Черкаський національний відзначає Всесвітній день вишиванки

Цьогоріч 21 травня — Всесвітній день вишиванки. Традиційне українське вбрання в цей день надягають дедалі більше людей не лише в Україні, а й на всій планеті. Це стало традицією і в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького. Університетська спільнота щороку приєднується до світового українства та вбирається у вишиванки. Проводяться конкурси, виставки, флешмоби. Торік у цей день на Університетській площі лунали українські пісні у виконанні Черкаської капели бандуристів.

Нині ми не разом, але єдині. І, шануючи традиції України та університету, університетський вокальний гурт «Мелодія» разом з учасниками фестивалю «Студентська весна-2020» підготували всім музичний дарунок. Адже пісня і вишиванка — посестри, і вони є символом патріотизму. Тому хоч і не на Університетській площі, але в інтернет-просторі вбрані у вишиті сорочки студенти ЧНУ ім. Б. Хмельницького закликають усіх одягнути вишиванку. Тож вбирайтеся у традиційний одяг, постіть свої фото в мережу, позначайте в інстаграмі та фейсбуці Черкаський національний і поширюйте пісню на своїх сторінках у соцмережах. Відзначимо цей день, попри карантин!

Джерело: cdu.edu.ua Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Студенти та молоді учені інтенсивно займаються науковою роботою

Важливим складником наукової роботи в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького є науково-дослідна робота студентів. Вона здійснюється відповідно до указів президента України та нормативних документів Міністерства освіти і науки України щодо роботи з обдарованою молоддю.

Вона спрямована на розвиток творчих здібностей студентів і має два складники: науково-дослідна робота, що включена до навчальних планів, і науково-дослідна робота за межами навчальних планів. У межах навчальних планів студенти пишуть реферати, курсові, кваліфікаційні, дипломні та магістерські роботи. Науково-дослідна робота, що здійснюється поза навчальним планом, стосується студентських наукових гуртків і проблемних груп, участі в олімпіадах, конкурсах студентських наукових робіт, конференціях, написанні наукових статей і доповідей на конференціях різного рівня.

В університеті діє близько 130 наукових студентських об’єднань: наукові гуртки, проблемні групи, студентські наукові товариства, клуби за інтересами, творчі майстерні, студентські наукові об’єднання тощо. Усі вони продовжували проводити дистанційні засідання протягом карантину.

Активно діє Рада молодих учених. Головною метою її діяльності є всебічне сприяння науковій діяльності молодих учених: викладачів, аспірантів і студентів.

Доброю традицією є проведення Радою молодих учених щорічної Всеукраїнської конференції молодих учених «Актуальні проблеми природничих і гуманітарних наук у дослідженнях молодих учених» («Родзинка»).

«РОДЗИНКА – 2020»

ЗБІРНИК МАТЕРІАЛІВ

XXIІ Всеукраїнської наукової конференції молодих учених

Цьогоріч проведення ХХІІ Всеукраїнської конференції молодих учених «Родзинка – 2020» (під керівництвом професорки Наталії Зачосової) відбулося в дистанційному режимі 23–24 квітня. До збірника матеріалів увійшло 407 тез за 5 науковими напрямами: «Психолого-педагогічні науки», «Природничо-математичні та комп’ютерні науки», «Філологічні науки. Соціальні комунікації», «Історія. Філософія», «Юридичні науки. Інтелектуальна власність. Державне управління і соціально-політичні науки. Економіка, підприємництво, туризм, менеджмент».

До конференції долучилися молоді вчені з Гомельського державного університету імені Франциска Скорини (м. Гомель, Республіка Білорусь), Азербайджанського університету туризму і менеджменту (м. Баку, Азербайджан), Педагогічного університету імені Комісії народної освіти (м. Краків, Польща). Із-поміж учасників із України, окрім представників Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького — студенти, аспіранти та молоді вчені з 21 закладу вищої освіти України.

Традиційно до Дня науки в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького Радою молодих учених проводиться щорічний, у цьому році VІ Міжнародний круглий стіл «Наука та інноватика: вітчизняний і зарубіжний досвід». У 2020 році цей день припав на 13 травня.

Вже третій рік поспіль університет є базовим закладом вищої освіти для проведення Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Інтелектуальна власність». 9 квітня 2020 року було підбито підсумки Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Інтелектуальна власність». Рейтинговими були визнані 13 студентських робіт. Здобутком в 2020 році стало призначення університету Міністерством освіти і науки базовим закладом вищої освіти для проведення Всеукраїнської студентської олімпіади з історії.

Протягом карантину студенти університету в дистанційній формі вибороли призові місця в ІІ етапі Всеукраїнському конкурсі студентських робіт: магістрантка ННІ природничих та аграрних наук Анастасія Тищенко — диплом ІІ ступеня зі спеціальності «Екологія» (науковий керівник — доц. Оксана Спрягайло); студентка ННІ інформаційних та освітніх технологій Вікторія Пасічна — диплом І ступеня зі спеціальності «Фізика й астрономія» (науковий керівник — проф. Андрій Гусак); студент ННІ інформаційних та освітніх технологій Ярослав Гур’єв — дипломи І ступеня зі спеціальності «Математика та статистика. Прикладна математика (механіка)» (науковий керівник — проф. Андрій Гусак), студентка ННІ економіки і права Інна Антоненко — диплом І ступеня зі спеціальності «Інтелектуальна власність» (науковий керівник — доц. Віктор Іващенко), студентка ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва Марія Пилявська — диплом ІІІ ступеня зі спеціальності «Дошкільна освіта» (науковий керівник — доц. Олена Лугіна).

Під час карантину викладачі ЧНУ ім. Б. Хмельницького посилили спільну працю над підготовкою студентських публікацій. Зокрема, це викладачі ННІ фізичної культури, спорту та здоров’я: доц. Людмила Кудій, викл. Тетяна Король, доц. Вікторія Супрунович, доц. Віталій Пустовалов; ННІ іноземних мов: доц. Лариса Корновенко, ст. викл. Наталія Іванова, проф. Олександр Киченко, доц. Людмила Кулєшова, доц. Марина Василенко, доц. Інга Богданова, ст. викл. Світлана Стройкова, доц. Оксана П’єцух, доц. Світлана Сторчеус, ст. викл. Віталіна Рейдало, доц. Ірина Литвин, викл. Юлія Опанасенко; психологічного факультету: доц. Тетяна Горобець; ННІ української філології та соціальних комунікацій: доц. Людмила Лонська, проф. Ганна Мартинова, проф. Людмила Шитик, доц. Вікторія Руденко, доц. Тетяна Бондаренко, доц. Олена Цапок, доц. Наталія Ковтун, ст. викл. Світлана Коваль, доц. Ольга Федоренко, доц. Олена Надточій; ННІ міжнародних відносин, історії та філософії: ст. викл. Олена Абразумова, доц. Марина Захарченко, доц. Лариса Лисиця, проф. Василь Мельниченко, доц. Олена Сухушина, доц. Світлана Гальченко, доц. Ігор Звірковський, доц. Анжела Іржавська, доц. Вікторія Кірєєва, доц. Олександр Овчаренко, доц. Тетяна Терещенко, ст. викл. Андрій Касян, доц. Павло Кретов; ННІ економіки і права: проф. Любов Кібальник, доц. Юрій Кононенко; ННІ природничих та аграрних наук: ст. викл. Олександр Ілюха, доц. Максим Гаврилюк, проф. Володимир Білоножко, доц. Олена Лут, доц. Валентина Литвин, проф. Борис Мінаєв, доц. Світлана Соколенко, доц. Вадим Соколенко; ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва: проф. Кіра Гнезділова, проф. Інна Ніколаєску, викл. Юлія Соловей, викл. Олена Лугіна, ст. викл. Олеся Ляховець, викл. Наталія Скакун, доц. Тетяна Касьян, доц. Лілія Полудень, ст. викл. Федір Гонца, викл. Наталія Середа.

