Наукова бібліотека ім. М. Максимовича ЧНУ ім. Б. Хмельницького

nachodki.ru интернет-магазин

Запрошуємо до участі у науково-практичному семінарі «Науково-інформаційний супровід модернізації та реформування освіти й науки», який відбудеться під час Всеукраїнського фестивалю науки 14 травня 2020 року

Організаційний центр проведення:

Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського, відділ наукового інформаційно-аналітичного супроводу освіти.

Адреса: м. Київ, вул. Максима Берлинського, 9 (дисертаційна зала, каб. 31)

Форма проведення: онлайн, оффлайн

Час проведення: 10:00–13:00

Мета проведення семінару: генерація і впровадження перспективних ідей модернізації і реформування сучасної освіти в умовах глобалізаційних трансформацій шляхом об’єднання зусиль Держаної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, закладів освіти, наукових і бібліотечних установ України.

Аудиторія учасників: науковці, докторанти, аспіранти, здобувачі освіти, педагогічні і бібліотечні працівники академічних інституцій Національної академії педагогічних наук України й всі бажаючи поділитеся досвідом, ідеями, результатами поточних наукових досліджень тощо.

Технологія реєстрації до участі у семінарі:

1. Здійснити електронну реєстрацію за посиланням G-form до 07.05.2020 р. (незалежно від форми участі реєстрація є обов’язковою для загальної організації заходу).

2. Надіслати тези* доповіді до 07.05.2020 р. і/або статтю** до електронного наукового видання «Науково-педагогічні студії» до 14.05.2020 р. на електронну пошту за адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

3. Після розгляду надісланих матеріалів організаційним комітетом вам буде надіслано офіційне запрошення засобами електронної пошти з повідомленням про попередню ідентифікацію у системі онлайн-середовища з проведення заходу.

Основні напрями до обговорення:

1. Стратегії інноваційного розвитку бібліотек у контексті трансформаційних процесів сучасності.

2. Перспективи інтеграції наукових бібліотек із закладами освіти, науки й культури.

3. Бібліометрична і наукометрича діяльність. Сучасний стан бібліометричних і наукометричних досліджень.

4. Створення інформаційних аналітичних та узагальнюючих документів засобами вітчизняних і світових наукометричних системам.

5. Особливості сучасної аналітичної та бібліографічної діяльності бібліотек, закладів освіти і наукових установ у векторі науково-інформаційного супроводу освіти й науки.

6. Електронні інформаційні й аналітичні ресурси в сучасному веб-середовищі.

7. Інформаційно-аналітичний й інформаційно-бібліографічний супровід діяльності Національної академії педагогічних наук України щодо теоретико-методологічного та науково-методичного забезпечення модернізації та реформування освіти.

За результатами проведення семінару планується:

- онлайн і оффлайн обговорення питань за проблематикою, у т. ч. і в соціальній мережі Facebook на сторінці відділу і засобами мобільного додатку Viber;

- публікація збірника тез доповідей відповідно електронної реєстрації учасників і поданих авторами матеріалів (дедлайн подання тез: до 05.04.2020 р.);

- публікація статей в електронному науковому періодичному виданні «Науково-педагогічні студії», ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського;

- міні-конкурс на найкращу ідею подану в тезах доповідей.

*ТЕЗИ. Вимоги до оформлення тез: формат сторінки А 4, поля (всі) 2 см, шрифт Times New Roman, кегль 14, міжрядковий інтервал 1,15; праворуч прізвище, ім'я, по-батькові автора жирним шрифтом, під ними назва установи, організації, населеного пункту, електронна адреса автора – 12 кеглем; далі – Назва статті по центру рядка ВЕЛИКИМИ літерами ЖИРНИМ шрифтом. Далі, після пропуску одного рядка – авторський текст, після якого – Використані джерела (список використаних джерел; посилання у тексті на літературу і сайти записуються у квадратних дужках і мають бути коректними). Обсяг тез – 1–3 повних сторінки.

