Відкрита лекція Павла Кретова на тему: «ХХІ століття - століття філософії, або про вибір катастроф»

Вчена рада університету заслухала питання про діяльність наукової бібліотеки

   31 жовтня 2019 року відбулося чергове засідання вченої ради Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького. Серед інших було й розглянуто питання "Про діяльність та перспективи розвитку наукової бібліотеки ім. М. Максимовича."

    Вчена рада заслухала відповідну доповідь директора наукової бібліотеки доцента Голиша Г. М. і на загал схвалила роботу трудового колективу книгозбірні та прийняла ухвалу з питань її діяльності.

     Подаємо виклад основних положень доповіді директора наукової бібліотеки та ухвалу вченої ради.

Доповідь директора НБ ім. М. Максимовича Г. М. Голиша

Ухвала вченої ради

Подарунок від обкому профспілки

Днями матеріально-технічна база нашої книгозбірні отримала вагоме поповнення. Завдяки спонсорській допомозі обласного комітету профспілки працівників освіти і науки (голова – заслужений працівник освіти УкраїниО. Д. Жалдак) придбано новий ноутбук Acer. Цей електронний пристрій оснащений потужним та сучасним центральним процесором Intel Core 13 7 Gen, з об’ємом оперативної пам’яті 8 гігабайт та SSD накопичувачем об'ємом 256 гігабайт.

Використання ноутбуку розширить можливості роботи з наукометричними базами даних Web of Science, Scopus та наповнення бази даних Google Scholar. Завдяки придбаному портативному комп’ютеру Acer наукова бібліотека отримує нові можливості використання інноваційних комп’ютерних технологій (ремонт комп’ютерної техніки з використанням спеціалізованих комп’ютерних програм, інтеграція електронної та паперової форм документів у отриманні інформації, посилення тенденції інформаційного самообслуговування тощо). Поряд з цим новий ноутбук стане в пригоді для медіа супроводу тих численних культурно-просвітницьких масових заходів, які проводяться в нашій книгозбірні, а також для урізноманітнення форм On-line спілкування.

Колектив наукової бібліотеки імені М. Максимовича щиросердно вдячний обкому профспілки та його голові Ользі Дем’янівні Жалдак за цей справді неоцінений дарунок. Сподіваємося на подальшу співпрацю.

Відділ інформаційних технологій НБ ім. М. Максимовича

Книжкові дарунки від Канадського інституту українських студій

      Наукова бібліотека ім. М. Максимовича нещодавно отримала щедрі книжкові дарунки (у кількості 60 примірників) від Канадського інституту українських студій – осередку українознавчих студій при Альбертському університеті в Едмонтоні, який веде науково-дослідну та видавничу діяльність з української та україно-канадської тематики. Таку можливість ми отримали завдяки клопотанню проректора з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Корновенка Сергія Валерійовича, директора інституту міжнародних відносини, історії і філософії Земзюліної Наталії Іванівни та професора кафедри української літератури та компаративістики ННІ української філології та соціальних комунікацій  Пахаренка Василя Івановича та за сприяння пані Ольги Стадниченко, яка є викладачем Альбертського університету, а свого часу працювала у нашому університеті.    

       Радує факт підтримки університетської книгозбірні та надання їй безкорисливої допомоги. Особливу цінність для бібліотеки становлять фундаментальні дослідження відомих діячів української діаспори в Канаді: Зенона Когута, Ярослава Федорука, Сергія Ціпка та ін. з питань історії України періоду Козацької доби, часів Другої світової війни, висвітлення історичних особливостей українсько-польських відносин, ворожої сутності російської пропагандистської політики та її злочинної діяльності стосовно українців.

       Вражає ґрунтовністю історичних фактів видання «Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915-1947). Дослідження. Спогади, Документи», яке базується на  зібраних у архівах України, Польщі та Канади матеріалів, де відтворено бачення відомими дослідниками долі українців Холмщини та Підляшшя, депортованих углиб Росії під час Першої світової війни. Заслуговують на увагу і дослідження дисидентських рухів 1960-1980-х років в Україні, спогади її безпосереднього учасника, правозахисника і співзасновника Української Гельсінської групи,  Миколи Руденка.

      Цікавими і цінними є й численні англомовні монографії та українські переклади праць з історіографії, міжнародних відносин й економіки. Серед дарунків також представлена література з українських церковних студій і мистецтвознавства. Втім, найбільш широко представлені видання з історії українського літературознавства, де подано не лише матеріали публіцистичного, критичного характеру, а й «Антологія нової української поезії», художні твори Володимира Винниченка, Емми Андієвської, які стануть у пригоді студентам-філологам.

