософська концепція Б. Лепкого та особливості її художнього втілення в історичній епопеї «Мазепа», яка ще за життя автора стала класикою.
	Лепкий Б. Мазепа: трилогія, Кн. 2. Полтава: іст. повісті/ Б. Лепкий; ред. Я. Р. Винницький. - Дрогобич: Відродження, 2005. - 522 с. У книзі вміщено повісті, які склали другу книгу «Полтава» з історичної епопеї «Мазепа» класика української літератури Б.Лепкого(1872-1941).Твір відбиває складність, героїку і трагізм мазепинської доби під час фатальної для України Полтавської битви.
	Сивіцький М. К. Богдан Лепкий: життя і творчість / М. К. Сивіцький. – К. : Дніпро, 1993.– 375 с. Багатьом відома журлива, зворушлива пісня «Чуєш, брате мій…», проте не всі знають, що автором пісні був поет, прозаїк, перекладач, критик, історик літератури, видавець і педагог Богдан Лепкий. Ця книжка – одна з перших спроб на європейському континенті у післявоєнний період оглянути художню, наукову та громадську діяльність Богдана Лепкого.
	Погребенник Ф. Богдан Лепкий / Ф. Погребенник. - К. : Знання, 1993. – 64 с. Доля щедро обдарувала Б.Лепкого. І він не змарнував свого таланту. Б.Лепкий залишив багату творчу спадщину як поет і прозаїк,критик і літературознавець. А був він ще й видавцем - текстологом, читцем- декламатором художніх творів, талановитим малярем… Ця книжечка повертає читачеві Б.Лепкого – поета, прозаїка.
	Лепкий Б. Вибрані твори: в 3 т. Т. 1 / Б. Лепкий; уклад.- ред. Б. Мельничук. - Т.: Збруч, 2004. - 352 с. Книгу знаного українського письменника Богдана Лепкого склали два його твори, об’єднані спільними темами державницької діяльності гетьманів, боротьби козацтва за волю українського народу.

Письменники - шістдесятники України (виставка книг)

"Українське шістдесятництво починалося зі Слова, слова, якого давно не чули, яке забули, зневажили, сплюндрували, "відміняли", забороняли, але цілковито не знищили таки."

Василь Яременко

Детальніше:Письменники - шістдесятники України (виставка книг)

Презентація книги "Черкаський педагогічний інститут на шпальтах газети "Черкаська правда" 1954-1991 рр."

Ветеранам та випускникам Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького присвячується

Газета – перша чернетка історії.
Пилип Грем

Газета – це паперова совість.
Малколм Маггерідж

Голиш Г. М. Черкаський педагогічний інститут на шпальтах газети «Черкаська правда» 1954 – 1991 рр.: матеріали прес-моніторингу / Г. М. Голиш, О. В. Ільченко. – Черкаси: ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2012. – 208 с.

25 жовтня 2012 р. в науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького відбулась презентація книги директора НБ, кандидата історичних наук, доцента, Г. М. Голиша та бібліотекаря О. В. Ільченко : «Черкаський педагогічний інститут» на шпальтах газети «Черкаська правда». Це видання присвячено ветеранам та випускникам Черкаського університету імені Б.Хмельницького. Збірник містить прес – релізи матеріалів обласної газети «Черкаська правда» від 1954 до 1991р., в яких розповідається про повсякденність провідного в Шевченковому краї ВНЗ – Черкаського педінституту ім. 300 – річчя возз’єднання України з Росією. Це джерелознавче видання адресовано студентам та викладачам зі спеціальностей історія, соціальні комунікації, а також широкому колу читачів, яких цікавить минувшина газетярства та регіональної вищої освіти.

На презентації виступили та поділилися враженнями працівники наукової бібліотеки, зокрема завідувачка відділом обслуговування Пономаренко В.В. та провідний бібліотекар Цецер К.О. Були висловлені найщиріші слова подяки авторам.

Своїми думками і подальшими планами поділилися й головні винуватці цієї події – Г.М.Голиш та О.В.Ільченко. В ході презентації присутні переглянули книжкову виставку наукових праць Г.М.Голиша.

Збірник матеріалів про педагогічний інститут має, насамперед, джерелознавче значення, позаяк може стати в пригоді дослідникам історії регіональної вищої освіти. Сподіваємося, що він зацікавить також фахівців із соціальних комунікацій, а також усіх, хто причетний до історії й сьогодення нашої alma mater - Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, який нещодавно відзначив своє 90-річчя. 

24 серпня - День Незалежності України

Ця визначна дата навіки увійшла в історію молодої держави золотою сторінкою її біографії, започаткувала нову епоху в житті нашого народу, законодавчо закріпила його вікові демократичні прагнення до національного відродження, духовної свободи, економічного зростання, культурного піднесення.

Виставка наукових доробків краєзнавців Черкащини

  На середній Наддніпрянщині у самому центрі України,
по обидва береги Дніпра, розкинувся Черкаський край,
який має славну історію, витоки якої губляться у далеких віках. 

   30 вересня в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбулося засідання Президії правління Національної спілки краєзнавців України за участю голів регіональних організацій НСКУ. Черкащина обрана місцем проведення засідання Президії як область, де напрацьовано значний досвід в організації краєзнавчої роботи.
   Наукова бібліотека підготовила виставку книг з краєзнавства. Деякі з цих книг представлені нижче у вигляді віртуальної виставки.  

	Черкащина в контексті історії України. Матеріали Четвертої науково-практичної конференції «Черкащина в контексті історії України», присвяченої 195- річчю від дня народження Т.Г.шевченка / відп. ред..В.М.Мельниченко .- Черкаси: Вертикаль.- 2010.- 316 с.    Пропонований збірник науково-краєзнавчих праць складають матеріали Четвертої науково- краєзнавчої конференції Черкащини, присвяченої 195 – річчю від дня народження Т.Г. Шевченка,яка відбулася 25 лютого 2009 року.
	Мельниченко В.М. Краєзнавство Черкащини : сторінки історії . – Черкаси: «Вертикаль», Кандич С.Г., 2010.- 192с.    У пропонованій читачам книзі висвітлюється історія краєзнавчого руху на Черкащині.На основі опрацювання значного масиву архівних джерел , наукової літератури та матеріалів преси розкриваються форми і методи краєзнавчих досліджень в різний час розвитку краєзнавства.
	Бушин М.І. Черкаський край в особах . 1941-2001. Лисянщина. – Черкаси : Відлуння - плюс, 2002. – 352с.    Книга містить історико – документальні нариси і біографічні довідки про знатних людей Лисянщини, починаючи з початку Великої Вітчизняної війни.
	Голиш Г.М., Голиш Л.Г., Пономаренко М.Ф. Подорож Златокраєм. Нарис історії та сьогодення Золотоніського району. - Черкаси : «Вертикаль», Кандич С.Г., 2008. – 572 с.   Ця книга надрукована на основі архівних матеріалів , опублікованих документів,стародруків , речових пам’яток, спогадів та усних джерел подано нарис історії та сьогодення Золотоніщини та усіх її населених пунктів.
	Духовна спадщина Черкаського краю Хрестоматія з історії культури Черкащини. Упорядник Г.В.Суховершко. – Черкаси : Брама - ІСУЕП.2000. – 208с.    У пропонованому посібнику з історії духовної культури Черкащини зібрані і впорядковані матеріали з наукових ,архівних ,літературних та інших джерел про розвиток медичної науки ,освіти та охорони здоров’я від найдавніших часів і до наших днів.
	Кримський А.Ю. Звенигородщина.Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектичног : Відтворення з авторського макету 1930 р. – Черкаси: «Вертикаль», Кандич С.Г., 2009. – 438с.    Матеріали до даної книги збиралися більше 40 років. Вони узагальнюють етнографічні, лінгвістичні дослідження, опис селянського життя,побут географічного центру України ,яким є Звенигородщина.
	Шевченків край. Історико – етнографічне дослідження. – К. : Наук .думка, 2009. – 546с.    У книзі висвітлено біографію Т.Шевченка, показано вплив творчості митця на формування ідеї української державності, розкрито силу і велич Тарасового слова.Вперше в контексті загальноукраїнських подій детально досліджена історія Шевченкового краю.
	Черкащина у храмобудівництві. Черкаси : Чабаненко Ю., 2008. – 252с.   Видання «Черкащина у храмобудівництві » знайомить з давніми та сучасними культовими спорудами, які належать представникам різних релігій.До книги включені фотоілюстрації та інформація про храми, церкви, костьоли.
	Бушин М.І.,гуржій А.Г. Місто Умань : історичні портрети ,події, факти. – Черкаси: Черкаський ЦНТЕІ, 2010. – 262 с.    Монографія присвячена соціально- економічному ,політичному та культурному розвитку мальовничого міста Умань від його дня заснування до початку ХХI століття.
	Краєзнавство Черкащини. Збірник. – Черкаси :"Ваш Дім", Дикий О.О., 2005. – 228с.    У збірнику вміщено матеріали III звітно-виборної конференції обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців.

Живописець-мариніст вірменського походження

Иван Константинович Айвазовский родился 17 июля 1817 года в Феодосии в семье армянского предпринимателя.

Начальное образование получил юный Айвазовский в армянской приходской школе, а затем окончил Симферопольскую гимназию. В 1833 году поступил в Петербургскую Академию художеств, где с 1833 по 1839 годы учился в известного пейзажиста М. Воробьева, в батальном классе.