Доцент ННІ природничих та аграрних наук Валентина Литвин отримала патент на корисну модель «Спосіб одержання наночастинок золота на основі алізарину». Корисна модель належить до області нанотехнологій. Отримані за розробленою методикою наночастинки золота, завдяки унікальним фізико-хімічним, оптичним та терапевтичним властивостям, можуть бути використані в сонячній енергетиці, каталізі, для створення хімічних сенсорів та в медицині, для діагностики та лікування онкологічних захворювань. Зазначимо, що для Валентини Анатоліївни це вже 14-й патент на корисну модель.

Голова Ради молодих учених професорка Наталія Зачосова зазначає: «Наукова діяльність молодих учених ЧНУ в умовах карантину є інтенсивною. Участь у вебінарах, онлайн-марафонах, тренінгах, конференціях, засідання яких проводились на найбільш відомих і популярних нині інтернет-платформах, публікації у фахових виданнях і збірниках матеріалів круглих столів всеукраїнського та міжнародного рівня — всі ці наукові активності з ситуативних подій перетворились для молодих дослідників із ЧНУ на цікаві та корисні щоденні івенти. У період карантину активно велася робота над науковими проєктами, сформувались нові корисні мережі міждисциплінарних і міжнародних контактів з ученими, які так само мусили опановувати світ «мережевої науки» в інших ЗВО України та зарубіжних країн. Упевнена, що отриманий досвід, набутий в умовах карантину, стане корисний у майбутній професійній діяльності».

Відділ аспірантури. Джерело: cdu.edu.ua Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Сергій Корновенко: «Нація без науки – це нація рабів»

Професор та проректор ЧНУ поділився своїм баченням стану та розвитку науки в Україні

Важко уявити сучасну цивілізовану країну, яка б не приділяла достатньої уваги і відповідно фінансування науці. Адже наукова діяльність – це не лише розвиток технологій та створення конкурентоспроможної продукції на світовому ринку, не лише престиж країни та її рейтинг, а й створення мотивації для громадян, філософії мислення та культури поведінки. Без грамотних, мислячих людей країна не може не лише нормально розвиватися, а й в принципі існувати. Тому в світі так багато уваги приділяється науці. А як із цим в Україні? Як живеться нині українській науці та науковцям? Про це в інтерв᾿ю «Новій Добі» розповів доктор історичних наук, професор, проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Сергій Валерійович Корновенко.

– Думаю, найпершим буде таке суто дитяче питання, яке здавалося б зрозуміле всім, але зазвичай саме вони і є найскладнішими. Як, на Вашу думку, навіщо взагалі країні потрібна наука?

– Наука – це одна із форм свідомості, як і релігія, і міфологія. Водночас - це не просто абстракція. Ми звикли до думки, що наука – це щось другорядне після економіки, податків, фінансових інвестицій. Насправді, як на мене, наріжним каменем будь-якої сучасної нації є наука. Нація без науки – це нація рабів. Це нація, яка не є творцем інтелектуального творчого продукту. Вона не здатна осмислювати, творити. Така нація не здатна бути повноцінним суб᾿єктом, творцем власного суспільно-політичного, соціально-економічного, соціокультурного життя. Наука є одним із потужних маркерів сучасних політичних націй. Україна не є винятком. Коли ми говоримо про сучасну науку в Україні, то ми говоримо про тих людей, які, попри всі соціально-економічні та суспільно-політичні негаразди, фахово і самовіддано роблять свою справу, творять наукове обличчя України, плекають внутрішній добробут, бо на сьогоднішній день ми переконалися, що культура, тобто друга людська природа – це те, що створено інтелектуальною творчою діяльністю людини. Зокрема, і таким компонентом, як наука. Наука багатогранна, як і людське життя, як і людина.

– Що таке академічна та університетська наука, що між ними спільного і чим вони різняться?

– Коли ми говоримо сьогодні про науку, то розрізняємо, з одного боку, науку, яка зосереджена в академічних установах Національної академії наук, галузевих академій. Там свій мікрокосмос, мікроклімат. Її творцями є наукові працівники. З іншого боку, є університетська наука, яка живе, розвивається, в університетах. Її творцем переважно є науково-педагогічні працівники. Певна відмінність між ними якраз і полягає у фінансуванні. Академічна наука перебуває на засадах постійного як бюджетного, так і конкурсного фінансування. Це може бути за рахунок держтем, грантів, бюджетних витрат. В університеті – дещо по-іншому. У бюджеті університету не закладено витрат на фінансування наукової діяльності (лише освітньої), тобто, університетська наука ґрунтується на засадах лише конкурсного фінансування. В цьому є і плюси, і мінуси.

– А можна детальніше?

– У чому полягає плюс? У конкуренції. Вона, як і в економіці, є рушієм прогресу, розвитку. Науково-педагогічні працівники беруть участь у різноманітних грантах, держбюджетних темах. Держава за розробленим критерієм відбирає кращі проекти, і відповідно їх фінансує. Недолік полягає у тому, що відсутність постійного бюджетного фінансування університетської науки призводить до парадоксу. Навчальний рік починається у вересні і закінчується в червні. Є незбіг між календарним/фінансовим роком і навчальним. Тема виборюється і фінансується з початку фінансового року. Водночас науковець працює, починаючи з навчального. Наприклад, тему виграли на 3 роки. 31 грудня спливає фінансування, а держава оголошує конкурс на наступну держтему або в червні або в липні, тобто влітку. Виникає питання, що робити рік чи півроку. Ми в університеті йдемо назустріч науковим працівникам і вони суміщають наукову діяльність із науково-педагогічною. У такий спосіб для наукових працівників мінімізуються ризики. Однак буває і так, що держава переглядає об’єми фінансування держтем. На жаль, не в бік його збільшення. Це породжує додаткові складнощі для розвитку університетської науки.

– А як Ви оцінюєте запровадження державної атестації закладів вищої освіти у частині їх наукової, науково-дослідної діяльності, за результатами якої вони вперше зможуть отримати кошти на базове фінансування науки?

