Видавнича діяльність бібліотеки

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЛЕТЕНЬ «КНИЖКОВА СКАРБНИЦЯ»	ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ «E-LIBRARY»
ПРЕС-МОНІТОРИНГОВИЙ ЗБІРНИК «ВІДГОМІН: ІМІДЖ ЧНУ ІМ. Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ	БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОКАЖЧИКИ
Інші публікації

Застосування новітніх інформаційних технологій у науковій бібліотеці ім. М. Максимовича як пріоритетний напрямок роботи

Н. Г. Конджарян

зав. методичного відділу

наукової бібліотеки ім. Максимовича

Черкаського національного університету 

ім. Б. Хмельницького

На всіх етапах розвитку суспільства інформаційні технології забезпечували обмін інформацією між людьми, колективами, відображали відповідний рівень й можливості систем реєстрації, збереження, обробки та передачі інформації в різних сферах діяльності людства.

Детальніше:Застосування новітніх інформаційних технологій у науковій бібліотеці ім. М. Максимовича як...

Бібліотечне видання до 100-річного ювілею університету

Детальніше:Бібліотечне видання до 100-річного ювілею університету

Великий терор інформаційний лист

Черкаська обласна державна адміністрація

Черкаська обласна рада

Черкаська міська рада

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Черкаська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

Черкаська обласна організація Національної спілки письменників України

Осередок Наукового товариства Шевченка в Черкасах

Центр гендерних досліджень

Шановні панове!

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ЗАПРОШУЄ 2 ЛИСТОПАДА 2017 р.ДО УЧАСТІ У

НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

ВЕЛИКИЙ ТЕРОР 1937–1938 РОКІВ

До 20 жовтня 2017 р. на електронну адресу velykyi_teror@ukr.net приймаються заявки для участі у роботі конференції. У заявці вказати інформацію про себе (прізвище, ім’я, місце роботи/навчання) і тему доповіді (із зазначенням рубрики).

Робота наукової конференції буде відбуватися за такими напрямами:

Радянський тоталітаризм: витоки, сутність.

Терор в СРСР як наукова проблема.

Жертви«Великого терору».

«Великий терор»: демографічні, суспільно-політичні, морально-психологічні наслідки.

Територія, технологія, хроніка «Великого терору».

Феномен терору: гендерний вимір.

Вшанування жертв репресій.

Публікація доповідей і виступів здійснюватиметься в соціальних мережах.

Вимоги до публікацій.

• Обсяг не більше 0,35 друк. арк. (14 тис. знаків); формат – А-4; шрифт – Times New Roman Cyr; кегль – 14; інтервал – 1,5; поля: верхнє, нижнє, праве – 1,5 см, ліве – 3 см.
• Посилання в тексті подаються в квадратних дужках (забороняється робити автоматичні зноски), де перша цифра вказує номер за переліком посилань (перелік подається в кінці статті), що даються згідно порядку їх появи в тексті; після коми через інтервал друкується номер сторінки цитованого джерела (напр., [1, 234].).
• Наприкінці подається Список використаної літератури, оформлений у відповідності до чинних стандартів.
• До публікації автор додає відомості про себе: прізвище, ім’я, науковий ступінь, вчене звання, посада, установа, домашня і робоча адреси, контактні телефони, e-mail.

Тексти подавати під час роботи науково-практичної конференції

Телефони для довідок:        (093) 8114924 – Лисиця Лариса Григорівна

          velykyi_teror@ukr.net

Наукова бібліотека ім. М. Максимовича в контексті історії й сьогодення ЧНУ ім. Б. Хмельницького

Матеріали секційного засідання містять статті та повідомлення, виголошені бібліотечними працівниками та науковцями на Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій 95-річчю Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького. У них висвітлюється історія наукової бібліотеки ім. М. Максимовича, традиційні та сучасні пріоритети розвитку бібліотечної справи, досвід роботи, алгоритм співпраці з різними установами. Розраховано на широке коло читачів.

