Підвищення кваліфікації для вчителів за кваліфікаціями «Історія. Правознавство» та «Історія. Громадянська освіта»

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 і змін та доповнень від 27 грудня 2019 р. № 1133, здійснює підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Заклад надає послуги за освітньо-професійною програмою «Сучасна дидактика історії та суспільствознавчих дисциплін» на підставі ліцензії, отриманої відповідно до наказу МОН від 21.11.2019 р. № 986-л щодо права здійснення освітньої діяльності у сфері післядипломної освіти для осіб з вищою освітою.

Обсяг освітніх послуг за кваліфікаціями «Історія. Правознавство» та «Історія. Громадянська освіта» складає по 5 кредитів (150 годин). Пропонується накопичувальна система кредитів (1 кредит ЄКТС становить 30 годин) за кваліфікаціями: «Історія» (2 кредити), «Правознавство» (1 кредит), «Громадянська освіта» (1 кредит).

По завершенню курсів видається сертифікат українською та англійською мовами, який не потребує окремого визнання чи підтвердження.

Набір на дистанційне підвищення кваліфікації проводиться кожні два місяці.

Термін навчання — два тижні.

Навчання проводить навчально-науковий інститут міжнародних відносин, історії та філософії.

Більше інформації на сайті інституту доуніверситетської підготовки та післядипломної освіти

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Консультації за телефонами: (0472) 37 55 57 кафедра історії України; (063) 483 20 88 (Синявська Лариса Іванівна); (067) 470 05 36 (Виноградова Марина Володимирівна)

Джерело: cdu.edu.ua Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

В освіту і науку потрібно вкладати, — Олександр Черевко про переоснащення ЗВО

Позиція університету на всеукраїнському та міжнародному рівні, виклики, які довелося подолати під час карантину, чого не вистачає сучасній системі освіти, що досяг заклад вищої освіти за останні п'ять років та на якому рівні цьогоріч буде застосована індикативна вартість навчання.

На ці та інші актуальні теми журналісти «Вичерпно» говорили з виконувачем обов'язків ректора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександром Черевком під час зустрічі у межах проєкту «Кава з директором».

Джерело: cdu.edu.ua Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Шановні колеги!

Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського НАПН України продовжує розвивати онлайн-проєкт «Дистанційна самоосвіта бібліотекарів»

Пропонуємо вам для ознайомлення презентацію «Онлайн-ресурси для самоосвіти фахівців освітянських бібліотек»

Онлайн-проєкт створений із метою сприяння підвищенню фахового рівня працівників мережі освітянських бібліотек МОН України та НАПН України. Колеги із Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України запрошують долучатися до проєкту, надіславши власні матеріали Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., які стануть у пригоді фахівцям бібліотечно-інформаційної сфери.

Також, до вашої уваги пропонується анотований рекомендаційний бібліографічний список «Оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів в умовах Нової української школи», підготовлений фахівцями ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського НАПН України.

Детальніше

Бажаємо успіхів у навчанні та міцного здоров’я!

Олександр Черевко: «Робота ректора полягає у тому, щоб максимально почути всіх і дати відповідь кожному»

Черкаський національний університет цілком заслужено вважається одним із найпотужніших навчальних закладів Черкащини та знаний в Україні.

Керувати такою установою непросто, а керувати так, щоб вона постійно розвивалася і досягала нових висот у непростому світі конкурентної боротьби серед наукових закладів, взагалі надзвичайно складно. Для цього потрібно бути особливою людиною. Саме такою, без сумніву, і є відомий політик, економіст, господарник та науковець Олександр Черевко. Про те, як це йому вдається, в чому секрети успіху, та які плани має ЧНУ на найближче майбутнє, ректор закладу розповів під час інтерв᾿ю черкаським журналістам «Нової Доби».

— Які важливі досягнення Черкаського національного, на Вашу думку, за останні роки?

