Запрошуємо до створення історії ЧНУ в світлинах!

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького готується до сторіччя. Сто років — це ціла епоха, наповнена історичними подіями. І заклад вищої освіти завжди у вирі цих подій. Водночас історія ЧНУ — це історія кожного студента, викладача, усіх, хто тут викладав, працював, навчався.

Тому запрошуємо долучитися до створення ювілейного фотоальбому «Черкаський національний університет: історія у світлинах». Для цього треба знайти власні світлини або світлини своїх рідних, які пов’язані з інститутом, університетом, що нині носить назву Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького.

Наступний етап — сканування фото в гарній якості. У наші часи це зробити можливо і цих зусиль варто докласти, щоб фотоальбом був якісним.

Опишіть фото: якого року зроблене, яка подія зображена, кажіть, хто на світлині, якщо є відомі у навчальному закладі люди, викладачі — зазначте й це.

Відскановані світлини з описом можна надіслати на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Нагадуємо також, що вас чекає Асоціація випускників ЧНУ. Вона має на меті стати своєрідною системою спілкування тих, хто вже залишив стіни університету, між собою і з тими, хто в ЧНУ навчається та викладає. Адже різним поколінням студентів ЧНУ є про що поговорити, згадати. Їхнє спільне завдання — успадковувати, продовжувати і розвивати традиції попередніх поколінь університетської родини, допомагати своїй alma mater у подальшому поступі.

Сторіччя ЧНУ — це лише перший крок, ще один привід об’єднати всіх, хто починав свої життєві та професійні досягнення з його стін, хто пам’ятає і цінує свої студентські роки.

А ще ви маєте можливість завантажити світлини про ваше навчання, і це буде внеском у створення літопису університету в світлинах.

Тож об’єднуймося і давайте зробимо сторіччя нашої alma mater пам’ятним для всіх!

Асоціація випускників

З’явився чат-бот для перекладу суржику українською

У Telegram та Viber запустили чат-бота «Стоп⛔Суржик», який перекладає суржик українською мовою. Слова, які поки відсутні у словнику, можна вносити власноруч.

Що можна зробити у чат-боті:

• написати слово-суржик і отримати український відповідник;
• перевірити свої знання;
• якщо не знаходите певного слова-суржика, можете його внести у словник бота із перекладом українською.

За словами розробника чат-бота, керівника FlashBot.Pro Дениса Карпенка, робота над чат-ботом велася протягом місяця і досі триває, адже словник поповнюється щодня.

На сьогодні словник суржику містить понад 3 тис. 300 слів та словосполучень.

«Її шляхетність Книга: від давнини до сьогодення»: історики ЧНУ обговорили картини-вітражі

Завідувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки професор Анатолій Морозов, директор центру археологічних пам'яток Андрій Касян зустрілися з директором наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Григорієм Голишем.

Під час зустрічі Григорій Голиш ознайомив їх із повноколірними картинами-вітражами. Ними оздоблений конференц-зал книгозбірні, де традиційно проходять загальноуніверситетські культурно-просвітницькі і профспілкові заходи.

Вітражі об'єднані темою «Її шляхетність Книга: від давнини до сьогодення» і висвітлюють не лише історію становлення книги й бібліотеки, а й слугують пропагандою книги серед користувачів та учасників масових заходів і занять, а у перспективі стануть частиною експозиції музею історії книги.

Подарунок творця слово

Днями фонди нашої книгозбірні поповнилися ще одним гарним виданням. Його нам подарував Василь Михайлович Костін – провідний фахівець інформаційно-обчислювального відділу. Це його перша україномовна книга (досі писав російською).

Хоча Василь Михайлович за освітою радіоінженер, він уже давно кохається в літературному слові й має хист його творця. До речі, свого часу він ще й закінчив музичне училище, має гарний ґолос.