– Як ще одне проблемне питання. На сьогоднішній день, хоча ця програма оголошена державою і наш університет, як і всі інші, брав в ній участь, але атестації не відбулося. Це призвело до того, що науковцям, які працюють у науково-дослідній частині університету за держбюджетними темами, не нараховується доплата за стаж. У такий спосіб спостерігаємо певну дискримінацію наукових працівників. Поясню у чому. Науково-педагогічний працівник отримує заробітну плату, плюс доплату за науковий ступінь, вчене звання і за стаж. Науковці, які працюють над держтемами в університетах, не мають цієї доплати за стаж. У академічних установах – мають, бо академустанови давно проходять цю атестацію в частині наукової та науково-дослідної діяльності. Звісно, якби запрацювала програма бюджетного фінансування університетської науки, ми могли б залучати наших науковців на постійній основі до наукової діяльності. Звичайно, це дає вивільнення часу, підвищує продуктивність наукової діяльності і має низку інших позитивних наслідків. Сама задумка цієї програми чудова, а от її реалізація як завжди…

– Тоді будемо сподіватися, що програма все ж таки запрацює. Можливо, це зможе змінити ситуацію з фінансуванням наукової галузі в Україні…

– Повною мірою навряд. Проблема, на мою думку, полягає і у тому, що наука в нашій країні традиційно фінансується за надлишковим принципом. Насамперед – оборонка, далі інші сфери, а наука, освіта вже потім. Було б добре, аби держава не лише задекларувала, а реально на практиці застосувала іншу філософію до фінансування науки. На мою думку, якщо сьогодні ми маємо принцип «Наука і освіта – це джерело витрат», то його потрібно змінити на інший. Він має звучати так «Наука і освіта – це інвестиції в майбутнє нації». Якщо ми говоримо про монетизацію науки і освіти, то ми повинні говорити про ще один різновид капіталу. Основні різновиди капіталу, як відомо, це фінансовий, природний. Є ще й третій, і, на мою думку, він найголовніший. Це інтелектуальний капітал нації. Ми повинні керуватися принципом, що наука – це інвестиції в інтелектуальний капітал нації. Це стосується і освіти, і науки, і медицини. Це не витрати. Якщо на перший погляд видається, що наука не створює матеріальних благ, то це знову ж таки ілюзія. Наука створює інтелектуальний капітал. Вона створює інтелектуально розвинену людину. Громадянина, не лише споживача, а й творця. Зараз глобальна проблема світу полягає в тому, що ми живемо в світі споживання. І дуже мало країн, які живуть у суспільстві творень.

– Який є вихід із економічної кризи, що відбувається в українській науці, адже бюджет країни в нас не надто великий, особливо цього року?

– Насамперед виходом може бути підтримка науки українським бізнесом. У нас в Україні відсутні, на жаль, багатоканальні джерела фінансування науки. Наприклад, європейці, уряди інших розвинених країн, заохочують бізнес, який є наукомістким і створює наукомісткий продукт, до розвитку. Це можна зробити просто. При кожному університеті є аспірантура. Вона різна: історія і археологія, філологія, комп’ютерні науки тощо. Є підприємства, бізнесмени, що зацікавлені в аспірантах, які б створювали наукомісткий продукт. Держава думає, як же мотивувати, щоб цей продукт був дешевий, конкурентоспроможний. Вона фінансує аспіранта, дає йому державну стипендію, університетську, а роботодавець ще й платить гроші. Але цей аспірант повинен давати реальну наукомістку продукцію. Більше того, якщо це підприємство дає для економіки реальну наукомістку продукцію, то воно має пільги в оподаткуванні, які становлять від 50 до 100 %. Ще одним виходом є забезпечення виконання Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» у частині фінансування науки в Україні у розмірі 1,7 % ВВП. Упродовж останніх років цей показник становив 0,2 ‒ 0,3 %. По факту маємо серйозне недофінансування і невиконання Закону.

– Оподаткування науки і науковців – це взагалі окрема тема…

– Так, це окреме питання. Переконаний, що його вирішення позитивно позначиться на розвитку, як академічної, так і університетської науки. Воно стосується пільгового оподаткування або оподаткування за нульовою ставкою сум, що отримують наукові працівники від виконання грантів, держбюджетних тем тощо. Наприклад, податкові відрахування у виконавця Гранту Президента України дорівнюють понад 20 % від нарахованої йому суми. Це жодною мірою не є стимулюючим фактором, а в окремих моментах і принижує науковця. Адже, по факту, науковець виграв Грант Президента, але не може у повному обсязі скористатися ним. Із заробітної плати науковці чесно сплачують податки, чому ж маємо їх платити і за винагороду своєї наукової діяльності? Закордонні колеги такої проблеми не мають.

– Які ще існують проблеми в українській науці, так би мовити на державному рівні, крім фінансових?

– Існує ще таке питання як престижність. Якщо ми подивимося на сучасний інформаційний простір України, ми помітимо, що в нас сформований негативний образ науковця. Це постійні якісь скандали із академічною недоброчесністю, якісь непорозуміння тощо. Тобто мало того, що держава не створює економічних стимулів для того, щоб в науку ішла молодь з новими креативними ідеями, ми ще і тих людей, які працюють, дискредитуємо. Сьогодні, я так розумію, що у свідомості звичайного громадянина, який далекий від наукової сфери, сформований як негативний образ української науки, так, і власне, науковця. Уявлення, що навіяне ЗМІ, про непрестижність професії науковця, низькооплачуваність наукової роботи, не є факторами, що приваблюють громадян до цієї діяльності.

– Нині багато говориться про те, щоб українська наука орієнтувалася на міжнародний рівень. Чи правильно це? Чи не втратимо ми при цьому чогось свого?

– Сьогодні ми дуже багато говоримо про суб’єктність України. Це не абстрактна категорія. Це не лише політичні параметри суверенітету, самостійності тощо. Суб’єктність – це внутрішня сутність держави. Я не знаю чому, але останнім часом акцентувалося на тому, щоб українська наука більше фінансувалася за рахунок західних грантів і коштів. Однак ми знаємо дуже просту істину: хто платить, той і замовляє. Якщо замовляють міжнародні організації, то виникає запитання: для кого українські науковці створюють науковий продукт? Тому, коли ми говоримо про інтеграцію нашої науки в європейську чи світову, ми не повинні говорити про її денаціоналізацію. Тут є тонка межа. Звісно український вчений має володіти науковим інструментарієм європейського і світового рівня. Водночас, чому, наприклад, про хутірську філософію Пантелеймона Куліша, про український аграризм я маю писати англійською мовою? Чому ми не маємо дотепер нашої національної наукометричної бази? Чому ми долю науковців України ставимо в залежність від фінансових інтересів Заходу. Всі знають, що WOS і SCOPUS ‒ це наукометричні бази. Але це ж ще й наші гроші! Зокрема ті, що сплачують вітчизняні автори за друк статей у журналах, що індексуються у WOS чи SCOPUS. Беручи до уваги розміри зарплат вітчизняних науковців, це для нас немалі суми. І це гроші не для України, а для закордонних держав. Чому ми не можемо зробити за аналогічними вимогами, але українську наукометричну базу? Тим паче, що WOS і SCOPUS робилися під природничі, технічні науки, які дійсно є інтернаціональними, але що робити з гуманітарними? Скажімо, вакуум він скрізь вакуум, а як бути з діалектами Наддніпрянщини, наскільки вони будуть цікаві для закордонного наукового журналу, що індексуються у WOS чи SCOPUS? Є суто національні галузі науки, що формують не лише наукове обличчя України у світі, а і творять власне українські смисли, смисли ідентичності української політичної нації. Що ми маємо на сьогоднішній день в результаті такої політики? Такі сегменти гуманітаристики, як філологія, філософія частково історія тощо просто випадають. Відповідно до чинних вимог, якщо у редколегії немає 7 авторів, у кожного з яких по 3 статті опублікованих у журналах, що індексуються у WOS чи SCOPUS, то ваш журнал не має права бути фаховим у категорії Б. І це ж по всій Україні тенденція однакова. І це в той час, як більшість наших колег за кордоном не орієнтуються на SCOPUS, як на Біблію. В них є свої престижні журнали. Вони не входять туди, але вони фахові. Наприклад, до недавнього часу Український історичний журнал не був у WOS. І що? Хіба це не авторитетний часопис? Завжди вважалося престижним надрукуватися у ньому. І лише останні 2 роки він увійшов у WOS. І таких журналів багато.

