Читацький відгук

● Рідне село, вклонюсь тобі доземно!

Ці урочисті слова – із гімну село Деньги, що в Золотоніському районі Черкащини. Символи населеного пункту: текст і ноти пісні-славеня, зображення й описи герба, прапора й почесного нагородного знака – завершують книгу-літопис «Село Деньги в українській історії від давнини до сьогодення: люди і події: історико-краєзнавчий нарис/ Г.М.Голиш, А.Ю.Воропай, Л.Г.Лисиця; ред. Г.М.Голиш, - Черкаси: Вертикаль, 2022»

На наше тверде переконання це різнопланове дослідження за глибиною змісту, широтою діапазону описаних подій, багатством і розмаїттям документальних матеріалів виходить далеко за межі жанру історико-краєзнавчого нарису. Адже авторський колектив у складі кандидата історичних наук, доцента Григорія Михайловича Голиша, його краянина, інженера за фахом і краєзнавця за покликом душі, колекціонера-пошуковця Анатолія Юхимовича Воропая та кандидатки історичних наук, доцентки Лариси Григорівни Лисиці ставив собі за мету не лише розповісти широкому загалу співвітчизників про рідне село Деньги, яке «…своїм буттям в історичному часі віддзеркалило найтиповіші риси української історії й поряд з цим витворило воістину неповторну палітру об’єктивної реальності», а й показати його значну роль у житті країни.

Як відомо, нині в Україні створено сотні книг, присвячених великим і малим населеним пунктам, що засвідчує патріотичний порив численних дослідників – як науковців, так і аматорів. В даному ж разі, завдяки високофаховому науковому підходові, вмінню аналізувати й систематизувати історичні факти Г.М.Голиша (а саме йому належить ідея даного проекту й загальна редакція видання), та вмілому поєднанню багаторічних зусиль усіх трьох дослідників-патріотів вдалося створити краєзнавчу книгу якісно іншого, новітнього зразка.

У чому ж її новизна й унікальність? На наш погляд, насамперед – у гармонійній комплексності: різноплановості, універсальності змісту, оригінальній структурі й естетично привабливому художньому оформленні, що робить виклад читабельним для різновікової читацької аудиторії.

● Будівля дивовижної архітектури

…Узявши до рук солідний фоліант майже в пів тисячі (спільно з книгою-додатком) сторінок, зі споглядання вже самого титулу відчуваєш: це про наше, рідне, питомо українське! Бо ж талановита художниця Ольга Курська, напрочуд вдало оформивши в стилі народного живопису всю книгу, зуміла відразу передати головний тематично-інформаційний посил: мова йде про поселення із давнім хліборобським корінням та козацькими традиціями.

Синьо-жовта гама кольорів, центральна постать козака в типових обладунках із шаблею, рушницею, але ж і з незмінною супутницею-кобзою на тлі сільського пейзажу, де ваблять око золотоколосі ниви й стрункі тополі, а в небі над ними – диво-жайвір народної мрії… Гортаємо сторінку за сторінкою, і вже перше, навіть побіжне, ознайомлення з книгою зацікавлює, захоплює, стимулює до уважного читання.

Композиційна структура видання відзначається чіткою послідовністю: 5 обширних розділів, що містять ґрунтовну інформацію про географічне розташування, природні особливості, топоніміку, а також головні етапи історії наддніпрянського села Деньги від найдавніших часів до сьогодення. Невід’ємну складову літописного полотна становлять і життєписи найбільш знаних уродженців села – як тих, хто досяг значних успіхів на території рідного села чи району, так і занесених долею далеко від краю дитинства, в чиїх серцях ніколи не гасла пам’ять про нього й завжди жило тверде духовне осердя деньгівчанина.

Кожен із п’яти розділів поділений на підрозділи за тематикою і відкривається вдало дібраним епіграфом, а то й двома, що відразу ж фокусує увагу читача на пропонованому авторами аспекті викладу. А значний і досконалий довідковий апарат (хронологічна таблиця головних подій історії села, іменний та географічний покажчики, об’ємний список використаних джерел, анотація) засвідчує по-справжньому науковий підхід до висвітлення здобутої в результаті багаторічних пошуків інформації та допомагає читачам краще орієнтуватися в її значному обсязі.

В окремому розділі «Життєписи найзнаменитіших деньгівчан» вміщено нариси про вісьмох видатних українців, які зробили значний внесок як у боротьбу за незалежність України в минулому столітті – державотворець Сергій Шелухін, міністр юстиції в уряді Директорії, генерал-хорунжий Армії УНР Андрій Вовк, вчений і державний діяч, академік Андрій Шевченко, так і в розвиток національної науки й культури. Деньги були родовим помістям Тимківських – представників української еліти, родичів по матері Михайла Максимовича, соратника й друга Великого Кобзаря. Саме в цьому селі розпочинали життєвий шлях видатний художник, один із засновників образотворчого мистецтва в Туркменії, заслужений діяч мистецтв Іван Черінько, народний артист України Андрій Гончар, вчений-архівіст Андрій Шелухін, приятель Лесі Українки. Прославили рідні пенати й професор-правник Василь Демченко, вчений-фольклорист Яків Демченко. Тож деньгівчани по праву пишаються своїми знаними в Україні та за її межами земляками.

● За стрункою конкретикою таблиць і спогадів

Окремо заслуговує уваги й книга-додаток «Поіменні таблиці й спогади», покликана ширше, предметніше відобразити драматизм, трагічну правду сотень людських доль. А ще тут, ніби за кадром, розкривається безмір кропіткої праці дослідників по збору й систематизації відомостей про своїх краян.

У 16 дбайливо укладених таблицях від «Реєстру Деньгівської сотні» козацьких часів (1649 р.) – прізвища й імена мешканців села – учасників Першої й Другої світових війн, жертв Голодомору та нацистського окупаційного режиму; а також імена відзначених державними нагородами за бойові заслуги та сумлінну працю й самовіддане материнство…

А в спогадах 13-ти земляків задокументовано найскладніші, найтрагічніші епізоди з життя деньгівчан під час Другої світової.

Вчитуєшся - і подумки дякуєш авторам: «Щире спасибі! Ви встигли зібрати ці неоціненні відомості, ви врятували їх від забуття, гідно передавши нащадкам тих, про кого створено цю незвичайну книгу, показавши світові їхні незвичайні – драматичні, трагічні та героїчні долі».

Прийшла вона до читачів ось такою яскравою, ошатною, з чітким друком на глянцевому папері, завдяки фінансовій підтримці шановних благодійників: ТОВ «Гранекс-Черкаси» (генеральний директор – Том М.Х.Ван Гоі) та уродженця Деньгів, відомого підприємця Ігоря Юрійовича Шевченка. Глибока читацька шана і велика вдячність їм за цей шляхетний патріотичний крок в ім’я майбутнього України.

● Нескорені під буремними вітрами історії

Своєю багатоплановою розповіддю дослідники передають читачам власну несхитну переконаність у тому, що «…село Деньги з огляду на славну історію й щедротне сьогодення та заслуги перед Україною його знаних уродженців за жодних обставин не може бути віднесене до рядових поселень».

Про унікальність населеного пункту свідчать уже ті численні артефакти, що підтверджують зв’язки його мешканців у давнину з античним світом. А в ХV ст., коли зароджувалось козацтво й Золотоніщина стала одною з його колисок, деньгівчани були в лавах найактивніших учасників козацьких походів та визвольних повстань. Зокрема, Деньгівська сотня, створена 1649р., стала активним підрозділом Кропивнянського полку. Промовистим на підтвердження їхньої волелюбності є факт, що деньгівчани протестували проти Переяславської угоди 1654р.; адже вони усвідомлювали, що це фактично означало загибель самостійної Української козацької держави.

У мирні періоди мешканці села займалися сільським господарством та ремеслами, а коли виникала потреба – ставали до зброї. Вивчаючи розділи про період Гетьманщини, панування імперської Росії та пореформені часи, переконуємося, що село Деньги було одним із важливих торгових та релігійних центрів краю.

Буремна доба Української революції та громадянської війни принесла нові випробування. І в цей час також проявився вільнолюбний характер деньгівчан. 1917р. в центрі села відбулося тригодинне віче на підтримку самостійності України, а згодом було створено осередок товариства «Просвіта» та збройний загін Вільного козацтва. За часів громадянської війни 1919-1921рр. більшість чоловіків деньгівчан перебували на військовій службі в різних ворогуючих арміях. Із книги довідуємося про відвагу та неабияку мужність окремих із них. Деньгівчани скрізь відзначалися зібраністю, сміливістю, патріотизмом.

Особливо це виявилося під час випробувань Другої світової війни. Понад 640 чоловіків взяли участь в бойових діях на фронтах війни з нацизмом. 130 уродженців села відзначені нагородами за мужність і героїзм в боротьбі з ворогом. 240 осіб (понад 38% усього населення села) загинули на фронтах та в нацистській неволі. Цивільне населення брало участь у діяльності партизанських загонів, зводило оборонні споруди на Дніпрі, а за окупації працювало на громдворах. Все господарство, турбота про дітей лягли на плечі жіноцтва.