Детальніше:Наукова бібліотека ім. М. Максимовича в контексті історії й сьогодення ЧНУ ім. Б. Хмельницького

Всеукраїнські Сковородинські навчання

Сковородинська освітня конференція

16 листопада 2017 р. в Києві відбулась Міжнародна науково-практична конференція «Морально-світоглядне природовідповідне й культуровідповідне вчення Г. С. Сковороди в сьогоденні», в роботі якої взяли участь науковці, педагоги, митці, музейні працівники, журналісти, представники громадських організацій.

Конференцію проведено згідно з Програмою Всеукраїнських Сковородинських навчань «Пізнай себе» і приурочено до 295-ліття від народження (3 грудня) й 223 роковин пам’яті (9 листопада) Григорія Савовича Сковороди (1722–1794) – великого українського мислителя-мудреця, педагога, філософа, поета, композитора, музиканта, співака, духовного практика, культурно-освітнього подвижника.

Співорганізатори Конференції: Громадський організаційний комітет з підготовки й проведення Всеукраїнських Сковородинських навчань «Пізнай себе», Інститут генези життя та Всесвіту, Духовно-просвітницький центр м. Києва. За сприяння Міністерства освіти і науки України у роботі Конференції взяли участь учителі української мови й літератури майже з усіх областей України.

Мета конференції – представити досягнення в галузі сковородинознавства та сприяти впровадженню морально-світоглядних педагогічних принципів Г. С. Сковороди в систему української освіти.

Провів Конференцію її ініціатор і автор концепції Сковородинських навчань культурософ Олександер Шокало.

З вітальними промовами до учасників Конференції звернулися: співголова Громадського організаційного комітету з підготовки й проведення Всеукраїнських Сковородинських навчань «Пізнай себе» академік НАН України Ярослав Яцків,  президент Української астрономічної асоціації, голова Українського міжнародного комітету з питань науки і культури при НАН України та член Оргкомітету Сковородинських навчань Валерій Решетинський, директор Інституту генези життя та Всесвіту, керівник Духовно-просвітницького центру м. Києва.

Від Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України доповідав заступник директора з наукової та видавничої діяльності Сергій Гальченко з темою «Рукописна спадщина Г. С. Сковороди».

Від Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України та Національного університету «Києво-Могилянська академія» виступив завідувач відділу історії філософії України, професор Сергій Йосипенко з темою «Григорій Сковорода й українська традиція».

Від Національної академії педагогічних наук Українивиступив професор, академік Георгій Філіпчук з темою «Григорій Сковорода: творення Людини», наголосивши на першочергових завданнях нинішньої освіти.

Музично-духовну спадщину Г. Сковороди висвітлювали кандидати мистецтвознавства Ігор Тилик та Лариса Горенко.

Культурософ Олександер Шокало обґрунтував основу й перспективу морально-світоглядного руху Сковородинства.

Від Інституту модернізації змісту освіти як головної установи в проведенні Сковородинських навчань виступив завідувач сектору національно-патріотичного виховання Іван Волик з темою«Всеукраїнські Сковородинські навчання «Пізнай себе» в системі освіти України».

Директор Центру Сковородинознавства Переяслав-Хмельницького педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, академік АН Вищої освіти України Микола Корпанюк розповів про традиційні Сковородинські читання.

Директор Коврайського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа I–III ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г. С. Сковороди Золотоніської районної ради Черкаської області Людмила Різник розповіла про роботу свого дослідно-експериментального закладу над темою «Школа цінностей та філософського сприйняття світу».

А вчитель української мови й літератури Першої міської гімназії м. Черкас Любов Гафінова поділилася досвідом освоєння філософськоїй поетичної спадщини Г. Сковороди в шкільній практиці.

Керівник клубу «Дорогами до прекрасного» Національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Людмила Рінгіс зробила презентацію своїх знахідок з увічнення українського просвітителя й поета засобами скульптури.

