«Славетні земляки» - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник Тарас Григорович Шевченко

Наукова бібліотека ім. М. Максимовича започатковує серію публікацій «Славетні земляки», яку відкриває видатний український поет, прозаїк, драматург, художник Тарас Григорович Шевченко

Усе життя і творчість славетного земляка були присвячені українському народові. Тарас Шевченко є автором збірок віршів, поем, повістей, балад та понад тисячі картин. Іменем письменника названо 164 населених пунктів в Україні. Його поезію перекладено понад 100 мовами. Як виявляється, найбільшу популярність твори Шевченка здобули в Польщі та англомовних країнах. Також поезію Тараса Григоровича переклали на мову есперанто та східні мови: японську, корейську, арабську.

Детальніше:«Славетні земляки» - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник Тарас Григорович...

У вільний доступ виклали оцифровану літературно-мистецьку періодику

У межах проєкту «Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття», який Читомо реалізовує за підтримки Українського культурного фонду, було оцифровано і викладено у вільний доступ 8 літературно-мистецьких журналів. Оцифровані примірники розміщені у форматі pdf на сайті Бібліотеки українського мистецтва.

Літературно-мистецькі журнали, які тепер доступні онлайн:

• Образотворче мистецтво: 53 числа
• Авангард: 4 числа
• Арка: 9 чисел та Бібліографічний покажчик змісту
• Художники України: 28 чисел
• Кіно: Систематичний покажчик змісту журналу
• Світло й тінь: 8 номерів
• Терем: 10 номерів
• Світо-вид: 17 номерів

«Навіщо сьогодні, коли ми задихаємося від контенту на будь-який смак, оцифровувати старі журнали? Хіба не простіше викинути їх на смітник? Ні. Як і будь-яка річ, журнали несуть на собі відбиток часу. І формою, і змістом – максимально повно – вони вміщують інформацію про минуле, про атмосферу, в якій зростали наші мами, бабусі, прадідусі. Тож букіністичні та антикварні видання допомагають зрозуміти нас самих. Будь-хто, в залежності від обставин, може відчути необхідність зазирнути у старий журнал. Дослідник, який шукає щось конкретне, або просто хтось захоче приготувати страву за давнім рецептом.

Переглядаючи старі видання, можна відслідковувати сам ритм часу. Сучасність, з її швидкістю, потребує, щоб це можна було зробити онлайн. Тому й необхідно сканувати журнали та оприлюднювати їх в інтернеті», – коментує координаторка проєкту з оцифрування і засновниця Бібліотеки українського мистецтва Катерина Лебедєва.

У межах проєкту «Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття», який Читомо реалізовує за підтримки Українського культурного фонду, було оцифровано і викладено у вільний доступ 8 літературно-мистецьких журналів. Оцифровані примірники розміщені у форматі pdf на сайті Бібліотеки українського мистецтва.

Сайт бібліотеки українського мистецтва: huartlib.org

Студенти-фізики ЧНУ — в вищій лізі наукових журналів

Мрією кожного науковця в галузях фундаментальних наук є публікація його наукових результатів в журналах, які включені до міжнародних наукових баз. Далеко не кожному науковцю це вдається. А от студентам-фізикам Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького це вдалося.

Як розповідає їхній науковий керівник, відомий в Україні фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, професор кафедри фізики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, заслужений діяч науки і техніки України Андрій Гусак, процес наукової творчості, від зародження ідеї до нового наукового результату і його перевірки та застосування, є зазвичай непростим і драматичним. Важливим етапом є публікація результатів досліджень у науковому журналі. Ті рецензовані журнали, які включені до міжнародних наукових баз типу Scopus або Web of Science, за авторитетом, якістю рецензування та цитованістю поділяються на чотири квартилі Q1, Q2, Q3, Q4. Мрією кожного науковця в галузях фундаментальних наук є публікація його наукових результатів у журналах першого квартилю Q1 — своєрідній вищій лізі журналів. Далеко не всім, навіть досвідченим науковцям, це вдається. А от студентам-фізикам ЧНУ у цьому році це вдалося вже двічі. Щойно в журналі першого квартилю Computational Materials Science з’явилася стаття (doi.org/10.1016/j.commatsci.2020.110114) магістрантки Вікторії Пасічної та її наукового керівника: «Alternative algorithms for simultaneous modeling of ordering and intermediate compound growth during reactive diffusion», ViktoriiaPasichna, AndriyGusak. Трохи раніше в цьому році теж у журналі першого квартилю Physical Chemistry Chemical Physics була опублікована стаття (doi.org/10.1039/C9CP06337D) студента 4-го курсу Ярослава Гур’єва «Elementary models of the “flux driven anti-ripening” during nanobelt growth» (Gusak, A., Huriev, Y., Malyi, O. I., & Tang, Y.) А днями прийнята до друку ще одна стаття Ярослава, щоправда, в журнал другого квартилю — «першої» міжнародної ліги (Entropy), що теж дуже непогано. Андрій Михайлович підкреслює систематичну працю і наполегливість наших молодих науковців:

