Олександр Черевко: «Робота ректора полягає у тому, щоб максимально почути всіх і дати відповідь кожному»

Черкаський національний університет цілком заслужено вважається одним із найпотужніших навчальних закладів Черкащини та знаний в Україні.

Керувати такою установою непросто, а керувати так, щоб вона постійно розвивалася і досягала нових висот у непростому світі конкурентної боротьби серед наукових закладів, взагалі надзвичайно складно. Для цього потрібно бути особливою людиною. Саме такою, без сумніву, і є відомий політик, економіст, господарник та науковець Олександр Черевко. Про те, як це йому вдається, в чому секрети успіху, та які плани має ЧНУ на найближче майбутнє, ректор закладу розповів під час інтерв᾿ю черкаським журналістам «Нової Доби».

— Які важливі досягнення Черкаського національного, на Вашу думку, за останні роки?

— Безумовно, для кожного університету важливі рейтингові оцінки. Насамперед, це міжнародні рейтинги, такі як QS, куди входили 350 університетів Східної Європи і Центральної Азії. 20 університетів потрапили з України, ми під номером 10. Це хороше досягнення. Саме вони мотивують рухатися далі, надихають, надають упевненості, що ми недарма працюємо. Років два тому самі роботодавці робили рейтинг, де визначали 50 найкращих закладів вищої освіти. Ми потрапили туди, хоч і під 40 номером. Та це теж достатньо хороша оцінка. І звичайно ж, наші академічні рейтинги: ТОП-200, раніше ми були 126-ті, цьогоріч на 101 місці. Тобто 25 позицій за 5 років ми пройшли. Якщо брати консолідований рейтинг ЗВО, то серед 237 закладів вищої освіти наш університет на 47 позиції, а були на 53, тобто й тут ми стаємо кращими. Щодо Scopus, цьогоріч це 17 позиція, а були на 21-ій. Це теж гарна динаміка. У Вебометри́чному ре́йтингу університе́тів сві́ту зі 107 позиції, ми перебралися за ці роки на 35-ту.

— Ви сказали, що 237 вишів є в Україні, чи не забагато їх? Можливо, варто об’єднати деякі з них?

— Насправді, їх набагато більше. Це я порахував лише державні заклади, ІІІ-VI рівня акредитації. Розумієте, у цьому контексті я б більше робив, ніж говорив. Нині за Законом про вищу освіту, навчальні заклади мають автономію, й самі вирішують, що їм робити. То скажіть, який навчальний заклад сам захоче приєднуватися до когось?.. Тому це питання треба відкласти, воно не регіональне, а державне. Чому його потрібно вирішувати? Тому що демографічна ситуація змінилася, а кількість вищих навчальних закладів лишилася значною. Я вже декілька років поспіль підкреслюю, що це питання не моє, і Черкаський національний університет працює лише для свого розвитку.

— Чого не вистачає сучасній системі освіти України?

— Коли ми говоримо про розвиток, рух, реагування на виклики сьогодення, то, звичайно, багато чого не вистачає. Особливо під час дистанційного навчання у період карантину ми зрозуміли, що потрібно дуже швидко змінюватися, переоснащуватися. Насамперед, це технічне переоснащення лабораторій, баз, їхнє осучаснення. Наприклад, у нас є телескоп, йому вже дуже багато років, ми звісно його підремонтували, привели до належного стану. А тепер, для порівняння, кілька років тому я був в Бакинському державному університеті (Азербайджан). Ректор мені розповів, що вони придбали мікроскоп вартістю 1 мільйон доларів. Тож, ви розумієте, які в нього функції та можливості. Для нас це космічна сума. Якщо ж ми хочемо просунутися вперед, то варто в науку, в освіту державі вкладати значні кошти. Світ не стоїть на місці, все змінюється, й ми маємо випускати сучасних фахівців із практичними знаннями, які вони мають отримати і в нашому закладі теж.

— За 5 років матеріальна база університету покращилася?

— Ми суттєво покращили базу, звісно, у межах своїх ресурсів. Насамперед, закупили оснащення для хімічних та фізичних лабораторій, зробили ремонти у спортивних залах, відремонтували актовий зал. Одне з найбільших досягнень — це завершення ремонту корпусу, який згорів у 1990 році. Крім того, всередині оснастили обладнанням та всіма потрібними меблями. Сподіваюся, що скоро його відкриємо.

— 28 квітня у вас закінчився контракт і 20 травня мали б відбутися вибори ректора. Тож, можливо, є інформація, коли вони будуть проведені, та чи відомо, хто ще братиме в них участь?

— Мене призначили виконувачем обов’язків ректора. Адже у зв’язку з карантином вибори неможливо провести. У листі з Міністерства сказано, що їх призначать після завершення карантину.