«Стежина до зірок» – так називається нове дітище Василя Костіна (у 2 книгах). Це перша книга його студентського роману, котра оповідає про долю простого сільського хлопця, напівсироти, котрий завдяки своїм здібностям і наполегливості вступив до провідного музичного закладу столиці. У романі майстерно змальовано студентські будні, подано розмаїту гаму почуттів, «…і торжество, і натхнення, і життя, і сльози, і любов…»

Революція Гідності. Незалежні духом

Гідність. Свобода. Що лежить в основі цих, здавалося б, простих і очевидних понять? Конституція України визначає гідність одним із ключових понять і найвищою соціальною цінністю громадянина своєї країни. Держава зобов’язана створити своїм громадянам такі умови, за яких би обмеження свободи, порушення і приниження гідності людини та знецінення її самоповаги стали би неможливими.

Щоразу, повертаючись до подій Революції Гідності далекого-близького 2013 року, мимоволі витягуєш із схованок власної пам’яті спогади й емоції, які одночасно відчували і співпереживали мільйони українців. Сьогодні ділимося з вами реальними історіями людей, з якими нас, працівників наукової бібліотеки імені М. Максимовича зводила і продовжує зводити доля. І ми за це їй невимовно вдячні, адже ці люди творять і пишуть гідну і вільну історію нашої з вами країни.

Детальніше:Революція Гідності. Незалежні духом

Наукове видання істориків ЧНУ отримало нагороду Всеукраїнського конкурсу наукових та навчальних видань

Протягом вересня-жовтня 2020 року Сумський національний аграрний університет, Інститут вищої освіти НАПН України, Рада молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України, Громадська організація «Інноваційний університет», ТОВ «Видавничо-торговий дім «Університетська книга» проводили Всеукраїнський (національний) конкурс наукових та навчальних видань «Відкрита наука, сталий розвиток та інноваційні агротехнології».

Мета конкурсу — популяризація наукових і методичних розробок, що забезпечують супровід освітнього процесу в українських закладах вищої освіти, відповідають стандартам вищої освіти, сприяють створенню нових знань, здобуттю студентами якісної вищої освіти та поширенню в академічному середовищі передових практик у навчанні, викладанні та науці.

Із понад 300 наукових видань до участі в конкурсі були допущені 219. За результатами конкурсу збірник наукових праць, підготовлений професорами Сергієм Корновенком, Анатолієм Морозовим та кандидатом історичних наук Юлією Пасічною, отримав спеціальну відзнаку «Інноваційне видання».

Збірник документів і матеріалів уміщує документи законодавчого, розпорядчого, управлінського характеру, які дозволяють ґрунтовно осмислити події Української революції 1917-1921 рр. Більшість документів введено до наукового обігу вперше.

Днями наша бібліотека поповнилася цінним виданням, яке подарував його автор, наш давній друг Григорій Юхимович Діхтяренко.

Це його новий роман-розмисел «Попіл на крилах». Г. Ю. Діхтяренко – відомий письменник, автор близько десятка поетичних збірок та книг прози. Він є чинним членом Національної спілки письменників України і лауреатом літературної премії ім. М. Старицького. Своїми враженнями після прочитання нового твору відомого письменника ділиться завідувачка сектору книгозберігання й абонементу художньої літератури Юлія Анатоліївна Кажукало.

Свого часу М. Рильський влучно написав:

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля…

Саме таке бажання виникло в мене під час ознайомлення з щойно видрукованою книгою Григорія Діхтяренка «Попіл на крилах». Адже у книзі зустрічаємо широке використання рідковживаних, призабутих в лексиці слів, а часом, й авторських новотворів. Тож словник стане у пригоді. Яке ж бо розмаїття слова! Ось тільки деякі слова-цікавинки, використані у творі: велебарвне, кількоро, одідичив, наприпочатку, потуркував, залітки, виморщив усмішку, нічутінку не вередував, спогаданка, нажабився, поквасніло на душі, розмир, рвійко, денник (у значенні щоденник), проязичити, гляд, повідь, споминок тощо. Так по-новому, свіжо й оригінально позначає письменник елементи об’єктивної дійсності, посилює за їх допомогою загальний емоційний вплив на читача, збагачує образну канву роману.

