Студенти-фізики ЧНУ — в вищій лізі наукових журналів

Мрією кожного науковця в галузях фундаментальних наук є публікація його наукових результатів в журналах, які включені до міжнародних наукових баз. Далеко не кожному науковцю це вдається. А от студентам-фізикам Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького це вдалося.

Як розповідає їхній науковий керівник, відомий в Україні фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, професор кафедри фізики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, заслужений діяч науки і техніки України Андрій Гусак, процес наукової творчості, від зародження ідеї до нового наукового результату і його перевірки та застосування, є зазвичай непростим і драматичним. Важливим етапом є публікація результатів досліджень у науковому журналі. Ті рецензовані журнали, які включені до міжнародних наукових баз типу Scopus або Web of Science, за авторитетом, якістю рецензування та цитованістю поділяються на чотири квартилі Q1, Q2, Q3, Q4. Мрією кожного науковця в галузях фундаментальних наук є публікація його наукових результатів у журналах першого квартилю Q1 — своєрідній вищій лізі журналів. Далеко не всім, навіть досвідченим науковцям, це вдається. А от студентам-фізикам ЧНУ у цьому році це вдалося вже двічі. Щойно в журналі першого квартилю Computational Materials Science з’явилася стаття (doi.org/10.1016/j.commatsci.2020.110114) магістрантки Вікторії Пасічної та її наукового керівника: «Alternative algorithms for simultaneous modeling of ordering and intermediate compound growth during reactive diffusion», ViktoriiaPasichna, AndriyGusak. Трохи раніше в цьому році теж у журналі першого квартилю Physical Chemistry Chemical Physics була опублікована стаття (doi.org/10.1039/C9CP06337D) студента 4-го курсу Ярослава Гур’єва «Elementary models of the “flux driven anti-ripening” during nanobelt growth» (Gusak, A., Huriev, Y., Malyi, O. I., & Tang, Y.) А днями прийнята до друку ще одна стаття Ярослава, щоправда, в журнал другого квартилю — «першої» міжнародної ліги (Entropy), що теж дуже непогано. Андрій Михайлович підкреслює систематичну працю і наполегливість наших молодих науковців:

— Весною ми вітали їх із першими місцями в наукових всеукраїнських студентських конкурсах із фізики та прикладної математики, відповідні результати були опубліковані в авторитетних академічних українських журналах. Однак молоді люди не зупиняються у своєму рості, і ставлять перед собою все амбітніші задачі. Нам відомо чимало історій, коли футбольні команди заходили в вищу лігу, а потім вертались униз. Звичайно, квартиль, імпакт-фактор, індекс Гірша і таке інше — це лише окремі (не найголовніші) показники — як свого роду брязкальця для марнославства. Головне — це прагнення ставити нові і коректні питання природі і отримувати задоволення від пошуку відповідей на них. Як буде з нашими молодими науковцями — залежить і від них самих, і від університету, і від нашої держави — чи стане професія справжнього вченого-дослідника престижною (як була років 60 тому) або принаймні достатньою для забезпечення нормального життя на рівні середнього класу.