**СТАТТІ. Статті за матеріалами своїх доповідей і досліджень за дотриманням відповідних вимог та позитивним відгуком редакційної колегії буде запропоновано до публікації у поточному випуску електронного наукового періодичного видання «Науково-педагогічні студії», ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, що має міжнародний стандартний серійний номер ISSN та ідентифікатор цифрового об’єкта (DOI). З вимогами до підготовки та оформлення статей можна ознайомитися за посиланням: npstudies.dnpb.gov.ua/about/submissions#onlineSubmissions

Контакти:

Ростока Марина Львовна, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу наукового інформаційно-аналітичного супроводу освіти, тел. : +38(096)7684707; e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Організація і проведення семінару здійснюється на безкоштовній основі! Чекаємо на плідну працю у колі однодумців! З повагою, Оргкомітет

Бібліотека університету у післявоєнний час (на шляху до 100-річчя)

pedinstitut 1950

За ініціативи професора ННІ міжнародних відносин, історії та філософії, голови обласної організації Національної спілки краєзнавців України Василя Мельниченка на сайті університету стартувала рубрика "На шляху до сторіччя", у якій публікуватимуться нариси науковців з історії ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Лариса Синявська, доктор історичних наук, професор, та Оксана Силка, доктор історичних наук, професор підготували дослідження про наукову бібліотеку університету.

Йдучи до 100-річчя університету і оглядаючи його історію, не можна обійти увагою надзвичайно важливий підрозділ, своєрідне інтелектуальне серце закладу — наукову бібліотеку. На своєму шляху книгозбірня знала різні часи — матеріальну скруту 1920-х, лещата тоталітарної системи 1930-х, воєнне лихоліття і повоєнну відбудову 1940-х років. Пам’ятною сторінкою університету є відновлення роботи бібліотеки після звільнення краю від нацистів.

У період окупації бібліотека, як і увесь тодішній педагогічний інститут, зазнала значних збитків. Було пошкоджене приміщення бібліотеки, а фонди — залиті водою й пограбовані. Якщо до війни книжкові фонди бібліотеки становили 200 тис. примірників, то у 1945 році — 75 тис. примірників.

Лише завдяки подвижницькій роботі бібліотекарів, було врятовано частину літератури, яка стала основою для підготовки студентів відновленого інституту перших повоєнних років. «Це були люди совісті, героїзму. У той час по-іншому не можна було: холод, голод, без опалення, чорнило замерзало, не потрапляючи ще до зошитів, вибиті вікна, без освітлення, книги витягували із замерзлої води. Це була непосильна праця, але вижили», — так згадує ті часи бібліотекар І. Г. Гайдаєнко. Лише той факт, що в період 1944–1945 років серед населення Черкас працівниками бібліотеки було виявлено 600 примірників інститутських книжок, може говорити про їхню самовідданість щодо відновлення бібліотечних фондів.

Робота з відновлення інституту, включаючи й бібліотеку, розпочалася відразу після звільнення міста у грудні 1943 року. До 1 квітня 1944 року вдалося створити елементарні умови для функціонування бібліотеки у корпусі на вулиці Дашкевича. У «Звіті педагогічного інституту» за 1 семестр 1944 року зазначається, що «вся література була очищена від бруду, розставлена на стелажі за відділами, облікована. Чимало інститутських книг, близько 4000, відібрано у приватних осіб, вилучено з установ, приватних квартир, конфісковано на базарах тощо. Таким чином, на 01.04.1944 бібліотека вже була спроможна розпочати видачу книг читачам».

Спеціальною й підручною літературою було укомплектовано читальню (читальну залу) й бібліотеки кабінетів російської та української мови, російської та української літератури, інші.

У 1944 році під приміщення читальні було відведено ще одну кімнату на 45−50 робочих місць. Першим завідувачем читальної зали стала І. Г. Гайдаєнко. Документи свідчать, що за перше півріччя 1947–1948 років її відвідало 10500 читачів, видано: книг — 10550, журналів — 1350, газет — 2100 примірників. У зв’язку зі збільшенням навантаження на одного працівника у читальній залі у 1948 році була введена ще одна посада працівника (окрім завідувача), а також відбулось збільшення читацьких місць до 80. Час роботи читального залу був визначений з 08:30 до 22:00.

