День Хрещення Київської Русі: цікаві факти та історичне значення

День Хрещення Київської Русі щороку відзначається на державному рівні. День хрещення Київської Русі-України – державне свято встановлене в Україні у рамках святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка від 25 липня 2008 року № 668/2008 «Про День хрещення Київської Русі-України». Датою свята обрано 28 липня – адже саме цього дня православний світ вшановує пам’ять рівноапостольного князя Київського Володимира Святославовича.
                                      Звідки до нас прийшло це свято?
Про те, що на Русі було християнство задовго до Володимира, існує чимало історичних фактів. З літописів відомо, що Аскольд і Дір були християнами й навіть намагались запровадити цю віру у 882 році. У 955 році княгиня Ольга охрестилася під ім’ям Олена, та Русь все ще залишалась язичницькою країною. Згідно з «Повістю минулних літ» ще до хрещення Володимир пройшов «випробування вірою». У 986 році князь Володимир приймав послів від католиків, мусульман та юдеїв. Вони пропонували князю запровадити свою віру, щоб отримати міцного союзника. Проаналізувавши всі політичні моменти, Володимир Великий обрав православ’я, щоб зміцнити зв’язки з Константинополем і укріпити територіальну цілісність держави. Він, як відомо, не лише сам навернувся до християнства, а й посприяв тому, що воно стало державною релігією Київської Русі.

Це свято відзначаємо у день Святого Володимира — одного із засновників і покровителів нашої державності. Для нас цей день фіксує і означає кілька принципових понять. Це — спадкоємність тисячолітньої історії України, нашої нації і держави. Це — неподільність Українського народу і його єдність навколо ідеї сильної держави і віри. Це — соборність усіх українців і всіх українських земель навколо рідної державної і духовної столиці — Києва. Це — велика присутність Києва у світовій історії і його цивілізаційний вплив на сусідні землі і народи. Це — єдність нашого державного і духовного начала.
Дату обрано не випадково. За літописними джерелами, хрещенню Русі передувала ще одна подія, яка укріпила віру князя Володимира ще більше. Перед хрещенням київський правитель сильно захворів і раптово осліп, але пройшовши Таїнство Хрещення до нього відразу повернувся зір. Після цього чудесного зцілення князь Володимир вигукнув, що «Тепер я пізнав Бога істинного!». Він був упевнений, що прозріння до нього прийшло тільки завдяки прийняттю християнства, тому твердо вирішив хрестити Київську Русь і всіх жителів держави. За переказами, саме в цей день у 988 році князь Володимир прийняв нову віру і повернувся до Києва, щоб охрестити народ Русі. Сам Володимир хрестився в Херсонесі, там він збудував церкву святого Василя – саме таке ім’я Володимиру дали при хрещенні. Повернувшись до Києва, князь також охрестив своїх синів і підданих, а потім знищив усі язичницькі ідоли та вівтарі. На стародавньому капищі також було збудовано церкву святого Василя, а потім і Десятинну. З історичних літописів відомо, що кияни спускалися до Дніпра, щоб охреститися саме на місці сучасної Поштової площі в Києві.
Серед усіх реформ Руської держави, здійснених князем Володимиром найважливішою була релігійна. Князь Володимир поставив перед собою мету об’єднати землі, централізувати владу, і для того необхідна була зміна світогляду. Так як язичництво з його ідолами і жертвопринесеннями не зовсім підходило державним планам князя.
  Насправді ж, як підкреслює більшість істориків, за вибором Володимира стояли конкретні політичні та економічні чинники. По-перше, об’єднання земель вимагало відмови від «племінних богів» і запровадження релігії за принципом «одна держава, один князь, один Бог». По-друге, це відкривало шлях приєднання до європейської спільноти, яка сповідувала християнство. По-третє, як вважав Володимир, прилучення до християнської віри стане поштовхом для розвитку культури, освіти, виховання високої моралі, поліпшення матеріального добробуту.
                                                    

                             Як хрещення Русі змінило князя Володимира

Відомо, що до хрещення Русі князь Володимир поклонявся язичництву і був жорстоким правителем, який любив гучні бенкети. Після того, як сам прийняв християнство і охрестив киян, він сильно змінився. Згідно з історичними даними, після хрещення Русі князь Володимир почав влаштовувати при дворі свята і благодійні обіди для простих людей, а також почав будівництво християнських храмів. Одними з перших з’явилися Десятинна церква, на яку князь виділив десяту частину своїх доходів, і Межигірський Спасо-Преображенський чоловічий монастир. При церквах почали відкриватися школи та бібліотеки.
У Десятинній церкві був похований князь Володимир і його християнська дружина Анна.