— Наскільки карантин позначився на освітньому процесі, зокрема для Черкаського національного університету?

— Дистанційне навчання підкреслило те, що варто покращити комп’ютеризацію нашого закладу, варто впровадити онлайн-системи, закупити смартдошки, сучасні комп’ютери та впроваджувати диджиталізацію. Я сьогодні, готуючи свою програму до виборів ректора, планую презентувати науковий та інноваційний напрямки, де переоснащенню та покращенню матеріально-технічної бази буде відведено значну увагу. Варто покращити комп’ютерні знання викладачів, щоб вони могли працювати в режимі онлайн. А ще ж є загальнообласна проблема, тобто відсутність швидкісного інтернету в населених пунктах. Студенти роз’їхалися на карантин по домівках, не в усіх був вільний доступ до інтернету, не всі могли щодня виходити на зв’язок із викладачами, вчасно надсилати виконані завдання, отримувати консультації. Тому я наголосив усім директорам інститутів, деканам, викладачам, щоб таких дітей підтримали, знайшли можливості для їхнього навчання. Адже така форма навчання — це стрес і для студента, і для викладача. Тому насамперед треба бути людяними та проявляти взаєморозуміння.

— Восени прогнозують другу хвилю пандемії коронавірусу. Чи готуєтеся ви до неї?

— Нині ми готуємося до випуску понад 1 000 бакалаврів, і набрати повинні не менше студентів, ніж випустимо. Далі всі проблеми будемо вирішувати в міру того, як вони надходитимуть. Ми готові до різних викликів.

— Чи буде свято для випускників, можливо у режимі онлайн?

— Звичайно, святкової лінійки не буде, адже збереження здоров’я та дотримання правил карантину — найголовніше. Зараз на першому місці — складання державних іспитів. Далі, ми чекаємо 22 червня і рішення Уряду щодо продовження чи скасування карантину. Я розумію студентів-випускників, викладачів, адже вони хочуть відсвяткувати результат 4-річної праці. Тому ми ще будемо радитись і вирішувати, в якому форматі будемо святкувати цей день.

— Не секрет, що викладачі університету заробляють менше, ніж учителі в школах. Ваша позиція щодо цього. Наскільки така ситуація впливає на якість навчання.

— Почну з того, що вважаю надзвичайно правильним те, що підняли зарплату шкільним вчителям. Наступний етап має бути — підвищення оплати і викладачам вищої освіти. Адже для того, щоб стати кандидатом наук, професором, треба надзвичайно багато над собою попрацювати. І не лише розумово. Це потребує великих фінансових затрат. Тож недаремно і в Європі, і у світі «ціна професора» дуже значна. У нас же оплата праці науковця наразі не надто висока. Якщо говорити про наш заклад, то в ЧНУ професорсько-викладацький склад достатньо фаховий і робить свою роботу добросовісно. Я добре знаю загальну ситуацію, і коли кажу, що пишаюся своїми професорами, викладачами, то це не просто реклама. Ми маємо дійсно багато унікальних фахівців, наукових шкіл, і вони всі потребують відповідного фінансування. Ми всі прагнемо до того, щоб його збільшити, але в окремо взятому закладі цю проблему неможливо вирішити. Вона загальнодержавна. Відтак має бути загальнодержавне, загальнополітичне розуміння місця і ролі вищої освіти у розвитку і становленні держави.

— У березні МОН України запровадило індикативну вартість навчання для студентів-контрактників. Розкажіть у чому суть цієї політики і наскільки вона вплине загалом на вартість навчання?

— Щороку, коли в нас починається вступна кампанія, всі заклади вищої освіти чекають, хто перший оголосить ціну. Щойно якийсь ЗВО це зробить, то відразу заклад, що територіально розміщується неподалік, виставляє ще меншу. Наступний — ще меншу. Таким чином відбувається демпінгування цін. Доходить до того, що ці ціни не покривають собівартість витрат. Раніше, коли фінансування було повністю державне, це мало не таке вже й велике значення. У нашому університет приблизно 55 % студентів навчаються за контрактом. Решта 45 % – навчаються коштом державного бюджету. А якщо брати останній рік, то контрактники складали вже 67 % від загальної кількості здобувачів освіти. Тобто, ціна має надзвичайно важливе значення. І якщо демпінгувати, зробити ціну низькою, це вплине на діяльність всього закладу.

Крім того, існує ж іще й проблема великих міст. Конституція України говорить про те, що і школа, і вища освіта мають бути доступними в будь-якій точці України. А в реальності 50 % студентів їдуть навчатися в Київ, Львів, Харків. Це викликає певні перекоси.

