Шановні друзі! Пропонуємо Вашій увазі наступну публікацію із серії «Славетні земляки»

Богда́н-Зино́вій Михайлович Хмельни́цький

Народився 27 грудня 1595 року, у Суботові на Чигиринщині (нині Черкаська область, Україна, тоді Київське воєводство, Річ Посполита) – помер 27 липня 1657 року, Чигирин) – український військовий, політичний та державний діяч. З 1648 року – гетьман Війська Запорізького, який підняв українські землі на Визвольну війну проти зловживань коронної шляхти в Україні у 1648-1654 рр. Мета, яку переслідував Богдан Хмельницький під час національно-визвольних змагань, – звільнення всього українського народу від польської неволі та об'єднання українських земель у незалежну державу. Богдан Хмельницький був одним із перших козацьких ватажків, якому офіційно надали титул гетьмана. Він володів винятковим талантом полководця і отримав ряд блискучих перемог, завдяки чому його талант полководця був прирівняний до Олександра Суворова, Михайла Кутузова і Олександра Невського.

Богдан Хмельницький намагався розбудувати незалежну українську державу, укладаючи упродовж свого правління союзи з Кримським ханством та Московським царством. Щоб вистояти у боротьбі з Річчю Посполитою і Османською імперією, підписав з Москвою Переяславські домовленості у 1654 році, які гарантували Україні, в першу чергу, військову допомогу з боку Росії. Укладаючи договір, гетьман не передбачив стратегічної поразки від "обіймів" Москви, яка почала вважати українські землі "своїми", насаджуючи своїх воєвод і свої порядки, призначаючи своїх гетьманів. У підсумку після смерті Богдана Хмельницького на українських землях почалася 30-річна "Руїна" (1657-1687). 10 гетьманів після його смерті безуспішно намагалися позбутися влади Москви.

Богдан Хмельницький – реформатор і фундатор української державності. Саме він вперше надає терміну “Україна” політичного звучання. Саме за його гетьманства Україна розпочинає відлік як держава. Вперше Хмельницький створив структури, які працювали суто на українську державу – це власні збройні сили, митна, фінансова, поштова, судова служби, внутрішня та зовнішня торгівля. Гроші вже зосереджувалися в державній скарбниці, а не в королівській. А отже, йшли на розвиток молодої держави. Це промовистий показник повноцінного функціонування козацької держави.

Українська держава Богдана Хмельницького викликала захоплення численних сучасників – дипломатів, мандрівників, літописців.

Італієць Альберто Віміна, який особисто бачив гетьмана 1656 року й неодноразово розмовляв з ним, у своїх спогадах пише про український народ у період його найвищого злету в часи Хмельниччини. Особливо його вразила демократична форма правління козаків – скликання Ради для обговорення важливих державних питань, коли козаки у присутності гетьмана спільно їх вирішують.

Подорожні нотатки сирійського архідиякона Павла Алеппського свідчать про виняткову освіченість українців та розвиток книгодрукування в державі Хмельницького: «Всі вони, за винятком небагатьох, навіть більшість дружин і дочок, уміють читати і знають порядок церковних служб… Число письменних особливо збільшилося з часу появи Хмеля».«виходять усі їхні церковні книги дивного друку, різного кольору і вигляду, а також малюнки на великих аркушах, визначні місця країн, ікони святих, вчені дослідження тощо».

Польський історик Людвік Кубаля, котрий присвятив багато років дослідженню життя й діяльності Богдана Хмельницького, порівнював українського гетьмана з його сучасником – вождем Англійської революції середини XVII століття Олівером Кромвелем, відзначаючи при цьому, що завдання у Богдана Хмельницького виявилося набагато складнішим, оскільки «він не мав у своєму розпорядженні вишколеної інтелігенції й засобів старої, сильної держави. Військо, фінанси, державне господарство, адміністрація, відносини з сусідніми державами — все це треба було створити… Він мусив добирати і вчити людей. Була то людина з кожного погляду надзвичайних вимірів, він переростав талановитих людей настільки, що переступав межі збагненного».

За Хмельницького Україна здобула не лише внутрішньополітичне визнання, а й міцно утвердилася на міжнародному рівні. Дипломатію Української держави визнали багато країн світу – Австрійська та Османська імперії, Бранденбурзьке курфюрство, Венеціанська республіка, Шведське королівство, Прусське герцогство, Волоське і Трансільванське князівства, Кримське ханство та інші.

Пропонуємо Вашій увазі 10 цікавих фактів про великого гетьмана – Богдана Хмельницького

• Ім’я полководця має свою таємничу історію. При народженні гетьман був названий Зиновієм, але цим ім’ям ніколи не користувався. Не менш загадкове і місце його народження. Це чи то Cуботів, чи то Жовква, або ж Чигирин. І до цього часу серед істориків з цього приводу точаться суперечки.
• Богдан був дуже освічений. Він володів латинською, польською, турецькою та французькою мовами. Освіту він здобув у Львівській єзуїтській колегії, де був учнем Андрея Ґонцеля-Мокрського, доктора теології, відомого письменника і проповідника. Та попри це Хмельницький залишився вірним православ’ю. Він надавав підтримку Київській академії, оскільки був добре налаштований до освічених людей.
• У битві під Цецорою батько й син Хмельницькі потрапили в османський полон. Перебуваючи у Стамбулі, Богдан фактично виконував обов'язки перекладача при одному з командувачів османського флоту. Два роки важкого рабства для Хмельницького не пройшли даремно: вивчивши досконало османську і татарську мови, у 1622 році він зважується на втечу. Повернувшись до Суботова, Богдан був зарахований у реєстрове козацтво.
• Богдан Хмельницький отримав золоту шаблю за порятунок польського принца, майбутнього короля Владислава IV під час війни з Московією.
• Пережив значну кількість замахів, починаючи з часу, як він служив на польського короля, так і під час Національно-визвольної війни. Відомий факт, що у 1647 році на Б. Хмельницького під час татарського нападу на Чигирин один польський жовнір вдарив його шаблею по шиї; від вірної смерті Богдана Хмельницького врятувала залізна сітка, прикріплена до шолому. Жовнір виправдовувався: «Я думав, що це татарин», за що сплатив тільки 150 злотих в якості відшкодування.
• Гетьман вважався знавцем зброї і коней. Він вів просте козацьке життя без надмірностей. Хмельницький був хорошим оратором, прикрашав свою промову народними приказками і яскравими прикладами з життя.
• Богдан Хмельницький був одружений тричі:

  - перша дружина його Ганна Сомківна – дочка багатого переяславського купця, мати всіх його дітей. З нею Богдан взяв шлюб близько 1625–1627 років. Померла передчасно;

  - другий шлюб на початку 1649 року зв'язав його з колишньою жінкою його ворога Чаплинського – Мотроною, найбільшим коханням гетьмана, яка була страчена його сином Тимошем у травні 1651 року за підозрою у зраді;

  - влітку 1651 року Богдан Хмельницький одружився втретє з Ганною Золотаренко, вдовою полковника Мартина Пилипенка. Ганна була справжнім радником, партнером Богдана в справі розбудови української держави в останні роки життя гетьмана (1655-1657 рр.) і розпорядником сімейного скарбу. Ганна Золотаренко – чи не єдина в історії – навіть видавала універсали на зразок гетьманських, підписуючись “Ганною Гетьмановою-Богдановою”. Ці документи мали неабияку силу. В історії зберігається згадка про універсал, що стосувався земель Густинського монастиря – у ньому Ганна Золотаренко заборонила міщанам займати монастирські землі. У серпні 1657 Ганна Золотаренко зосталася вдовою. Деякий час поживши в гетьманському маєтку, Ганна Золотаренко прийняла чернечий постриг під ім’ям Анастасії й доживала свого віку в Києво-Печерському жіночому монастирі.

• Богдан Хмельницький вмів грати на бандурі – українському народному струнному щипковому музичному інструменті. Він любив веселі застілля, народні пісні та був привітним господарем.
• Богдан Хмельницький дуже любив каву. Посли європейських держав, які перебували при гетьманському дворі в Чигирині і для яких цей напій був незвичайним, буквально змушували себе його пити, щоб не образити гетьмана.
• Помер Богдан Хмельницький 27 липня 1657 в Чигирині. Після смерті забальзамоване і поховане тіло гетьмана зникло. Існує дві версії, що сталось з тілом Богдана Хмельницького після його смерті. За польською версією, руський воєвода Стефан Чарнецький 1664 року напав на Суботів, викопав домовину з тілом гетьмана, спалив і попіл вистрілив із гармати. Український варіант це припущення повністю відкидає, мовляв, тіло Богдана було перепоховано його старим другом Лавріном Капустою. Щоб не допустити нової наруги над його тілом, нове місце поховання знало дуже обмежене коло осіб, які в ході війн загинули. Вчені припускають, що ймовірним місцем перепоховання праху Хмельницького може бути «Семидубова гора» у с. Івківці, що неподалік Суботова. Доказів підтвердження обох версій поки що немає.

Вшанування пам’яті Богдана Хмельницького

За часів СРСР існував Орден Богдана Хмельницького, призначений для нагородження як офіцерського, так і солдатсько-сержантського складу (всього 4 ордени було засновано в СРСР: Суворова, Кутузова, Олександра Невського і Богдана Хмельницького). Орден Богдана Хмельницького також встановлений і в сучасній Україні для нагородження громадян України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України.

У Києві є пам’ятник Богдану Хмельницькому, якого зображено верхи на коні. Також пам’ятники встановлені у селі Суботові, містах Чигирин на Богдановій горі, Чернігові, Хмельницькому, Черкасах, Харкові, Нікополі, Скалаті, Запоріжжі, а на острові Хортиця – пам’ятний знак Б. Хмельницькому, де викарбувано такий напис на камені: «У січні 1648 р. біля о. Хортиця запорізькі козаки на чолі з Б. Хмельницьким вперше розгромили загін польських гнобителів».

У 1943 році місто Переяслав перейменували на Переяслав-Хмельницький, а в 1954 місто Проскурів — на Хмельницький.

Іменем Богдана Хмельницького названі вулиці, площі, сквери, парки в багатьох містах і селах України. Ім’я славного Гетьмана присвоєне Черкаському національному університету та Академії Державної прикордонної служби України в місті Хмельницькому.

У Чигирині діє музей Богдана Хмельницького.

Портрет Богдана Хмельницького зображено на банкноті номіналом 5 гривень. Також Національний банк України випускав в обіг пам'ятні монети номіналом 200000 карбованців (мельхіор) з 19 липня 1995 року, номіналом 1000000 карбованців (срібло) з 21 червня 1996 року та номіналом 10 гривень (срібло) з 24 грудня 2015 року.

У 1995 та 2015 роках випущені Монети НБУ, присвячені 400-річчю та 420-річчю з дня народження Богдана Хмельницького.

На його честь також названі: 69-й курінь УПЮ імені Богдана Хмельницького та Окремий президентський полк імені гетьмана Богдана Хмельницького.

Образ Богдана Хмельницького яскраво висвітлений у художній літературі, музичних творах, кінематографі та мистецтві.

Пропонуємо Вам поринути у світ визначних історичних подій і ознайомитися з науковими, біографічними, документальними та художньо-літературними творами про Богдана Хмельницького і зробити власні висновки про цю величну і непересічну особистість в історії України. З пропонованими виданнями Ви зможете ознайомитись, завітавши на центральний абонемент, абонемент художньої літератури або ж до читального залу суспільних наук.