ВІТАЄМО!

РАДІОДИКТАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ В НАУКОВІЙ БІБЛІОТЕЦІ

Уже далеко не вперше до написання радіодиктанту національної єдності долучилися й співробітники нашої книгозбірні. Адже всі ми свідомі того, що цей захід не лише дає змогу перевірити на практиці свої знання мови материнської, але й дозволяє відчути себе невід’ємною частинкою нашої великої української спільноти.

Нам, бібліотечним працівникам було дуже приємно й комфортно класти на папір текст ювілейного радіодиктанту, підготовленого відомим майстром Слова й видавцем Іваном Малковичем. Адже диктант – про її Високошляхетність книгу як одвічне джерело знань і найбільше надбання людської цивілізації. І як добре, що лейтмотивом цього національно-інтегрального тексту стала думка про незнищенність Книги, яка нині виступає у двох іпостасях – традиційній та електронній.

Тож вітаючи всіх наших користувачів із Днем української писемності та мови, зичимо нових успіхів в опануванні солов’їною та нев’янучої любові до нашого мовного оберега – Книги!

З’явився чат-бот для перекладу суржику українською

У Telegram та Viber запустили чат-бота «Стоп⛔Суржик», який перекладає суржик українською мовою. Слова, які поки відсутні у словнику, можна вносити власноруч.

Що можна зробити у чат-боті:

• написати слово-суржик і отримати український відповідник;
• перевірити свої знання;
• якщо не знаходите певного слова-суржика, можете його внести у словник бота із перекладом українською.

За словами розробника чат-бота, керівника FlashBot.Pro Дениса Карпенка, робота над чат-ботом велася протягом місяця і досі триває, адже словник поповнюється щодня.

На сьогодні словник суржику містить понад 3 тис. 300 слів та словосполучень.

«Славетні земляки» - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник Тарас Григорович Шевченко

Наукова бібліотека ім. М. Максимовича започатковує серію публікацій «Славетні земляки», яку відкриває видатний український поет, прозаїк, драматург, художник Тарас Григорович Шевченко

Усе життя і творчість славетного земляка були присвячені українському народові. Тарас Шевченко є автором збірок віршів, поем, повістей, балад та понад тисячі картин. Іменем письменника названо 164 населених пунктів в Україні. Його поезію перекладено понад 100 мовами. Як виявляється, найбільшу популярність твори Шевченка здобули в Польщі та англомовних країнах. Також поезію Тараса Григоровича переклали на мову есперанто та східні мови: японську, корейську, арабську.

Детальніше:«Славетні земляки» - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник Тарас Григорович...

Подарунок творця слово

Днями фонди нашої книгозбірні поповнилися ще одним гарним виданням. Його нам подарував Василь Михайлович Костін – провідний фахівець інформаційно-обчислювального відділу. Це його перша україномовна книга (досі писав російською).

Хоча Василь Михайлович за освітою радіоінженер, він уже давно кохається в літературному слові й має хист його творця. До речі, свого часу він ще й закінчив музичне училище, має гарний ґолос.

«Стежина до зірок» – так називається нове дітище Василя Костіна (у 2 книгах). Це перша книга його студентського роману, котра оповідає про долю простого сільського хлопця, напівсироти, котрий завдяки своїм здібностям і наполегливості вступив до провідного музичного закладу столиці. У романі майстерно змальовано студентські будні, подано розмаїту гаму почуттів, «…і торжество, і натхнення, і життя, і сльози, і любов…»

Студенти-фізики ЧНУ — в вищій лізі наукових журналів

Мрією кожного науковця в галузях фундаментальних наук є публікація його наукових результатів в журналах, які включені до міжнародних наукових баз. Далеко не кожному науковцю це вдається. А от студентам-фізикам Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького це вдалося.

Як розповідає їхній науковий керівник, відомий в Україні фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, професор кафедри фізики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, заслужений діяч науки і техніки України Андрій Гусак, процес наукової творчості, від зародження ідеї до нового наукового результату і його перевірки та застосування, є зазвичай непростим і драматичним. Важливим етапом є публікація результатів досліджень у науковому журналі. Ті рецензовані журнали, які включені до міжнародних наукових баз типу Scopus або Web of Science, за авторитетом, якістю рецензування та цитованістю поділяються на чотири квартилі Q1, Q2, Q3, Q4. Мрією кожного науковця в галузях фундаментальних наук є публікація його наукових результатів у журналах першого квартилю Q1 — своєрідній вищій лізі журналів. Далеко не всім, навіть досвідченим науковцям, це вдається. А от студентам-фізикам ЧНУ у цьому році це вдалося вже двічі. Щойно в журналі першого квартилю Computational Materials Science з’явилася стаття (doi.org/10.1016/j.commatsci.2020.110114) магістрантки Вікторії Пасічної та її наукового керівника: «Alternative algorithms for simultaneous modeling of ordering and intermediate compound growth during reactive diffusion», ViktoriiaPasichna, AndriyGusak. Трохи раніше в цьому році теж у журналі першого квартилю Physical Chemistry Chemical Physics була опублікована стаття (doi.org/10.1039/C9CP06337D) студента 4-го курсу Ярослава Гур’єва «Elementary models of the “flux driven anti-ripening” during nanobelt growth» (Gusak, A., Huriev, Y., Malyi, O. I., & Tang, Y.) А днями прийнята до друку ще одна стаття Ярослава, щоправда, в журнал другого квартилю — «першої» міжнародної ліги (Entropy), що теж дуже непогано. Андрій Михайлович підкреслює систематичну працю і наполегливість наших молодих науковців:

— Весною ми вітали їх із першими місцями в наукових всеукраїнських студентських конкурсах із фізики та прикладної математики, відповідні результати були опубліковані в авторитетних академічних українських журналах. Однак молоді люди не зупиняються у своєму рості, і ставлять перед собою все амбітніші задачі. Нам відомо чимало історій, коли футбольні команди заходили в вищу лігу, а потім вертались униз. Звичайно, квартиль, імпакт-фактор, індекс Гірша і таке інше — це лише окремі (не найголовніші) показники — як свого роду брязкальця для марнославства. Головне — це прагнення ставити нові і коректні питання природі і отримувати задоволення від пошуку відповідей на них. Як буде з нашими молодими науковцями — залежить і від них самих, і від університету, і від нашої держави — чи стане професія справжнього вченого-дослідника престижною (як була років 60 тому) або принаймні достатньою для забезпечення нормального життя на рівні середнього класу.

Наукове видання істориків ЧНУ отримало нагороду Всеукраїнського конкурсу наукових та навчальних видань

Протягом вересня-жовтня 2020 року Сумський національний аграрний університет, Інститут вищої освіти НАПН України, Рада молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України, Громадська організація «Інноваційний університет», ТОВ «Видавничо-торговий дім «Університетська книга» проводили Всеукраїнський (національний) конкурс наукових та навчальних видань «Відкрита наука, сталий розвиток та інноваційні агротехнології».

Мета конкурсу — популяризація наукових і методичних розробок, що забезпечують супровід освітнього процесу в українських закладах вищої освіти, відповідають стандартам вищої освіти, сприяють створенню нових знань, здобуттю студентами якісної вищої освіти та поширенню в академічному середовищі передових практик у навчанні, викладанні та науці.

Із понад 300 наукових видань до участі в конкурсі були допущені 219. За результатами конкурсу збірник наукових праць, підготовлений професорами Сергієм Корновенком, Анатолієм Морозовим та кандидатом історичних наук Юлією Пасічною, отримав спеціальну відзнаку «Інноваційне видання».

Збірник документів і матеріалів уміщує документи законодавчого, розпорядчого, управлінського характеру, які дозволяють ґрунтовно осмислити події Української революції 1917-1921 рр. Більшість документів введено до наукового обігу вперше.

Науковців ЧНУ запрошують на вебінари про Web of Science

Науковці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького запрошуються на загальноукраїнські вебінари у грудні й листопаді.

Реєстрацію відкрито. Необхідно перейти за посиланням та натиснути на «Register» і заповнити анкету. Трансляція проходитиме у «Webex», підключення можливе лише з техніки з операційною системою вище ХР та оновленими версіями браузерів. Також запрошуємо долучитися до нового формату навчання — 45-хвилинні вебінари з висвітленням тем і відповідями на запитання, що найчастіше звучали протягом 2020 року.

Детальніше:Науковців ЧНУ запрошують на вебінари про Web of Science

Шановні користувачі!

Пропонуємо вашій увазі інтегрований національний електронний інформаційний ресурс «Diasporiana», метою якого є збереження інтелектуальної спадщини української еміграції. Фонди електронної бібліотеки містять велику кількість рідкісних і цінних еміграційних документів та видань різних років, доступ користувачів до яких може бути обмежений через їх відсутність у більшості бібліотек та архівів України. «Diasporiana» передбачає створення цифрових копій таких видань для їх збереження та надання вільного доступу до них через мережу Інтернет і орієнтована на широкі кола користувачів. Читаймо разом!

У Києві відкрили віртуальний музей Івана Франка

У Києві презентували віртуальний музей, який містить 3D-тури залами квартири-музею родини Івана Франка та аудіогіди різними мовами. Проєкт реалізований Міжнародним фондом Івана Франка за підтримки Українського культурного фонду.

Музей складається з п’яти залів:

• зала № 1 «Іван Франко у Києві»: про перебування письменника у столиці у 1885, 1886 та 1909 роках;
• зала № 2 «Нащадки Франка»: про дітей та онуків Франка;
• зала № 3 «Тарас Франко»: про другого сина Івана Франка, який з 1950 по 1971 рік жив у цій квартирі і працював у Києві;
• зала № 4 «Іван Франко у малярських практиках сина»: про невідому широкому загалу колекцію малярських практик Тараса Франка;
• зала № 5 «Проєкти Міжнародного фонду Івана Франка»: про діяльність Фонду, реалізовані проєкти та ініціативи.

Віднині віртуальну 3D-мандрівку родинним помешканням Франків можна здійснити на спеціальному сайті Франкоvі у супроводі аудіогідів українською, англійською, німецькою та російською мовами. Завдяки зручній навігації і 360° панорамам віртуальні туристи можуть ознайомитися та оглянути експозицію: архівні документи, машинописи, приватні речі, світлини із сімейного архіву, листи, родинні меблі та колекцію картин.

Ресурс підтримує технологію VR, яка дозволяє погуляти залами музею та продивитися експозицію навіть з дому. Таку технологію використовують музеї США, Нідерландів, Польщі, Індії та Єгипту.

На онлайнплатформі також створений розділ «Архів», де виставлені цифрові копії архівних документів, фотографій та листів, а також розміщений картографічний ресурс «Іван Франко на мапі Європи», де відзначені меморіальні місця перебування Івана Франка за життя.

Проєкт віртуального музею переміг у програмі УКФ «Створюємо інноваційний культурний продукт» і мав на меті в інтерактивній формі, з використанням технологій віртуальної та доповненої реальності, популяризувати постать Івана Франка та його родини як в Україні, так і за кордоном.

Під час реалізації проєкту також було проведено 10 вуличних перформансів історичними місцями, якими гуляв Іван Франко під час своїх приїздів до Києва у 1885, 1886 та 1909 роках.