У 1948 році здійснено підрахунок старих та облік нових навчальних програм і методичних матеріалів. На той час у бібліотеці вже нараховувалося 86 назв у 9272 примірниках такої літератури. Було інвентаризовано 3014 книг та 2417 брошур, переплетено 265 книг. Книжковий фонд бібліотеки в умовах ідеологічної цензури того часу періодично зазнавав «чисток». Так, у 1947 році було вилучено 2400 примірників, у 1948 році — 381 примірник так званої «шкідливої літератури», 392 книги та 144 програми і методичних рекомендацій потрапили на перегляд до цензурного відомства (біологічна та інша література).

Продовжувалися роботи з приведення у належний вигляд підвального приміщення, де розташовувалося книгосховище (до його складу входили ізольована література, програми, архів газет тощо). У 1948 році в інституті почав працювати книжковий кіоск.

Тоді ж бібліотека розпочала збирання книг у тих викладачів і студентів, які протягом тривалого часу не повертали книги до абонемента. Було розіслано 67 повідомлень із попередженням про притягнення до відповідальності за неповернення книг. Такий досвід дав свої перші результати — 13 читачів здали книги.

При комплектуванні бібліотечного фонду особлива увага приділялася придбанню книг геолого-географічного спрямування для знову відкритого природничо-географічного факультету, аспірантури з питань біології, української та російської критичної літератури. Водночас, гострою залишалася проблема комплектування фондів літературою з історії, зоології, ботаніки, української та російської мови й літератури.

Бібліотекою у 1948–1949 роках на абонементі було видано книг — 24690, журналів — 147, читальною залою книг — 4187, журналів — 889, до кабінетів — книг — 2054, журналів — 911. Загалом було видано книг — 31079, журналів — 1711. За цей період бібліотеку відвідали 17379 осіб, читальну залу — 5994 особи.

Важливе значення мало долучення бібліотеки до міжбібліотечного абонемента. У 1948 році такий вид співпраці було налагоджено з Державною бібліотекою СРСР імені В. І. Леніна, бібліотекою Академії наук УРСР та бібліотекою Київського державного університету, згодом — з Одеською науковою бібліотекою імені М. Горького.

Щодо колективу працівників бібліотеки повоєнного часу, то відомо, що у 1944 році, відповідно до затвердженого штату, у ній працювало 6 осіб — завідувач бібліотеки (Марія Скоркіна), бібліограф, 2 працівники абонемента та 2 працівники читальної зали. У 1946 році з огляду на те, що лише 2 працівники мали бібліотечну освіту і досвід роботи, були організовані заняття з бібліотечної справи.

Вшановуючи пам’ять і віддаючи належне самовідданій праці працівників наукової бібліотеки нашого університету, вважаємо за доцільне назвати та стисло розповісти про тих, хто очолював колектив у післявоєнний період.

Білостоцький Наум Мойсейович народився 1901 року у Черкасах. Завідувач бібліотеки у 1934–1940 роках та 1946–1948 роках.

У 1930–1931 роках навчався (екстерном) у Черкаському інституті соціального виховання та у 1937−1939 роках (заочно) у Київському педагогічному інституті імені М. Горького на історичних відділеннях. У 1939 році вступив на заочне відділення аспірантури при Київському державному університеті, з якої у травні 1941 року пішов до лав Червоної армії; у 1946−47 роках — склав кандидатський мінімум зі спеціальності «Історія СРСР» в Узбецькому держуніверситеті; готував до захисту дисертаційну роботу на здобуття вченого звання кандидата історичних наук.

Після звільнення з лав Червоної армії, у 1946 році Наум Мойсейович повернувся до Черкас і розпочав роботу на посаді викладача/старшого викладача (з 01.01.1947) основ марксизму-ленінізму у Черкаському педагогічному інституті. З квітня по жовтень 1948 року — виконував обов’язки керівника кафедри марксизму-ленінізму.

У вересні 1946 року, суміщаючи викладацьку роботу, тимчасово повернувся на посаду завідувача бібліотеки інституту. Очоливши структурний підрозділ навчального закладу (до 16.05.1948), він зробив вагомий внесок у відновлення роботи та розбудову бібліотеки і поповнення її книжкового фонду.

