Електронні бібліотеки

Шановні друзі!

Якщо книга – джерело знань, то бібліотека – шлях до нього. Не претендуючи на вичерпність викладу, наукова бібліотека ім. М. Максимовича пропонує вам корисні посилання на відкриті українські та закордонні бібліотеки. Ви маєте унікальну можливість скористатися доступом до безкоштовних і цілком легальних ресурсів світових знань, увіковічених у літературі.

Детальніше:Електронні бібліотеки

І знову дарунки!

Уже не вперше наша книгозбірня отримує в дар цінні книжкові дарунки від відомого черкаського археолога, педагога, краєзнавця, кандидата історичних наук, давнього друга бібліотеки Тетяни Миколаївни Нераденко. Подаровані видання «Археологія України» і «Молюхів Бугор: розкопки і романтика» обов’язково займуть гідне місце у фондах нашої бібліотеки і стануть в пригоді для навчальних і наукових розвідок викладачів та студентів університету.

Авторка навчально-методичного видання «Археологія України» подає у книзі експериментальну навчальну програму діяльності секції археології, яка працює в складі відділення історії Малої академії наук України. Загалом ця книга умовно складається із декількох частин: «Навчальної програми», «Додатків», де Т. М. Нераденко фокусує увагу читачів на «Матеріальних комплексах археологічних культур України» й подає вичерпну за змістом біографічну довідку про «Дослідників археології України минулого і сьогодення». Фундаментальний «Ілюстрований словник-довідник», спрямований на допомогу педагогам та учням Малої академії наук України, цілісно доповнює працю, покликану підвищувати статус позашкільної освіти в Україні.

Захоплива романтика експедицій учнівських археологічних розкопок, цікаві факти про виявлені унікальні знахідки, які дозволили зробити важливі наукові відкриття та розгадати багато таємниць поселення періоду неоліту та енеоліту «Молюхів Бугор» цікаво описані у подарованому авторкою виданні «Молюхів Бугор: розкопки і романтика».

Колектив наукової бібліотеки висловлює щиру вдячність Тетяні Миколаївні за подаровані книги і зичить їй міцного здоров’я, творчого натхнення та нових відкриттів!

З’явився новий сайт про літературу, мистецтво і музику — Суспільне Культура

Запрацював новий сайт суспільного мовника Суспільне Культура, на якому можна буде читати різноманітні публікації про літературу, мистецтво, кіно і музику, дивитися онлайн телеканал UA: КУЛЬТУРА та слухати радіостанцію UA: Радіо Культура. Окрім цього, на сайті будуть програми, документальні фільми та ексклюзивні концерти.

«Суспільне Культура — це майданчик, який буде об’єднувати національний та локальний культурний контент, а також телебачення, радіо та діджитал — розповіла генеральна продюсерка цифрових платформ Суспільного Тетяна Кисельчук. — З погляду розробки Суспільне Культура — це логічне продовження сайтів Суспільне Новини та Суспільне Спорт. Ми намагаємося бути доступними та комфортними для читачів, глядачів, слухачів Суспільного та розташовуємо всі наші медіаактиви в одному місці».

За словами виконавчого продюсера телеканалу UA: КУЛЬТУРА Лук’яна Галкіна, сайт Суспільне Культура дозволить новій аудиторії побачити телевізійний контент.

Запрошуємо до створення історії ЧНУ в світлинах!

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького готується до сторіччя. Сто років — це ціла епоха, наповнена історичними подіями. І заклад вищої освіти завжди у вирі цих подій. Водночас історія ЧНУ — це історія кожного студента, викладача, усіх, хто тут викладав, працював, навчався.

Тому запрошуємо долучитися до створення ювілейного фотоальбому «Черкаський національний університет: історія у світлинах». Для цього треба знайти власні світлини або світлини своїх рідних, які пов’язані з інститутом, університетом, що нині носить назву Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького.