Саме тому виникла тема індикативної ціни. Її суть в тому, що мінімальна ціна для всіх ЗВО має бути однакова. Вона була визначена — 26 тис. грн. Але нинішній рік уніс свої корективи. Через пандемію, карантин, загальну ситуацію багато людей лишилися без доходів, без роботи, без можливостей. Тому цього року говорити про індикативну ціну ще зарано. Тому ректори України, у тому числі і я як голова ради ректорів, внесли пропозицію щодо відтермінування цього нововведення. До нашого голосу прислухалися, ми маємо вже відповідь. Відтак, прийнято рішення, що в цьому році вартість навчання для контрактників буде становити не більше 60% тієї ціни, яку держава витрачає на підготовку бюджетників. Це перехідний етап, але гадаю, що пізніше індикативна ціна буде введена.

— Наступного року Черкаський національний відзначатиме 100 років. Як плануєте святкувати?

— Для будь-якої корпоративної структури, а тим більше для університету, це дуже визначальна дата, і ми з величезним задоволенням уже почали до неї готуватися. Створили оргкомітет, розробили календарні плани, якими передбачили низку інформаційних. Просвітницьких заходів. Врахували й прогноз щодо боротьби з пандемією. Словом, якщо до лютого 2021 року країна ввійде в нормальний режим діяльності, то ми цей захід проведемо на належному рівні.

— Ви працювали на різних посадах, і маєте великий досвід в багатьох галузях. Якщо ж говорити про посаду ректора, що, на вашу думку, найскладніше в цій роботі?

— Знаєте, є відомі слова Ліни Костенко: «Чи нас Господь почує усіх разом, коли з нас кожен просить про своє?». Думаю, найскладніше — задовольнити, збалансувати потреби всього багатотисячного колективу. У нас колектив нараховує більш як 7 тисяч людей. З них 1060 працівників і понад 6 тисяч студентів. І потрібно розуміти, що кожен із них — особливий. Для кожного ЧНУ — це робота, доля, майбутнє. Кожен має свої проблеми, турботи. Робота ректора полягає саме у тому, щоб максимально почути всіх і дати відповідь майже кожному на різноманітні запити, які надходять щоденно.

— Наскільки складно вдається досягати цього принципу саме між працівниками, адже не секрет, що науковці – люди амбіційні і між ними нерідко бувають випадки конфліктів інтересів.

— Висока корпоративні культура і корпоративна єдність — це один із основних моїх принципів як керівника. Я коли прийшов сюди, то відразу сказав: «Припиніть всякі чвари! Мені не цікаво, про що ви там лаєтесь! Полюбіть один одного, зрозумійте, що якщо ми станемо дійсно однією командою, якщо всі решта будуть між собою сваритися, а ми спокійно працюватимемо, то вже виграємо». Спочатку, можливо, хтось і дивився на це з нерозумінням, але згодом, після того, як ми всім ректоратом піднялися на Говерлу, то відразу зрозуміли, що таке корпоративна єдність і корпоративна культура.

— Ваша сторінка в інстаграмі набула неймовірної популярності після розміщення відео, де ви відпочиваєте. Цікаво, чи самі ви ведете свою сторінку і які ще методи розвантаження маєте, хобі, уподобання, які допомагають відволіктися.

Звісно, що сторінки в соцмережах я веду сам, хоча, зрозуміло, що і наш інформаційний відділ також на це дивиться, дають мені певні поради. Щоправда, якщо говорити про інстаграм, то мені здається, що я там дуже скромно представлений. Це відповідь на ваше перше запитання. Друге. Про те відео, яке ви згадуєте. Так, я люблю чоловічі забави і здоровий спосіб відпочинку. І я розумію, що потрібно показувати приклади того, що чоловік повинен уміти і з пістолета стріляти, і з рушниці, і з кулемета, і з ножем управлятися, і на коні їздити, і на полювання ходити. До речі, крім цього в мене є ще багато інших захоплень. Я люблю і дерева садити, і ландшафтні композиції. А ще я цікавлюся української історією, міфологією. Маю навіть своєрідну колекцію кам᾿яних баб.

— Цікаво! Думаю, небагато людей чули про таке ваше захоплення. Можете детальніше про це розповісти?

— Усі знають про відомі стародавні скульптури, так звані кам᾿яні баби. Вони є і скіфські, і половецькі, а в мене є ще й черкаська. Колишній очільник Херсонщини і мій давній друг подарував мені копію половецької баби. Я встановив її у Водяниках. Потім якось подумав, що баби є у скіфів, у половців, то мають бути ж і в слов᾿ян. Дослідив це питання в українській міфології і виявив, що дійсно були в нас такі істоти, яких вважали покровителями всіх талантів. Їх зображували як гарних дівчат із розпущеним волоссям, які опікувалися чоловіками й інколи навіть виходили за них заміж. Цих істот називали вили. Тож, я оголосив конкурс серед скульпторів, який виграв Микола Теліженко. Саме його проєкт, на мою думку, був найбільш відповідним до того міфічного образу. Таким чином, у мене тепер є колекція кам᾿яних баб: скіфська, подарована половецька і вирізана з каменю-пісковика, тут на місці, слов᾿янська.