Ройтберг Фроім Нахманович (Юхим Наумович) народився 1919 року у м. Коростень Житомирської області. У 1936–1941 роках навчався на геолого-географічному факультеті (географічне відділення) Київського державного університету, здобув кваліфікацію географа зі спеціальності «економічна географія». Під час війни перебував в евакуації у Краснодарському краї, потім — в Узбекистані, де викладав історію, географію та німецьку мову у школі, технікумі.

3 7

Після війни вчителював у Коростені, у 1947–1948 роках — викладач географії на природничо-географічному факультеті Черкаського педінституту. У 1948−1950 роках — завідувач інститутської бібліотеки, викладач нової історії та географії. Із 1950 року викладав на природничо-географічному факультеті, склав кандидатські екзамени. Був заступником голови профкому інституту. У жовтні 1952 року був звільнений у зв’язку з закриттям природничо-географічного факультету.

2 6

Скоркіна Марія Петрівна народилася 1881 року в Іжевську (Росія), працювала в земській лікарні. У Черкасах — із 1920 року. Працювала завідувачем міської та відомчих бібліотек міста. З 1934 року — у бібліотеці Черкаського педагогічного інституту, включаючи і певний період окупації (залишалася єдиним працівником бібліотеки). Відновилася на роботі у бібліотеці інституту 17 грудня 1943 року (з квітня 1944 року — завідувач бібліотеки). Починаючи з 1946 року, вона через стан здоров’я переходить на посади з меншим обсягом роботи і, врешті, у серпні 1953 року залишає роботу у бібліотеці.

1 8

Кудрявська (Шаліна) Олександра Олексіївна народилася 1890 року у Єкатеринбурзі (Росія). Закінчила історико-філологічний факультет Юр’євського Імператорського університету. Працювала викладачем у приватній чоловічій естонській гімназії, потім в університеті, що був переведений до Воронежа. Основним місцем роботи була університетська бібліотека, в якій вона очолила відділ іноземної літератури.

Події воєнного часу змусили Олександру Кудрявську залишити Воронеж і поневірятися іншими містами й селами, і врешті-решт залишитись у Смілі на Черкащині. В окупованій Смілі працювала секретарем і перекладачем у ветеринарному управлінні. Після звільнення Сміли від нацистів працювала у міському фінансовому відділі.

На роботу до бібліотеки педагогічного інституту прийшла 29 вересня 1944 року на посаду бібліографа і працювала на ній до 1956 року, а в бібліотеці — до 1 жовтня 1960 року. Бібліотекою тимчасово завідувала близько місяця у 1948 році. У рік ювілею викладачі і студенти добрим словом згадують усіх, хто у важкий повоєнний час працював у бібліотеці, докладав багато зусиль до вдосконалення її роботи, закладаючи основи майбутньої сучасної книгозбірні університету, яка носить ім’я Михайла Максимовича.

Лариса Синявська, доктор історичних наук, професор

Оксана Силка, доктор історичних наук, професор

Василь Мельниченко, кандидат історичних наук, професор

Джерело: cdu.edu.ua Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Запрошуємо взяти участь у фотокурсі студентки-журналістки ЧНУ Єви Кравчук

Магістрантка-журналістка Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, фотографиня, фіналістка Всеукраїнських фотоконкурсів, фрилансерка Єва Кравчук організувала онлайн-фотокурс.

Під час відеозустрічей усі охочі зможуть дізнатися про те, як напрацювати свій стиль у фотографії, знайти підхід до моделі, обрати техніку для різних жанрів фотографії, а також — переглянуть роботи провідних фотографів, щоб отримати порцію натхнення та відшукати щось корисне для творчості.

Учасники отримуватимуть домашні завдання після кожного заняття, а всі практичні моменти вони зможуть e будь-який час обговорити з тренеркою.

Наприкінці курсу кожен практикант отримає від Єви Кравчук запрошення на фотосесію. Для продовження навчання з фотографинею можна буде зустрітися особисто після завершення карантину. Також після проходження онлайн-курсу учасники отримають сертифікати.

