Скачать бесплатные шаблоны Joomla

Максим Рильський

(19.03.1895, Київ — 24.07.1964, Київ) — видатний український поет, перекладач, академік АН України, автор чудових віршів для дітей.

рильський

"Він України мав чарівну вроду,
Носив її наймення гордолиць.
Він виріс від суниць аж до зірниць,
Великий гранослов свого народу".
Д. Павличко.

Максим Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві. Його батько, відомий етнограф і громадський діяч Тадей Рильський, був сином багатого польського пана Розеслава Рильського і князівни Трубецької. Один з предків Рильських у XVII столітті був київським міським писарем. Мати Максима Рильського, Меланія Федорівна, народилася в селі Романівці на Житомирщині. 1902 року помер його батько, і родина переїхала з Києва в Романівку. Максим спершу навчався в домашніх умовах, потім у приватній гімназії в Києві.

Деякий час Максим Рильський жив і виховувався у родині Миколи Лисенка. Навчався на медичному факультеті Київського університету Св. Володимира, потім на історико-філологічному факультеті Народного університету в Києві, заснованому за гетьмана Павла Скоропадського, але жодного з них не закінчив. Займався самоосвітою, вивченням мов, музикою. З 1919 до 1929 року вчителював у селі, зокрема й у Романівці, а також у київській залізничній школі, на робітфаці Київського університету та в Українському інституті лінгвістичної освіти.

Писати почав рано, його перша юнацька збірка поезій «На білих островах» вийшла 1910 року. Першою вже зрілою, що визначила появу видатного поета, була збірка «Під осінніми зорями» (1918).
У 1920-х роках Рильський належав до мистецького угруповання «неокласиків», переслідуваного офіційною комуністичною критикою за декадентство і відірваність від життя. Як і решта неокласиків, Рильський безпосередньо своєю творчістю не реагував на політичні події і протягом 1920-х років цілковито ізолювався від радянської дійсності, лише подеколи в одвертій формі (наприклад, у вірші «На світі є співучий Лянґедок») чи у вигляді іронічних «відступів» (як у «Чумаках» чи поемі «Сашко») виявляв обурення проти ідейно-політичної та літературної атмосфери, що панувала тоді. Така поведінка поета викликала гострі напади офіційної критики, що врешті закінчилося арештом НКВС у 1931, після чого він майже рік просидів у Лук'янівській тюрмі. Після ув'язнення Остап Вишня забрав Рильського до себе в Харків на кілька днів у гості. Побратими Рильського - неокласики М. Драй-Хмара, П. Филипович, М. Зеров, Д. Загул, були репресовані й загинули в радянських концтаборах.
Після ув'язнення Рильський вимушено проголосив активне сприйняття радянської дійсності, завдяки чому він єдиний з неокласиків урятувався від сталінського терору. Його творчість поділилася на два річища — офіційне та ліричне, в останньому йому вдалося створити справжні взірці високої поезії.
Помер 24 липня 1964 року в Києві, похований на Байковому кладовищі.