Кінодраматург Віра Мельник Григорій розповіла про маловідомі факти з життя Г. Сковорода, які побутують у легендах.

Старший науковий співробітник науково-дослідного відділу «Меморіальний музей Г. С. Сковороди» НІЕЗ «Переяслав» Інна Більченко звернулась до теми діяльності меморіальних музеїв Г. Сковороди в системі соціальних комунікацій.

Ґрунтовні напрацювання українських і зарубіжних сковородинознавців уміщено в збірнику матеріалів конференції.

Музично-вокальну програму «Сад божественних пісень» Григорія Сковороди» й театралізоване дійство представили: Дитячий хор «Либідь» (художній керівник і дириґент Лариса Чинчева); заслужений артист України, лауреат всеукраїнських і міжнародних конкурсів кобзар Тарас Силенко; лауреати всеукраїнських і міжнародних конкурсів Галина й Людмила Турчак та композитор, академік НАН України Володимир Широков; співробітники Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».

Яскравим образотворчим ключем до глибинного світу Григорія Сковороди стала виставка картин художника Генрі Ягодкіна «Григорій Сковорода в портретах».

Завдяки технічному забезпеченню Духовно-просвітницького центру м. Києва велась відеотрансляція роботи Конференції в Інтернеті, що значно розширило її аудиторію.

Оргкомітет Сковородинських навчань

ЗВЕРНЕННЯ

Учасників Міжнародної науково-практичної конференції

«Морально-світоглядне природовідповідне й культуровідповідне

вчення Г. С. Сковороди в сьогоденні»

до державних органів України та української громадськості

16 листопада 2017 р. в Києві відбулась Міжнародна науково-практична конференція «Морально-світоглядне природовідповідне й культуровідповідне вчення Г. С. Сковороди в сьогоденні», в роботі якої взяли участь науковці, педагоги, митці, журналісти, представники громадських організацій.

Конференцію проведено згідно з Програмою Всеукраїнських Сковородинських навчань «Пізнай себе» і приурочено до 295-ліття від народження (3 грудня) й 223 роковин пам’яті (9 листопада) Григорія Савовича Сковороди (1722–1794) – великого українського мислителя-мудреця, педагога, філософа, поета, композитора, музиканта, співака, духовного практика, культурно-освітнього подвижника.

Підтримуючи ініціативи конференції, присвяченої 290-літтю Г. С. Сковороди, на якій схвалено Великий проект «Григорій Сковорода–300», вважаємо першочерговим здійснення таких важливих підготовчих заходівдо 300-літнього ювілею українського генія:

1. З метою урочистого відзначення на державному рівні 300-ліття Г. С. Сковороди необхідно прийняти відповідну Постанову Верховної Ради України із внесенням Сковородинського ювілейного року до Календаря пам’ятних дат та ініціювати перед ЮНЕСКО про відзначення цієї пам’ятної дати на світовому рівні.

2. Спільними зусиллями МЗС України та українських закордонних громад установити пам’ятні знаки в країнах перебування Г. С. Сковороди: Словаччина, Чехія, Угорщина, Австрія, Північна Італія, Німеччина, Польща.

3. Створити на базі Малої Академії наук України Науково-освітній веб-портал «Григорій Сковорода» з метою висвітлення всієї бази знань про феномен Г. С. Сковороди: педагогічної, філософської, поетичної, композиторської, музично-співочої спадщини енциклопедиста та здобутків українського й зарубіжного сковородинознавства; ознайомлення української та світової спільноти з усіма аспектами подвижницького життя й культурно-просвітницької діяльності мудреця; популяризація природовідповідного й культуровідповідного морально-світоглядного руху Сковородинства.

4. Підготувати й видати повне академічне зібрання творів Г. С. Сковороди з паралельними текстами – мовою оригіналу та в перекладі на сучасну українську мову.

5. Підготувати й видати фундаментальну «Сковородинську енциклопедію», де має бути підсумовано понад двохсотрічний досвід вивчення всіх аспектів Сковородіани в українському й зарубіжному сковородинознавстві та визначено належне місце Г. С. Сковороди в національній і світовій культурах.

6. Створити ґрунтовний навчально-методичний посібник з вивчення творчості й життєвого шляху Г. С. Сковороди для загальноосвітніх закладів.

7. Інтегрувати вивчення філософської й літературної спадщини Г. С. Сковороди на засадах його філософсько-освітньої системи в уроки мови, літератури, історії, природознавства тощо.

8. Увести в навчальні програми музичних закладів України вивчення композиторської, музичної й співацької спадщини Григорія Сковороди.

9. Запровадити музичні програми (концерти хорового, сольного співу та інструментального виконавства) зтворів Г. С. Сковороди та творів інших композиторів на Сковородину поезію в Національній філармонії України та інших концертних залах України.

11. Запровадити Всеукраїнський фестиваль дитячого музичного мистецтва «Грицева сопілка».

12. Систематизувати всю наявну фільмографію про Г. С. Сковороду та зняти нові художні й документальні фільми про феномен мудреця для регулярного широкого показу по телебаченню і в кінотеатрах.

13. Систематизувати всю наявну образотворчу Сковородіану (живопис, графіка, скульптура), проводити художні виставкитавидавати мистецькі альбоми.

14. Регулярно проводити науково-практичні конференції з метою поглибленого вивчення творчої спадщини Г. С. Сковороди та представлення суспільству досягнень у галузі сковородинознавства.

15. Оформити «Класи-світлиці Григорія Сковороди» в середніх школах, середніх спеціальних та вищих навчальних закладах з відповідним поліграфічним та Інтернет ресурсом для унаочнення вивчення педагогічної, філософської, поетичної, музично-співочої спадщини, подвижницького життя й культурно-просвітницької діяльності Г. С. Сковороди. Класи-світлиці сприятимуть синтезуванню й освоєнню багатого розмаїття енциклопедичної спадщини Г. С. Сковороди.

17. Щоосені, до дня пам’яті Г. С. Сковороди – 9 листопада, провадити висадку дерев під символічною назвою «Гаї Григорія Сковороди». На основі цієї громадської ініціативи затвердити державну екологічну програму відродження природно-культурного середовища в Україні.

18. Запровадити туристичний просвітницький шлях «Кільце Сковороди» за маршрутом: Київ–Чорнухи–Лохвиця–Лубни–Полтава–Харків–Великий Бурлук–Бабаї–Валки–Сковородинівка–Коврай–Переяслав–Київ.

    16 листопада 2017 р.                                                        м. Київ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

ПРОГРАМА

відкриття

Всеукраїнських Сковородинських навчань

«Пізнай себе»

5 жовтня 2017

Пізнай самого себе і ти пізнаєш світ
                           Григорій  Сковорода

м. Черкаси

(конференц-зал, навчальний корпус №1)

Історіографічний доробок О. В. Тканка

Григорій Голиш

У славній когорті людей-легенд вищої освіти України чільне місце посідає Олександр Васильович Тканко. Доблесний воїн, герой Другої світової, відомий організатор освіти, знаний педагог і вчений, активний громадський діяч, полум’яний патріот України й рідного краю, він ще за життя зажив загальнонаціонального визнання й слави.

Детальніше:Історіографічний доробок О. В. Тканка

Інформаційний лист МОН про проведення Всеукраїнських Сковородинських навчань «Пізнай себе»

Завантажити програму Всеукраїнських Сковородинських навчань «Пізнай себе».

Всеукраїнські Сковородинські навчання «Пізнай себе»
Морально-світоглядна освітня система Григорія Сковороди
інформація взяла з сайту http://slovoprosvity.org/2017/08/15/vseukrajinski-skovorodynski-navchannya-piznaj-sebe/

«Срібна пора». Авторська передача Любові Голоти

Тема: «Сковородинівські навчання: до 300-річчя від дня народження українського філософа в 2022 році». Гість – Олександер Шокало, письменник
інформація взята з сайту http://schedule.nrcu.gov.ua/grid/channel/period/item-listen-popup.html?periodItemID=1737767

Пізнавши себе, збережемо в собі Людину
інформація взята з сайту http://grinchenko-inform.kubg.edu.ua/piznavshy-sebe-zberezhemo-v-sobi-lyudynu/

В Інтернеті - в Ґуґлі набрати Канал "Культура" і Діалог.

Боністична спадщина та наміри монетної регалії національних урядів доби Української революції 1917 – 1921 рр. (до 100-річчя національного грошового обігу)

Г. М. Голиш, директор
НБ ім. Максимовича, доцент

Українська революція 1917 – 1921 pp. викликала до життя цікаві явища грошового обігу, найзнаменнішим із яких було його глибоке реформування, уведення національної валюти урядом УНР та подальша емісія банкнот незалежної держави.

Детальніше:Боністична спадщина та наміри монетної регалії національних урядів доби Української революції 1917...

«Шевченкіана Миколи Негоди»

15 березня у науковій бібліотеці ім. М. Максимовича відбулось засідання літературної вітальні з нагоди 90-річчя від дня народження відомого українського письменника, нашого земляка Миколи Тодосійовича Негоди. Захід вступним словом розпочала його модератор, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури та компаративістики Ганна Андріївна Клименко-Синьоок. Вона нагадала окремі штрихи життєпису новітнього майстра слова.

Микола Тодосійович народився 9 січня 1928 року у с. Бузукові Черкаського району. В роки Другої світової війни був зв’язковим антифашистського підпілля, був бійцем 2-ої роти Холодноярського партизанського загону під командуванням П. Дубового. По війні закінчив Київський університет, Літературний інститут ім. Горького при СП СРСР. З 1956 р.- член Спілки письменників України. У 1977 – 1988 рр. очолював Черкаську обласну організацію Спілки письменників України.
Автор пісні-реквієму «Степом, степом…», дванадцяти поетичних збірок, серед яких «Ростуть сини», «Зерно на долоні», «Промовляють очі», «Степом, степом», драматичної поеми «Дума про Кобзаря», історичної драми «Гетьман», нарисів «Галина Буркацька» та «Данило Нарбут», документальної повісті «Говоритиму з віками», романів «Холодний Яр», «Отаман Мамай», «Божа кара», автобіографічної повісті «Сповідь перед собою».
Лауреат літературної премії «Берег надії» імені Василя Симоненка, заслужений діяч мистецтв України, почесний громадянин м. Черкаси, нагороджений бойовими орденами та медалями.
Виразно прочитали вірші студентки ННІ української філології та соціальних комунікацій: Вероніка Скрипай (3-б курс)-«Тарасова мати»; Юлія Кіндратенко(2-б курс)-« Шевченкові очі» із циклу «Тарасовими шляхами» ; Семеген Вікторія(2-б курс) - «Явори»; Тищенко Олена(2-б курс) - «Уклін, Тарасе»; Панікар Марія (2-б курс) - «Монолог Никона Прудкого».
Пісенний вернісаж подарував вокальний гурт «Юна»
у складі студенток 4 курсу Наталії Зінченко та Юлії Снісаренко .
Теплими спогадами про Миколу Негоду поділився директор наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Г. М. Голиш.
Насамкінець студентка-першокурсниця ННІ іноземних мов, переможниця Шевченкового конкурсу читців Анастасія Бринько зворушливо прочитала поему
Т. Г.Шевченка «Сова».
Учасники цього літературного дійства отримали на пам’ять книги М. Негоди «Сповідь перед собою»
та переглянули тематичну книжкову виставку «Шевченкіана Миколи Негоди».

Warning: No images in specified directory. Please check the directoy!

Debug: specified directory - https://biblioteka.cdu.edu.ua/images/gallerys/52