Курс безоплатний. Заняття відбуватимуться в понеділок і суботу о 12:00, починаючи з 20 квітня. Усього фотокурс складатиметься з 10-ти уроків.

Для участі потрібно доєднатися до вебінару за покликанням на програму «ZOOM»: zoom.us/j/8522177542

афиша 1

Джерело: cdu.edu.ua - Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

ЗВИТЯГА САПЕРА ВАСИЛЯ ПЕДЬКА

Став безсмертним той, хто на смерть ішов,

Славиться герой, що себе зборов.

В. Довгович

На справді незнищенну пам'ять заслуговують ті захисники Вітчизни, які в пору ворожої навали принесли на вівтар захисту її честі й незалежності найдорожчий дар Божий – своє життя. Особлива шана – полеглим воїнам, подвиги яких увінчані найвищим почесним званням. А таким в роки жорстокого двобою з нацизмом та його союзниками в 1941 – 1945 рр. було звання Героя Радянського Союзу й у цій славній когорті лицарів доблесті чимало й наших земляків. У цьому матеріалі, що пропонується якраз напередодні всенародного відзначення 75-річчя Перемоги у Другій світовій війні, мова піде про одного із славних творців переможного тріумфу, уродженця Золотоніщини Василя Федоровича Педька. Цьогоріч минає 100 років від дня його народження, отож є вагомий привід бодай тезисно окреслити його коротке життя, увінчане Подвигом.

Про юні роки В. Ф. Педька відомо украй мало. Він народжений у прикінцевий період Української революції, а його рідними пенатами стало крихітне село Коврай-2-й, що на Золотоніщині. Цифрове позначення в назві цього поселення засвідчує, що в нього є й стовідсотковий тезко – сусіднє село Коврай (там у ХVІІІ ст. жив і творив великий поет і філософ Г. С. Сковорода). До речі, аби увиразнити окремішнє найменування, до Коврая Другого часом додають ще і його узвичаєну 300 років тому назву «Левада».

Родина Педьків дуже бідувала і ще на початку 1920-х у пошуках кращої долі виїхала на далеку Кубань. Там, очевидно, Василько й закінчив неповну середню школу, досить рано розпочав свою трудову діяльність на тамтешніх колгоспних полях. Якраз у передгрозовому 1940-ім його призвали до лав Червоної армії, й Василева служба виявилася завдовжки в чотири роки.

Колишньому коврайцю випало опановувати досить непросту військову спеціальність – саперну справу. Вона вимагає від бійця особливої зібраності й зосередженості, адже недарма кажуть: «Сапер помиляється лише один раз!» Василь вивчав військову справу наполегливо, став відмінником «бойової та політичної підготовки».

11-та армія, в якій служив наш земляк, дислокувалася в Прибалтиці, на західному кордоні, а тому із початком війни з нацистською Німеччиною відразу вступила в бої. Своє перше бойове хрещення Василь отримав на початку липня 1941 р. на Псковському напрямі. Під натиском переважаючих сил ворога довелося відступати до Новгорода й озера Ільмень. Тут упродовж тривалих оборонних боїв молодий сапер займався звичною для себе справою: облаштуванням мінних полів на багатокілометровому березі, підривом ворожих об’єктів тощо.

Під час тимчасового весняного «затишшя» 1943 р. В. Педько потрапив до складу окремого саперного батальйону 7-ої гвардійської армії, яка уславила свої знамена в ході грандіозної битви на Волзі, відомої як Сталінградська (тоді – як 64-та армія під командуванням генерала М. С. Шумілова, який, до речі, керував допитом взятого в полон німецького генерал-фельдмаршала Ф. Паулюса). Згодом колишній ковраєць став учасником битви, яка забезпечила перелом у ході бойових дій на радянсько- німецькому фронті. Мова йде про пекельний двобій на «вогняній» Курській дузі влітку 1943-го.

У ході цього герцю досить яскраво виявилася роль саперних підрозділів при проведенні тактичних операцій, і саме тоді наш земляк відзначився в боях як умілий і досвідчений сапер. Біля села Севрюкове (неподалік Бєлгорода) 7 липня під сильним вогнем противника Василь зумів замінувати міст через річку Сіверський Донець. Коли ворожі танки з’явилися на цій мостовій переправі, він, нехтуючи смертельною небезпекою, зірвав міст, що дало змогу надовго зупинити наступ противника на цій ділянці фронту. А мужнього єфрейтора було нагороджено медаллю «За відвагу», яку, до речі, цінували не менше за орден.

А потім на нього чекав пекельний вир боїв за визволення м. Красноград на Харківщині. 81-а гвардійська стрілецька дивізія, в якій служив В. Педько, в ознаменування цього ратного подвигу, отримала почесне найменування «Красноградської».

Восени переломного 1943-го Василів батальйон узяв участь у грандіозній битві за Дніпро. Саме тоді й прийняв свій останній бій єфрейтор Василь Педько.

…Село Бородаївка Верхньодніпровського району на Дніпропетровщині. Тут, незважаючи на пекельний вогонь, гвардійці 81-ої дивізії захопили на правому березі шматочок придніпровської землі й героїчно відбивали безкінечні атаки ворога. Аби втриматися, знекровленому плацдарму, як повітря, потрібні були підкріплення та боєприпаси.

…Це була ніч 26 вересня 1943-го. «Єфрейторе Педько! Наказую тобі негайно переправити понтоном на правий берег бійців і боєприпаси!» – прозвучав серед вибухів бомб і снарядів, свисту куль наказ командира саперного батальйону, на що Василь відповів: «Так, товаришу капітане!» При цьому він розумів, що в тій обстановці навряд чи вистачить навіть п’яти – шести рейсів, і що йому треба щоразу кидати виклик самій смерті. Як тільки ущент заповнений бійцями понтон за кермуванням В. Педька під його напівжартівливе «Поїхали!» вирушив у небезпечну дорогу, відразу ж у його бік потяглися вогняні траси гвинтівково-автоматних пострілів, а вода буквально завирувала, здіймаючися кількаметровими темними султанами вибухів мін і снарядів. Над Дніпром нависали ворожі літаки, скидаючи свій смертоносний вантаж на наших воїнів. Не один бойовий побратим згинув у Дніпрових водах під час тих кривавих переправ. У цій вогняній каруселі наш земляк уміло маневрував, уникаючи зустрічей із ворожими снарядами й бомбами, і раз-по-разу доставляв бійців та боєприпаси на пекельний плацдарм. Коли понтон Василя здійснив 13 рейсів (що було справжнім рекордом мужності), комбат сказав йому таке: «Ти здолав «чортову дюжину» за кількістю рейсів поспіль й очевидно народився в сорочці, раз уцілів. Представлю тебе до Героя! Але прошу здійснити ще один вояж на Правобережжя. Адже на плацдармі в бійців знову закінчуються боєприпаси!»

Уже благословилося на світ, і цей 14-й рейс виявився для Василя останнім. У його голову влучила таки куля ворожого снайпера, який уже давно полював за безстрашним керманичем-понтонером. Нашому земляку тоді йшов 23-й рік… А 26 жовтня 1943 р. з’явився Указ Президії Верховної ради СРСР про присвоєння Василю Федоровичу Педьку «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і виявлені при цьому мужність і героїзм» звання Героя Радянського Союзу, на жаль – посмертно. Цікава деталь: цим же Указом найвищого звання був удостоєний і командувач 7-ої гвардійської армії генерал-полковник М. С. Шумілов. Сапера В. Педька було навічно зараховано до списків особового складу гвардійської дивізії, в якій він служив і здійснив свій подвиг.

Поховали нашого земляка-героя в селі Орлик Кобеляцького району на Полтавщині. А коли наприкінці 1950-х це поселення потратило в зону затоплення, його останки перенесли до с. Радянське (нині Придніпровське).

Хоча час дедалі більше віддаляє нас від буремних подій Другої світової, нам негоже забувати звитяжців грізних 1940-х – дідів і прадідів нинішніх захисників України від російської агресії. Тому дуже б хотілося, аби й пам'ять про В. Педька була увічнена в назвах вулиць і закладів нашого краю (досі, на жаль, цього немає). А на його маленькій батьківщині – селі Коврай Другий варто було б спорудити відповідний бюст чи встановити меморіальну дошку.

