Укладено угоду про співпрацю
15 жовтня наукову бібліотеку відвідала делегація Богуславецького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-III-го ступенів» (дошкільна установа). Серед гостей були присутні директор вказаної школи В.М. Бондар, заступник директора Т. М. Москаленко, а також вчителі та учні.
Богуславчани з цікавістю оглянули читальні зали та абонементи книгозбірні, ознайомились з інформативно-науковою та культурно-просвітницькою діяльністю бібліотеки. Відбувся традиційний обмін подарунками, зокрема, науковій бібліотеці було передано сувенірний мішечок з цвітом липи М. Максимовича (це більш ніж 200-літнє дерево, яке знаходиться неподалік садиби великого вченого).У свою чергу гості з Богуславця отримали в подарунок бібліотечку з книг викладачів ЧНУ ім. Б. Хмельницького та власних видань наукової бібліотеки. Також було укладено угоду про співпрацю між двома установами, що носять ім’я нашого земляка, вченого-енциклопедиста М. Максимовича. Принагідно зазначимо, що після цих відвідин кілька випускників Богуславецької школи виявили бажання навчатись в Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького.
Вісник Черкаського університету. Частина І: 1997-2007 рр.
Вийшов друком бібліографічний покажчик "Вісник Черкаського університету. Частина І: 1997-2007 рр." підготовлений вченими секретарями наукової бібліотеки О. З. Силкою та Л. І. Синявською. Умовних друкованих аркушів: 30,7. (382 с.)
Покажчик містить перелік праць, які були надруковані у "Віснику Черкаського університету" за 10 років з часу заснування часопису. Він буде корисний науковцям, викладачам, усім, хто цікавиться історією науки та освіти у Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького.
IХ Всеукраїнські історичні читання
IХ Всеукраїнські історичні читання «Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку» відбулися 17.10.2014 р. в актовій залі Чигиринської районної адміністрації за ініціативи Навчально-наукового інституту історії та філософії Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького (директор, професор Земзюліна Н.І.),за підтримки Інституту історії України НАН України (директор, академік Смолій В.А.) та ректорату університету, за співучасті національного історико-культурного заповідника "Чигирин", Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України та осередку наукового товариства ім. Т. Шевченка у Черкасах. Напередодні було вирішено відновити проведення традиційних історичних читань «Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку». Протягом 1990-2003 років Черкаському університеті було проведено вісім таких наукових форумів. Учасниками читань були провідні науковці-історики визнаних наукових центрів нашої держави, зарубіжні гості. Їх результатом стало збагачення вітчизняної історичної думки глибокими дослідженнями творення української державності у козацьку добу історії. Праці дослідників були видані у восьми збірниках. Результатами читань також стали захищені докторські та кандидатські дисертації, поява знакових наукових праць з проблематики досліджень.
Бібліографічний
Нещодавно побачив світ анотований бібліографічний покажчик «Краєзнавство Черкащини»,: випуск 1-10.- Черкаси : ЧНУ ім. Б Хмельницького, 2014. – 96 с. , який присвячений 60 –річчю утворення Черкаської області. Він підготовлений до друку вченими секретарями наукової бібліотеки, доцентами А. П. Іржавською та О. З. Силкою. У покажчику представлено анотований перелік основних праць краєзнавців Черкащини,які опубліковані на сторінках десяти чисел популярного часопису «Краєзнавство Черкащини» від 1990 до 2014 р.
Структурно покажчик складається з передмови (за авторством голови Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України В.М. Мельниченка), основної частини та допоміжних матеріалів.
У свою чергу основна частина поділена на такі розділи:
- перелік видань;
- анотований хронологічний покажчик матеріалів (223 позиції,до кожної з яких додається анотація);
- предметно-тематичний покажчик, в основі якого лежить умовний принцип розподілу за наступними рубриками: «Археологічні пошуки», «Історія міст і сіл Черкащини», «Розвиток освіти на Черкащині», «Козацький період», «Голодомор ХХ ст.», «Радянський період», «Історія краю в особах», «Подвижники краєзнавства», «Актуальний архів», «Музеї – центри краєзнавчого руху»,
«Осередки краєзнавчого руху», «Черкаська Шевченкіана», «Філологічні та фольклористичні дослідження», «Черкащина на карті незалежної України», Пам’ятні дати Черкащини», «Поетичним рядком», «Книжкова полиця», які відповідають основній тематичній спрямованості публікацій у часописі.
Покажчик адресовано науковцям, викладачам, краєзнавцям, аспірантам та студентам.
Подарунок бібліотеці
Голова відділення олімпійської академії Черкаської області, заслужений тренер України, кандидат наук з фізичної культури та спорту, доцент Стеценко Анатолій Іванович передав науковій бібліотеці ім. М. Максимовича ЧНУ ім. Б Хмельницького низку цінної літератури.
Лебедина пісня Івана Городинця
Село Безпальче на Черкащині в період
Другої світової війни 1939-1945 років.
70-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945рр. та світлій пам’яті моїх земляків ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ
Ваш подвиг безсмертний, Вітчизни Герої,
Не буде забутий Людьми у віках.
Городинець І.С.
Пам’ять не згасне. Село Безпальче на Черкащині в період Другої світової війни 1939-1945 років. - Черкаси: Вертикаль,видавець Кандич С.Г.,2014. – 480 с.
22 травня 2014 року в Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького відбулась презентація книги Почесного краєзнавця України І.С.Городинця «Пам’ять не згасне ». Її організатори – обласна організація національної спілки краєзнавців України та наукова бібліотека університету.
Нагородження директора наукової бібліотеки Голиша Г. М.
ВГО «Спілка ветеранів та працівників силових структур України» «ЗВИТЯГА» нагородила директора наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, кандидата історичних наук, доцента, члена Національної спілки журналістів, почесного краєзнавця України Голиша Григорія Михайловича медаллю Спілки «За збереження історії». ВІТАЄМО!
«Можу прямо дивитися людям у вічі»
Колишній очільник Черкаської області відзначив 80-річний ювілей
В історії Черкаської області чи не найуспішнішим був період кінця 1970-х – 80-х років і всі тогочасні злети Шевченкового краю за вже усталеною традицією незмінно пов’язують з іменем компартійного очільника І. К. Лутака. В тіні цієї беззаперечно потужної постаті ще й досі залишається малопоміченим його найближчий соратник, на плечах котрого в ті далекі-близькі роки лежала відповідальна рутинно-управлінська робота. Це Володимир Никифорович Шаповал, кому випало впродовж тринадцяти непростих років очолювати Черкаську обласну раду та її виконком, кавалер чотирьох орденів і народний депутат першого скликання. Нині є вагомий привід згадати цього колишнього високопосадовця, адже вчора йому виповнилося 80 літ. Символічно, що його ювілей майже співпав у часі із 60-річними роковинами нашої області, якій він усе своє свідоме життя служив вірою й правдою. Прикро лишень, що в квітневому «Черкаському календарі» не знайшлося місця для позначення Шаповалового ювілею, що є доконечно несправедливим і абсолютно нелогічним…
Шаповалові пенати
Село Старосілля, що на Городищині, в радянські часи гриміло «від Москви до окраїн». Ще б пак, саме тут зародився п’ятисотенний рух: ланки його зачинательок М. Демченко, М. Гнатенко та ін. домоглися рекордного на 1930-ті роки врожаю – 500 цн цукрового буряка з кожного гектара. Якраз за рік до виникнення цього руху 9 квітня 1934 р. в цьому селі, що згодом стало колгоспним маяком, і народився герой нашої оповіді. Батьки назвали його промовистим йменням Володимир, мабуть, пророкуючи своєму первістку владне майбуття. Хлопчик зростав у дружній селянській родині, в якій панував культ працелюбства, порядності, відповідальності, поваги до людей. Змалку привчили його батьки цінувати хліб насущний і за сільською традицією залучали Володю до нелегкої сільгоппраці.
У шестирічному віці випало йому вперше скуштувати гіркого полину життя, спізнавши долі сирітської. Під час війни з Фінляндією на «лінії Маннергейма» смертю хоробрих поліг Володин батько – Никифор Максимович. Отож ще до початку Великої Вітчизняної родина Шаповалів отримала «похоронку» і Уляні Пантелеймонівні (матері) довелося, клянучи гірку вдовину долю, самотужки ставити на ноги двох синів. А старшенький, Володя, відтоді став найголовнішим чоловіком у родині, зваливши на свої слабенькі плечі непосильну роботу.
А потім були страшні роки воєнного лихоліття: свист куль, вибухи бомб і снарядів, балансування на грані життя і смерті, горе страшних втрат, голод, холод, безкінечні поневіряння і невсипуща праця в ім’я виживання… Як і всьому поколінню «дітей війни» та трагічна пора знівечила Володине дитинство, безжально розтоптавши всі дитячі радощі й надії. Лише в 1949 р. він завершив своє навчання в Старосільській семирічці і, не вагаючись ані хвилини, подався на навчання до Городищенського сільськогосподарського технікуму, аби здобути фах агронома-польовода. Для нього, селянського сина, котрий узнав ціну хліба в напівголодні й голодні 1940-ві, такий професійний вибір був покликом самого серця…
Всеукраїнський день бібліотек
30 вересня наукова бібліотека ім. М.Максимовича ЧНУ ім. Б.Хмельницького відсвяткувала Всеукраїнський день бібліотек. З нагоди свята до книгозбірні завітали високоповажні гості: доктор економічних наук, в.о. ректора ЧНУ ім. Б.Хмельницького О. В.Черевко; голова обкому профспілки працівників освіти і науки України О. Д. Жалдак; голова профкому ЧНУ ім. Б.Хмельницького М.О. Курченко, проректор з наукової роботи, професор Н.А.Тарасенкова, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків, доцент Т.В.Запорожець. Вони щиро привітали співробітників наукової бібліотеки, побажали їм подальших успіхів у їхній високошляхетній праці. Кращі працівники бібліотеки відзначені преміями. В дарунок книгозбірні обкомом профспілки передано зібрання «Великої радянської енциклопедії»(40 томів). О. Д. Жалдак оголосила про намір обкому профспілки виділити необхідні кошти для придбання медіа - проектора, украй необхідного для проведення масових заходів у бібліотеці. Милозвучний пісенний вернісаж подарували працівникам бібліотеки учасники ансамблю народної пісні «Жива музика», а студент-філософ, лауреат Всеукраїнського конкурсу читців ім. Т.Г.Шевченка Василь Дунаєвський натхненно й виразно прочитав «Парубоцьку баладу».
У національному університеті народився… «Черкасіт»
У національному університеті народився… «Черкасіт»
На знімку – зліва праворуч: Н. М. Карауш, Б. П. Мінаєв, В. О. Мінаєва, Г. В. Баришніков
Наукове відкриття… Воно є спалахом осягнення й вінцем копіткої праці, торжеством інтелекту і виявом найвищого щастя вченого. Попри украй складну політичну ситуацію в сьогоденній Україні наукові музи таки не мовчать. Днями в провідному виші Шевченкового краю – ЧНУ ім. Б. Хмельницького – група вчених-хіміків на чолі зі знаним на європейських теренах професором Борисом Мінаєвим святкувала свою чергову перемогу в царині квантової хімії. Мова йде про серйозний науковий прорив у нанотехнологіях. Відкриттю передувала кількарічна експериментальна та теоретична праця співробітників заснованого в 2011 р. Б. Мінаєвим науково-дослідного інституту фізики та хімії функціональних матеріалів при ЧНУ. Спираючися на попередні напрацювання іноземних колег, черкаські науковці теоретично обґрунтували можливість синтезу та існування нового класу полімерів, які можуть бути широко використані у напівпровідниковій техніці, зокрема для виробництва світловипромінювальних діодів нового покоління. Відтак, створені на основі цих наноматеріалів транзистори можуть широко застосовуватися для продукування різноманітних гаджетів (комп’ютерів, телефонів, планшетів), а також телевізорів, побутової техніки тощо. Разом з визнаним лідером і генератором нових ідей професором Б. Мінаєвим до цього знакового відкриття причетні його дружина, доцент кафедри якості, стандартизації та органічної хімії Валентина Мінаєва й молоді талановиті вчені – аспіранти університету Гліб Баришніков і Наталія Карауш. Результати вказаних досліджень уже опубліковано в престижних наукових часописах Королівського хімічного товариства Великої Британії (Кембридж). З великим науковим успіхом черкаських вчених привітали їхні багаторічні соратники по дослідницькому цеху в галузі фізичної хімії – професори Павло Стахіра (Львівський національний університет ім. І. Франка), Олег Калугін (Харківський національний університет ім. В. Каразіна), Міхаель Піттельков (Копенгагенський університет, Данія), Леонард Гріл (Інститут Фріца-Хабера, Берлін, Німеччина) та ін. – Ми лише на початку шляху, адже від теорії треба переходити до практики. – зазначив професор Б. Мінаєв. – Слід якнайшвидше розробити методику синтезу цього нового матеріалу, змоделювати його умови, підібрати каталізатор. У цьому нам допоможуть наші друзі – професори М. Піттельков та В. Ненайденко (Московський державний університет ім. М. Ломоносова). Народження нового полімеру – то лише справа часу… До речі, цьому наноновачку уже присвоєно промовисте ім’я – «Черкасіт». Отже, наш край у рік Шевченкового ювілею увічнено ще й у такий спосіб.
Григорій Голиш,
директор наукової бібліотеки ЧНУ ім. Б. Хмельницького,
доцент