Наступний етап — сканування фото в гарній якості. У наші часи це зробити можливо і цих зусиль варто докласти, щоб фотоальбом був якісним.

Опишіть фото: якого року зроблене, яка подія зображена, кажіть, хто на світлині, якщо є відомі у навчальному закладі люди, викладачі — зазначте й це.

Відскановані світлини з описом можна надіслати на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Нагадуємо також, що вас чекає Асоціація випускників ЧНУ. Вона має на меті стати своєрідною системою спілкування тих, хто вже залишив стіни університету, між собою і з тими, хто в ЧНУ навчається та викладає. Адже різним поколінням студентів ЧНУ є про що поговорити, згадати. Їхнє спільне завдання — успадковувати, продовжувати і розвивати традиції попередніх поколінь університетської родини, допомагати своїй alma mater у подальшому поступі.

Сторіччя ЧНУ — це лише перший крок, ще один привід об’єднати всіх, хто починав свої життєві та професійні досягнення з його стін, хто пам’ятає і цінує свої студентські роки.

А ще ви маєте можливість завантажити світлини про ваше навчання, і це буде внеском у створення літопису університету в світлинах.

Тож об’єднуймося і давайте зробимо сторіччя нашої alma mater пам’ятним для всіх!

Асоціація випускників

Вперше українську мову обирають більше читачів книжок, ніж російську – дослідження

32% читачів віддають перевагу читанню книжок українською. Про це свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання», яке провели цього року на замовлення Українського інституту книги.

Дослідження проводила компанія Info Sapiens у серпні-вересні 2020 року – на замовлення Українського інституту книги. Авторки дослідження: дослідниці Інна Волосевич та Анастасія Шуренкова, координаторка – керівниця аналітичного відділу УІК Ірина Батуревич.

Дослідження показало, що вперше за часи незалежності України українські читачі почали надавати перевагу саме україномовним книжкам: 32% українською проти 27% – російською.

У дослідженні взяли участь 3 тис. 900 осіб, а саме: 2 тис. 100 дорослих та 1 тис. 800 дітей. Зокрема, було проведено вісім фокусгруп з дорослими респондентами, віком 18-59 років та 16 фокус груп з дітьми, віком 6-17 років.

Респонденти надали відповіді на 44 запитання, що широко охоплюють книжкову тематику.

З повним текстом звіту можна ознайомитися настиснувши на зображення титульної сторінки звіту.

«Її шляхетність Книга: від давнини до сьогодення»: історики ЧНУ обговорили картини-вітражі

Завідувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки професор Анатолій Морозов, директор центру археологічних пам'яток Андрій Касян зустрілися з директором наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Григорієм Голишем.

Під час зустрічі Григорій Голиш ознайомив їх із повноколірними картинами-вітражами. Ними оздоблений конференц-зал книгозбірні, де традиційно проходять загальноуніверситетські культурно-просвітницькі і профспілкові заходи.

Вітражі об'єднані темою «Її шляхетність Книга: від давнини до сьогодення» і висвітлюють не лише історію становлення книги й бібліотеки, а й слугують пропагандою книги серед користувачів та учасників масових заходів і занять, а у перспективі стануть частиною експозиції музею історії книги.

Уклінна вдячність спонсорам

Днями у нашій бібліотеці відбулася на перший погляд абсолютно прозаїчна подія, котра мала свою передісторію. Упродовж кількох років над бібліотечним корпусом нависав крислатий старий клен, й відтак постійним був ризик, що це трухляве дерево під час поривів вітру може впасти й завдати непоправної шкоди приміщенню. На жаль, в університеті не виявилося відповідної техніки чи коштів, аби залагодити вказану проблему очевидних ризиків.

Дирекція книгозбірні звернулася за допомогою до наших традиційних спонсорів – СТОВ «Чапаєвське»(с. Благодатне Золотоніського району). Це потужне підприємство очолює давній друг нашої бібліотеки, відомий аграрій, пошанований Золотою зіркою Героя українського народу Анатолій Васильович Марченко.

Для виконання робіт було надіслано аж три одиниці потужної техніки (автомобіль «Камаз», трактор з дереводробилкою і телескопічний навантажувач «Маніту», а також 5 працівників. Дуже оперативно дерево було звалено, подріблено й вивезено. Загальна вартість виконаних робіт становила понад 5 тисяч гривен.

Дирекція наукової бібліотеки ім. М. Максимовича щиросердно вдячна працівникам СТОВ «Чапаєвське» та його очільнику А. В. Марченку за цінну шефську допомогу. Хай щедрою буде ваша хліборобська нива, дні наповнені новими звершеннями, радістю, щастям і здоров’ям.

Г. М. Голиш, директор НБ ім. М. Максимовича

Революція Гідності. Незалежні духом

Гідність. Свобода. Що лежить в основі цих, здавалося б, простих і очевидних понять? Конституція України визначає гідність одним із ключових понять і найвищою соціальною цінністю громадянина своєї країни. Держава зобов’язана створити своїм громадянам такі умови, за яких би обмеження свободи, порушення і приниження гідності людини та знецінення її самоповаги стали би неможливими.

Щоразу, повертаючись до подій Революції Гідності далекого-близького 2013 року, мимоволі витягуєш із схованок власної пам’яті спогади й емоції, які одночасно відчували і співпереживали мільйони українців. Сьогодні ділимося з вами реальними історіями людей, з якими нас, працівників наукової бібліотеки імені М. Максимовича зводила і продовжує зводити доля. І ми за це їй невимовно вдячні, адже ці люди творять і пишуть гідну і вільну історію нашої з вами країни.

Детальніше:Революція Гідності. Незалежні духом

Цінне поповнення фондів

Днями наша книгозбірня збагатилась черговим книжковим дарунком: науковими виданнями з історичної тематики та випусками «Вісника Київського державного лінгвістичного університету. (Серія: Історія, економіка, філософія)».

Такому цінному поповненню бібліотечних фондів ми завдячуємо науковцям Юрію Іларіоновичу Терещенку та Тетяні Сергіївні Осташко. Хочеться відзначити, що підбірка подарованих книг тісно пов’язана з науковою діяльністю дарувальників.

Ю. І. Терещенко – доктор історичних наук, академік Української академії історичних наук, почесний краєзнавець України, – працює в Київському державному лінгвістичному університеті, де очолює кафедру Історії України та зарубіжних країн. Юрій Іларіонович є головним редактором подарованих випусків «Вісника Київського державного лінгвістичного університету. (Серія: Історія, економіка, філософія)».

Т. С. Осташко – провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук. Свою наукову діяльність вона присвятила дослідженню історії визвольних змагань в Україні 1917 – 1923 рр. Про славну сторінку історії України – період Української революції та визвольних змагань – і йде мова в подарованих книгах.

Спогади Миколи Чеботаріва та Ісака Мазепи – активних учасників визвольних змагань 1917 – 1923 рр. – містять розповідь не лише про маловідомі факти української історії ХХ ст., а й дають можливість ближче і яскравіше відчути атмосферу тих років. Нариси та поезії Євгена Маланюка присвячені бойовим діям та військовим діячам Армії УНР. Цінними є також праці істориків, а саме, праці Дмитра Дорошенка «Історія України 1917 – 1922 рр.» та Миколи Капустянського «Похід українських армій на Київ-Одесу в 1919 році».

Колектив наукової бібліотеки висловлює щиру вдячність за отримані в дарунок цінні видання. Вони займуть гідне місце у фондах нашої бібліотеки та будуть запропоновані для користування не лише студентам та викладачам Інституту міжнародних відносин, історії та філософії, але й усім, хто цікавиться історією України.

Відділ комплектування та наукової обробки документів

Днями наша бібліотека поповнилася цінним виданням, яке подарував його автор, наш давній друг Григорій Юхимович Діхтяренко.