Григорій Голиш, директор наукової

бібліотеки ім. Максимовича Черкаського

національного університету ім. Б. Хмельницького, доцент

Увага! Унікальний спільний вебінар російською мовою

24 квітня у двох повторах о 10:00 та 14:00

Тема: Етика наукових публікацій та інструменти підвищення їх якості: Web of Science и Антиплагіат

В ході 2-х годинного безкоштовного вебінару, прозвучить дві доповіді:

«Наукові журнали: хороші, погані і хижацькі»

Лектор: Валентин Богоров, керівник відділу освытных програм Clarivate

Анотація: Актуальність етики наукових публікацій на сучасному етапі розвитку наукових комунікацій. Критерії якості наукових журналів Web of Science Core Collection. Відбір і моніторинг наукових журналів. Дотримання етичних норм наукових публікацій як ключовий критерій якості наукових журналів. Де друкуються найбільш впливові наукові статті у Вашій науковій області? Платні та безкоштовні журнали для авторів. Відбір і моніторинг наукових журналів в Russian Science Citation Index. Роль відкликання (ретрагірованія) публікацій як істотного механізму підтримки етичних стандартів в науці. Практика ретрагірованія наукових статей - аналіз масиву даних Web of Science Core Collection.

«Антиплагіат: як проблему перетворити в помічника»

Лектор: Юрій Чехович, виконавчий директор компанії Антиплагіат

Анотація: За останні кілька років системи виявлення запозичень (або, як багато хто говорить, "системи антиплагіату") стали звичною частиною наукового публікаційного ландшафту. При цьому взаємодія з такими системами найчастіше розглядається і авторами, і редакторами як ризики і незручності. У той же час, система виявлення запозичень може і повинна бути вірним помічником редактора. У виступі буде розглянуто: як побудувати роботу автора, щоб не боятися перевірок на запозичення, як повинна бути організована робота редактора, щоб і захистити журнал, і не відлякати сумлінних авторів.

Зверніть увагу, що вебінар транслюватиметься два рази. Вибирайте зручний час і відповідне посилання для реєстрації, не відкладайте на останню хвилину, заповнюйте форму прямо зараз і уважно вказуйте вашу пошту. Кнопка Register внизу екрана приведе вас до анкети, після заповнення якої натисніть - Submit.

10:00-12:00 bit.ly/3baksaT

14:00-16:00 bit.ly/2XIe9Hs

Iryna Tykhonkova, PhD | Orcid | ResearcherID

Customer Education Specialist | Clarivate Analytics

Mobile +380504044655 | clarivate.com

Науковці ЧНУ видали дві монографії

Вийшли друком нові наукові видання авторства працівників Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Професор кафедри економіки та міжнародних економічних відносин Євгеній Кирилюк і доцентка кафедри менеджменту та економічної безпеки Ірина Кирилюк видали монографію «Організаційно-економічні рішення та моделі підвищення якості продукції тваринництва в Україні».

У виданні розвинуто понятійний апарат досліджень якості продукції. Визначено чинники й обґрунтовано методичні підходи до підвищення якості продукції тваринництва. Розкрито специфіку європейської моделі технічного регулювання у сфері виробництва й обміну продукції тваринництва, показано шляхи її впровадження в Україні. Обґрунтовано авторську модель організаційно-економічного механізму підвищення якості продукції тваринництва в Україні. Ця модель містить заходи, спрямовані на створення системи контролю за безпечністю й окремими показниками якості, розвиток системи оцінки відповідності та акредитації, стимулювання попиту та пропозиції високоякісної продукції на основі великотоварного виробництва, захист і розвиток конкуренції, розвиток системи ціноутворення та інфраструктури ринку високоякісної продукції. Впровадження цієї моделі дозволить не лише гарантувати безпечність і підвищити якість продукції тваринництва, а й забезпечити потужний синергетичний ефект за рахунок одночасного накопичення доданої вартості в країні та прискорення зростання інтелектуального потенціалу нації.

Монографія буде корисною для науковців, спеціалістів і керівників аграрних підприємств, представників органів державної влади, зарубіжних і вітчизняних ділових кіл, громадських організацій, студентів економічних спеціальностей, а також для всіх, хто цікавиться проблемами якості та безпечності харчових продуктів.

Також викладачі кафедри економіки та міжнародних економічних відносин Євгеній Кирилюк та Аліна Прощаликіна, лаборанти науково-дослідної частини Дарина Гонта та Наталія Риженко уклали монографію «Формування складників національної біоекономіки України в умовах прискорення науково-технічного прогресу». (Гонта Д., Риженко Н.)

У виданні розвинуто поняттєвий апарат досліджень біоекономіки, обґрунтовано принципи формування складників національної біоекономіки України, визначено умови підвищення її конкурентоспроможності. Поряд із виявленням загальних тенденцій розвитку національної біоекономіки в умовах прискорення науково-технічного прогресу, розкрито специфіку формування та функціонування таких її складників, як біоенергетика, біотехнології (зокрема, зелені біотехнології) та органічне виробництво.

Монографія буде корисною для науковців, представників органів державної влади та місцевого самоврядування, зарубіжних і вітчизняних ділових кіл, громадських організацій, а також для фахівців різних галузей біоекономіки, викладачів і студентів закладів вищої освіти.

3455

Джерело: cdu.edu.ua Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

УВАГА! БЕЗКОШТОВНІ ВЕБІНАРИ WEB OF SCIENCE

Серія вебінарів: Ресурси Web of Science Group для успішної наукової діяльності Слухачі, що відвідають більше 90% часу кожного з трьох вебінарів серії отримують сертифікат учасника.

21 квітня 16:15-17:15

Тема: Джерела наукової інформації: що ми знаємо про коронавіруси.

Анотація: Публікації про коронавіруси та захворювання що ними викликаються у провідних наукових журналах світу, які проіндексовані на платформі Web of Science в базах Web of Science Core Collection, Medline, Data Citation Index. Мережа цитувань та пов'язані записи. Пошук найвпливовіших публікацій, авторів, наукових організацій. Доступ до повного тексту публікацій. Аналіз журналів в галузі вірусологія за Journal Citation Reports. Робота в режимі карантину - можливості віддаленого доступу до інформаційних ресурсів. Відповіді на запитання.

Реєстрація: bit.ly/2wVuHAX

22 квітня 16:15-17:15

Тема: Можливості ресурсів Web of Science Group Clarivate Analytics для успішної грантової заявки.

Анотація: З 2008 року з публікацій до Web of Science Core Collection додається інформація про грантову підтримку. Які можливості для науковця дають ці дані, як знайти якими фондами підтримувалися аналогічні дослідження, на яких дослідженнях фокусується певний фонд та чи мали українські науковці успішні грантові заявки. Зупинимося на процедурі оцінювання грантових заявок. Повторимо як знайти літературу, видання, впливових науковців, проаналізувати інформацію та знайти фінансування і оцінити власні шанси за допомогою платформи Web of Science. Уточнимо як створити та підтримувати у актуальному стані авторські профілі ORCID, Publons. Відповіді на запитання.

Реєстрація: bit.ly/39DQ7je

23 квітня 16:15-17:15

Тема: Публікації у виданнях, що індексуються у Web of Science: міфи та реальність.

Анотація: Критерії якості наукових видань. Бізнес-моделі видання. Пошук видання з безкоштовною публікацією. Публікаційний процес. Структура статті. Оформлення рукописів за форматом журналу. Робота з EndNote. Рецензування. Причини відхилення статей. Розповсюдження публікації. Що недопустимо в науковій комунікації. Підбір та перевірка індексації видання у Web of Science. Відповіді на Ваші запитання.

Реєстрація: bit.ly/2JwtWB3

14-29 квітня

Три стандартні серії вебінарів російською мовою розклад на clarivate.ru/webinars, АЛЕ ЗВЕРНІТЬ УВАГУ на вебінар у другій серії про відбір видань до Web of Science.