А в часи відбудови й наступний мирний період село теж сумлінно працювало. На зміну бойовій звитязі прийшла нелегка робота на полях і фермах, запрацювали школа, лікарня, лісництво… Сподіваємось, що вдумливі читачі слідом за авторами зуміють об’єктивно оцінити великий внесок повоєнних поколінь. Не тодішній режим чи лад прославляється в книзі, як бачиться декому, а воздається належна шана землякам – чесним сільським трудівникам. Вони були дітьми свого часу і тримали сумлінною працею народне господарство країни. Те, що багато деньгівчан відзначено державними нагородами т.зв. радянського періоду, свідчить про їхню хліборобську мудрість і працьовитість, закладені предками любов до рідної землі й відвагу в боротьбі за неї. Ці риси розвивались та міцніли в нових поколіннях. Так, ствердимо слідом за авторами: саме людина є суб’єктом історії! …Вони дивляться на нас зі світлин, бачимо прекрасні жіночі, чоловічі, дитячі обличчя, стрункі постаті в святковому національному вбранні, в кожному погляді – довіра, надія, а ще, особливо в старших людей, - тривога за майбутнє краю…

…Сучасний стан села вселяє оптимізм щодо подальшого його розвитку. Той факт, що нині в Деньгах проживає багато (майже 60%) людей молодого й активного віку, що не є типовим для сільської місцевості в наші дні, свідчить про правильний, сприятливий для молоді, курс сільської громади.

В умовах воєнного стану мешканці села єдині в прагненні допомогти ЗСУ здобути перемогу над російським агресором. У селі створено загін самооборони, облаштовано блокпост, діє осередок організації «Нескорені серця волонтерів». Десятки деньгівських чоловіків, серед яких кілька добровольців, беруть участь у бойових діях на різних фронтах, окремі отримали поранення.

Добрим прикладом для сусідніх сільських громад є деньгівська парафія, яка в повному складі перейшла до Православної церкви України з ініціативи настоятеля Свято-Михайлівської церкви протоієрея Романа Личака (він же – військовий капелан, неодноразово перебував на фронті. От би всі священники так!) Сьогодні особливо важливими є такі взірці, що йдуть попереду в утвердженні українського православ’я.

Сільська амбулаторія, школа, дитяча дошкільна установа, лісництво, новостворене ТОВ «Гранекс-Черкаси» - все працює ефективно, щедро передаючи свій досвід іншим. В усьому відчувається єдність, згуртованість, любов до рідного села, козацький дух нескореності, стійкості й відваги.

«Так, саме селом проростає Україна», а його люди на мирних і бойових полях множили й множать славу нашої Батьківщини», - роблять висновок творці літопису, які змогли показати особливий, непересічний характер і звитяжну діяльність своїх краян в ім’я майбутнього.

● Міцний місток між поколіннями

Аж ніяк не претендуючи на всеохопний аналіз книги, ми впевнено стверджуємо: поставленої мети досягнуто. Адже авторський колектив зумів розповісти про рідне село та його людей так, що серце читача сповнюється гордістю за Україну, де кожний населений пункт в особі його мешканців постає ні, не свідком! – рушієм та найактивнішою дієвою силою вітчизняного історичного процесу.

Особливо цінним є дане видання для нашої молоді: школярів, студентства, молодих фахівців різних галузей, нинішніх та майбутніх воїнів. Адресуючи книгу насамперед юнацтву, автори врахували й особливості сприйняття прочитаного, зокрема, дітьми шкільного віку, чим пояснюється дохідливість, ненав’язливість викладу (тут цілком вмотивовано його названо «оповіддю») і саме різнокольорове, а не чорно-біле вирішення художнього оформлення, що сприяє вищій емоційності прочитання. Та найголовніше – це, звісно ж, конкретні факти з життя рідного краю, підтверджені вражаюче насиченим і розмаїтим зоровим рядом: світлини, карти, схеми, листи, копії документів… У поєднанні з величними біографіями земляків усі ці відомості стають складовою глибокопатріотичного світогляду, міцним морально-духовним опертям молодого громадянина.

Отже, освітяни отримали ще одне благодатне джерело для навчально-виховної роботи з учнями. Вважаємо за доцільне педагогам Золотоніщини згодом підготувати цікавий навчальний посібник – книгу для читання з історії рідного краю для учнів середніх та старших класів, узявши за основу глибокий зміст та ідейну наснаженість книги «Село Деньги в українській історії…»

За будь-яких обставин, використати її потужний виховний заряд - означає піднятися на вищий рівень формування нової когорти синів і дочок України – тих, кому розбудовувати нашу державу після перемоги над ворогом. У передмові до цього непересічного видання шановний професор, заслужений працівник культури України Василь Мельниченко, наголосивши на неперебутній цінності даного народного літопису, звертає увагу читачів на гостру необхідність вивчення й популяризації історії українських сіл, бо вона «…є невичерпним джерелом знань, що мають важливе пізнавальне і виховне значення, збагачує людей знаннями і служить своєрідним містком між минулими, нинішніми і прийдешніми поколіннями».

Тож зі щирою вдячність приймаючи нове, надзвичайно актуальне, видання, зичимо авторському колективу на чолі з доцентом Григорієм Голишем нових творчих звершень на шляху самовідданого й результативного краєзнавства. Нехай ця дружна, креативна спільна праця, на яку вас надихнула палка любов до рідного краю, успішно служить сучасникам і нащадкам не лише деньгівчан, а й широкого загалу зацікавлених читачів України величної переможної доби.