Це його новий роман-розмисел «Попіл на крилах». Г. Ю. Діхтяренко – відомий письменник, автор близько десятка поетичних збірок та книг прози. Він є чинним членом Національної спілки письменників України і лауреатом літературної премії ім. М. Старицького. Своїми враженнями після прочитання нового твору відомого письменника ділиться завідувачка сектору книгозберігання й абонементу художньої літератури Юлія Анатоліївна Кажукало.

Свого часу М. Рильський влучно написав:

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля…

Саме таке бажання виникло в мене під час ознайомлення з щойно видрукованою книгою Григорія Діхтяренка «Попіл на крилах». Адже у книзі зустрічаємо широке використання рідковживаних, призабутих в лексиці слів, а часом, й авторських новотворів. Тож словник стане у пригоді. Яке ж бо розмаїття слова! Ось тільки деякі слова-цікавинки, використані у творі: велебарвне, кількоро, одідичив, наприпочатку, потуркував, залітки, виморщив усмішку, нічутінку не вередував, спогаданка, нажабився, поквасніло на душі, розмир, рвійко, денник (у значенні щоденник), проязичити, гляд, повідь, споминок тощо. Так по-новому, свіжо й оригінально позначає письменник елементи об’єктивної дійсності, посилює за їх допомогою загальний емоційний вплив на читача, збагачує образну канву роману.

Отже, перед нами роман-розмисел. Головний герой Гордій Орленко стоїть на порозі свого 96-річчя. Він поринає у фронтові спогади, читаючи свій щоденник. Композиційно роман можна умовно розділити на дві частини. В першій – подано щоденник головного героя, що охоплює період червень–серпень 1945 р., а саме похід колони репатріантів, колишніх військовополонених радянських солдатів, що були в полоні у гітлерівців, на радянську територію. Цих, виснажених у концентраційних таборах та примусових роботах, колишніх солдатів Червоної армії гнали пішо з фашистської неволі на радянську територію. Гордій же мусив виконати спецзавдання штабу і супроводити колону репатріантів до пункту призначення.

Головний герой роману роздумує про те, як радянська система руйнувала долі людей, котрі провинилися лише тим, що опинились у полоні. У своїй країні, удома, до військовополонених ставилися не краще, ніж німці. Вдома на них дивились, як на зрадників Батьківщини. Колишні військовополонені підлягали арешту та суду, їх примусово висилали у виправно-трудові табори, прикріпляли до підприємств з особливо важкими або шкідливими умовами праці.

Григорій Діхтяренко знайомить читача й з історіями остарбайтерів. Тільки з Черкащини було вивезено на каторжні роботи до Німеччини 60 000 осіб. А скільки українських жінок та дівчат через прокляту війну не зазнали сімейного та материнського щастя!

У другій половині роману спогади про Другу світову війну переплітаються з думками про трагічні події в сучасній Україні: російсько-українську гібридну війну, в якій сучасні українці, а серед них і онук головного героя Артем, захищають свою землю і честь.

У книзі багато персонажів, багато переплетених драматичних сюжетних ліній; роман про наше сьогоднішнє і учорашнє життя, про почуття, які не передати словами, про любов до рідного, єдиного, неймовірно красивого краю – України.

Головна ж думка твору, на мій погляд, сконцентрована у словах головного героя: «А де тепер молодим черпати сили? Та їм для опору снагу дає рідна земля! А ще міці треба набиратися з героїзму пращурів, просто пам’ятати прізвища й імена своїх героїв. Бо далека історія провіщала: за свободу ще доведеться воювати. Східний сусід зі своїх закривавлених пазурів нас просто так не випустить – випадає тільки вириватися…»

Представлена книга буде цікава шанувальникам військової мемуаристики, історикам та всім, хто вболіває за долю рідної землі. Отож рекомендую для прочитання!