— І на завершення, як на Вашу думку, чому абітурієнти мають обирати саме ваш ЗВО.

— Відповідь дуже проста: бо це найкращий заклад вищої освіти. Я дуже поважаю всіх своїх колег, але сьогодні ЧНУ дійсно, є лідером освіти у Шевченковому краї. Нас сьогодні знають і в Україні, і далеко за її межами, ми маємо високі рейтинги і з наукових досягнень, і з працевлаштування наших студентів, і з багатьох інших аспектів.

Джерело: «Нова Доба»

Шановні колеги!

Карантин – прекрасна можливість провести час з максимальною користю для самоосвіти і професійного розвитку. Зараз надзвичайно важливим є дотримання інформаційної гігієни. Черпайте інформацію з офіційних джерел, менше проводьте часу в соціальних мережах, перенасичених «диванними спеціалістами». Тримайте руку на пульсі інформаційного простору відповідально й з розумом.

Пропонуємо Вашій увазі актуальний вебінар "Як організувати віддалену роботу колективу університетської бібліотеки в умовах невизначеності?", організований науково-технічною бібліотекою Дніпровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна та Секцією університетських бібліотек ВГО «Українська бібліотечна асоціація».

Тільки разом, підтримуючи один одного, ми повернемося після карантину на роботу урівноваженими, психологічного здоровими та ще й підкріпленими професійними знаннями.

Пропонуємо долучитися до участі у Третьому міжнародному ярмарку грантів у сфері культури

У час постійних змін та невпевненості у наступному дні, найкраще, що можна зробити – це подивитися в очі невідомості та почати змінюватися разом зі світом.

2 липня 2020 року Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні та Український культурний фонд організовує свій традиційний літній захід — Третій міжнародний ярмарок грантів у сфері культури. Інформаційні партнери — Громадський простір та Ресурсний центр ГУРТ: Портал суспільно активних громадян.

Цього року формат заходу адаптується під сучасні реалії та перейде в онлайн. Віртуальний ярмарок Culture: Reload –– це простір для роздумів, рефлексій та уяви.

Як ми можемо розвивати стійкі креативні проєкти?

Як ми можемо достукатись до нових аудиторій?>

Як можемо обмінюватись досвідом на міжнародному рівні?

Як можемо підготуватись до невизначеного майбутнього?

Ці питання лежать в основі віртуального ярмарку, головна мета якого познайомити вас із грантовими можливостями, а також стимулювати бути сміливими, гнучкими та відкритими у ваших ідеях. Незалежно від того, чи стосується це використання нових бізнес-моделей та можливостей фінансування, створення нових партнерств або запозичення методів роботи з інших секторів. Дуже часто найкращий спосіб розвиватися — це вивчення несподіваного.

З чого буде складатися захід 2 липня?

◊ Панельні дискусії щодо менеджменту культурних проєктів, майбутнього креативних індустрій та міжнародного досвіду українських заявників.

◊ Презентації актуальних грантових програм для українських заявників («Креативна Європа», Український культурний фонд, «House of Europe», Вишеградський Фонд, Український Інститут, Посольство США в Україні, «MEET UP! Німецько-українські зустрічі молоді», Міжнародний фонд «Відродження», Zagoriy Foundation та інші).

◊ Консультації з представниками грантодавців

◊ Інформаційна сесія конкурсу проєктів Представництва ЄС в Україні «Посилення ролі громадянського суспільства для кращого управління, прав людини та культури», Лот 2 Визнання ключових стейкхолдерів в сфері культури (громадянське суспільство, місцева влада, інші органи державної влади) як рушіїв локального розвитку.

Але це ще не все! Упродовж всього липня кожного дня на платформі Третього міжнародного ярмарку грантів у сфері культури Culture: Reload будуть публікуватися статті / подкасти / дискусії / відео, щоб розбурхати вашу уяву, змусити мислити нестандартно та ставити питання собі та світу навколо. Крім того, у вас буде можливість долучитися до закритої групи у Facebook для нетворкінгу та пошуку проєктів або менеджерів вашої мрії.

Як відвідати віртуальний ярмарок?

✅ Необхідно обов'язково зареєструватися за посиланням: https://forms.gle/2EmvKbeimbpiqjC48

✅ Тільки зареєстровані учасники отримають лінк на підключення до події

Зареєструватися можна до 26.06.2020 включно.

Технічні деталі доступу до заходу та платформи Ярмарку, а також повну програму всі зареєстровані отримають у червні 2020 року

До уваги курсантів кафедри військової підготовки ЧНУ ім. Б. Хмельницького !!!

Опановуємо військову справу онлайн!

З метою активної і плідної підготовки до екзаменаційної сесії, ви маєте можливість ознайомитися з навчальними та іншими матеріалами «Теоретичного курсу первинної військово-професійної підготовки», наданими викладачами кафедри військової підготовки університету, на сайті наукової бібліотеки ім. М. Максимовича в розділі «Студентам». Ознайомлення з матеріалами можна здійснити за посиланням: «Теоретичний курс первинної військово-професійної підготовки»

Бажаємо Вам легких білетів і успішної сесії!

ШАНОВНІ КОРИСТУВАЧІ!

Наукова бібліотека ім. М. Максимовича повідомляє:

✅ зважаючи на пов’язані з навчальним процесом потреби користувачів: підписання обхідних листів, видачу та прийом літератури, з 02.06.2020 року відновлено діяльність центрального абонементу (навч. корп. № 3), абонементів філологічної (гуртожиток № 5) та фізико-математичної літератури (гуртожиток № 3);

✅ з питань прийому, видачі літератури й підписання обхідних листів у галузевих читальних залах гуманітарних наук № 2, читальному залі суспільних наук № 3 – звертатися в головний корпус НБ ім. М. Максимовича (тел. (0472) 37-30-92);

✅ галузевих читальних залах природничих наук № 1, читальному залі економічних наук № 4, читальному залі періодичних видань № 5, читальному залі психолого-педагогічних наук № 6 – звертатися на центральний абонемент (навч. корпус № 3, вул. Шевченка, 82, (0472) 37-12-54);

НАГАДУЄМО: МИ ПРАЦЮЄМО З 09.00 – 17.00 ГОД. ЩОДНЯ, ОКРІМ СВЯТКОВИХ ТА ВИХІДНИХ ДНІВ!

З усіх питань звертатися за адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. або за телефонами: (0472) 37-30-92 – заступник директора Пономаренко Вікторія Володимирівна, (0472) 37-12-54 – завідувач відділу обслуговування Мальована Любов Миколаївна.

Дорогі друзі! Ми усі з нетерпінням очікуємо на скасування карантинних заходів та зустрічі з Вами! Закликаємо Вас дотримуватися правил карантину, адже ми відповідальні за безпеку власного здоров’я! Дякуємо за розуміння!

Дирекція наукової бібліотеки

Буккросинг-клуб «Freebook» організував марафон для блогерів

«Пишу вільно» — під таким гештегом вирішили провести блогерський марафон студенти-буккросери читацького клубу «Freebook» в соціальній мережі «Instagram».

Протягом тижня третьокурсники спеціалізації «Видавничий бізнес та комунікативні технології» публікували пости на своїх сторінках, де висловлювали власне бачення певних тем, пов'язаних із книгами та читанням. Ініціювала цю творчу акцію викладачка кафедри видавничої справи, редагування і теорії інформації Людмила Солодка.

— Дистанційне навчання дає здобувачам вищої освіти абсолютно нові можливості для творчого самовираження та закріплення різних професійних навичок. Особисто я надаю перевагу завданням, які спонукають активно та творчо використовувати отримані теоретичні знання. Тому в межах курсу «Редакторська майстерність» вирішила адаптувати популярну в соціальних мережах активність — марафон — до навчальних цілей дисципліни, — розповідає Людмила Солодка. — Студенти в цікавій формі продемонстрували знання та вміння логічно, коректно й переконливо формулювати і висловлювати свої думки. А це одне з ключових умінь для формування базових компетенцій майбутніх журналістів.

Марафон передбачав, що зранку на сторінці буккросинг-клубу (@freebookche) з'являтиметься нове завдання протягом семи днів. Кожного дня учасники писали пости на різні теми про книги та літературу. Так, за ключовими словами «#пиши_вільно», можна знайти всі тексти. Але якщо додати в кінці цифру дня марафону, то вийде почитати думки учасників на тему цього дня.

Пропонуємо переглянути маленький кейс, який допоможе зорієнтуватись:

• #пиши_вільно1 — чи з'явився вільний час на читання під час карантину;
• #пиши_вільно2 — за якими критеріями марафонці обирають книги;
• #пиши_вільно3 — книги про жінок, які ламають стереотипи;
• #пиши_вільно4 — чи важливо прищеплювати дітям любов до читання;
• #пиши_вільно5 — топ-5 українських авторів, які пишуть у жанрі любовного роману;
• #пиши_вільно6 — екранізація відомих книг;
• #пиши_вільно7 — книги, які мотивують.

Після творчого інтенсиву студенти поділилися враженнями. Вікторія Нянько зауважила:

— Я поставилася до марафону, як до завдання, тому тут ключовим був не азарт, а виконання обов'язків студентки. Але відчуваю зараз, що перший пост писала легко й цікаво.

Алла Кавун наголосила:

— Процес написання текстів, як на мене, цікавий, оскільки потрібно кожного разу мислити креативно, підбирати якісь цікаві приклади, шукати «родзинку» для свого посту тощо. Часом було легко розкрити свою думку, а іноді доводилося сидіти годинами, аби написати хоча б кілька абзаців.

До марафонців приєднувалися й інші користувачі інстаграму. Один із учасників Віталій Даниленко поділився враженнями:

— Я дізнався про цей марафон від Алли Кавун, адже підписаний на неї в інстаграмі. Мене зацікавила пропозиція взяти участь у ньому, бо це щось цілком нове. Мені до душі #пишу_вільно, мені подобається незалежне вираження думки щодо цікавої теми. Мої враження від марафону позитивні, відчуваю потребу вчитися змістовно висловлюватися і розвивати писемність. Дякую «Freebоok» за можливість брати участь у марафоні!

Джерело: cdu.edu.ua Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Онлайн-читання, ессей та інформація про те, як виграти торбу книжок взамін на прочитаний вірш

«Літкур’єр» повертається!

Вже 4 червня ви зможете побачитись з Оксаною Забужко. Письменниця проведе першу презентацію нової книги «Планета Полин», яка щойно вийшла друком у видавництві Видавництво "Комора".

У четвер о 20:30 на сторінці Форум Видавців авторка розповість більше про концепцію та композицію книги, зачитає уривки та відповість на запитання глядачів.

Наше майбутнє неповне одне без одного

У вересні відбудеться перше нагородження переможців Українсько-єврейської літературної премії «Зустріч»™, заснованої канадською доброчинною організацією «Українсько-єврейська зустріч» у співпраці з ГО «Форум видавців».

Ділимось з вами ессеєм Сергій Плохій, історик і член Ради директорів UJE, у якому він розмірковує про динаміку українсько-єврейських стосунків та вплив премії на спільну культурну й літературну спадщину. Сергій Плохій

Читати ессей

Нагадуємо, що триває конкурс #Вірш_у_кадрі, переможець або переможниця якого отримає брендовану футболку і торбу книжок від «Форуму видавців». Тема конкурсу: «Кохання», учасниками можуть стати особи, віком від 18 до 102 років.

Зареєструватись на участь у конкурсі можна з 27 травня по 12 червня 2020 року за посиланням: cutt.ly/UyPK5kV.

Більше деталей читайте на сайті bookforum.ua

І ще трохи новин і корисних підбірок:

Пограймо в книжку?

За мотивами дебютної повісті української авторки Марти Гулей «Одного дня вона розкаже» створили текстову гру на платформі Telegram

Джоан Роулінг випустить нову книжку «The Ickabog»

Щотижня до 10 липня авторка пообіцяла публікувати по розділу на вебсайті Ickabog.

10 книг лауреатів Нобелівської премії, які перекладені українською

Зібрали для вас добірку 10 книг, які стали лауреатами Нобелівської премії у різні роки. Читайте підбірку на сайті.

27 карантинних вечорів з українськими авторами та авторками — підсумки проєкту «Літкур’єр»

У публікації зібрали найважливіші цифри, які об’єднали наш проєкт.

На цьому все! Бережіть себе та читайте книжки

ГО «Форум видавців»

«Держава не розбещує митців і науковців»: Василь Пахаренко відверто про викладання, наукову діяльність і щастя

«Багато хто говорить: "Я навчався у кращих! ". Але це не завжди правда. Мені пощастило більше — таки "торкнулася" генія», — пише в своєму інтерв’юз Василем Пахаренком для видання «Хочу» випускниця Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Отож, до вашої уваги — розмова з професором кафедри української літератури та компаративістики ННІ української філології та соціальних комунікацій Василем Пахаренком.

Як зараз пам'ятаю теплий вересневий ранок, аудиторія із 90 студентами, а біля кафедри щось розповідав дівочий улюбленець Василь Пахаренко. Очевидно, йшлося про літературу, бо предмет називався «теорія літератури». Але мені на останньому ряду, мабуть, було не до цього, бо іспит на зимовій сесії я з тріском провалила, що було абсолютно справедливо. І почула слова, після яких довго плакала, але урок засвоїла: «Лен, дам вам колежанську пораду: хоч інколи щось учіть. Для себе. Повірте, воно вам знадобиться!».