– Чи існує в українській науці проблема плагіату і плагіаторів?

– Так, існує питання академічної доброчесності/недоброчесності. Воно заслуговує окремої предметної розмови. Якщо у редакції вашого видання буде до цього інтерес, пропоную його обговорити з фахівцями ґрунтовніше.

– Домовились!

– Скажіть, будь ласка, як у таких непростих нині умовах розвивається наука у ЧНУ?

– Незалежно від випробувань, які ставить перед спільнотою сучасна епоха, науковці Університету впевнено підтверджують готовність гідно відреагувати на виклики. Наукова, інноваційна та міжнародна діяльність в університеті забезпечується 28 науковими підрозділами (наукові інститути, центри, лабораторії тощо), 15 науковими школами, 7 спеціалізованими вченими радами із захисту докторських та кандидатських дисертацій. В університеті функціонує аспірантура за 14 спеціальностями та докторантура за 10 спеціальностями. Молоді науковці та студенти проводять свої дослідження за різними напрямами в складі Ради молодих учених. Наукові дослідження в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького проводяться за 56 кафедральними та за 10 фундаментальними, прикладними дослідженнями та науковими роботами молодих учених. Їх керівниками є професори Андрій Гусак, Борис Мінаєв, Сергій Корновенко, Євген Кирилюк, Ніна Тарасенкова, доценти Аліна Прощаликіна, Микола Пасічний, Галина Луценко, Валентина Литвин, Гліб Баришніков. За програмою Еразмус+ Черкаський національний університет співпрацює з Університетом Бат Спа (Велика Британія), Університетом Тарту (Естонія), Університетом Вальядолід (Іспанія). Університет уже третій рік поспіль є базовим закладом вищої освіти для проведення ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу студентських робіт зі спеціальності «Інтелектуальна власність» та в 2020 році вперше став базовим для проведення ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з історії. Збірники наукових праць «Вісник Черкаського університету» та «Український селянин» включено до категорії «Б» Переліку фахових видань України. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 17.03.2020 №409 три серії фахового видання «Вісник Черкаського університету» включено до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України: серія Педагогічні науки (головний редактор: заступник головного редактора: професор Євгеній Лодатко); серія Біологічні науки (головний редактор: професор Володимир Лизогуб, відповідальний секретар: доцент Наталія Черненко); серія Історичні науки (головний редактор: професор Сергій Корновенко, заступник головного редактора: професор Віталій Масненко). Серія Економічні науки (головний редактор: професор Євген Кирилюк), а також збірник «Український селянин» (головний редактор: професор Сергій Корновенко) були включені до категорії «Б» наказом МОН від 15.10.2019 №1301. Серія «Прикладна математика. Інформатика» Вісника Черкаського національного перебуває на експертній перевірці в Міністерстві освіти і науки України. ЧНУ також щорічно посідає високі позиції в рейтингах «Топ-50 вузів» та «Топ-200». Минулого року наш Університет посів відповідно 40 та 119 позиції.

- У багатьох сферах в Україні є така проблема, як старіння галузі, коли талановита молодь виїжджає за кордон, залишаються працювати переважно люди у віці. Як з цим у науці?

– У науці, на жаль, спостерігаємо аналогічні процеси. Ми вже говорили, що низька заробітна плата, соціальна малопрестижність професії тощо не приваблюють молодь до наукової діяльності. Потужним є і відтік українських наукових кадрів за кордон. Здебільшого їдуть за кращими умовами життя та наукової діяльності. Водночас, потенціал молодих науковців Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького є потужним. В університеті діє близько 130 наукових студентських об’єднань: наукові гуртки, проблемні групи, студентські наукові товариства, клуби за інтересами, творчі майстерні, студентські наукові об’єднання тощо. Усі вони продовжували проводити дистанційні засідання протягом карантину. Активно діє Рада молодих учених. Головною метою її діяльності є всебічне сприяння науковій діяльності молодих учених: викладачів, аспірантів і студентів. Доброю традицією є проведення Радою молодих учених щорічної Всеукраїнської конференції молодих учених «Актуальні проблеми природничих і гуманітарних наук у дослідженнях молодих учених» («Родзинка»). Цьогоріч проведення ХХІІ Всеукраїнської конференції молодих учених «Родзинка – 2020» (під керівництвом професорки Наталії Зачосової) відбулося в дистанційному режимі 23–24 квітня. До збірника матеріалів увійшло 407 тез за 5 науковими напрямами: «Психолого-педагогічні науки», «Природничо-математичні та комп’ютерні науки», «Філологічні науки. Соціальні комунікації», «Історія. Філософія», «Юридичні науки. Інтелектуальна власність. Державне управління і соціально-політичні науки. Економіка, підприємництво, туризм, менеджмент». До конференції долучилися молоді вчені з Гомельського державного університету імені Франциска Скорини (м. Гомель, Республіка Білорусь), Азербайджанського університету туризму і менеджменту (м. Баку, Азербайджан), Педагогічного університету імені Комісії народної освіти (м. Краків, Польща). Із-поміж учасників із України, окрім представників Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького — студенти, аспіранти та молоді вчені з 21 закладу вищої освіти України. Традиційно до Дня науки в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького Радою молодих учених проводиться щорічний, у цьому році VІ Міжнародний круглий стіл «Наука та інноватика: вітчизняний і зарубіжний досвід». У 2020 році цей день припав на 13 травня. Вже третій рік поспіль університет є базовим закладом вищої освіти для проведення Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Інтелектуальна власність». 9 квітня 2020 року було підбито підсумки Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Інтелектуальна власність». Рейтинговими були визнані 13 студентських робіт. Здобутком в 2020 році стало призначення університету Міністерством освіти і науки базовим закладом вищої освіти для проведення Всеукраїнської студентської олімпіади з історії.

