Виставка-реквієм, присвячена Сапієнку М. Д.

   Також про творчий доробок знаного художника говорили Заслужений художник України, доцент Черкаського національного університету імені Б.Хмельницького І. І. Бондар, Заслужений працівник культури Н. М. Клименко, директор художнього музею, кандидат мистецтвознавства О. Д. Гладун, відомий скульптор В. Г. Крючков, а також директор СТОВ «Чапаєвське» А. В. Марченко. Сільський голова с. Чапаєвки В. В. Янчий подарував присутнім 2 пісні у своєму виконанні. Спогадами про батька поділився Сергій Сапієнко.

   На виставці представлено  лише невелику частку творчого доробку митця. Це 49 робіт різних жанрів, виконаних у техніці олійного живопису. До колекції музею родина Сапієнків безоплатно передала 10 кращих полотен майстра пензля.

   Талановитий художник Микола Сапієнко народився 15 травня 1935 р. у селі Теремці Чорнобильського району, що на Київщині у родині колгоспників. Саме від свого батька, який мав справді золоті руки невтомного працелюба, Микола успадкував хист до найрізноманітніших ремесел.

   Майбутній митець зацікавився малярством у пору шкільної юності, намагаючись копіювати картини майстрів пензля, писати портрети шкільних друзів-товаришів, класти на папір синьо-зелені кольори рідної Чорнобильщини. Закінчивши на відмінно 7 класів відразу подався до Києва, аби вступити до середньої художньої школи при столичному художньому інституті. Однак його спіткала невдача, тому він вступив до Шевченківського гідромеліоративного технікуму, після якого продовжив навчання в Українському інституті інженерів водного господарства (м.Рівне). Пізніше протягом 4-х років служив на кораблях Чорноморського військово-морського флоту. Серед штилів і штормів, неповторних барв цього найсинішого у світі моря продовжили формуватися естетичні почуття майбутнього пейзажиста й мариніста.

   Звільнившись у запас у 1960 р., розпочав трудову діяльність завдовжки в понад 35 років. 27 років очолював Золотоніську ремонтно-експлуатаційну дільницю Управління служби захисних споруд Кременчуцького водосховища. Попри велику зайнятість він весь свій вільний час віддавав улюбленій справі – живопису. Його вмілим пензлем створено кілька сотень картин. А на Всесоюзній виставці художників-аматорів «Слава праці» саме його полотно «Рідні простори» було визнане в числі трьох найкращих. Він брав участь у різноманітних виставках і пленерах, його картини охоче придбавали колекціонери СРСР та інших країн.

   Від 1989 р., залишивши меліоративну службу, він працював у різних художньо-оформлювальних організаціях Золотоноші й Черкас, певний час був на посадах заступника директора Черкаських виробничих майстерень Художнього фонду СРСР, завідувача сектору виставок Черкаської обласної асоціації майстрів народної творчості і художніх ремесел. Останні 20 років працював як вільний художник, здійснивши таким чином мрію всього свого життя.

   Картини художника зберігаються у фондах Золотоніського державного краєзнавчого музею, народного музею «Пам’ять» Чапаєвської ЗОШ І–ІІІ ст. ім. Г. Берези, а також у приватних колекціях України та зарубіжжя. Серце митця перестало битися 10 вересня 2014 р. 

{gallery slider=boxplus.carousel}gallerys/7{/gallery}