— Безумовно, для кожного університету важливі рейтингові оцінки. Насамперед, це міжнародні рейтинги, такі як QS, куди входили 350 університетів Східної Європи і Центральної Азії. 20 університетів потрапили з України, ми під номером 10. Це хороше досягнення. Саме вони мотивують рухатися далі, надихають, надають упевненості, що ми недарма працюємо. Років два тому самі роботодавці робили рейтинг, де визначали 50 найкращих закладів вищої освіти. Ми потрапили туди, хоч і під 40 номером. Та це теж достатньо хороша оцінка. І звичайно ж, наші академічні рейтинги: ТОП-200, раніше ми були 126-ті, цьогоріч на 101 місці. Тобто 25 позицій за 5 років ми пройшли. Якщо брати консолідований рейтинг ЗВО, то серед 237 закладів вищої освіти наш університет на 47 позиції, а були на 53, тобто й тут ми стаємо кращими. Щодо Scopus, цьогоріч це 17 позиція, а були на 21-ій. Це теж гарна динаміка. У Вебометри́чному ре́йтингу університе́тів сві́ту зі 107 позиції, ми перебралися за ці роки на 35-ту.

— Ви сказали, що 237 вишів є в Україні, чи не забагато їх? Можливо, варто об’єднати деякі з них?

— Насправді, їх набагато більше. Це я порахував лише державні заклади, ІІІ-VI рівня акредитації. Розумієте, у цьому контексті я б більше робив, ніж говорив. Нині за Законом про вищу освіту, навчальні заклади мають автономію, й самі вирішують, що їм робити. То скажіть, який навчальний заклад сам захоче приєднуватися до когось?.. Тому це питання треба відкласти, воно не регіональне, а державне. Чому його потрібно вирішувати? Тому що демографічна ситуація змінилася, а кількість вищих навчальних закладів лишилася значною. Я вже декілька років поспіль підкреслюю, що це питання не моє, і Черкаський національний університет працює лише для свого розвитку.

— Чого не вистачає сучасній системі освіти України?

— Коли ми говоримо про розвиток, рух, реагування на виклики сьогодення, то, звичайно, багато чого не вистачає. Особливо під час дистанційного навчання у період карантину ми зрозуміли, що потрібно дуже швидко змінюватися, переоснащуватися. Насамперед, це технічне переоснащення лабораторій, баз, їхнє осучаснення. Наприклад, у нас є телескоп, йому вже дуже багато років, ми звісно його підремонтували, привели до належного стану. А тепер, для порівняння, кілька років тому я був в Бакинському державному університеті (Азербайджан). Ректор мені розповів, що вони придбали мікроскоп вартістю 1 мільйон доларів. Тож, ви розумієте, які в нього функції та можливості. Для нас це космічна сума. Якщо ж ми хочемо просунутися вперед, то варто в науку, в освіту державі вкладати значні кошти. Світ не стоїть на місці, все змінюється, й ми маємо випускати сучасних фахівців із практичними знаннями, які вони мають отримати і в нашому закладі теж.

— За 5 років матеріальна база університету покращилася?

— Ми суттєво покращили базу, звісно, у межах своїх ресурсів. Насамперед, закупили оснащення для хімічних та фізичних лабораторій, зробили ремонти у спортивних залах, відремонтували актовий зал. Одне з найбільших досягнень — це завершення ремонту корпусу, який згорів у 1990 році. Крім того, всередині оснастили обладнанням та всіма потрібними меблями. Сподіваюся, що скоро його відкриємо.

— 28 квітня у вас закінчився контракт і 20 травня мали б відбутися вибори ректора. Тож, можливо, є інформація, коли вони будуть проведені, та чи відомо, хто ще братиме в них участь?

— Мене призначили виконувачем обов’язків ректора. Адже у зв’язку з карантином вибори неможливо провести. У листі з Міністерства сказано, що їх призначать після завершення карантину.

— Наскільки карантин позначився на освітньому процесі, зокрема для Черкаського національного університету?

— Дистанційне навчання підкреслило те, що варто покращити комп’ютеризацію нашого закладу, варто впровадити онлайн-системи, закупити смартдошки, сучасні комп’ютери та впроваджувати диджиталізацію. Я сьогодні, готуючи свою програму до виборів ректора, планую презентувати науковий та інноваційний напрямки, де переоснащенню та покращенню матеріально-технічної бази буде відведено значну увагу. Варто покращити комп’ютерні знання викладачів, щоб вони могли працювати в режимі онлайн. А ще ж є загальнообласна проблема, тобто відсутність швидкісного інтернету в населених пунктах. Студенти роз’їхалися на карантин по домівках, не в усіх був вільний доступ до інтернету, не всі могли щодня виходити на зв’язок із викладачами, вчасно надсилати виконані завдання, отримувати консультації. Тому я наголосив усім директорам інститутів, деканам, викладачам, щоб таких дітей підтримали, знайшли можливості для їхнього навчання. Адже така форма навчання — це стрес і для студента, і для викладача. Тому насамперед треба бути людяними та проявляти взаєморозуміння.

— Восени прогнозують другу хвилю пандемії коронавірусу. Чи готуєтеся ви до неї?

— Нині ми готуємося до випуску понад 1 000 бакалаврів, і набрати повинні не менше студентів, ніж випустимо. Далі всі проблеми будемо вирішувати в міру того, як вони надходитимуть. Ми готові до різних викликів.

— Чи буде свято для випускників, можливо у режимі онлайн?

— Звичайно, святкової лінійки не буде, адже збереження здоров’я та дотримання правил карантину — найголовніше. Зараз на першому місці — складання державних іспитів. Далі, ми чекаємо 22 червня і рішення Уряду щодо продовження чи скасування карантину. Я розумію студентів-випускників, викладачів, адже вони хочуть відсвяткувати результат 4-річної праці. Тому ми ще будемо радитись і вирішувати, в якому форматі будемо святкувати цей день.

— Не секрет, що викладачі університету заробляють менше, ніж учителі в школах. Ваша позиція щодо цього. Наскільки така ситуація впливає на якість навчання.

— Почну з того, що вважаю надзвичайно правильним те, що підняли зарплату шкільним вчителям. Наступний етап має бути — підвищення оплати і викладачам вищої освіти. Адже для того, щоб стати кандидатом наук, професором, треба надзвичайно багато над собою попрацювати. І не лише розумово. Це потребує великих фінансових затрат. Тож недаремно і в Європі, і у світі «ціна професора» дуже значна. У нас же оплата праці науковця наразі не надто висока. Якщо говорити про наш заклад, то в ЧНУ професорсько-викладацький склад достатньо фаховий і робить свою роботу добросовісно. Я добре знаю загальну ситуацію, і коли кажу, що пишаюся своїми професорами, викладачами, то це не просто реклама. Ми маємо дійсно багато унікальних фахівців, наукових шкіл, і вони всі потребують відповідного фінансування. Ми всі прагнемо до того, щоб його збільшити, але в окремо взятому закладі цю проблему неможливо вирішити. Вона загальнодержавна. Відтак має бути загальнодержавне, загальнополітичне розуміння місця і ролі вищої освіти у розвитку і становленні держави.

— У березні МОН України запровадило індикативну вартість навчання для студентів-контрактників. Розкажіть у чому суть цієї політики і наскільки вона вплине загалом на вартість навчання?

— Щороку, коли в нас починається вступна кампанія, всі заклади вищої освіти чекають, хто перший оголосить ціну. Щойно якийсь ЗВО це зробить, то відразу заклад, що територіально розміщується неподалік, виставляє ще меншу. Наступний — ще меншу. Таким чином відбувається демпінгування цін. Доходить до того, що ці ціни не покривають собівартість витрат. Раніше, коли фінансування було повністю державне, це мало не таке вже й велике значення. У нашому університет приблизно 55 % студентів навчаються за контрактом. Решта 45 % – навчаються коштом державного бюджету. А якщо брати останній рік, то контрактники складали вже 67 % від загальної кількості здобувачів освіти. Тобто, ціна має надзвичайно важливе значення. І якщо демпінгувати, зробити ціну низькою, це вплине на діяльність всього закладу.

Крім того, існує ж іще й проблема великих міст. Конституція України говорить про те, що і школа, і вища освіта мають бути доступними в будь-якій точці України. А в реальності 50 % студентів їдуть навчатися в Київ, Львів, Харків. Це викликає певні перекоси.

Саме тому виникла тема індикативної ціни. Її суть в тому, що мінімальна ціна для всіх ЗВО має бути однакова. Вона була визначена — 26 тис. грн. Але нинішній рік уніс свої корективи. Через пандемію, карантин, загальну ситуацію багато людей лишилися без доходів, без роботи, без можливостей. Тому цього року говорити про індикативну ціну ще зарано. Тому ректори України, у тому числі і я як голова ради ректорів, внесли пропозицію щодо відтермінування цього нововведення. До нашого голосу прислухалися, ми маємо вже відповідь. Відтак, прийнято рішення, що в цьому році вартість навчання для контрактників буде становити не більше 60% тієї ціни, яку держава витрачає на підготовку бюджетників. Це перехідний етап, але гадаю, що пізніше індикативна ціна буде введена.

— Наступного року Черкаський національний відзначатиме 100 років. Як плануєте святкувати?

— Для будь-якої корпоративної структури, а тим більше для університету, це дуже визначальна дата, і ми з величезним задоволенням уже почали до неї готуватися. Створили оргкомітет, розробили календарні плани, якими передбачили низку інформаційних. Просвітницьких заходів. Врахували й прогноз щодо боротьби з пандемією. Словом, якщо до лютого 2021 року країна ввійде в нормальний режим діяльності, то ми цей захід проведемо на належному рівні.

— Ви працювали на різних посадах, і маєте великий досвід в багатьох галузях. Якщо ж говорити про посаду ректора, що, на вашу думку, найскладніше в цій роботі?

— Знаєте, є відомі слова Ліни Костенко: «Чи нас Господь почує усіх разом, коли з нас кожен просить про своє?». Думаю, найскладніше — задовольнити, збалансувати потреби всього багатотисячного колективу. У нас колектив нараховує більш як 7 тисяч людей. З них 1060 працівників і понад 6 тисяч студентів. І потрібно розуміти, що кожен із них — особливий. Для кожного ЧНУ — це робота, доля, майбутнє. Кожен має свої проблеми, турботи. Робота ректора полягає саме у тому, щоб максимально почути всіх і дати відповідь майже кожному на різноманітні запити, які надходять щоденно.

— Наскільки складно вдається досягати цього принципу саме між працівниками, адже не секрет, що науковці – люди амбіційні і між ними нерідко бувають випадки конфліктів інтересів.

— Висока корпоративні культура і корпоративна єдність — це один із основних моїх принципів як керівника. Я коли прийшов сюди, то відразу сказав: «Припиніть всякі чвари! Мені не цікаво, про що ви там лаєтесь! Полюбіть один одного, зрозумійте, що якщо ми станемо дійсно однією командою, якщо всі решта будуть між собою сваритися, а ми спокійно працюватимемо, то вже виграємо». Спочатку, можливо, хтось і дивився на це з нерозумінням, але згодом, після того, як ми всім ректоратом піднялися на Говерлу, то відразу зрозуміли, що таке корпоративна єдність і корпоративна культура.

— Ваша сторінка в інстаграмі набула неймовірної популярності після розміщення відео, де ви відпочиваєте. Цікаво, чи самі ви ведете свою сторінку і які ще методи розвантаження маєте, хобі, уподобання, які допомагають відволіктися.

Звісно, що сторінки в соцмережах я веду сам, хоча, зрозуміло, що і наш інформаційний відділ також на це дивиться, дають мені певні поради. Щоправда, якщо говорити про інстаграм, то мені здається, що я там дуже скромно представлений. Це відповідь на ваше перше запитання. Друге. Про те відео, яке ви згадуєте. Так, я люблю чоловічі забави і здоровий спосіб відпочинку. І я розумію, що потрібно показувати приклади того, що чоловік повинен уміти і з пістолета стріляти, і з рушниці, і з кулемета, і з ножем управлятися, і на коні їздити, і на полювання ходити. До речі, крім цього в мене є ще багато інших захоплень. Я люблю і дерева садити, і ландшафтні композиції. А ще я цікавлюся української історією, міфологією. Маю навіть своєрідну колекцію кам᾿яних баб.

— Цікаво! Думаю, небагато людей чули про таке ваше захоплення. Можете детальніше про це розповісти?

— Усі знають про відомі стародавні скульптури, так звані кам᾿яні баби. Вони є і скіфські, і половецькі, а в мене є ще й черкаська. Колишній очільник Херсонщини і мій давній друг подарував мені копію половецької баби. Я встановив її у Водяниках. Потім якось подумав, що баби є у скіфів, у половців, то мають бути ж і в слов᾿ян. Дослідив це питання в українській міфології і виявив, що дійсно були в нас такі істоти, яких вважали покровителями всіх талантів. Їх зображували як гарних дівчат із розпущеним волоссям, які опікувалися чоловіками й інколи навіть виходили за них заміж. Цих істот називали вили. Тож, я оголосив конкурс серед скульпторів, який виграв Микола Теліженко. Саме його проєкт, на мою думку, був найбільш відповідним до того міфічного образу. Таким чином, у мене тепер є колекція кам᾿яних баб: скіфська, подарована половецька і вирізана з каменю-пісковика, тут на місці, слов᾿янська.

— І на завершення, як на Вашу думку, чому абітурієнти мають обирати саме ваш ЗВО.

— Відповідь дуже проста: бо це найкращий заклад вищої освіти. Я дуже поважаю всіх своїх колег, але сьогодні ЧНУ дійсно, є лідером освіти у Шевченковому краї. Нас сьогодні знають і в Україні, і далеко за її межами, ми маємо високі рейтинги і з наукових досягнень, і з працевлаштування наших студентів, і з багатьох інших аспектів.

Джерело: «Нова Доба»

Електронні ресурси вільного доступу

Шановні користувачі! Електронні ресурси Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича ЧНУ ім. Б. Хмельницького оновлюються на постійній основі актуальною та корисною інформацією. Оскільки, сьогодення із здорових міркувань, дещо обмежує наші дії, навчанню та розвитку це не заважає. На сторінках сайту Наукової бібліотеки, Ви можете ознайомитись із розділом "Електронний читальний зал". Його наповнення представляє перелік посилань на різноманітні інформаційні ресурси, які стануть Вам у пригоді. Підрозділ "Електронні ресурси вільного доступу" оновився! Перелік нових посилань:

• Бібліотека оригіналів та перекладів творів світової літератури – перелік посилань на українські та закордонні онлайн-бібліотеки із вільним доступом.
• "Відкрита книга" – безкоштовна електронна бібліотека класики української та світової літератури.
• Поетика – це найпопулярніша в Інтернеті поетична бібліотека українською мовою. Щодня близько 80 читачів блукають віртуальними залами нашої електронної бібліотеки. Створюється вона на неприбуткових засадах групою волонтерів, яка на цей момент складається з Романа Косаренка, Юрія Мачухи та Петра Гринюка.
• Електронна бібліотека української літератури – уможливлює вільний і безкоштовний доступ до електронних текстів української літератури всім зацікавленим читачам, особливо студентам поза межами України, де доступ до текстів української літератури обмежений. В майбутньому, якщо дозволять на це фінанси, бібліотека включатиме не лише тексти української літератури, але й англомовні переклади, біографії і бібліографії авторів у двох мовах, історії літератури і інші документи і матеріяли корисні для студентів української літератури. На разі, обмежений бюджет бібліотеки дозволяє лише скромний проєкт електронного видання клясиків української прози.
• ПАН БІБЛІОТЕКАР – блоґ про бібліотечну справу та інформаційні технології.

Повний перелік посилань доступний у підрозділі "Електронні ресурси вільного доступу"

Пропонуємо долучитися до участі у Третьому міжнародному ярмарку грантів у сфері культури

У час постійних змін та невпевненості у наступному дні, найкраще, що можна зробити – це подивитися в очі невідомості та почати змінюватися разом зі світом.

2 липня 2020 року Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні та Український культурний фонд організовує свій традиційний літній захід — Третій міжнародний ярмарок грантів у сфері культури. Інформаційні партнери — Громадський простір та Ресурсний центр ГУРТ: Портал суспільно активних громадян.

Цього року формат заходу адаптується під сучасні реалії та перейде в онлайн. Віртуальний ярмарок Culture: Reload –– це простір для роздумів, рефлексій та уяви.

Як ми можемо розвивати стійкі креативні проєкти?

Як ми можемо достукатись до нових аудиторій?>

Як можемо обмінюватись досвідом на міжнародному рівні?

Як можемо підготуватись до невизначеного майбутнього?

Ці питання лежать в основі віртуального ярмарку, головна мета якого познайомити вас із грантовими можливостями, а також стимулювати бути сміливими, гнучкими та відкритими у ваших ідеях. Незалежно від того, чи стосується це використання нових бізнес-моделей та можливостей фінансування, створення нових партнерств або запозичення методів роботи з інших секторів. Дуже часто найкращий спосіб розвиватися — це вивчення несподіваного.

З чого буде складатися захід 2 липня?

◊ Панельні дискусії щодо менеджменту культурних проєктів, майбутнього креативних індустрій та міжнародного досвіду українських заявників.

◊ Презентації актуальних грантових програм для українських заявників («Креативна Європа», Український культурний фонд, «House of Europe», Вишеградський Фонд, Український Інститут, Посольство США в Україні, «MEET UP! Німецько-українські зустрічі молоді», Міжнародний фонд «Відродження», Zagoriy Foundation та інші).

◊ Консультації з представниками грантодавців

◊ Інформаційна сесія конкурсу проєктів Представництва ЄС в Україні «Посилення ролі громадянського суспільства для кращого управління, прав людини та культури», Лот 2 Визнання ключових стейкхолдерів в сфері культури (громадянське суспільство, місцева влада, інші органи державної влади) як рушіїв локального розвитку.

Але це ще не все! Упродовж всього липня кожного дня на платформі Третього міжнародного ярмарку грантів у сфері культури Culture: Reload будуть публікуватися статті / подкасти / дискусії / відео, щоб розбурхати вашу уяву, змусити мислити нестандартно та ставити питання собі та світу навколо. Крім того, у вас буде можливість долучитися до закритої групи у Facebook для нетворкінгу та пошуку проєктів або менеджерів вашої мрії.

Як відвідати віртуальний ярмарок?

✅ Необхідно обов'язково зареєструватися за посиланням: https://forms.gle/2EmvKbeimbpiqjC48

✅ Тільки зареєстровані учасники отримають лінк на підключення до події

Зареєструватися можна до 26.06.2020 включно.

Технічні деталі доступу до заходу та платформи Ярмарку, а також повну програму всі зареєстровані отримають у червні 2020 року

Акція «Подаруй бібліотеці книгу» процвітає!

Анонсована університетською книгозбірнею акція «Подаруй бібліотеці книгу» приносить свої щедрі плоди. Працівники нашої книгозбірні сповідують щиру мету, щоразу закликаючи користувачів та усіх небайдужих до читання і дарування книг, а в подальшому і до міцної дружби. Тривалі дружні відносини увінчуються поповненням бібліотечних фондів корисними книжковими дарунками.

Яскравим свідченням цьому є подарована подружжям доктора філологічних наук, професора Валентини Павлівни Мусієнко та професора філософії Василя Романовича Дуйкіна ґрунтовна праця «Герменевтика», зорієнтована на знайомство з герменевтикою як сучасною затребуваною наукою. Цінність навчального посібника криється у фундаментальному аналізі глибин герменевтики, царини її застосування, методологічних принципів та чинників інтерпретації тексту. Навчальний посібник допоможе осягнути таємниці цікавої науки герменевтики студентам гуманітарного профілю, зокрема філологам, та усім охочим.

Заслуговують на глибокі слова вдячності і отримані від кандидата історичних наук Ігоря Михайловича Марцинюка ксерокопії першоджерел «Літопису Самовидця», «Літопису гадяцького полковника Григорія Граб’янки», «Синопсиса» Інокентія Гізеля та інші. Студенти історичних спеціальностей та охочі до вивчення історії України гідно оцінять козацькі літописи, які є класичними пам’ятками української історіографії.

Здавалося б, чим може ще здивувати книга? Справжні її цінителі розуміють, настільки безцінними бувають знання, вкарбовані у кожне друковане слово. Тож намагаються безкорисливо ділитися плодами власних кропітких напрацювань.

Колектив наукової бібліотеки ім. М. Максимовича щиро вдячний благодійникам за безкорисливий внесок у поповнення її фондів. Щиро зичимо Вам невичерпної енергії, творчих пошуків та вдалих проектів! Завжди раді плідній співпраці з Вами!

ШАНОВНІ КОРИСТУВАЧІ!

Наукова бібліотека ім. М. Максимовича повідомляє:

✅ зважаючи на пов’язані з навчальним процесом потреби користувачів: підписання обхідних листів, видачу та прийом літератури, з 02.06.2020 року відновлено діяльність центрального абонементу (навч. корп. № 3), абонементів філологічної (гуртожиток № 5) та фізико-математичної літератури (гуртожиток № 3);

✅ з питань прийому, видачі літератури й підписання обхідних листів у галузевих читальних залах гуманітарних наук № 2, читальному залі суспільних наук № 3 – звертатися в головний корпус НБ ім. М. Максимовича (тел. (0472) 37-30-92);

✅ галузевих читальних залах природничих наук № 1, читальному залі економічних наук № 4, читальному залі періодичних видань № 5, читальному залі психолого-педагогічних наук № 6 – звертатися на центральний абонемент (навч. корпус № 3, вул. Шевченка, 82, (0472) 37-12-54);

НАГАДУЄМО: МИ ПРАЦЮЄМО З 09.00 – 17.00 ГОД. ЩОДНЯ, ОКРІМ СВЯТКОВИХ ТА ВИХІДНИХ ДНІВ!

З усіх питань звертатися за адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. або за телефонами: (0472) 37-30-92 – заступник директора Пономаренко Вікторія Володимирівна, (0472) 37-12-54 – завідувач відділу обслуговування Мальована Любов Миколаївна.

Дорогі друзі! Ми усі з нетерпінням очікуємо на скасування карантинних заходів та зустрічі з Вами! Закликаємо Вас дотримуватися правил карантину, адже ми відповідальні за безпеку власного здоров’я! Дякуємо за розуміння!

Дирекція наукової бібліотеки

Шановні Науковці!

До 12 червня проходить набір статей для видання у науковому періодичному журналі "Modern engineering and innovative technologies", Випуск№12, Німеччина (ISSN, DOI, IndexCopernicus)

Вартість (в залежності від обсягу статті): от 58 грн / стоорінка

Проста форма заявки та шаблон оформлення статті

Обсяг тексту: 5 сторінок і більше

Робочі мови: українська, російська, англійська, німецька

Подробиці на сайті журналу: moderntechno

Відправити заявку и статтю ✉

До 11 червня проходить набір доповідей / тез для участі в науковій міжнародній конференції "Scientific and technological revolution of the XXI century '2020", Німеччина (Німеччина, Карлсруе)

Вартість: 289 грн

Проста форма заявки та шаблон оформлення доповіді / тез.

Обсяг тексту: 3-7 стор

Робочі мови: українська, російська, англійська, німецька

Деталі на сайті SWorld

При одночасної подачі заявки в журнал і заявки на конференцію - знижка 40% на конференцію

Онлайн-читання, ессей та інформація про те, як виграти торбу книжок взамін на прочитаний вірш

«Літкур’єр» повертається!

Вже 4 червня ви зможете побачитись з Оксаною Забужко. Письменниця проведе першу презентацію нової книги «Планета Полин», яка щойно вийшла друком у видавництві Видавництво "Комора".

У четвер о 20:30 на сторінці Форум Видавців авторка розповість більше про концепцію та композицію книги, зачитає уривки та відповість на запитання глядачів.

Наше майбутнє неповне одне без одного

У вересні відбудеться перше нагородження переможців Українсько-єврейської літературної премії «Зустріч»™, заснованої канадською доброчинною організацією «Українсько-єврейська зустріч» у співпраці з ГО «Форум видавців».

Ділимось з вами ессеєм Сергій Плохій, історик і член Ради директорів UJE, у якому він розмірковує про динаміку українсько-єврейських стосунків та вплив премії на спільну культурну й літературну спадщину. Сергій Плохій

Читати ессей

Нагадуємо, що триває конкурс #Вірш_у_кадрі, переможець або переможниця якого отримає брендовану футболку і торбу книжок від «Форуму видавців». Тема конкурсу: «Кохання», учасниками можуть стати особи, віком від 18 до 102 років.

Зареєструватись на участь у конкурсі можна з 27 травня по 12 червня 2020 року за посиланням: cutt.ly/UyPK5kV.

Більше деталей читайте на сайті bookforum.ua

І ще трохи новин і корисних підбірок:

Пограймо в книжку?

За мотивами дебютної повісті української авторки Марти Гулей «Одного дня вона розкаже» створили текстову гру на платформі Telegram

Джоан Роулінг випустить нову книжку «The Ickabog»

Щотижня до 10 липня авторка пообіцяла публікувати по розділу на вебсайті Ickabog.

10 книг лауреатів Нобелівської премії, які перекладені українською

Зібрали для вас добірку 10 книг, які стали лауреатами Нобелівської премії у різні роки. Читайте підбірку на сайті.

27 карантинних вечорів з українськими авторами та авторками — підсумки проєкту «Літкур’єр»

У публікації зібрали найважливіші цифри, які об’єднали наш проєкт.

На цьому все! Бережіть себе та читайте книжки

ГО «Форум видавців»