Коли прийшов час магістратури, в списках наукових керівників, за іронією долі, навпроти мого прізвища стояло ім'я Василь Іванович Пахаренко. Серце ледь не вискочило з грудей! Побігла миттю до декана і попросила «з особистих причин» змінити наставника. У відповідь почула: «Ідіть, Лен. Все у вас буде добре». Так і сталося.

6 травня — День науки в Україні. І я пишаюся тим, що взяла інтерв'ю у людини, книги якої є у кожній школі. Василь Іванович Пахаренко — український літературознавець, поет, перекладач, публіцист, доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури та компаративістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

— Чомусь я впевнена, що в школі Ви були зразковим учнем. Почали ще тоді цікавитися літературою і писати вірші. Уже тоді, будучи підлітком, знали, яким шляхом підете?

— Не зовсім зразковим… Уже в першому класі учителька Дарія Степанівна й мама намучилися зі мною, допомагаючи виводити прописи. Але все дарма, виходили страшненькі карлючки, досі маю жахливий почерк. А далі вчив, і досить глибоко, передовсім ті предмети, які захоплювали чи бодай цікавили.

Набір, треба сказати, був якийсь навдивовижу строкатий — література, історія, географія, біологія… А от хімію геть не любив, ще гірше з математикою, відлякували й мови. Мені, грішному, чомусь здавалося, що в цих науках треба все тупо зазубрювати (чого досі ненавиджу), а не розуміти. Це вже пізніше прочитав у видатного німецького теоретика лінійної алґебри Карла Веєрштраса: «Не можна бути справжнім математиком, не будучи трохи й поетом». Тепер, коли випускники іноді роблять компліменти — мовляв, пояснюю поняття з теорії літератури чітко, послідовно й доказово, думаю собі з усмішкою, що так віддаю задавнені борги точним наукам.

А першого вірша написав у четвертому класі, на зимових канікулах. Усе замело снігами попід стріху. Нудьгуючи в хаті, склав щось про засніжений сад за вікном. Звісно ж, банальне й неграмотне. Але поступово виписувався. Завдяки тому, що багато й уважно читав. Учився в поетів — хороших і різних. Насамперед, у Шевченка. Ще маленьким не раз чув від бабусі (яку все життя люблю й шаную несказанно), про качечку, що «ловить ряску, розмовляє з дітками своїми», щось із «Тополі», «Катерини».

А вже десь у сьомому класі, начитавшися «Кобзаря», з доброго дива устругнув радикально націоналістичного вірша про розриті могили й лютих москалів-зайд. Таки не даремно більшовики так боялися й ненавиділи цього поета: як його не перелицьовували, як не комунізували, а він робив свою святу справу…

Одне слово, у старших класах я став «визнаним, реєстровим шкільним поетом». Так мене й називали і відповідну ж таки кар'єру пророкували. Але не так сталося, як гадалося. З трьох десятків моїх книжок переважна більшість — літературознавство, трохи публіцистики, чимало шкільних підручників. А поетичних збірок — аж дві. Видані, до речі, з інтервалом у чверть століття.

А втім, бачу тут і свою перевагу. Дожив до сивого чуба, а з поезією зберіг суто дружні, романтичні стосунки, кожен новий вірш — свято. Якби ж займався нею професійно, напевно б, радість нашого спілкування ні-ні та й затьмарювали стосунки економічні (проблема заробляння грошей), рутинно-побутові тощо.

— Напевне, думалося, що станете вчителем. Але чи могли уявити, що станете відомим науковцем?

— Завершуючи навчання в інституті, якраз науковцем я потаємно і мріяв бути. Але сталося так, що наступні 6 років провчителював у сільській школі. раплялося викладати не тільки українську, а й (на форсмажорній заміні) російську та англійську мови, географію, історію. Всього бувало. Чи уявіть собі «високочолого» 21-річного «теоретика» класним керівником 4-го класу: треба розбиратися, чому не вистачило комусь котлети у їдальні, хто когось облив какао, або дівчаткам зав'язати банта, бо, капосний, на перерві злетів…

Добре, що маю сестру, молодшу на 12 років, так що «школу юного тата» пройшов ще підлітком. Різним був мій шкільний досвід. Але він досі спонукає мене намагатися максимально доступно й наочно пояснювати якісь вельми складні теоретичні речі, відчувати авдиторію, перед якою говорю.

Нарешті, через той досвід і зараз багато пишу для школи, учителя, учня. Хочеться, щоб літературу не просто «проходили», зазубрювали псевдоніми письменників, жанри-теми творів та імена персонажів для ЗНО, а розуміли й любили (на щастя чи на жаль, друге без першого неможливе).