— Весною ми вітали їх із першими місцями в наукових всеукраїнських студентських конкурсах із фізики та прикладної математики, відповідні результати були опубліковані в авторитетних академічних українських журналах. Однак молоді люди не зупиняються у своєму рості, і ставлять перед собою все амбітніші задачі. Нам відомо чимало історій, коли футбольні команди заходили в вищу лігу, а потім вертались униз. Звичайно, квартиль, імпакт-фактор, індекс Гірша і таке інше — це лише окремі (не найголовніші) показники — як свого роду брязкальця для марнославства. Головне — це прагнення ставити нові і коректні питання природі і отримувати задоволення від пошуку відповідей на них. Як буде з нашими молодими науковцями — залежить і від них самих, і від університету, і від нашої держави — чи стане професія справжнього вченого-дослідника престижною (як була років 60 тому) або принаймні достатньою для забезпечення нормального життя на рівні середнього класу.

Великий Державотворець – Пили́п О́рлик

До 348-ї річниці від дня народження Пилипа Орлика (1672-1742), видатного українського державного, військового і політичного діяча, гетьмана України, співавтора Угод та Конституційних прав і вольностей Війська Запорозького.

Детальніше:Великий Державотворець – Пили́п О́рлик

Науковців ЧНУ запрошують на вебінари про Web of Science

Науковці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького запрошуються на загальноукраїнські вебінари у грудні й листопаді.

Реєстрацію відкрито. Необхідно перейти за посиланням та натиснути на «Register» і заповнити анкету. Трансляція проходитиме у «Webex», підключення можливе лише з техніки з операційною системою вище ХР та оновленими версіями браузерів. Також запрошуємо долучитися до нового формату навчання — 45-хвилинні вебінари з висвітленням тем і відповідями на запитання, що найчастіше звучали протягом 2020 року.

Детальніше:Науковців ЧНУ запрошують на вебінари про Web of Science

Відкриті міжнародні бази даних

Потік інформації сьогодення є безперервним. Вибірка потрібного матеріалу займає певний час. Для оптимізації процесу навчання та розвитку створюються та розробляються різноманітні сервіси, які акумулюють інформацію в базах даних. Доступ до матеріалів не завжди безкоштовний.

Наукова бібліотека ім. М. Максимовича Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького постійно оновлює списки посилань на різноманітні міжнародні та вітчизняні інформаційні сервіси. Зокрема, було оновлено вміст наукометричних баз даних та додано нові безоплатні бази даних:

• Iopscience – база даних наукових матеріалів;
• Jstor – некомерційна організація, мета якої використовуючи інформаційні технології допомагати науковій спільноті із збереження, використання та розвитку наукових праць, досліджень;
• OECD – онлайн бібліотека Організації економічної співпраці та розвитку;
• Wiley – відкрита онлайн бібліотека;
• Statista – сервіс спеціалізується на статистиці різноманітних даних.

У Києві відкрили віртуальний музей Івана Франка

У Києві презентували віртуальний музей, який містить 3D-тури залами квартири-музею родини Івана Франка та аудіогіди різними мовами. Проєкт реалізований Міжнародним фондом Івана Франка за підтримки Українського культурного фонду.

Музей складається з п’яти залів:

• зала № 1 «Іван Франко у Києві»: про перебування письменника у столиці у 1885, 1886 та 1909 роках;
• зала № 2 «Нащадки Франка»: про дітей та онуків Франка;
• зала № 3 «Тарас Франко»: про другого сина Івана Франка, який з 1950 по 1971 рік жив у цій квартирі і працював у Києві;
• зала № 4 «Іван Франко у малярських практиках сина»: про невідому широкому загалу колекцію малярських практик Тараса Франка;
• зала № 5 «Проєкти Міжнародного фонду Івана Франка»: про діяльність Фонду, реалізовані проєкти та ініціативи.

Віднині віртуальну 3D-мандрівку родинним помешканням Франків можна здійснити на спеціальному сайті Франкоvі у супроводі аудіогідів українською, англійською, німецькою та російською мовами. Завдяки зручній навігації і 360° панорамам віртуальні туристи можуть ознайомитися та оглянути експозицію: архівні документи, машинописи, приватні речі, світлини із сімейного архіву, листи, родинні меблі та колекцію картин.

Ресурс підтримує технологію VR, яка дозволяє погуляти залами музею та продивитися експозицію навіть з дому. Таку технологію використовують музеї США, Нідерландів, Польщі, Індії та Єгипту.

На онлайнплатформі також створений розділ «Архів», де виставлені цифрові копії архівних документів, фотографій та листів, а також розміщений картографічний ресурс «Іван Франко на мапі Європи», де відзначені меморіальні місця перебування Івана Франка за життя.

Проєкт віртуального музею переміг у програмі УКФ «Створюємо інноваційний культурний продукт» і мав на меті в інтерактивній формі, з використанням технологій віртуальної та доповненої реальності, популяризувати постать Івана Франка та його родини як в Україні, так і за кордоном.

Під час реалізації проєкту також було проведено 10 вуличних перформансів історичними місцями, якими гуляв Іван Франко під час своїх приїздів до Києва у 1885, 1886 та 1909 роках.

Козаки-характерники

• Хто такі козаки-характерники?
• Чи насправді вони були наділені магічними властивостями?
• Гопак – танок чи бойове мистецтво характерників?

Про все це та інше можна дізнатись в даному дописі та на сторінці Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича ЧНУ ім. Б. Хмельницького у Facebook!

Детальніше:Козаки-характерники

Інструкція з використання електронних ресурсів книгозбірні

Наукова бібліотека ім. М. Максимовича ЧНУ ім. Б. Хмельницького представляє Вашій увазі відеоінструкцію з використання електронних ресурcів книгозбірні. Пропонуємо до перегляду відеоматеріали, які стануть Вам у пригоді і дозволять покрокове використання інформаційних електронних ресурсів віддаленого доступу та опрацювання локального продукту у комфортних спеціалізованих читальних залах наукової бібліотеки.

Оновлення "Електронного читального залу"

Наукова бібліотека ім. М. Максимовича Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького постійно доповнює коло сучасних сервісів, працює над удосконаленням існуючих послуг та розширенням інформаційної підтримки користувачів.

Безперервне поповнення електронного контенту книгозбірні формує і без того значну за розмірами базу даних підручників у електронному вигляді. З метою поліпшення зручності пошуку інформації, її опрацювання та використання, на сайті наукової бібліотеки було створено сторінку з переліком посилань на електронні бібліотеки.

Розділ «Бібліотеки електронних книг та підручників» створений для користувачів, які мають потребу у перегляді чи завантаженні електронних підручників та книг. Для використання даних розділу необхідно перейти до «Електронного читального залу» та обрати відповідний пункт меню.

Змін зазнав і розділ «Електронні ресурси вільного доступу». Тепер він складається із переліку посилань на різноманітні наукові ресурси та архіви, які стануть у пригоді науковцям, студентам та усім охочим.

Ми прагнемо до змін та завжди відриті для співпраці і вдосконалення. Нам важлива Ваша думка! Пропозиції та зауваження приймаємо особисто, за адресами та телефонами: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; (0472) 35-52-29 – директор, (0472) 37-30-92 – відділ комплектування та наукової обробки даних, (0472) 33-44-81 – інформаційно-бібліографічний відділ, (0472) 37-12-54 – центральний абонемент.