        Подаровані видання, без сумніву, викличуть жвавий інтерес у студентів історичних та філологічних спеціальностей та у широкого кола зацікавлених осіб.

      Наукова бібліотека ім. М. Максимовича після наукового опрацювання дарунків представить їх на оновленому сайті та під час анонсованих відкритих переглядів літератури в навчально-наукових інститутах та на факультетах університету.

Дарунок від Інституту української мови НАН України

Нещодавно наукова бібліотека ім. М. Максимовича отримала черговий безцінний дарунок від Інституту української мови НАН України – 80 примірників мовознавчої літератури. Особлива подяка професору, завідувачці кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Мартиновій Ганні Іванівні, яка впродовж багатьох років плідно співпрацює з цією академічною установою. Саме завдяки цій співпраці ми маємо змогу поповнювати фонди нашої книгозбірні такою необхідною для викладачів та студентів-філологів літературою.

Серед подарованих книг цікавими є монографії з різних галузей мовознавчої науки: історії української мови, граматики, діалектології, фразеології, термінології, етимології тощо. Серед численних словників звертає на себе увагу «Український лексикон кінця XVIII поч. XXI ст. – словник-індекс у 3-х т.», який містить близько 300 тис. слів з найпопулярніших словників української мови: тлумачних, енциклопедичних, орфографічних та ін. Словник дає різноманітну інформацію про слово: написання, наголошування, наявність формальних варіантів і омонімів тощо. Цінним є також «Словник української мови в 11-ти томах. Додатковий том: у 2-х книгах» – словник тлумачного типу, у якому зафіксовано нові слова, значення слів та відтінки значень, особливості слововживання, стійкі словосполучення, фразеологізми, не охоплені «Словником української мови» в 11-ти томах (1970 – 1980 рр.). Це лексика, що функціонує в художньому, публіцистичному, науково-популярному, розмовному, офіційно-діловому, конфесійному стилях української мови (загалом 35 тис. слів). Ідеографічний словник нової лексики є першим в українській лексикографії. Він подає близько 4 тис. слів і словосполук, що з’явилися в українській мові за роки незалежності й виражають спільне поняття.

         Серед  дарунків особливо цінним є «Бучацьке Євангеліє XVII – XVIII ст.» – видатна пам’ятка української мови та мистецтва. Факсимільне видання манускрипту побачило світ у 2011 році. Метаграфоване видання Бучацького Євангелія полегшить працю над його текстом науковцям різних галузей та ознайомлення з ним усіх, хто цікавиться історією української духовності та культури.

      Колектив наукової бібліотеки висловлює щиросердну вдячність Інституту української мови НАН України за подаровані книги. Найближчим часом в Інституті української філології та соціальних комунікацій буде проведено відкритий перегляд вказаної літератури. Ласкаво просимо наших користувачів до ознайомлення з цією добіркою літератури.

Відділ комплектування та наукової обробки літератури.

Дякуємо за подаровані книги!

Уже втретє Черкаський книжковий фестиваль став справжнім «Перехрестям культур» для представників провідних українських видавництв, мистецтвознавців, письменників, журналістів, громадських діячів та небайдужих до книги і читання містян і гостей цього непересічного дійства.

Серед цікавого розмаїття презентацій відомих і маститих творців поетичного слова, круглих столів та креативних майстер-класів, головною все ж таки була ЇЇ Величність – КНИГА! Вдячні шанувальники книги отримали справжнє свято спілкування з книжковими новинками – неперевершеним таїнством пізнання нового.

Долучилася до участі у книжковому фестивалі і наукова бібліотека ім. М. Максимовича. Виставка-продаж науково-методичних праць викладачів Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького упродовж трьох днів збирала біля себе колишніх випускників, учителів, краєзнавців – загалом усіх тих, хто живе активно і цікавиться книжковими новинками.   

Атмосфера насиченого позитивними емоціями книжкового дійства надихнула працівників наукової бібліотеки на спілкування з непересічним особистостями, які виявили бажання підтримати акцію «Подаруй бібліотеці книгу». Приємною несподіванкою для колективу університетської книгозбірні став щедрий дарунок у вигляді цілого комплекту цінної літератури від видавців Ярослава  Кузика та ветерана АТО Влада Сорда («Дім химер»).

Не залишився осторонь цієї культурної акції і відомий  журналіст, громадський і політичний діяч – Олесь Доній, який подарував науковій бібліотеці авторську книгу «Трансформація української національної ідеї». Підтримали шляхетну благодійну акцію і письменник-журналіст Остап Дроздов, і Ігор Володимирович Волошин, заступник міського голови Черкас, подарувавши бібліотеці підбірку цікавих книг. Отримані книжкові дарунки висвітлюють окремі питання з історії України, літературознавства, психології, педагогіки, філософії та художньої літератури.

        Колектив наукової бібліотеки висловлює щиру вдячність усім благодійникам, людям із щедрою душею за внесок у формуванні фонду. Дарування книг є давньою формою доброчинності та надійним джерелом поповнення фонду, адже факт надходження дарів до книгозбірні – це показник престижу бібліотеки, який визначає її роль у суспільному житті країни. Подібна увага до бібліотеки радує та надихає на нові звершення. Щиро зичимо творчого натхнення, нових креативних проектів та процвітання усім, хто щедро і безкорисливо допомагає бібліотекам – культурно-просвітницьким осередкам суспільства.

Янголи життя: військові лікарі про Майдан та участь у бойових діях на Сході України

21 листопада українці всього світу відзначають День Гідності та Свободи – доленосний день в історії України, адже саме шість років тому розпочалася революція, яка переродила українську націю. Тоді, у 2013 році громадяни України вийшли на Майдани Незалежності міста Києва, Львова, Донецька, Харкова, Ужгорода, Луцька та інших міст України й висловили свою позицію щодо дружби з Євросоюзом. Цього дня Уряд Азарова оприлюднив рішення щодо призупинення процесу підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Незгодні з таким рішенням громадяни розгорнули наметове містечко на головній площі України. На очах у всього світу влада розстрілювала свій народ за бажання мати людську гідність і право самим обирати своє життя. Але ніхто не усвідомлював, що снайпери будуть розстрілювати мирний Майдан – людей з дерев'яними щитами… Тоді, на Майдані Незалежності, від їхніх підступних куль загинуло 78 протестувальників. Герої Небесної Сотні пішли на небеса...

Попереду був розпач і біль за втратою життів Небесної Сотні... Українська нація, випробувавши жагу до волі, переродилася, згуртувалася, а головне – самоідентифікувалася.

А далі була війна… Війна – страшна подія, яка перекроїла карту України і долі мільйонів людей. Війна за європейські демократичні принципи й ідеали Революції Гідності: свободу, гідність, незалежність. Вона не зникає з нашого життя упродовж 5 років. На захист своєї країни стали її найкращі сини і доньки – цвіт нації, який знехтував власним життям, аби дати відсіч зажерливому ворогу. Пліч-о-пліч із захисниками України боронити від путінської орди ідеали свободи, гідності і незалежності стали й медики. Білими янголами, людьми з надзвичайними можливостями називають медиків для поранених учасників Революції Гідності та для наших відважних бійців з передової на Сході. Їхня зброя не кулемети, а скальпелі, їхнє поле бою – операційна. І перемога в них особлива – перемога над смертю.

            Ідея зустрічі з військовими лікарями виношувалася давно. Адже за кожним врятованим життям наших захисників стоять високий професіоналізм лікарів і медичного персоналу, а мужність і героїзм цих справжніх янголів життя важко переоцінити. Кожен раз, під час перегляду телевізійних новин та оперативних зведень штабу ООС (АТО), вкотре відчуваєш неймовірну гордість за гідний до наслідування приклад служіння професії і народу України, патріотизму і жертовності українських лікарів, які творять дива, рятуючи наших мужніх хлопців від серйозних, часто не сумісних із життям, поранень і витягують їх із лабет смерті… З початку війни на Сході України близько 3000 тисяч висококваліфікованих лікарів та медичного персоналу в польових госпіталях рятували і продовжують рятувати життя військовим і цивільному населенню.

Історія життя кожного із учасників нашого заходу вражає: в ній немає місця для напівтонів. Тут усе чітко і зрозуміло: війна – це страх і трагедії десятків тисяч, мільйонів зламаних людських доль, агресор – підступний ворог, з яким не домовляються…

Та водночас задаєшся питанням: «Як ведеться лікарям, там, у самому пеклі війни? З якими викликами їм доводиться щоденно мати справу? Як бути  лікарям із дилемою: служити шляхетній меті спасіння життя людини і водночас брати до рук зброю?..»  На ці та інші питання науково-педагогічним працівникам, студентам та гостям заходу наукової бібліотеки ім. М. Максимовича, допомогли знайти відповідь військові лікарі – учасники бойових дій на Сході України.

Алі Хамідуллін (старший) – учасник бойових дій на Сході України, доброволець, кіборг Донецького аеропорту (передостання ротація), сержант оперативного резерву 1-го ступеню, санінструктор (фельдшер за фахом) медичного пункту 90-го Окремого аеромобільного батальйону імені Героя України Івана Зубкова згадує про ті буремні дні так: «Той, хто говорить, що на війні не страшно, говорить неправду. Усвідомлення того, що за тонкою металевою перегородкою землю розривають вогняні гради, палахкотить і гримить небо, тримає тіло увесь час у постійній напрузі. Там дуже страшно, навіть не за себе, а за життя побратимів, з якими ти поєднаний спільною метою боротьби за кожен метр української землі з ворогом, ім’я якому, - Росія! Тому доводилося не тільки лікувати, а й брати до рук зброю – рятуючи життя тим, з ким зріднився душею… Наші хлопці – щирі патріоти, духовно зрілі українці, чого не скажеш про сепаратистів та прихильників «русского мира любой ценой». Вони, переконані сепаратисти, які ненавидять бандерівців, але готові співати Гімн України за дві бляшанки тушкованого м’яса… Таку низьку ціну мають їхні «ідеали».

Вразив усіх присутніх випадок, переказаний Алі, який використав у фільмі «Кіборги» режисер Ахтем Сеітаблаєв: під час чергового обстрілу Донецького аеропорту бійці доправили до медпункту «груз 200» – тіло бойовика, якого готували для обміну на наших загиблих бійців, як раптом у того задзвонив телефон з написом «Мама» на ньому. На питання, де її син, жінка по ту сторону відповіла, що він на заробітках у Магадані. Алі відкрив їй правду: «Забирайте тіло Вашого сина із «заробітків» у Донецьку...»

Наш герой переконаний, що студентська та учнівська молодь має вчити історію України, берегти її незалежність, цінувати кожен шматочок нашої землі, бути готовими дати відсіч зажерливому ворогу.

            Підтримав думку свого батька про любов до Батьківщини і Алі молодший – учасник бойових дій на Сході України, доброволець, десантник 81-ї десантно-штурмової бригади. На питання: «Що спонукало Вас взяти до рук зброю?», Алі відповів так: «А хто як не я мусить захищати Україну? Я відстоюю на східних рубежах країни її честь і незалежність. Для мене є важливими питання віри, мови й нації – без цього ми не відбудемося як повноцінна й самодостатня країна. Не дозволяймо й внутрішньому ворогу нівелювати наші цінності і підтримувати руйнівну силу агресора, спрямовану на знищення України».  

            Поспілкуватися із сержантом-інструктором Міжнародного центру миротворчості і безпеки, з позивним «Магнезія», добровольцем Першого добровільного мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова, волонтером, студентом 5-го курсу Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова  Верланом Віталієм Ігоровичем учасники заходу змогли через скайп-конференцію. Студент-медик звернувся до своїх ровесників із промовистими словами про необхідність вивчення історії України, здійснення історичного аналізу становлення нашої держави, адже події 100-річної давнини дуже перегукуються із сучасними: тоді теж українці зрадили Гетьмана Павла Скоропадського і отримали у відповідь підступ і зраду Росії.   

Бойові «будні» Віталія там, на передовій – Світлодарській дузі, були наскрізь пронизані бажанням допомогти і врятувати життя бійцям. За що вони висловлювали слова вдячності мамі, теж лікарю-волонтеру, яка була на війні. Перебуваючи в зоні проведення бойових дій АТО-ООС, потрапляв і в оточення і під люті обстріли «градів» та «саушек», де й отримав важні бойові поранення. Тепер уже сам Віталій потребує допомоги небайдужих, оскільки на лікування та реабілітацію потрібні значні кошти. Та пройшовши через горнило війни, мужній медик не втрачає оптимізму і віри на кращі зміни. Він весело віджартовується, мовляв: «Ще вип’ємо з друзями келих львівського пива на березі моря у російському Владивостоці! Вірмо в ПЕРЕМОГУ!!!»

Задля порятунку своїх побратимів наші янголи-медики віддали війні найцінніше – своє життя.  На Сході України загинуло близько 200 медиків. У багатьох містах України вже встановлено пам’ятні знаки, меморіальні стели й дошки на фасадах закладів, де ті навчалися чи працювали, на знак глибокої пошани. Ремарка для роздумів: навіть за часів Першої світової війни існувало негласне правило: медиків на полі бою не чіпати!!! Та для Росії – закон не писаний.

Сьогодні є люди поруч із нами, які іноді здаються справжніми атлантами, на чиїх плечах тримається наш світ. Тих, хто робить надзвичайне для бійців, поранених, сиріт, переселенців, з ранку до вечора шукаючи можливості для допомоги: збирає гроші на ліки, закупляє дороговартісне медичне обладнання, буржуйки.., надає прихисток тим, хто залишив рідні домівки, годує, напуває, зігріває… Це волонтери – янголи світла і добра. Гостей нашого зібрання зацікавила розповідь директора «Групи компаній з вантажних перевезень», керівника Благодійної організації «Благодійний фонд «Воїни Черкащини», волонтера, директора «Патріотичного музею АТО» Олексія Вікторовича Святенка. Студентів вразили палка промова волонтера, бойовий стяг наших бійців із передової та експонати «Патріотичного музею АТО»: ручна протитанкова граната (РПГ), тубус від використаного гранатомета, гільзи від артилерійських снарядів, в тому числі і заборонених міжнародним гуманітарним правом, шматки розірваного циліндра вогнепальної зброї, шматок рейки з Авдіївської промки та інші атрибути війни. Експонати музею вражають кожен своєю історією. Це така собі локальна історія великої війни, яка триває ось уже понад 5 років у нас в Україні. Сьогодні студентська молодь отримала можливість з перших вуст почути правду без прикрас про війну, яка, на жаль, триває…

Хвилиною мовчання присутні вшанували всіх, хто загинув на Майдані Незалежності, медиків і усіх тих, хто не повернувся із зони бойових дій в АТО. Серед них є і випускники ЧНУ ім. Б. Хмельницького: В’ячеслав Гага та Сергій Єпіфанов. 

Доземний уклін Вам, наші мужні захисники Вітчизни за ваш героїзм, честь і звитягу! Ми віримо в нашу Перемогу!

Доля, пов’язана з Україною

   20 вересня 2019р. наукова бібліотека ім. М. Максимовича зустрічала високих і поважних гостей круглого столу «Олександр Пушкін у творчості Костянтина Паустовського».

   З нагоди 215-річниці від дня народження нашого земляка, вченого-енциклопедиста, першого ректора університету Святого Володимира Михайла Олександровича Максимовича та 220-ї річниці від дня народження поета Олександра Сергійовича Пушкіна.

    Модератори заходу – директор ННІ іноземних мов ЧНУ ім. Б. Хмельницького, кандидат філологічних наук Швидка Людмила Володимирівна та директор наукової бібліотеки ім. М. Максимовича, доцент Голиш Григорій Михайлович ознайомили присутніх з програмою.

   Проникливі акорди пісні про Костянтина Паустовського «На цій землі його коріння» на слова студента ННІ ФОТЕХ Іллі Стриги, музику Віктора Квасневського в аранжуванні О. Крячка розпочали засідання круглого столу, яке об’єднало не лише шанувальників творчості К. Паустовського, О. Пушкіна, а й поціновувачів спадщини Михайла Максимовича.

   Програма круглого столу окреслила проблеми малого розповідного жанру, тему людини і природи, мовної картини світу. Адже саме Черкащина для Костянтина Паустовського стала другою батьківщиною.

На пленарному засіданні були виголошені такі доповіді:

«Михайло Максимович і Олександр Сергійович Пушкін: творчі контакти, суголосність і відмінність філософії творчості» – директора наукової бібліотеки ім. М. Максимовича ЧНУ ім. Б. Хмельницького, кандидата історичних наук, доцента Григорія Михайловича Голиша;

«Олександр Сергійович Пушкін у творчості Костянтина Паустовського» - кандидата філологічних наук, доцента, ветерана кафедри теорії та практики перекладу, лауреата муніципальної літературної премії імені Костянтина Георгійовича Паустовського Інни Зіновіївни Тарасинської;

«Світ Паустовського» – керівника Одеського товариства «Світ Паустовського» Тетяни Вікторівни Бордюжої;

«Костянтин Паустовський та О. Вертинський – методиста районного методичного кабінету відділу освіти Золотоніської районної ради Черкаської області Андрія Юрієвича Логінова;

«Великий Кобзар очима К. Г. Паустовського» – доктора філологічних наук, професора кафедри української літератури і компаративістики ЧНУ ім. Б. Хмельницького Людмили Іванівни Ромащенко та «Розповідь про братів Височанських» представника Київського музею К. Г. Паустовського Михайла Сергійовича Артамонова.

Присутні переглянули тематичну книжкову виставку, підготовлену працівниками нашої книгозбірні.

   Наступного дня учасники заходу відвідали Кам’янський державний історико-культурний заповідник та музей Пушкіна і Чайковського.