Хочеться, щоб література ставала щирим співбесідником, вірним приятелем чи, за потреби, і ненав'язливим порадником для кожної молодої людини, яка (часто невміло й розгублено) щойно починає жити.

акож не люблю науки демонстративно сухої, абстрактної й занудної, написаної нікому не зрозумілою і не цікавою (окрім самого автора) «пташиною мовою». Намагаюся сповідувати й популяризувати принципи літературознавства «з людським обличчям».

Повну статтю можна переглянути з джерела, за посиланням: Хочу

Шановні користувачі наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича!

Дорогі друзі! Ми усі з нетерпінням очікуємо на скасування карантинних заходів в Україні, запроваджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Наукова бібліотека продовжує перебувати на карантині й працювати у дистанційному режимі з частковим послабленням режиму обслуговування користувачів.

Відповідно до наказу в. о. ректора Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького від 21.05.2020 № 92 Черевка О. В. «Про чергування під час карантину з 22 травня по 22 червня 2020 року» та зважаючи на пов’язані з навчальним процесом потреби користувачів: підписання обхідних листів, видачу та прийом літератури, повідомляємо, що з 02.06.2020 року відновлено діяльність центрального абонементу (навч. корп. № 3), абонементів філологічної (гуртожиток № 5) та фізико-математичної літератури (гуртожиток № 3).

З метою уникнення нової хвилі хвороби звертаємося до користувачів з проханням дотримуватися при особистому відвідуванні наукової бібліотеки протиепідемічних заходів: використовувати захисну маску, рукавички, дезінфікуючий засіб та дотримуватися соціальної дистанції. Книги, які користувач повертає до бібліотеки, повинні знаходитися в одноразовому пакунку. Дякуємо за розуміння!

З усіх питань звертатися за адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. або за телефоном:

(0472) 37-30-92 – заступник директора Пономаренко Вікторія Володимирівна

(0472) 37-12-54 – завідувач відділу обслуговування Мальована Любов Миколаївна

(0472) 54-19-82 – бібліотекар 1-ї категорії абонементу фізико-математичної літератури Чупанова Ірина Миколаївна

(0472) 54-06-47 – провідний бібліотекар абонементу філологічної літератури Свистун Вікторія Володимирівна

Професорки Лариса Синявська й Оксана Силка — лауреатки ІІІ Всеукраїнського «Бібліографічного рейтингу»

Колектив ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького вітає докторку історичних наук, професорку кафедри історії України Ларису Синявську, яка зі своєю колежанкою — докторкою історичних наук, професоркою кафедри гуманітарних дисциплін Національного університету харчових технологій Оксаною Силкою стали лауреатками ІІІ Всеукраїнського бібліотечного «Бібліографічного рейтингу».

Дипломи третього ступеня отримали їхні роботи у двох номінаціях: «Збірник біобібліографічних матеріалів» «Реєнт Олександр Петрович. Біобібліографічний покажчик» (Київ, 2019) та «Персональний покажчик» «Курас Іван Федорович. Біобібліографічний покажчик» (Черкаси, 2019).

Також видання «Реєнт Олександр Петрович. Біобібліографічний покажчик», укладачами якого стали Л. І. Синявська, О. З. Силка та В. В. Шевченко (Інститут історії України НАН України) увійшов третім, а «Курас Іван Федорович. Біобібліографічний покажчик» — четвертим до топ-10 кращих біографічних видань України за 2019 рік.

Ініціатором подання робіт на конкурс є Наукова бібліотека імені Михайла Максимовича Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. У ній Лариса Синявська та Оксана Силка тривалий час працювали вченими секретарями. Плідної співпраці з книгозбірнею ЧНУ не полишають і сьогодні. До речі, обидві дослідниці є випускницями історичного факультету ЧНУ (тепер — ННІ міжнародних відносин, історії і філософії) 1997 та 1999 років відповідно.

Щорічний Всеукраїнський бібліотечний «Бібліографічний рейтинг» започатковано 2018 року Інститутом біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського із нагоди її 100-річного ювілею та 25-річчя Інституту. Його мета — виявлення й популяризація доробку в галузі біографіки й біографістики вчених, краєзнавців та бібліологів України. Цей рейтинг часто залишається поза увагою попри високий науковий рівень виконання.

Підбиття підсумків «Бібліографічного рейтингу» зазвичай приурочується до Дня біографа, що традиційно відзначається 16 травня. Список Рейтингу за 2019 рік було сформовано на основі пропозицій провідних бібліотечних установ із 32 міст України за 7 номінаціями. Відбір видань-переможців рейтингу здійснили 34 авторитетних дослідників-біографістів, актуальна діяльність яких прямо пов’язана зі створенням, аналізом, рецензуванням біографічної літератури.

Джерело: cdu.edu.ua Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького