Запрошуємо на безоплатні вебінари «Clarivate»

Науковців та студентів Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького запрошують на безоплатні вебінари компанії «Clarivate» про ресурси, що будуть корисними для успішної наукової діяльності.

Протягом 7−11 вересня 2020 року заплановано 12 вебінарів українською. Щодня пропонується нова тема, у двох або трьох повторах. Варто тільки обрати зручний час.

Реєстрацію відкрито, після переходу за обраним посиланням необхідно заповнити форму, що «ховається» під словом «Register».

Технічні обмеження стандартні: операційна система має бути вище ХР та встановлено останню версію браузера.

Протягом тижня після закінченню серії, тим, хто прослухав не менше 90 % часу обраного вебінару, на вказану при реєстрації електронну пошту буде надіслано сертифікат учасника.

До речі, планується також спільний вебінар з компанією «Антиплагиат» 18 вересня — «Оценка научных публикаций: современные инструменты и их корректное применение». Деталі наприкінці листа.

Детальніше:Запрошуємо на безоплатні вебінари «Clarivate»

День Незалежності України!

ЧНУ вшанував пам'ять захисників України

На ці серпневі дні 2014 року припадає пік Іловайської трагедії, коли українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення російських військ.

Колектив Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького вшанував пам’ять захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

У жалобний день, 29 серпня, делегація університету на чолі з першим проректором Василем Мойсієнком, головою профспілкового комітету Анатолієм Стеценком поклали квіти до стели зі світлинами загиблих АТО. Разом присутні помолилися за упокій їхніх душ.

Сьогодні в університеті навчаються 7 студентів, які втратили батьків у зоні ООС (АТО). Серед тих, хто віддав своє життя за цілісність і суверенітет України, є й випускники навчально-наукового інституту фізичної культури, спорту та здоров’я ЧНУ Сергій Епіфанов та В’ячеслав Гага.

Джерело: Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

День державного прапора України!

Студенти та викладачі ЧНУ можуть взяти участь у Програмі ім. Фулбрайта

Нагадуємо, що триває приймання заявок для участі у черговому щорічному конкурсі на здобуття стипендій імені Фулбрайта «Fulbright Visiting Scholar Program 2021-2022».

«Fulbright Visiting Scholar Program» уможливлює проведення досліджень в університетах США, дослідницьких центрах, бібліотеках, музеях, архівах тощо від 3 до 9 місяців.

Кваліфікаційні вимоги

У конкурсі можуть брати участь:

• кандидати наук, доктори філософії/доктори мистецтва, доктори наук;
• дослідники без наукового ступеня з повною вищою освітою (спеціаліст, магістр), з досвідом науково-дослідної роботи не менше п'яти років, з наявними публікаціями (статті, монографії або ж розділи у монографіях) у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) наукових фахових виданнях;
• діячі культури й мистецтва, фахівці з бібліотекарства та музейної справи, журналісти та громадські діячі — з повною вищою освітою (спеціаліст, магістр), досвідом роботи не менше п'яти років, значними професійними досягненнями, науковим доробком в обраній галузі дослідження (статті, монографії або ж розділи у монографіях) у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) фахових наукових виданнях.

Галузі спеціалізації: гуманітарні, соціальні, точні, технічні та природничі дисципліни.

Загальні вимоги до кандидатів:

• мати українське громадянство та проживати в Україні на час проведення конкурсу;
• вільно володіти англійською мовою на рівні достатньому для професійного спілкування в англомовному науковому середовищі;
• повернутись в Україну на 2 роки після завершення терміну гранту відповідно до вимог візи J-1, що її отримують учасники програм обмінів.

Умови гранту:

• щомісячна стипендія;
• додаткові кошти для придбання професійної літератури;
• медичне страхування;
• квиток в обидва боки.

Реченець подання заявок — 15 жовтня 2020

Детально про Програму, перелік документів для участі у конкурсі та вимоги до їх оформлення, а також про перебіг конкурсного відбору за посиланням.

Аби увиразнити уявлення про Програму, радимо переглянути відгуки та описи дослідницьких проєктів учасників минулих років, що розміщені на сторінках Фулбрайтівських Вісників й викладені у Facebook.

Консолідований рейтинг підтвердив лідерство Черкаського національного

Напередодні вступної кампанії інформаційний ресурс «Освіта.ua» опублікував щорічний консолідований рейтинг закладів вищої освіти України, що у 2020 році охоплює 241 ЗВО України.

За результатами загального рейтингу, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького займає 41 місце. А це на 7 позицій вище, ніж у 2019 році (47-48 місце).

Для складання рейтингу використані найбільш авторитетні серед експертів та засобів масової інформації національні рейтинги навчальних закладів України: «Топ-200 Україна», «Scopus» та «Бал ЗНО на контракт», кожен з яких використовує різні критерії оцінювання закладів вищої освіти. Отриманий узагальнений рейтинг підсумовує рейтингові місця ЗВО за версією «Топ-200 Україна», «Scopus» та «Бал ЗНО на контракт».

Крім цього, був також сформований рейтинг ЗВО Черкас та Черкаської області, що посіли найвищі місця в консолідованому рейтингу закладів вищої освіти України 2020 року. У цьому рейтингу ЧНУ зайняв перше місце.

— Вітаю увесь колектив із цим результатом! Пишаюся своїми колегами, студентами, дякую вступникам за те, що нас обирають! — говорить в.о. ректора ЧНУ ім. Б. Хмельницького Олександр Черевко.

Джерело: cdu.edu.ua Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Лауреат премії імені Петра Тронька 2020 р. – Голиш Григорій Михайлович

Перше засідання Вченої ради Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького у новому навчальному році розпочалося з урочистої події - вручення директору наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Григорію Михайловичу Голишу диплома Лауреата Всеукраїнської краєзнавчої премії імені відомого академіка, Героя України, засновника і першого Голови Національної спілки краєзнаців Петра Тимофійовича Тронька за вагомий внесок у справу вивчення, дослідження і популяризації історико-культурних і природних багатств рідного краю.

Доробок відомого автора становить понад 500 публікацій, у тому числі – 17 окремих краєзнавчих видань – монографій, підручників, посібників, науково-популярних та публіцистичних книг.

Колектив наукової бібліотеки ім. М. Максимовича щиросердно вітає лауреата премії імені академіка Петра Тронька 2020 року Григорія Голиша і бажає йому творчої наснаги, життєвої мудрості, добра, миру, щоб праця завжди була корисною і потрібною, а успіхи – вагомими і переконливими!

Журнал "Сучасна освіта" - читай онлайн!

«Маємо єднатись і рухатись уперед!» — Олександр Черевко

Про Незалежність України, помилки й дорослішання держави, унікальність програми «Золота підкова Черкащини» говоримо з людиною, яка пройшла майже всі щаблі державного управління, відомим політиком, а нині ректором Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександром Черевком.

Детальніше:«Маємо єднатись і рухатись уперед!» — Олександр Черевко

Енвіроніка – наука про розвиток суспільства і світу

Енвіроніка – наука про розвиток суспільства і світу

Подібно тому, як новий рівень розвитку продуктивних сил періоду промислової революції породив потребу в нових суспільних відносинах, так рівень і характер продуктивних сил періоду науково-технічної революції і глобалізації спричинили необхідність докорінної перебудови існуючих суспільних відносин не тільки на рівні кожної держави, а й світу в цілому. У першому випадку до пошуку шляхів формування нових суспільних відносин активно долучилася наука, яка почала виходити з єдиного нерозчленованого конгломерату суспільної свідомості і зміцнювати свої позиції у відповідних сферах і галузях. У другому випадку, на думку М. Г. Белопольського («Енвіроніка – фундаментальна наука про порятунок та розвиток земної цивілізації або нова концепція розвитку світу». Київ. 2020), виникла потреба в єдиній фундаментальній науці про розвиток і вдосконалення суспільства і світу в цілому. Така наука, вважає дослідник, повинна бути створена колективною творчістю інститутів, учених, керівників держав, партій і навіть простих людей, уболіваючих за майбутнє суспільства і світу в цілому. Цю науку автор називає «Енвіронікою». Причому він не претендує на «останнє слово» щодо створення науки про розвиток і вдосконалення людського буття. Готуючи четверте, перероблене і доповнене видання, автор монографії бачить свою місію передусім в тому, щоб «розворушити», змусити інтелектуальний потенціал думати над проблемою створення єдиної універсальної науки про розвиток і вдосконалення суспільства і світу в цілому.

Віддаючи належне досягненням існуючої науки про суспільний розвиток, автор монографії водночас звертає увагу на те, що відомі нині проекти і варіанти розвитку страждають безсистемністю, непродуманістю та відсутністю глибокого розуміння обʼєктивних законів розвитку суспільства і світу в цілому. За таких умов, наука і науковці здебільшого лише констатують тенденції, які вже склалися, в той час, як вони (наука і науковці) повинні давати прогнози, іти попереду практики, розробляючи теоретичні засади майбутнього суспільно-політичного ладу. Фундаментом для цього ладу мають бути наука, освіта, історичний досвід розвитку цивілізації. Цей лад автор називає «інтелектуальним» і визначає його основні риси:

• базування на обʼєктивних законах і єдиній ідеології;
• дотримання демократичних принципів;
• поєднання ринкових відносин і державного регулювання в економіці;
• забезпечення сталого розвитку виробництва, розподілу і споживання на базі стійкого скорочення затрат енергетичних, матеріальних і фінансових ресурсів;
• верховенство в державі науки та освіти;
• висока організованість усіх видів діяльності;
• використання в суспільстві потенціалу релігійних конфесій;
• розвинуті виховні засади.

Предметом дослідження енвіроніки є процеси взаємодії соціально-економічної системи та її складових з навколишнім середовищем [264]. Наводячи приклади взаємодії суспільства, живої і неживої природи, автор монографії формулює всезагальний закон, що виражає взаємодію всезагальних, стійких, обʼєктивних, істотних та необхідних причинно-наслідкових звʼязків між елементами матеріальних систем і навколишнього середовища [272]. Потребу у формуванні енвіроніки як єдиної науки М. Г. Белопольський виводить з тези про єдність світу. Оскільки світ є єдиним, то повинна й існувати єдина наука про нього. Ця наука, вважає дослідник, має обʼєднати, зібрати і обумовити взаємозалежність і взаємозвʼязок природничих, суспільних і технічних наук для розвитку та вдосконалення суспільних систем [454]. Вона повинна охопити собою вчення про живу і неживу природу, про людину і необхідну виробничо-господарську взаємодію між ними.

Гаряче відстоюючи необхідність формування такої науки і закладаючи наріжні камені у фундамент її базування, вчений не заперечує потреби в існуванні «старих» наук – галузевих, специфічних. Навіть більше, він виступає за формування і розвиток тектології – єдиної фундаментальної науки по вивченню організаційних процесів у суспільних системах на стику суспільних, природничих і технічних наук. Тектологія вперше була створена на початку минулого століття, але незаслужено незатребувана суспільством і забута. Обʼєктивні закони енвіроніки, зазначає М. Г. Белопольський, являють собою практичну реалізацію тектологічних процесів. При розробці заходів щодо розвитку та вдосконалення суспільства і світу в цілому необхідно дотримуватися певних організаційних передумов, на які вказує тектологія, зокрема таких, як:

• визначення обʼєкта або процесів організації;
• визначення мети організаційної роботи;
• виявлення основних шляхів досягнення мети;
• розробка програми з докладними стратегічними та поточними планами досягнення мети;
• вибір керівника та команди для реалізації поставленої мети;
• реалізація програм і накреслених планів;
• перевірка досягнутих результатів;
• коректування програми і планів у звʼязку зі змінами ситуації [413-414].

Таким чином, на думку автора монографії, «енвіроніка становить собою «концентрацію» всіх наук, переплетення мережі яких дає можливість навіть найбільш віддаленим одна від одної наукам обʼєднатися і прагнути до єдиної мети» [460]. Саме енвіроніка здатна забезпечити в наукових дослідженнях перехід « від замкнутості до їх комплексності, від сепаратизму до глобальності науковому розвитку від функціональності до субстрастності, від множинності наук до єдиної науки» [460-461]. Енвіроніка, неодноразово наголошує дослідник, не претендує на роль науки наук і не варто думати, що всередині цієї науки зникне будь-яка спеціалізація, що відповідає різним формам руху матерії або сторонам досліджуваного предмета. Завдяки енвіроніці і тектології буде досягнуто зміцнення взаємозвʼязку і взаємодії наук, які досліджують суспільні системи.

Як і все нове, концепція енвіроніки і сама монографія не позбавлені дискусійних моментів і навіть суперечливих тверджень. Але факт залишається фактом: енвіроніка поки що єдина наука, яка робить спробу дати всебічне теоретичне пояснення розвитку і вдосконаленню суспільства і світу в цілому. А отже, вона не залишить байдужими усіх, хто серйозно думає про докорінне удосконалення суспільних систем і світопорядку на Землі. Характерно, що сам автор не вважає пропоновану ним концепцію енвіроніки істиною в останній інстанції і не виключає потреби її вдосконалення. Так він пише, що «буде вважати мету досягнутою, якщо його теоретичні викладки викличуть у читача роздуми, заперечення, стануть приводом для дискусій, які, можливо, приведуть до прориву на теоретичному фронті, до єдності теорії і практики, до дійсно комплексного й інтеграційного вирішення сучасних проблем людства» [480]. Тож давайте відгукнемося на запрошення до дискусії.

І. І. Кукурудза, доктор економічних наук,

професор, завідувач кафедри економіки

та міжнародних економічних відносин

Черкаського національного університету

імені Богдана Хмельницького