Україна святкує ювілей Михайла Старицького
14 листопада цього року виповнилось 185 років від дня народження видатного українського письменника, драматурга, поета, перекладача. актора й організатора театральної справи, активного громадського діяча Михайла Петровича Старицького.
Ця дата – важлива подія не лише для української культури, але й для нашої національної пам’яті, адже внесок Михайла Старицького в розвиток літератури та театрального мистецтва України надзвичайно важливий.
М. П. Старицький народився 14 листопада 1939 р. у селі Кліщинці на Золотоніщині в родині збіднілих дворян. Отримав ґрунтовну освіту, закінчивши Київський університет св. Володимира. Уже в молодому віці виявив неабиякий літературний талант, розпочавши писати вірші, п’єси та прозові твори.Творчість Старицького охоплює різні жанри: поезію, драматургію, прозу, але в усьому має індивідуальну виразність, що заснована на національному українському світосприйнятті.
Перші твори Старицького були надруковані в 1865 р. Старицький був справжнім учителем молодих українських письменників і відіграв велику роль в організації літературного і громадського життя 1890-х рр. Михайло Старицький переробляв п'єси інших авторів та інсценував прозові твори переважно в той час, коли він очолював об'єднану українську професійну трупу. Переважна більшість переробок Старицького сприймається як нові, цілком самостійні твори. Так були написані «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Сорочинський ярмарок», «Тарас Бульба», «Циганка Аза», «Чорноморці», «За двома зайцями», «По-модньому», «Ніч під Івана Купала», «Зимовий вечір» та інші.
Великий внесок зробив Старицький в українську драматургію. Почавши з інсценізацій прозових творів та переробок малосценічних п'єс, Старицький написав багато оригінальних драматичних творів, найсильніші з них соціальні драми: «Не судилось» (1881), «У темряві» (1893), «Талан» (1893). Значну популярність здобула драма «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1890). Особливе значення мають його історичні драми: «Богдан Хмельницький» (1897), «Маруся Богуславка» (1899). В історії української драматургії Старицький відзначається як видатний майстер гострих драматичних ситуацій і сильних характерів.
Літературний доробок Старицького складають близько сімдесяти оповідань, повістей і романів. Письменник активно працював над історичною тематикою, створивши такі відомі твори, як «Молодість Мазепи», «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Заклятий скарб», «Облога Буші», «Останні орли», «Кармелюк» та інші.
Творчість Михайла Старицького займає важливе місце в історії української культури. Його внесок у розвиток української літератури та театру неможливо переоцінити. Він не лише збагачував сценічний репертуар, але й активно сприяв розвитку національної самосвідомості, підтримуючи боротьбу за українську мову та культуру в умовах утисків з боку імперської влади.
Ця річниця стала нагодою згадати та вшанувати видатного митця, чия творчість і сьогодні надихає та захоплює читачів. Бібліотекарі нашої книгозбірні розгорнули книжкову виставку, присвячену творчості Михайла Старицького, та провели пізнавальну літературну вікторину для студентів та співробітників університету. Активні учасники вікторини були нагороджені цінними книжковими дарунками.
Директор наукової бібліотеки взяв участь в урочистостях, які були проведені в день 185-річчя великого майстра слова й театрального корифея в його рідному селі Кліщинці. До підніжжя тамтешнього пам’ятника було покладено квіти від районної влади, обласних організацій Національних спілок краєзнавців і письменників. Під час урочистостей було вручено всеукраїнські премії ім. М. Старицького цьогорічним лауреатам. А в місцевій гімназії ім. М. Старицького відбулося театральне дійство за мотивами творів нашого земляка у виконанні учнів та вчителів цього закладу.
Запрошуємо всіх відвідати університетську книгозбірню, де ви можете ознайомитися з багатим літературним доробком Михайла Старицького, прочитати його твори та дізнатися більше про життєвий і творчий шлях цієї визначної постаті української культури.
Ю. А. Кажукало, завідувачка відділу обслуговування
Перегляди: 73