Отже, перед нами роман-розмисел. Головний герой Гордій Орленко стоїть на порозі свого 96-річчя. Він поринає у фронтові спогади, читаючи свій щоденник. Композиційно роман можна умовно розділити на дві частини. В першій – подано щоденник головного героя, що охоплює період червень–серпень 1945 р., а саме похід колони репатріантів, колишніх військовополонених радянських солдатів, що були в полоні у гітлерівців, на радянську територію. Цих, виснажених у концентраційних таборах та примусових роботах, колишніх солдатів Червоної армії гнали пішо з фашистської неволі на радянську територію. Гордій же мусив виконати спецзавдання штабу і супроводити колону репатріантів до пункту призначення.

Головний герой роману роздумує про те, як радянська система руйнувала долі людей, котрі провинилися лише тим, що опинились у полоні. У своїй країні, удома, до військовополонених ставилися не краще, ніж німці. Вдома на них дивились, як на зрадників Батьківщини. Колишні військовополонені підлягали арешту та суду, їх примусово висилали у виправно-трудові табори, прикріпляли до підприємств з особливо важкими або шкідливими умовами праці.

Григорій Діхтяренко знайомить читача й з історіями остарбайтерів. Тільки з Черкащини було вивезено на каторжні роботи до Німеччини 60 000 осіб. А скільки українських жінок та дівчат через прокляту війну не зазнали сімейного та материнського щастя!

У другій половині роману спогади про Другу світову війну переплітаються з думками про трагічні події в сучасній Україні: російсько-українську гібридну війну, в якій сучасні українці, а серед них і онук головного героя Артем, захищають свою землю і честь.

У книзі багато персонажів, багато переплетених драматичних сюжетних ліній; роман про наше сьогоднішнє і учорашнє життя, про почуття, які не передати словами, про любов до рідного, єдиного, неймовірно красивого краю – України.

Головна ж думка твору, на мій погляд, сконцентрована у словах головного героя: «А де тепер молодим черпати сили? Та їм для опору снагу дає рідна земля! А ще міці треба набиратися з героїзму пращурів, просто пам’ятати прізвища й імена своїх героїв. Бо далека історія провіщала: за свободу ще доведеться воювати. Східний сусід зі своїх закривавлених пазурів нас просто так не випустить – випадає тільки вириватися…»

Представлена книга буде цікава шанувальникам військової мемуаристики, історикам та всім, хто вболіває за долю рідної землі. Отож рекомендую для прочитання!

Шановні користувачі!

Пропонуємо вашій увазі інтегрований національний електронний інформаційний ресурс «Diasporiana», метою якого є збереження інтелектуальної спадщини української еміграції. Фонди електронної бібліотеки містять велику кількість рідкісних і цінних еміграційних документів та видань різних років, доступ користувачів до яких може бути обмежений через їх відсутність у більшості бібліотек та архівів України. «Diasporiana» передбачає створення цифрових копій таких видань для їх збереження та надання вільного доступу до них через мережу Інтернет і орієнтована на широкі кола користувачів. Читаймо разом!

ВІТАЄМО!

РАДІОДИКТАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ В НАУКОВІЙ БІБЛІОТЕЦІ

Уже далеко не вперше до написання радіодиктанту національної єдності долучилися й співробітники нашої книгозбірні. Адже всі ми свідомі того, що цей захід не лише дає змогу перевірити на практиці свої знання мови материнської, але й дозволяє відчути себе невід’ємною частинкою нашої великої української спільноти.

Нам, бібліотечним працівникам було дуже приємно й комфортно класти на папір текст ювілейного радіодиктанту, підготовленого відомим майстром Слова й видавцем Іваном Малковичем. Адже диктант – про її Високошляхетність книгу як одвічне джерело знань і найбільше надбання людської цивілізації. І як добре, що лейтмотивом цього національно-інтегрального тексту стала думка про незнищенність Книги, яка нині виступає у двох іпостасях – традиційній та електронній.

Тож вітаючи всіх наших користувачів із Днем української писемності та мови, зичимо нових успіхів в опануванні солов’їною та нев’янучої любові до нашого мовного оберега – Книги!