 

                             Поява перших гривень   

Цікаво знати, що саме у момент хрещення Київської Русі виник дефіцит грошей в державі. У зв’язку з цим почали з’являтися перші гривні, відлиті з монет, які раніше вийшли з обігу. Зразками для них послужили візантійські монети того часу. На більшості монет Володимира зображено князя, що сидить на престолі, і розміщено напис: “Владімѣр’ на столѣ” (Володимир на престолі).

                                               

                                                Цікаві факти про День Хрещення Русі

•   Хрещення киян у 988 році відбулося на березі правого рукава Дніпра – Почайни.

•   Після хрещення у місті Херсонес святий князь Володимир взяв собі ім’я Василь, що з грецької означає “цар”.

•   У результаті Хрещення Русі утворилася Київська митрополія.

•   Хрещення Київської Русі призвело до стрімкого розвитку релігії та науки. Князь Володимир віддавав десяту частину своїх прибутків на будівництво першого храму Київської держави – Десятинної церкви. При цьому храмі була відкрита найперша школа на Русі. Засновувані монастирі ставали центрами не тільки духовного виховання православних людей, але й книжної освіти.

•   Християнство збагатило східнослов’янські народи новими науковими й філософськими поняттями, досі невідомими слов’янам. Прискорився розвиток древньоруської літературної мови. Християнство мало всебічний вплив на культурне життя наших предків: освіту, літератур, живопис і архітектуру, державні закони й політику.

•   На час Хрещення у князівській скарбниці не залишилось монет, тому князь Володимир почав виготовляти перші гривні. На них був зображений князь з написом “Володимир на престолі”, а також український тризуб.

•   Володимир Великий до Хрещення був жорстоким язичником, мав близько 500 наложниць й вів розпусне життя. Прийнявши християнство, він навернувся до Бога сам й навернув всю Київську Русь, почав будувати храми й мудро вів свою державу до процвітання. Зараз він вважається святим та рівним з апостолами.

                                                             Історичне значення Хрещення Русі

•       Хрещення сприяло утворенню могутньої держави з єдиною релігією. Хоч до християнства навертали насильницьким шляхом, це допомогло князю Володимиру укріпити свою владу над далекими й близькими князівствами.

•        Київська Русь отримала міцні зв‘язки з Візантією і такими країнами Європи, як: Німеччина, Польща, Швеція та Рим. Завдяки цим зв‘язкам згодом Ярослава Мудрого назвуть «тестем Європи».

•          З прийняттям християнства Київська Русь вийшла на новий культурний рівень. Руські митці започаткували власні традиції будування храмів та їх оздоблення. Найвизначнішою пам‘яткою того часу залишився Софійський собор.

•       Після Хрещення на Русь прийшло те письмо, яким ми користуємось дотепер. Писарі й літописці активно використовували кирилицю і глаголицю, завдяки чому з‘явились перші богословські книги, літописи та навіть художні твори.

Свято Хрещення Русі є важливою подією не лише в релігії, а й в історії України. Воно нагадує про наше славне князівське минуле.

  Попри те, що колись руський народ хрестли силою, зараз кожен українець сам обирає віросповідання до душі. Є невелика кількість людей, котрі вирішили повернутись до віри предків, є ті — хто й зовсім обрав віру інших народів, від буддистів до ісламістів. Значна частина українців дотримується атеїзму, проте більшість все ж ідентифікує себе саме як християн. І як раніше розвиток суспільства потребував від народу прийняття християнства, так сьогодні той же розвиток потребує прийняття особистого вибору та віри кожного з нас. Втім, розвиток християнських традицій тісно переплівся із старовинними язичницькими традиціями, обрядами та прикметами, в результаті чого український народ отримав свою унікальну культуру.

Традиційно в День хрещення Київської Русі – України в усіх православних храмах району пройде урочиста літургія та молебні за мир та єдність в Україні.

Бажаємо усім християнам гарно відзначити цю важливу дату й не забувати коріння нашої нації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перегляди: 11474