м. рильський

	Рильський М. Т. Лірика : літературний твір : поезія / М. Т. Рильський ; упоряд. : М. Г. Рильський ; відп. за вип. : Т. І. Сергійчук. - Київ : Київська правда, 2005. - 240 с. Книга представляє лірику - лише частину "білих островів", які складають обширний архіпелаг літературної спадщини Максима Тадейовича Рильського, класика українського красного письменства. Вірші, подані у цій книзі, стали художніми перлинами, створеними поетом і філософом, які навіть мимоволі здатні доторкнутися своїм витонченим словом найчутливіших клавішів людської душі. З віршами такої сили й краси гармонюють і самі назви книжок - "На білих островах", "Під осінніми зорями", "Синя далечінь", "Мандрівка в молодість", "Голосіївська осінь", "В затінку жайворонка" та інші, до яких вони входили.
	Рильський М. Т. Вибрані твори : у 2 т. / М. Т. Рильський ; ред. Д. В. Павличко. - Київ : Українська енциклопедія, 2005 - 2006. - (Бібліотека УЛЕ: вершини письменства) Т. 2 : Переклади / редкол. : Д. В. Павличко (голова) та ін. ; уклад. : В. Л. Колесник, В. Є. Панченко, А. Я. Слободяник. - 2006. - 607 с. У другому томі вміщено переклади різних за жанром і тематикою поетичних творів авторів з країн близького і далекого зарубіжжя, здійснені М. Т. Рильським. Читач має можливість відкрити безцінні здобутки світової літератури, творчо осягнуті одним з найавторитетніших представників української перекладацької школи.
	Новиченко Л. Поетичний світ Максима Рильського. Кн. 2 / Л. Новиченко. - Київ : ІНТЕЛ, 1993. Пропонована читачеві книжка являє собою другу частину монографії "Поетичний світ Максима Рильського (1910-1941)", виданої "Науковою думкою" 1980 року.
	Агеєва В. П. Мистецтво рівноваги: Максим Рильський на тлі епохи / В. П. Агеєва. - Київ : Книга, 2012. - 392 с. Авторка розглядає творчість Максима Рильського у широкому біографічному та історико-культурному контексті. Вперше із залученням тривалий час недоступних або замовчуваних архівних матеріалів і документів простежено історію шляхетського роду Рильських, зокрема історію боротьби "двох душ", польської й української, роль Тадея Рильського і всього середовища київської Старої Громади у формуванні найвизначнішого поета неокласичного кола. Розглянуто художню еволюцію від символізму десятих років до неокласицизму двадцятих - сорокивих. Окрема сюжетна лінія цього дослідження - особливості "безпеки життєдіяльності" у роки сталінського соцреалізму, складні й незрідка трагічні колізії співіснування з радянською системою, аналіз текстів з подвійним дном, текстів - шифрів, наявних у багатьох радянських письменників. Поетика Максима Рильського аналізується в контексті художньої практики київських неокласиків, зокрема Миколи Зерова та Павла Филиповича. Акцентується особлива роль Максима Рильського у збереженні традицій українського модернізму в другій половині ХХ століття.
	Максим Рильський : життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях / упоряд. : Л. Д. Зінчук, С. А. Крижанівський, Б. М. Рильський, Т. Г. Хутка. - Київ : Радянська школа, 1975. - 160 с. У цьому альбомі, присвяченому життю і діяльності М. Т. Рильського, читачі знайдуть документи, фотографії, ілюстрації та висловлювання багатьох діячів культури і науки нашої багатонаціональної країни про видатного поета-громадянина, перекладача і вченого, уривки з творів і наукових праць Максима Рильського.
	Рильський М. Вірші та поеми / упоряд. В. Неділько; худож. В. Перевальський. - Київ : Наукова думка, 1983-1984. - 350 с. Збірка творів Максима Рильського, до якої увійшли вибрані вірші та поеми,-це поетична історія нашої України, це роздуми про вічні, вселюдські проблеми - добро і зло, правду і кривду, про сутність життя, про мистецтво, народну пісню і рідну мову.
	Вервес Г. Д. Максим Рильський в колі слов'янських поетів. - Київ : Наукова думка, 1972. - 311 с. Рокриваючи багатогранний поетичний світ М. Рильського, одного з найбільших поетів сучасності, в зв'язках з поезією таких видатних митців слова ХХ ст., як Брюсов, О. Блок, М. Маяковський, П. Тичина, Ю. Тувім, Л. Новомеський, В. Незвал та ін., автор зосереджує увагу на співвідношенні традиційного й новаторського в творчості українського письменника, на специфіці його образної системи, своєрідності типізації.
	Рильський М. Вибране. - Київ : Радянський письменник, 1985. - 239 с. До збірки класика української радянської поезії ввійшли його кращі твори, вивчення яких передбачено шкільною програмою. Творча спадщина Максима Рильського - це світ дивовижної гармонії людини та природи, непереможної краси життя у краси поетичної праці, світлої співдружності людей та народів.
	Незабутній Максим Рильський : спогади. - Київ : Дніпро, 1968. - 431 с. Образ одного з найвидатніших поетів України Максима Рильського дорогий кожній людині. Але далеко не всі факти його життєвого і творчого шляху відомі цінителям його таланту. Цей збірник і має розповісти читачеві про Максима Рильського як поета, людину і громадського діяча.

	Рильський, Б. Мандрівка в молодість батька : науково- популярна література / Б. Рильський; передм. Л. Новиченка, післямова Н. Підпалої. - 2-ге вид., допов. - Київ : Київська правда, 2004. - 144 с. Ця книжка-синівські спогади про батька-славетного українського поета-класика Максима Рильського, про рідних та близьких йому людей, які жили в складну й драматичну епоху 30-60-х років ХХ століття.