Мастерство Айвазовского росло очень быстро. Первая картина художника "Этюд воздуха над морем" (1835 г.) сразу же получила хвалебные отзывы критиков. В 1837 году, окончив курс обучения с золотой медалью первой степени, живописец уезжает в Крым, где работает над морскими пейзажами. Крымские работы художника были успешно представлены на выставке в Академии художеств.

В 1940 году Айвазовский уезжает в Италию, где работает с огромным воодушевлением и создает около пятидесяти крупных картин, которые вызвали настоящий ажиотаж и прославили молодого пейзажиста. Как единственный представитель русского искусства он участвует в международной выставке, организованной в Лувре. Таким образом, уехав из России на усовершенствование, Айвазовский вернулся на Родину прославленным художником, членом нескольких академий.

По возвращению в Россию Айвазовский получает звание академика, его направляют в Главный морской штаб, где художнику поручают нарисовать ряд балтийских видов.    Море предстает у Айвазовского как бы основой природы. В своих работах художнику удается показать всю жизненную красоту могучей стихии. Одной из самых известных картин Айвазовского стал его "Девятый вал", написанный в 1850 году.

Айвазовский оставил след в истории не только, как талантливый живописец, но и меценат. Скопив благодаря популярности своих работ немалый капитал, Айвазовский щедро занимался благотворительностью. На его деньги было выстроено здание археологического музея в Феодосии, проведено большое количество работ по благоустройству города. Из его феодосийской мастерской вышло много известных художников - Куинджи, Лагорио, Богаевский.

Умер Иван Константинович Айвазовский 19 апреля 1900 года.

И. Айвазовский: Феодосийская картинная галерея И. А. Айвазовского / худож. оформ. С. А. Арефьева. - Феодосия: Бизнес-Центр, [б.и.]. - 14с.

В этой книжке представлены картины Ивана Константиновича Айвазовского, выдающегося живописца, мастера русского классического пейзажа.

В основу творчества Айвазовского положена идея безграничности природы, её могучей созидательной силы.

Русский музей: 100 лет сокровищнице национального искусства / А. Родина. С.Пб., 1998. - С. 192 - 193.

«Девятый вал»

Знаменитая картина Ивана Айвазовского на которой изображено море после сильнейшего ночного шторма. Всё говорит о величии и мощи морской стихии и беспомощности перед ней человека.

"Чесменский бой"

Чесменское сражение – одна из самых славных и героических страниц в истории российского флота. Айвазовский не был, да и не мог быть свидетелем события, происходившего в ночь на 26 июня 1770 года. Но как убедительно и достоверно он воспроизвел на своем полотне картину морской битвы. Кажется, что и сам художник, создавая картину, переживал упоение битвой, где русскими моряками была одержана блестящая победа.

Искусство. Живопись. Скульптура. Архитектура. Графика.: в 3 ч., Ч. 2. Искусство Западной Европы 17-20 веков / сост. М. В. Алпатов, Н. Н. Ростовцев. - М., 1988. - С. 128.

"Берег моря ночью. У маяка"

В этой картине художник зарекомендовал себя певцом и неба, и моря. Он удачно справился с передачей бескрайности темно-синего неба, закрытого многослойными серебристыми облаками, и сумел подчеркнуть глубину светлого зеленоватого моря, залитого лунным блеском.

Школа изобразительного искусства: Вып.2. - М., 1988. - С. 128.

«Восход солнца»

Кто только не воспевал в своих произведениях красоту и мощь морской стихии. Но только Айвазовский с большим мастерством смог передать реальное состояние природы.

Шедевры русской живописи: [альбом] / руководитель проекта А. Астахов. - М., 2006. - С.280-282.

"Ялта"

В период пребывания в Крыму, Айвазовский написал картину «Ялта» (1838). В этом произведении молодой художник сумел передать своеобразие и красоту данного уголка природы. Эта картина по цветовому и композиционному решению очень близка к работам Сильвестра Щедрина, чьи произведения оказали значительное влияние на раннее творчество мариниста. 

"Буря"

Многие люди восхищаются красотой моря или океана, когда они находится в состоянии покоя, но каждый человек с опаской и тревогой смотрит на разгул стихии. Айвазовский на своем полотне «Буря» изобразил, шторм в море. Кораблик на фоне таких туч и волн кажется беззащитным и крошечным, который не может совладать со стихией.

«Георгиевский монастырь»

Картина, написанная И. Айвазовским в 1846 году, относится к числу самых ярких произведений раннего периода творчества и в полной мере выражает романтические настроения молодого художника. Айвазовский создает на холсте пейзаж, полный прелести и очарования, снова показывая себя непревзойденным мастером лунного пейзажа.