– А карантин не послабив наукову діяльність?

– У жодному разі! Протягом карантину студенти університету в дистанційній формі вибороли призові місця в ІІ етапі Всеукраїнському конкурсі студентських робіт: магістрантка ННІ природничих та аграрних наук Анастасія Тищенко — диплом ІІ ступеня зі спеціальності «Екологія» (науковий керівник — доц. Оксана Спрягайло); студентка ННІ інформаційних та освітніх технологій Вікторія Пасічна — диплом І ступеня зі спеціальності «Фізика й астрономія» (науковий керівник — проф. Андрій Гусак); студент ННІ інформаційних та освітніх технологій Ярослав Гур’єв — дипломи І ступеня зі спеціальності «Математика та статистика. Прикладна математика (механіка)» (науковий керівник — проф. Андрій Гусак), студентка ННІ економіки і права Інна Антоненко — диплом І ступеня зі спеціальності «Інтелектуальна власність» (науковий керівник—доц. Віктор Іващенко), студентка ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва Марія Пилявська — диплом ІІІ ступеня зі спеціальності «Дошкільна освіта» (науковий керівник — доц. Олена Лугіна). Під час карантину викладачі ЧНУ ім. Б. Хмельницького посилили спільну працю над підготовкою студентських публікацій. Зокрема, це викладачі ННІ фізичної культури, спорту та здоров’я: доц. Людмила Кудій, викл. Тетяна Король, доц. Вікторія Супрунович, доц. Віталій Пустовалов; ННІ іноземних мов: доц. Лариса Корновенко, ст. викл. Наталія Іванова, проф. Олександр Киченко, доц. Людмила Кулєшова, доц. Марина Василенко, доц. Інга Богданова, ст. викл. Світлана Стройкова, доц. Оксана П’єцух, доц. Світлана Сторчеус, ст. викл. Віталіна Рейдало, доц. Ірина Литвин, викл. Юлія Опанасенко; психологічного факультету: доц. Тетяна Горобець; ННІ української філології та соціальних комунікацій: доц. Людмила Лонська, проф. Ганна Мартинова, проф. Людмила Шитик, доц. Вікторія Руденко, доц. Тетяна Бондаренко, доц. Олена Цапок, доц. Наталія Ковтун, ст. викл. Світлана Коваль, доц. Ольга Федоренко, доц. Олена Надточій; ННІ міжнародних відносин, історії та філософії: ст. викл. Олена Абразумова, доц. Марина Захарченко, доц. Лариса Лисиця, доц. Оксана Мазур, проф. Василь Мельниченко, доц. Олена Сухушина, доц. Світлана Гальченко, доц. Ігор Звірковський, доц. Анжела Іржавська, доц. Вікторія Кірєєва, доц. Олександр Овчаренко, доц. Тетяна Терещенко, ст. викл. Андрій Касян, доц. Павло Кретов; ННІ економіки і права: проф. Любов Кібальник, доц. Юрій Кононенко; ННІ природничих та аграрних наук: ст. викл. Олександр Ілюха, доц. Максим Гаврилюк, проф. Володимир Білоножко, доц. Олена Лут, доц. Валентина Литвин, проф. Борис Мінаєв, доц. Світлана Соколенко, доц. Вадим Соколенко; ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва: проф. Кіра Гнезділова, проф. Інна Ніколаєску, викл. Юлія Соловей, викл. Олена Лугіна, ст. викл. Олеся Ляховець, викл. Наталія Скакун, доц. Тетяна Касьян, доц. Лілія Полудень, ст. викл. Федір Гонца, викл. Наталія Середа. Доцент ННІ природничих та аграрних наук Валентина Литвин отримала патент на корисну модель «Спосіб одержання наночастинок золота на основі алізарину». Корисна модель належить до області нанотехнологій. Отримані за розробленою методикою наночастинки золота, завдяки унікальним фізико-хімічним, оптичним та терапевтичним властивостям, можуть бути використані в сонячній енергетиці, каталізі, для створення хімічних сенсорів та в медицині, для діагностики та лікування онкологічних захворювань. Для Валентини Анатоліївни це вже 14-й патент на корисну модель.

– 16 травня Україна відзначає День науки. Щоб Ви хотіли побажати своїм колегам?

– Щиро вітаю всіх науковців України з нашим професійним святом – Днем Науки! Зичу міцного козацького здоров’я, натхнення, многая щасливих творчих літ, належної поваги від держави і суспільного визнання!

Автори: Тетяна Очеретяна, Владислав Бедринець

Джерело: novadoba.com.ua

Публікаційна активність викладачів ЧНУ не знижується в умовах карантину

Публікаційна активність викладачів є важливим складником науково-дослідної діяльності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Усі чинні нормативні законопроєкти, постанови, укази Міністерства освіти і науки України першим критерієм наукової діяльності ЗВО виокремлюють саме цей. Викладачі ЧНУ розуміють важливість цього складника. Період карантину не став перешкодою для розвитку вказаного виду наукової діяльності.

За час карантину вийшли публікації в наукометричних базах даних Scopus та Web of Science викладачів ННІ фізичної культури, спорту і здоров’я: проф. Володимира Лизогуба, викл. Тетяни Кожемяко, доц. Сергія Хоменко, доц. Людмили Кудій, проф. Станіслава Коваленка; ННІ інформаційних та освітніх технологій: проф. Ніни Тарасенкової, проф. Ірини Акуленко, проф. Андрія Гусака, доц. Галини Луценко; ННІ іноземних мов: доц. Ірини Куліш, доц. Ірини Некоз; ННІ економіки і права: проф. Сергія Корновенка; ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва: доц. Антоніни Чічук; ННІ природничих та аграрних наук: проф. Бориса Мінаєва, доц. Гліба Баришнікова, доц. Сергія Бондарчука, наук. співр. Наталії Карауш-Кармазін.

Вийшла друком низка фахових публікацій. Їх автори — доц. Людмила Кудій, проф. Станіслав Коваленко, доц. Ольга Онопрієнко (ННІ фізичної культури, спорту і здоров’я); викл. Інна Розломій (ФОТІУС); проф. Ірина Акуленко, ст. викл. Олег Жидков (ННІ інформаційних та освітніх технологій); доц. Ірина Литвин, ст. викл. Іванна Руденко, доц. Оксана Орендарчук, ст. викл. Лілія Левицька (ННІ іноземних мов); проф. Людмила Шитик; проф. Лідія Кавун (ННІ української філології та соціальних комунікацій); проф. Василь Мельниченко, проф. Юрій Присяжнюк, проф. Віталій Масненко, доц. Юрій Михайлюк (ННІ міжнародних відносин, історії та філософії); проф. Наталія Зачосова, проф. Сергій Корновенко (ННІ економіки і права); проф. Сергій Данилюк, проф. Лідія Кондрашова, проф. Євген Лодатко, доц. Антоніна Чічук, проф. Валентина Шпак, доц. Тетяна Касьян, доц. Лілія Полудень, доц. Іван Фізер (ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва).

Монографії та розділи монографій опублікували викладачі ННІ іноземних мов (доц. Валерій Кикоть); ННІ української філології та соціальних комунікацій (проф. Лідія Кавун); ННІ міжнародних відносин, історії та філософії (доц. Сергій П’янзін, проф. Євген Сінкевич); ННІ економіки і права (проф. Сергій Корновенко, проф. Євгеній Кирилюк, доц. Ірина Кирилюк, доц. В’ячеслав Шарий, доц. Лариса Самойленко, доц. Анжеліка Овчаренко, ст. викл. Богдан Калініченко, доц. Зоя Гадецька, доц. Аліна Прощаликіна); ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва (проф. Світлана Архипова, проф. Олександр Лещинський, доц. Олена Коломієць, доц. Тетяна Демиденко, доц. Олександр Ярмоленко).

Навчальні посібники опублікували: ст. викл. Наталія Мартовицька та доц. Вікторія Тесля (ННІ іноземних мов); проф. Анатолій Чабан (ННІ міжнародних відносин, історії та філософії); доц. Олена Костюкова (ННІ економіки і права); доц. Тетяна Нінова, викл. Марина Матвійчук, доц. Віктор Олексенко (ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва).

Тези за результатами участі в Міжнародних та Всеукраїнських конференціях опублікували: ст. викл. Костянтин Мотуз, доц. Людмила Фролова, доц. Олена Свєтлова, доц. Юрій Петренко, доц. Лілія Юхименко, доц. Ольга Онопрієнко, викл. Олександр Охріменко, доц. Вікторія Супрунович (ННІ фізичної культури, спорту і здоров’я); проф. Ніна Тарасенкова, проф. Ірина Акуленко, доц. Анна Ткаченко (ННІ інформаційних та освітніх технологій); ст. викл. Людмила Киба, ст. викл. Яніна Браницька, доц. Ірина Литвин, доц. Лариса Корновенко, доц. Марина Василенко, доц. Ірина Куліш, доц. Ірина Некоз, викл. Вікторія Колісник, ст. викл. Наталія Мартовицька, доц. Наталія Орлова; (ННІ іноземних мов); доц. Світлана Аврамченко, доц. Тетяна Богдан, доц. Ірина Cергієнко (психологічний факультет); проф. Ганна Мартинова, проф. Людмила Шитик, доц. Тетяна Щербина, доц. Алла Таран, доц. Людмила Боть, доц. Олена Красовська (ННІ української філології та соціальних комунікацій); ст. викл. Валерія Мотуз, проф. Юрій Присяжнюк, доц. Костянтин Братко, доц. Павло Кретов, доц. Сергій П’янзін (ННІ міжнародних відносин, історії та філософії); доц. Ганна Данильчук, проф. Наталія Зачосова, доц. Юрій Кононенко, доц. Сергій Джолос, доц. Віктор Денисенко, доц. Вікторія Опалько (ННІ економіки і права); проф. Лідія Кондрашова, проф. Євген Лодатко, проф. Інна Ніколаєску, викл. Світлана Яцина, доц. Олена Коломієць, доц. Тетяна Демиденко, доц. Тетяна Касьян, доц. Лілія Полудень, доц. Віктор Афонін, ст. викл. Олександр Костогриз, ст. викл. Федір Гонца, викл. Неоніла Недосєко, викл. Дар’я Соколенко, викл. Наталія Середа, викл. Ірина Бойко (ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва).

«Це результати лише за період карантину», — зазначає проректор із наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Сергій Корновенко, — Велика кількість публікацій подана до друку, знаходиться у видавництвах, доопрацьовується. За підсумками моніторингу неважко зрозуміти, що карантин не став на заваді викладачам для можливості трансформувати ідеї в друковані примірники. Бажаю колегам натхнення для реалізації задуманого».

Відділ аспірантури

Джерело: cdu.edu.ua Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

20 травня Олександр Черевко відповість на актуальні питання викладачів та студентів ЧНУ

Середа, 20 травня — важливий день, на який заплановано низку заходів. Об 11:00 відбудеться засідання вченої ради та ректорату Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького під головуванням голови вченої ради, в.о. ректора Олександра Черевка.

Будуть розглянуті питання дотримання вимог щодо забезпечення якості вищої освіти під час карантину, внесення змін до Правил прийому до університету в 2020 році, призначення академічних стипендій та багато інших.

Крім того, Олександр Черевко з 15:00 до 16:00 поспілкується зі студентами. Кожен охочий зможе отримати відповідь на своє питання під час онлайн спілкування у прямому ефірі на YouTube-каналі ЧНУ.

Запитання можна поставити завчасно, написавши в дірект сторінки ЧНУ в інстаграмі. Запрошуємо до розмови!

Джерело: cdu.edu.ua Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Студенти та викладачі ЧНУ можуть взяти участь у міжнародних програмах

Пропонуємо переглянути міжнародні програми для викладачів та студентів Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького від Вищої школи лінгвістичної (Ченстохова, Польща).

Вища лінгвістична школа в місті Ченстохові (WSL) є багаторічним партнером ЧНУ, яка проводить набір на участь у таких програмах:

Для студентів

• Програма «Подвійний диплом».

Програма є спільною освітньою програмою WSL та ЧНУ і передбачає одночасне навчання у двох закладах, що дає можливість нашим студентам отримати додаткові знання і два дипломи (український та європейський). Навчання за цією програмою відбувається здебільшого дистанційно.

У період екзаменаційної сесії студенти складають заліки та здають іспити (Літні та Зимові школи) у Польщі. У випадку продовження карантину навчання відбуватиметься тільки в онлайновій формі.

Доступні напрямки навчання у WSL:

• Соціальна робота (мова навчання: польська)
• Німецька мова
• Німецька мова в бізнесі — основи економічної освіти та підприємництва (мова навчання: німецька
• Англійська мова
• Англійська мова в бізнесі — основи економічної освіти та підприємництва (мова навчання: англійська)

Терміни найближчого з’їзду в рамках програми — 1-10 липня 2020.

Щоб подати заявку на участь в програмі «Подвійний диплом» з WSL, необхідно заповнити реєстраційну форму.

Кінцевий термін подачі заявок: 25 травня.

Запитання щодо участі в програмі «Подвійний диплом» надсилайте на електронну пошту Навчально-наукового центру зовнішніх і міжнародних зв’язків ЧНУ: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Для викладачів

Програми «Стажування» («Staż») та «Рівень володіння іноземною мовою (англійською / польською) — В2» («B2:język angielski / język polski»).

Дати проведення: 06 – 10 липня 2020 року.

Викладачі, які бажають взяти участь у програмах WSL, повинні надіслати скан-копію свого закордонного паспорта на електронну пошту ННЦ зовнішніх і міжнародних зв’язків ЧНУ: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

рганізатори програм зазначають, що у випадку, якщо епідеміологічна ситуація унеможливлюватиме безпосередню участь студентів та викладачів у програмах від Вищої лінгвістичної школи, всі заходи, передбачені програмами, можливо реалізувати дистанційно.

Джерело: cdu.edu.ua Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Студентка Анна Григоренко — серед призерів Усеукраїнського конкурсу юних науковців

Попри незручності, пов’язані з карантинними обмеженнями, наукове життя триває. Не стоять осторонь і студенти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Згідно з результатами підсумкового оцінювання, студентка 4 курсу Анна Григоренко посіла ІІІ призове місце на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт зі спеціальності «Історія та археологія», який третій рік поспіль проводився на базі факультету історії та права Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (м. Кропивницький).

Тема наукового дослідження Анни Григоренко — «Пантелеймон Куліш і формування української інтелігенції (середина – друга половина ХІХ ст.): до 200-річчя від дня народження». Присвятивши свій доробок внеску видатного українського письменника, філософа історії, громадського діяча ХІХ ст. Пантелеймона Куліша (1819–1897) у процес становлення української інтелектуальної еліти Наддніпрянщини й Галичини, вона не лише гідно вшанувала «перворядну зірку в українському письменстві» (як назвав Куліша Іван Франко), а й приємно здивувала членів журі своїм ідейним задумом, структурною оригінальністю та презентаційною привабливістю.

Як зазначає керівник проєкту, професор Юрій Присяжнюк, наукова новизна дослідження Анни Григоренко визначається тим, що вона, на відміну від усталеного погляду про особливу роль наукового доробку вченого у висвітленні дискусійних проблем слов’янознавства, спробувала, й небезуспішно, довести: вищим досягненням цієї особистості був якраз «терплячий і цілеспрямований» рух від слов’янофільської візії буття до національної. І саме в такому значенні варто сприймати внесок «емоційного й діяльного» Пантелеймона Куліша в українську національну справу.

Щиро бажаємо юній дослідниці життєвих гараздів і нових творчих злетів!

Джерело: cdu.edu.ua Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

75 років з дня Перемоги

Хіміки ЧНУ з початку року опублікували рекордну кількість статей у міжнародних наукових виданнях

Науковці кафедри хімії і наноматеріалознавства ННІ природничих та аграрних наук ЧНУ ім. Б. Хмельницького з початку 2020 року надрукували 16 статей у провідних світових журналах та 17 статей в українських наукових виданнях.

Завідувач кафедри, професор Борис Мінаєв каже:

— Така кількість наукових статей із високим імпакт-фактором від однієї кафедри за 4 місяці — це рекорд в Україні. Це велике досягнення кафедри хімії і наноматеріалознавства до Дня науки!

За словами науковця, статті опубліковані у виданнях усього світу: «Angewandte Chemie International Edition» («Прикладна хімія міжнародне видання», імпакт-фактор у всесвітній базі даних Scopus = 13.8) і «ACS Applied Materials & Interfaces» («Прикладні матеріали і Інтерфейс. Хім. Товариство США», імпакт-фактор у Scopus = 10.6), Small (імпакт-фактор у Scopus = 9.5); Nature Communication (імпакт-фактор у Scopus = 8.9) Низка журналів мають імпакт-фактор у Scopus не менш, ніж 3.

Серед авторів цих статей — сам Борис Мінаєв, представники його наукової школи Гліб Баришніков, Наталія Карауш-Кармазін, Сергій Бондарчук та інші.

— Науковці нашого університету — це люди, котрі своєю інтелектуальною творчою діяльністю гідно примножують наукові здобутки університету. Завдяки їм Черкаський національний упевнено тримає пальму першості та є флагманом університетської освіти й науки на Черкащині. Пишаюся таким колективом бажаю нових відкриттів та досягнень! — наголошує в.о ректора ЧНУ Олександр Черевко.

Джерело: cdu.edu.ua Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Бібліотека університету у післявоєнний час (на шляху до 100-річчя)

За ініціативи професора ННІ міжнародних відносин, історії та філософії, голови обласної організації Національної спілки краєзнавців України Василя Мельниченка на сайті університету стартувала рубрика "На шляху до сторіччя", у якій публікуватимуться нариси науковців з історії ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Лариса Синявська, доктор історичних наук, професор, та Оксана Силка, доктор історичних наук, професор підготували дослідження про наукову бібліотеку університету.

Йдучи до 100-річчя університету і оглядаючи його історію, не можна обійти увагою надзвичайно важливий підрозділ, своєрідне інтелектуальне серце закладу — наукову бібліотеку. На своєму шляху книгозбірня знала різні часи — матеріальну скруту 1920-х, лещата тоталітарної системи 1930-х, воєнне лихоліття і повоєнну відбудову 1940-х років. Пам’ятною сторінкою університету є відновлення роботи бібліотеки після звільнення краю від нацистів.

У період окупації бібліотека, як і увесь тодішній педагогічний інститут, зазнала значних збитків. Було пошкоджене приміщення бібліотеки, а фонди — залиті водою й пограбовані. Якщо до війни книжкові фонди бібліотеки становили 200 тис. примірників, то у 1945 році — 75 тис. примірників.

Лише завдяки подвижницькій роботі бібліотекарів, було врятовано частину літератури, яка стала основою для підготовки студентів відновленого інституту перших повоєнних років. «Це були люди совісті, героїзму. У той час по-іншому не можна було: холод, голод, без опалення, чорнило замерзало, не потрапляючи ще до зошитів, вибиті вікна, без освітлення, книги витягували із замерзлої води. Це була непосильна праця, але вижили», — так згадує ті часи бібліотекар І. Г. Гайдаєнко. Лише той факт, що в період 1944–1945 років серед населення Черкас працівниками бібліотеки було виявлено 600 примірників інститутських книжок, може говорити про їхню самовідданість щодо відновлення бібліотечних фондів.

Робота з відновлення інституту, включаючи й бібліотеку, розпочалася відразу після звільнення міста у грудні 1943 року. До 1 квітня 1944 року вдалося створити елементарні умови для функціонування бібліотеки у корпусі на вулиці Дашкевича. У «Звіті педагогічного інституту» за 1 семестр 1944 року зазначається, що «вся література була очищена від бруду, розставлена на стелажі за відділами, облікована. Чимало інститутських книг, близько 4000, відібрано у приватних осіб, вилучено з установ, приватних квартир, конфісковано на базарах тощо. Таким чином, на 01.04.1944 бібліотека вже була спроможна розпочати видачу книг читачам».

Спеціальною й підручною літературою було укомплектовано читальню (читальну залу) й бібліотеки кабінетів російської та української мови, російської та української літератури, інші.

У 1944 році під приміщення читальні було відведено ще одну кімнату на 45−50 робочих місць. Першим завідувачем читальної зали стала І. Г. Гайдаєнко. Документи свідчать, що за перше півріччя 1947–1948 років її відвідало 10500 читачів, видано: книг — 10550, журналів — 1350, газет — 2100 примірників. У зв’язку зі збільшенням навантаження на одного працівника у читальній залі у 1948 році була введена ще одна посада працівника (окрім завідувача), а також відбулось збільшення читацьких місць до 80. Час роботи читального залу був визначений з 08:30 до 22:00.

У 1948 році здійснено підрахунок старих та облік нових навчальних програм і методичних матеріалів. На той час у бібліотеці вже нараховувалося 86 назв у 9272 примірниках такої літератури. Було інвентаризовано 3014 книг та 2417 брошур, переплетено 265 книг. Книжковий фонд бібліотеки в умовах ідеологічної цензури того часу періодично зазнавав «чисток». Так, у 1947 році було вилучено 2400 примірників, у 1948 році — 381 примірник так званої «шкідливої літератури», 392 книги та 144 програми і методичних рекомендацій потрапили на перегляд до цензурного відомства (біологічна та інша література).

Продовжувалися роботи з приведення у належний вигляд підвального приміщення, де розташовувалося книгосховище (до його складу входили ізольована література, програми, архів газет тощо). У 1948 році в інституті почав працювати книжковий кіоск.

Тоді ж бібліотека розпочала збирання книг у тих викладачів і студентів, які протягом тривалого часу не повертали книги до абонемента. Було розіслано 67 повідомлень із попередженням про притягнення до відповідальності за неповернення книг. Такий досвід дав свої перші результати — 13 читачів здали книги.

При комплектуванні бібліотечного фонду особлива увага приділялася придбанню книг геолого-географічного спрямування для знову відкритого природничо-географічного факультету, аспірантури з питань біології, української та російської критичної літератури. Водночас, гострою залишалася проблема комплектування фондів літературою з історії, зоології, ботаніки, української та російської мови й літератури.

Бібліотекою у 1948–1949 роках на абонементі було видано книг — 24690, журналів — 147, читальною залою книг — 4187, журналів — 889, до кабінетів — книг — 2054, журналів — 911. Загалом було видано книг — 31079, журналів — 1711. За цей період бібліотеку відвідали 17379 осіб, читальну залу — 5994 особи.

Важливе значення мало долучення бібліотеки до міжбібліотечного абонемента. У 1948 році такий вид співпраці було налагоджено з Державною бібліотекою СРСР імені В. І. Леніна, бібліотекою Академії наук УРСР та бібліотекою Київського державного університету, згодом — з Одеською науковою бібліотекою імені М. Горького.

Щодо колективу працівників бібліотеки повоєнного часу, то відомо, що у 1944 році, відповідно до затвердженого штату, у ній працювало 6 осіб — завідувач бібліотеки (Марія Скоркіна), бібліограф, 2 працівники абонемента та 2 працівники читальної зали. У 1946 році з огляду на те, що лише 2 працівники мали бібліотечну освіту і досвід роботи, були організовані заняття з бібліотечної справи.

Вшановуючи пам’ять і віддаючи належне самовідданій праці працівників наукової бібліотеки нашого університету, вважаємо за доцільне назвати та стисло розповісти про тих, хто очолював колектив у післявоєнний період.

Білостоцький Наум Мойсейович народився 1901 року у Черкасах. Завідувач бібліотеки у 1934–1940 роках та 1946–1948 роках.

У 1930–1931 роках навчався (екстерном) у Черкаському інституті соціального виховання та у 1937−1939 роках (заочно) у Київському педагогічному інституті імені М. Горького на історичних відділеннях. У 1939 році вступив на заочне відділення аспірантури при Київському державному університеті, з якої у травні 1941 року пішов до лав Червоної армії; у 1946−47 роках — склав кандидатський мінімум зі спеціальності «Історія СРСР» в Узбецькому держуніверситеті; готував до захисту дисертаційну роботу на здобуття вченого звання кандидата історичних наук.

Після звільнення з лав Червоної армії, у 1946 році Наум Мойсейович повернувся до Черкас і розпочав роботу на посаді викладача/старшого викладача (з 01.01.1947) основ марксизму-ленінізму у Черкаському педагогічному інституті. З квітня по жовтень 1948 року — виконував обов’язки керівника кафедри марксизму-ленінізму.

У вересні 1946 року, суміщаючи викладацьку роботу, тимчасово повернувся на посаду завідувача бібліотеки інституту. Очоливши структурний підрозділ навчального закладу (до 16.05.1948), він зробив вагомий внесок у відновлення роботи та розбудову бібліотеки і поповнення її книжкового фонду.

Ройтберг Фроім Нахманович (Юхим Наумович) народився 1919 року у м. Коростень Житомирської області. У 1936–1941 роках навчався на геолого-географічному факультеті (географічне відділення) Київського державного університету, здобув кваліфікацію географа зі спеціальності «економічна географія». Під час війни перебував в евакуації у Краснодарському краї, потім — в Узбекистані, де викладав історію, географію та німецьку мову у школі, технікумі.

Після війни вчителював у Коростені, у 1947–1948 роках — викладач географії на природничо-географічному факультеті Черкаського педінституту. У 1948−1950 роках — завідувач інститутської бібліотеки, викладач нової історії та географії. Із 1950 року викладав на природничо-географічному факультеті, склав кандидатські екзамени. Був заступником голови профкому інституту. У жовтні 1952 року був звільнений у зв’язку з закриттям природничо-географічного факультету.

Скоркіна Марія Петрівна народилася 1881 року в Іжевську (Росія), працювала в земській лікарні. У Черкасах — із 1920 року. Працювала завідувачем міської та відомчих бібліотек міста. З 1934 року — у бібліотеці Черкаського педагогічного інституту, включаючи і певний період окупації (залишалася єдиним працівником бібліотеки). Відновилася на роботі у бібліотеці інституту 17 грудня 1943 року (з квітня 1944 року — завідувач бібліотеки). Починаючи з 1946 року, вона через стан здоров’я переходить на посади з меншим обсягом роботи і, врешті, у серпні 1953 року залишає роботу у бібліотеці.

Кудрявська (Шаліна) Олександра Олексіївна народилася 1890 року у Єкатеринбурзі (Росія). Закінчила історико-філологічний факультет Юр’євського Імператорського університету. Працювала викладачем у приватній чоловічій естонській гімназії, потім в університеті, що був переведений до Воронежа. Основним місцем роботи була університетська бібліотека, в якій вона очолила відділ іноземної літератури.

Події воєнного часу змусили Олександру Кудрявську залишити Воронеж і поневірятися іншими містами й селами, і врешті-решт залишитись у Смілі на Черкащині. В окупованій Смілі працювала секретарем і перекладачем у ветеринарному управлінні. Після звільнення Сміли від нацистів працювала у міському фінансовому відділі.

На роботу до бібліотеки педагогічного інституту прийшла 29 вересня 1944 року на посаду бібліографа і працювала на ній до 1956 року, а в бібліотеці — до 1 жовтня 1960 року. Бібліотекою тимчасово завідувала близько місяця у 1948 році. У рік ювілею викладачі і студенти добрим словом згадують усіх, хто у важкий повоєнний час працював у бібліотеці, докладав багато зусиль до вдосконалення її роботи, закладаючи основи майбутньої сучасної книгозбірні університету, яка носить ім’я Михайла Максимовича.

Лариса Синявська, доктор історичних наук, професор

Оксана Силка, доктор історичних наук, професор

Василь Мельниченко, кандидат історичних наук, професор

Джерело: cdu.edu.ua Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького