Доля, пов’язана з Україною
З нагоди 215-річниці від дня народження нашого земляка, вченого-енциклопедиста, першого ректора університету Святого Володимира Михайла Олександровича Максимовича та 220-ї річниці від дня народження поета Олександра Сергійовича Пушкіна.
Модератори заходу – директор ННІ іноземних мов ЧНУ ім. Б. Хмельницького, кандидат філологічних наук Швидка Людмила Володимирівна та директор наукової бібліотеки ім. М. Максимовича, доцент Голиш Григорій Михайлович ознайомили присутніх з програмою.
Проникливі акорди пісні про Костянтина Паустовського «На цій землі його коріння» на слова студента ННІ ФОТЕХ Іллі Стриги, музику Віктора Квасневського в аранжуванні О. Крячка розпочали засідання круглого столу, яке об’єднало не лише шанувальників творчості К. Паустовського, О. Пушкіна, а й поціновувачів спадщини Михайла Максимовича.
Програма круглого столу окреслила проблеми малого розповідного жанру, тему людини і природи, мовної картини світу. Адже саме Черкащина для Костянтина Паустовського стала другою батьківщиною.
На пленарному засіданні були виголошені такі доповіді:
«Михайло Максимович і Олександр Сергійович Пушкін: творчі контакти, суголосність і відмінність філософії творчості» – директора наукової бібліотеки ім. М. Максимовича ЧНУ ім. Б. Хмельницького, кандидата історичних наук, доцента Григорія Михайловича Голиша;
«Олександр Сергійович Пушкін у творчості Костянтина Паустовського» - кандидата філологічних наук, доцента, ветерана кафедри теорії та практики перекладу, лауреата муніципальної літературної премії імені Костянтина Георгійовича Паустовського Інни Зіновіївни Тарасинської;
«Світ Паустовського» – керівника Одеського товариства «Світ Паустовського» Тетяни Вікторівни Бордюжої;
«Костянтин Паустовський та О. Вертинський – методиста районного методичного кабінету відділу освіти Золотоніської районної ради Черкаської області Андрія Юрієвича Логінова;
«Великий Кобзар очима К. Г. Паустовського» – доктора філологічних наук, професора кафедри української літератури і компаративістики ЧНУ ім. Б. Хмельницького Людмили Іванівни Ромащенко та «Розповідь про братів Височанських» представника Київського музею К. Г. Паустовського Михайла Сергійовича Артамонова.
Присутні переглянули тематичну книжкову виставку, підготовлену працівниками нашої книгозбірні.
Наступного дня учасники заходу відвідали Кам’янський державний історико-культурний заповідник та музей Пушкіна і Чайковського.
Наукова бібліотека ім. М. Максимовича-українським воїнам!

Наукова бібліотека імені Михайла Максимовича ініціює та підтримує благодійні проекти, спрямовані на допомогу та підтримку українських воїнів у зоні проведення ООС. Цьогоріч колектив книгозбірні традиційно долучився до акції «Подаруй паску воїну», ініційованої Черкаською єпархією православної церкви України, яка проводиться вже третій рік поспіль в стінах нашої альма-матер. Працівниками наукової бібліотеки, небайдужими громадянами своєї країни, було зібрано значну суму коштів і закуплено запашні і смачні пасочки. Освячені отцем Андрієм Шимановичем Великодні смаколики з Черкаського краю, із побажаннями миру, спокою й добра усім нашим захисникам, будуть передані волонтерами за призначенням.
Подаровані книги
Бібліотеці ім. М. Максимовича подаровано 10 примірників навчального посібника “Хімія: визначення, поняття, терміни”.
Наукова бібліотека ім. М. Максимовича отримала новий підручник

Нещодавно наша бібліотека отримала в дарунок 5 примірників підручника для студентів ВНЗ «Правознавство». Це навчальне видання є результатом плідної праці колективу викладачів кафедри державно-правових дисциплін ННІ економіки і права.
Підручник містить навчальний матеріал з основних галузей права. Питання та завдання підручника дозволяють забезпечити більш ефективне опрацювання студентами навчального матеріалу у процесі самостійної роботи з додатковим використанням нормативної та довідкової літератури.
Кожна книга передана до бібліотеки–це інвестиція у духовний і розумовий розвиток нашого студентства і цінний внесок у збагачення фондів нашої книгозбірні. Тому ми щиро вдячні за цей безцінний дарунок колективу авторів підручника: Волошкевичу В. Т., Джолосу С. В., Дробот Ж. А., Коваль Т. В., Комзюку В. Т., Кононенку Ю. С., Мойсієнку В. М., Парамоновій О. С., Сокуренку О. М., Шаповал Т. Б.
Вони для нас виборюють життя…
Ще до недавнього часу промовисті слова Національного Гімну України «Душу й тіло ми положим за нашу свободу…» сприймалися нами лише як невід’ємні рядки цієї урочистої пісні. Та пройшло небагато часу, як усім українцям довелося усвідомити, яку гірку і страшну ціну потрібно заплатити, щоб утвердити національний інтерес, і головне, – незалежність нашої країни.
Підсумки конкурсу «Кращий читач року» за 2018/19 навчальний рік
Щорічно конкурсна комісія у складі: голови комісії, директора наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Голиша Григорія Михайловича, зав. відділу обслуговування Мальованої Л. М., завідувачів абонементами та читальними залами визначає кращого читача нашої книгозбірні.
Згідно з чинним «Положенням про конкурс» відзначаються студенти, які активно відвідують абонементи та читальні зали бібліотеки, читають найбільше книг, беруть участь у масових заходах, що проводяться у бібліотеці та загалом в університеті.
У 2018/19 навчальному році кращими читачами визнані:
Берліменко Анна (ННІ іноземних мов, IVкурс);
Задорожня Аліна (ННІ природничих та аграрних наук, IIIкурс);
Гриценко Віталіна (ННІ економіки і права, IIкурс);
Голова Ірина (ННІ фізичної культури, спорту і здоров’я, III курс);
Кіндратенко Юлія (ННІ української філології та соціальних комунікацій, III курс);
Мохуренко Олександр (ННІ історії і філософії, I курс);
Прядко Тетяна (психологічний факультет, Iкурс);
Сугак Анастасія (ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи та мистецтва, IV курс);
Чигрин Дмитро (ННІ історії і філософії, Vкурс).
За підсумками конкурсу переможницею стала студентка 3-го курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій Кіндратенко Юлія. Вона з вдячністю прийняла від працівників бібліотеки Подяку та цікаві книги в подарунок.
Щиро дякуємо нашим читачам та будемо раді постійно бачити їх у нашій книгозбірні!

Книга – духовна скарбниця народу
23 квітня світова спільнота відзначила Всесвітній день книги та авторського права. Працівники абонементів та читальних залів бібліотеки ім. М. Максимовича долучилися до цього свята. Наприклад, на центральному абонементі в цей день був відкритий букіністичний салон «Скарби книжкового всесвіту», де були виставлені найстаріші видання з фондів рідкісної книги, колекція мініатюрних книг тощо. Серед них – збірки поезій І. Франка 1917 р., видані за кордоном.
Дуже сподобалась студентам вікторина «Чи любите ви книгу?». Найактивнішим та найобізнанішим читачам були вручені традиційні подаруночки – книги. У читальному залі гуманітарних наук можна було ознайомитись з виставкою «Книга - духовна скарбниця народу», а на абонементі художньої літератури – з бібліотечним етюдом з нагоди вшанування 445-річчя від дня пам’яті видатного англійського драматурга, актора і поета Вільяма Шекспіра «Гуманіст доби Відродження». У читальному залі психолого-педагогічних наук відбувся відкритий перегляд літератури з нагоди Всеукраїнського дня психолога «Пізнай самого себе». Також працівники бібліотеки долучились до обговорення питань книговидавництва, читання, користування електронними книгами, що відбулося в кафе «Ботаніка» за участі книговидавців, викладачів та студентів нашого університету, книголюбів. Наші читачі із задоволенням брали участь у заповненні анкет, вікторинах та інших заходах, присвячених дню пошанування її величності книги.
Л.М. Мальована, зав. відділу обслуговування

Карленко Юлія, ННІ природничих та аграрних наук, 4 курс

Коваленко Надія, ННІ історії і філософії, 4 курс

Славна дочка українського народу
Леся Українкa

Справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач
(1871-1913)
Народилася 25 лютого 1871 в місті Новограді-Волинському. Вчилася у приватних учителів. У 6 років почала вчитися вишивати. 6 січня 1880р. дуже застудилася, початок тяжкої хвороби. Влітку 1883 року діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року видалили кістки, уражені туберкульозом. У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови. Починаючи з 1884 року Леся активно пише вірші («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» і ін.) і публікує їх у часописі «Зоря». Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка».
Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів». Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України. Історію кохання Лесі Українки часто розпочинають із Сергія Мержинського. Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, Одещині, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці. На початку березня 1907 року Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва. 7 серпня 1907 р. Леся Українка та Климент Квітка офіційно оформили шлюб у церкві. Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Померла 19 липня 1913 року в Сурамі у віці 42 років
Костенко А., Леся Українка / А. Костенко; упоряд.: В. П. Сичевський. – К.: А.С.К., 2006. – 512 с.
Книга розповідає про долю і звитягу Лесі Українки – людини надзвичайної навіть серед рівних їй за геніальностю. Уявлення про багатогранність легендарної постаті дає вдале поєднання відомої повісті Анатоля Костенка з листами та іншими документальними матеріалами, пов'язаними із життям і творчістю великої поетеси.
Мірошниченко Л., Леся Українка. Життя і тексти / Л. Мірошниченко; передм. М. Коцюбинської; НАН України,
Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – К.: Смолоскип, 2011. – 264 с
Творчість Лесі Українки – пристрасного лірика – органічно злита з її особистістю, і події її життя, до найінтимніших моментів "біографії душі", стають природним, украй важливим коментарем для розуміння текстів, так само як тексти – ключем до її життя.
Огнєва О. Д., Східні стежки Лесі Українки / О. Д. Огнєва. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. – 239 с. Книга містить твори Лесі Українки на східні сюжети, її переспіви Рігведи та давньоєгипетських ліричних пісень, переклади віршів поетики китайською, таджицькою, татарскою, грузинською мовами, а також статті, що присвячені їм, у супроводі ілюстрацій.
Скупейко Л., Міфопоетика "Лісової пісні" Лесі Українки: [монографія] / Л. Скупейко; відп. ред. Г. М.
Сивокінь; Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – К.: Фенікс, 2006. – 416 с.
У монографії досліджуються питання міфопоетики "Лісової пісні". На основі аналізу художньо-образної системи, композиції, хронотопу, основних мотивів автор пропонує оригінальне тлумачення драми-феєрії Лесі Українки. Залучено значний фолькльорно-міфологічний, теоретико-літературний та текстологічний матеріал.
Аврахов Г. Г., Леся Українка: проблеми текстології та історії друку (До дванадцятитомного видання творів, 1975-1979): монографія / Г. Аврахов. – Луцьк: Твердиня, 2007. – 228 с.
У книзі подано глибокий текстологічний аналіз дванадцяти томного видання творів Лесі Українки 1975-1979 рр. Об'єктом наукової критики взято рясні покривдження авторських текстів (передовсім корпусу поезій): від помилкових концепцій сучасних перепублікацій класиків до незлічних помилок, фальсифікаційних лакун, невиправданих кон'єктур. Посвітлено шляхи підготовки повного, передакадемічного видання спадщини Лесі Українки.
Якубський Б. В., Творчий шлях Лесі Українки: біогр. матеріали: [зб. ст.] / Б. В. Якубський; упорядкув. та
комент. А. В. Радько; вступ. сл. Л. І. Скупейко; Волинський нац. ун-т ім. Л. Українки, НДІ Лесі Українки. – Луцьк: Видавництво Волинського національного університету ім. Л. Українки, 2012. – 472 с.
Книжка знайомить читачів із матеріалами з життя і наукової спадщини Бориса Володимировича Якубського - класика нашого літературознавства, одного із основоположників наукового вивчення життя і творчості Лесі Українки, видавця й упорядника її перших багатотомних видань.
Феномен Лесі Українки: літературознавчий, лінгвістичний, історіософський, філософський та педагогічний аспекти: зб. наук. пр. / Нац. акад. наук України, Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького; уклад. І. З. Тарасинська; редкол.: Ю. А. Ведєрніков [та ін.]. – Черкаси: Видавництво ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2010. – 284 с.
Горохович А., Поетика
Лесі Українки і її афоризми / А. Горохович; Інститут дослідів Волині. – Вінніпег: Волинь, 1980. – 145 с.








